Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альпійська конвенція англ Alpine Convention нім Alpenkonvention фр Convention alpine словен Alpska konvencija італ Conve

Альпійська конвенція

Альпійська конвенція

Альпійська конвенція (англ. Alpine Convention, нім. Alpenkonvention, фр. Convention alpine, словен. Alpska konvencija, італ. Convenzione delle Alpi) — це міжнародний територіальний договір, покликаний забезпечити сталий розвиток Альпійського гірського регіону. Альпійська конвенція була відкрита для підписання в 1991 році й набрала чинності в березні 1995-го. Альпійська конвенція є рамковою і визначає основні принципи діяльності і загальні заходи для сталого розвитку найвищої гірської системи Західної Європи.

Альпійська конвенція
image
Типміжнародний договір
Підписано1991
ПідписантиНімеччина, Австрія, Італія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Словенія, Франція і Монако
Сайтhttps://www.alpconv.org/en/home/

У преамбулі Альпійської конвенції зазначається, що Альпи є однією з найбільших незайманих неперервних природних територій Європи і тому слугують основним природним середовищем та останнім притулком для багатьох зникаючих видів рослин і тварин.

Передісторія

Альпи — складна система хребтів і масивів, яка простягається дугою від берегів Середземного моря до і розміщена на території восьми держав. Через це у 1991 році Австрія, Франція, Монако, Німеччина, Італія, Ліхтенштейн, Словенія та Швейцарія підписали з Європейським Союзом Конвенцію, головною метою якої стало проведення узгодженої політики щодо збереження та захисту Альп.

Розробникам Конвенції не одразу вдалося знайти компроміс між економічними та екологічними інтересами. Так, швейцарський уряд наштовхнувся на стіну нерозуміння з боку гірських кантонів. На самому початку переговорів вони відхилили попередній проект конвенції, обґрунтувавши це тим, що, з одного боку, ратифікація угоди призведе до втрати контролю над власною територією, а з іншого — може загрожувати самому існуванню кантонів. Згідно зі Швейцарською Конституцією, кантони суверенні і є державами в складі федерації. Ігнорування рішення гірських кантонів означало б проведення референдуму на рівні держави. Щоб уникнути цього, уряд інтенсивно вів переговори з представниками гірських кантонів і разом з ними розробляв додаткові параграфи (охорона природи, лісові ресурси, туризм, розвиток транспорту, шляхи розв'язання конфліктів, аспекти використання землі тощо). Завдяки тісному співробітництву проект був остаточно обговорений і одностайно прийнятий.

Територія

image
Альпійська дуга

Загальна площа території, на яку поширюється Альпійська конвенція, — 190,959 км². Тут розташовані 5867 муніципальних утворень. Загальна протяжність контуру, що включає (частково) території восьми держав, становить 1200 км², а найширша частина регіону — 300 км², яка тягнеться з північного сходу на південний захід, і знаходиться між Баварією і Північною Італією. Найбільші держави, що входять до Конвенції — Австрія та Італія, на їхню частку припадає понад 55 % території. Разом вони займають 3/4 всієї площі регіону, де діє Конвенція. Далі йдуть приальпійські райони Франції, Швейцарії, Німеччини та Словенії, а також два малих європейських ​​князівства — Ліхтенштейн і Монако.

Ратифікація конвенції державами-членами

Країна Підпис Ратифікація
image Австрія 1991 1995
image Швейцарія 1991 1999
image Німеччина 1991 1995
image Франція 1991 1996
image Ліхтенштейн 1991 1995
image Італія 1991 2000
image Монако 1994 1999
image Словенія 1993 1995

Основні принципи конвенції

У п. 1 ст. 2 Альпійської конвенції визначені три основоположних принципи, які повинні бути покладені в основу комплексної політики щодо збереження і захисту Альп: профілактика (недопущення подальших негативних впливів людини на гірську екосистему), плата за забруднення (високі штрафи за забруднення довкілля) та транскордонне співробітництво (принцип, який згідно з конвенцією повинен бути посилений і розширений як з точки зору території, так і кількості охоплюваних об'єктів).

Зазначені принципи реалізуються через впровадження низки екологічних заходів. Сукупність цих заходів об'єднує одна особливість — їх екосистемний характер. Так, щоб попередити стихійні лиха, розробники конвенції наголошують на необхідності запобігання (п. 2 ст. 2) надмірному використанню природного середовища шляхом ретельного уточнення вимог щодо оцінки землекористування, далекоглядного інтегрального планування та координації заходів.

Інституції Альпійської конвенції

Вищим органом альпійської співдружності є Конференція міністрів, яка скликається раз на два роки державою, що головує в Альпійській конвенції (країна-голова обирається строком на 2 роки). Засідання Конференції міністрів, усі програми, проекти та інститути Альпійської конвенції відкриті для участі зовнішніх спостерігачів-представників ООН та інших структур, Ради Європи, європейських країн, національних неурядових організацій, учених, експертів. Рішення приймаються на основі консенсусу.

У разі особливої ​​необхідності для вирішення конкретних проблем у рамках Конвенції можуть створюватися робочі групи і платформи, що аналізують ситуацію. На сьогодні сформовано 10 робочих груп у таких сферах, як:

  • Транспорт (Working Group Transport)
  • Світова спадщина ЮНЕСКО (Working Group UNESCO World Heritage)
  • Стихійні лиха (Natural Hazards Platform)
  • Мережа особливих територій, что знаходяться під охороною (Ecological Network Platform)
  • Доповіді про стан Альпійського регіону (Expert Group-Report from the State of the Alps)
  • Використання водних ресурсів (Water Management Platform in the Alpine space)
  • Тварини і суспільство (Large Carnivores and Wild Ungulates Platform)
  • Демографія та зайнятість населення (Working Group «Demography and Employment»)
  • Альпійська макрорегіональна стратегія (Working Group «Macro-regional strategy for the Alps»)
  • Гірниче сільське господарство («Mountain Farming» Platform)

Альпійські конференції

Конференція Роки Головування Місце проведення конференції
I. Альпійська конвенція 1989 Німеччина Берхтесгаден
II. Альпійська конвенція 1989–1991 Австрія Зальцбург
III. Альпійська конвенція 1991–1994 Франція Шамбері
IV. Альпійська конвенція 1995–1996 Словенія Блед
V. Альпійська конвенція 1996–1998 Словенія Любляна
VI. Альпійська конвенція 1999–2000 Швейцарія Люцерн
VII. Альпійська конвенція 2001–2002 Італія Мерано
VIII. Альпійська конвенція 2003–2004 Німеччина Гарміш-Партенкірхен
IX. Альпійська конвенція[недоступне посилання з лютого 2019] 2005–2006 Австрія Альпбах
X. Альпійська конвенція[недоступне посилання з лютого 2019] 2007–2008 Франція Евіан
XI. Альпійська конвенція[недоступне посилання з лютого 2019] 2009–2011 Словенія [en]
2011–2012 Швейцарія Поск'яво

Див. також

Література

  • Convention on biological diversity. — Rio de Janeiro: Environmental Law and Institutions Programme Activity Centre, 1992. — 56 p.
  • Convention on conservation of European wildlife and natural habitats. — Bern, 1979. — 12 p.
  • Council Directive 92/43/EEC of May 1992 on the conservation of natural habitats and wildfauna and flora // Official Journ. of the European Union. — 1992. — L 206. — P. 1-50

Посилання

Примітки

  1. Preamble [ 28 січня 2013 у Wayback Machine.] "THE CONVENTION"
  2. Working Group Transport [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] from the Alpine Convention website, consulted on 2 October 2012
  3. Working Group UNESCO World Heritage [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] from the Alpine Convention website, consulted on 2 October 2012
  4. Natural Hazards Platform [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] from the Alpine Convention website, consulted on 2 October 2012
  5. Ecological Network Platform [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] from the Alpine Convention website, consulted on 2 October 2012
  6. Expert Group -Report from the State of the Alps- [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] from the Alpine Convention website, consulted on 2 October 2012
  7. Water management Platform in the Alpine Space [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] from the Alpine Convention website, consulted on 12 October 2012
  8. Large Carnivores and Wild Ungulates Platform [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] from the Alpine Convention website, consulted on 2 October 2012
  9. Working Group "Demography and Employment" [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] from the Alpine Convention website, consulted on 2 October 2012
  10. Working Group "Macro-regional strategy for the Alps" [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] from the Alpine Convention website, consulted on 1 October 2012
  11. "Mountain Farming" Platform [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] from the Alpine Convention website, consulted on 1 October 2012

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alpijska konvenciya angl Alpine Convention nim Alpenkonvention fr Convention alpine sloven Alpska konvencija ital Convenzione delle Alpi ce mizhnarodnij teritorialnij dogovir poklikanij zabezpechiti stalij rozvitok Alpijskogo girskogo regionu Alpijska konvenciya bula vidkrita dlya pidpisannya v 1991 roci j nabrala chinnosti v berezni 1995 go Alpijska konvenciya ye ramkovoyu i viznachaye osnovni principi diyalnosti i zagalni zahodi dlya stalogo rozvitku najvishoyi girskoyi sistemi Zahidnoyi Yevropi Alpijska konvenciyaTipmizhnarodnij dogovirPidpisano1991PidpisantiNimechchina Avstriya Italiya Lihtenshtejn Shvejcariya Sloveniya Franciya i MonakoSajthttps www alpconv org en home U preambuli Alpijskoyi konvenciyi zaznachayetsya sho Alpi ye odniyeyu z najbilshih nezajmanih neperervnih prirodnih teritorij Yevropi i tomu sluguyut osnovnim prirodnim seredovishem ta ostannim pritulkom dlya bagatoh znikayuchih vidiv roslin i tvarin PeredistoriyaAlpi skladna sistema hrebtiv i masiviv yaka prostyagayetsya dugoyu vid beregiv Seredzemnogo morya do i rozmishena na teritoriyi vosmi derzhav Cherez ce u 1991 roci Avstriya Franciya Monako Nimechchina Italiya Lihtenshtejn Sloveniya ta Shvejcariya pidpisali z Yevropejskim Soyuzom Konvenciyu golovnoyu metoyu yakoyi stalo provedennya uzgodzhenoyi politiki shodo zberezhennya ta zahistu Alp Rozrobnikam Konvenciyi ne odrazu vdalosya znajti kompromis mizh ekonomichnimi ta ekologichnimi interesami Tak shvejcarskij uryad nashtovhnuvsya na stinu nerozuminnya z boku girskih kantoniv Na samomu pochatku peregovoriv voni vidhilili poperednij proekt konvenciyi obgruntuvavshi ce tim sho z odnogo boku ratifikaciya ugodi prizvede do vtrati kontrolyu nad vlasnoyu teritoriyeyu a z inshogo mozhe zagrozhuvati samomu isnuvannyu kantoniv Zgidno zi Shvejcarskoyu Konstituciyeyu kantoni suverenni i ye derzhavami v skladi federaciyi Ignoruvannya rishennya girskih kantoniv oznachalo b provedennya referendumu na rivni derzhavi Shob uniknuti cogo uryad intensivno viv peregovori z predstavnikami girskih kantoniv i razom z nimi rozroblyav dodatkovi paragrafi ohorona prirodi lisovi resursi turizm rozvitok transportu shlyahi rozv yazannya konfliktiv aspekti vikoristannya zemli tosho Zavdyaki tisnomu spivrobitnictvu proekt buv ostatochno obgovorenij i odnostajno prijnyatij TeritoriyaAlpijska duga Zagalna plosha teritoriyi na yaku poshiryuyetsya Alpijska konvenciya 190 959 km Tut roztashovani 5867 municipalnih utvoren Zagalna protyazhnist konturu sho vklyuchaye chastkovo teritoriyi vosmi derzhav stanovit 1200 km a najshirsha chastina regionu 300 km yaka tyagnetsya z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid i znahoditsya mizh Bavariyeyu i Pivnichnoyu Italiyeyu Najbilshi derzhavi sho vhodyat do Konvenciyi Avstriya ta Italiya na yihnyu chastku pripadaye ponad 55 teritoriyi Razom voni zajmayut 3 4 vsiyeyi ploshi regionu de diye Konvenciya Dali jdut prialpijski rajoni Franciyi Shvejcariyi Nimechchini ta Sloveniyi a takozh dva malih yevropejskih knyazivstva Lihtenshtejn i Monako Ratifikaciya konvenciyi derzhavami chlenamiKrayina Pidpis Ratifikaciya Avstriya 1991 1995 Shvejcariya 1991 1999 Nimechchina 1991 1995 Franciya 1991 1996 Lihtenshtejn 1991 1995 Italiya 1991 2000 Monako 1994 1999 Sloveniya 1993 1995Osnovni principi konvenciyiU p 1 st 2 Alpijskoyi konvenciyi viznacheni tri osnovopolozhnih principi yaki povinni buti pokladeni v osnovu kompleksnoyi politiki shodo zberezhennya i zahistu Alp profilaktika nedopushennya podalshih negativnih vpliviv lyudini na girsku ekosistemu plata za zabrudnennya visoki shtrafi za zabrudnennya dovkillya ta transkordonne spivrobitnictvo princip yakij zgidno z konvenciyeyu povinen buti posilenij i rozshirenij yak z tochki zoru teritoriyi tak i kilkosti ohoplyuvanih ob yektiv Zaznacheni principi realizuyutsya cherez vprovadzhennya nizki ekologichnih zahodiv Sukupnist cih zahodiv ob yednuye odna osoblivist yih ekosistemnij harakter Tak shob poperediti stihijni liha rozrobniki konvenciyi nagoloshuyut na neobhidnosti zapobigannya p 2 st 2 nadmirnomu vikoristannyu prirodnogo seredovisha shlyahom retelnogo utochnennya vimog shodo ocinki zemlekoristuvannya dalekoglyadnogo integralnogo planuvannya ta koordinaciyi zahodiv Instituciyi Alpijskoyi konvenciyiVishim organom alpijskoyi spivdruzhnosti ye Konferenciya ministriv yaka sklikayetsya raz na dva roki derzhavoyu sho golovuye v Alpijskij konvenciyi krayina golova obirayetsya strokom na 2 roki Zasidannya Konferenciyi ministriv usi programi proekti ta instituti Alpijskoyi konvenciyi vidkriti dlya uchasti zovnishnih sposterigachiv predstavnikiv OON ta inshih struktur Radi Yevropi yevropejskih krayin nacionalnih neuryadovih organizacij uchenih ekspertiv Rishennya prijmayutsya na osnovi konsensusu U razi osoblivoyi neobhidnosti dlya virishennya konkretnih problem u ramkah Konvenciyi mozhut stvoryuvatisya robochi grupi i platformi sho analizuyut situaciyu Na sogodni sformovano 10 robochih grup u takih sferah yak Transport Working Group Transport Svitova spadshina YuNESKO Working Group UNESCO World Heritage Stihijni liha Natural Hazards Platform Merezha osoblivih teritorij chto znahodyatsya pid ohoronoyu Ecological Network Platform Dopovidi pro stan Alpijskogo regionu Expert Group Report from the State of the Alps Vikoristannya vodnih resursiv Water Management Platform in the Alpine space Tvarini i suspilstvo Large Carnivores and Wild Ungulates Platform Demografiya ta zajnyatist naselennya Working Group Demography and Employment Alpijska makroregionalna strategiya Working Group Macro regional strategy for the Alps Girniche silske gospodarstvo Mountain Farming Platform Alpijski konferenciyiKonferenciya Roki Golovuvannya Misce provedennya konferenciyi I Alpijska konvenciya 1989 Nimechchina Berhtesgaden II Alpijska konvenciya 1989 1991 Avstriya Zalcburg III Alpijska konvenciya 1991 1994 Franciya Shamberi IV Alpijska konvenciya 1995 1996 Sloveniya Bled V Alpijska konvenciya 1996 1998 Sloveniya Lyublyana VI Alpijska konvenciya 1999 2000 Shvejcariya Lyucern VII Alpijska konvenciya 2001 2002 Italiya Merano VIII Alpijska konvenciya 2003 2004 Nimechchina Garmish Partenkirhen IX Alpijska konvenciya nedostupne posilannya z lyutogo 2019 2005 2006 Avstriya Alpbah X Alpijska konvenciya nedostupne posilannya z lyutogo 2019 2007 2008 Franciya Evian XI Alpijska konvenciya nedostupne posilannya z lyutogo 2019 2009 2011 Sloveniya en 2011 2012 Shvejcariya Posk yavoDiv takozhPrirodoohoronna teritoriya Prirodoohoronna organizaciya Mizhnarodni dogovoriLiteraturaConvention on biological diversity Rio de Janeiro Environmental Law and Institutions Programme Activity Centre 1992 56 p Convention on conservation of European wildlife and natural habitats Bern 1979 12 p Council Directive 92 43 EEC of May 1992 on the conservation of natural habitats and wildfauna and flora Official Journ of the European Union 1992 L 206 P 1 50PosilannyaAlpine Convention 20 lipnya 2020 u Wayback Machine angl CIPRA International 5 veresnya 2008 u Wayback Machine angl PrimitkiPreamble 28 sichnya 2013 u Wayback Machine THE CONVENTION Working Group Transport 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine from the Alpine Convention website consulted on 2 October 2012 Working Group UNESCO World Heritage 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine from the Alpine Convention website consulted on 2 October 2012 Natural Hazards Platform 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine from the Alpine Convention website consulted on 2 October 2012 Ecological Network Platform 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine from the Alpine Convention website consulted on 2 October 2012 Expert Group Report from the State of the Alps 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine from the Alpine Convention website consulted on 2 October 2012 Water management Platform in the Alpine Space 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine from the Alpine Convention website consulted on 12 October 2012 Large Carnivores and Wild Ungulates Platform 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine from the Alpine Convention website consulted on 2 October 2012 Working Group Demography and Employment 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine from the Alpine Convention website consulted on 2 October 2012 Working Group Macro regional strategy for the Alps 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine from the Alpine Convention website consulted on 1 October 2012 Mountain Farming Platform 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine from the Alpine Convention website consulted on 1 October 2012

Дата публікації:
Топ