Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альмерійська тайфа ісп Taifa de Almería араб طائفة المرية в 1012 1038 і 1044 1091 роках ісламська монархічна держава на

Альмерійська тайфа

Альмерійська тайфа

Альмерійська тайфа (ісп. Taifa de Almería; араб. طائفة المرية‎) — в 1012–1038 і 1044–1091 роках ісламська монархічна держава на Піренейському півострові зі столицею в місті Альмерія. Арабською — емірат аль-Марійях.

Альмерійська тайфа
1012 – 1091
image
Альмерійська тайфа: історичні кордони на карті
Альмерійська тайфа в XI ст.
Столиця Альмерія
Мови арабська
Релігії суннізм
Форма правління монархія
Історія
 - Засновано 1012
 - Ліквідовано 1091
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Альмерійська тайфа

Історія

Після 1009 року внаслідок боротьби за трон починається занепад Кордовського халіфату. 1012 року військовик-саклаба Афлах переміг беребера Ібн равіса, ставши паном Альмерії, де утворив самостійну державу. Втім у 1014 році його було повалено Хайраном, еміром Мурсії, який переніс свою столицю до Альмерії. З цього часу починається економічне та культурне піднесення Альмерії та посилення політичної потуги самої тайфи.

Найбільшого піднесення тайфа зазнала за часів наступника Хайрана — Зухайра, який розширив кордони до Гранади та Толедо, підкорив Хаєн та на нетривалий час навіть Кордову.

У 1038 році після смерті Зухайра починається занепад тайфи, чим скористався Абд аль-Азіз, емір Валенсії. що захопив Альмерію. Втім у 1044 році Ман ібн Мухаммад, валі Альмерії, здійняв повстання, відновивши незалежність Альмерійської тайфи.

Нове економічне та культурне відродження тайфи пов'язано з сином Мана — Абу Ях'єю. Під час вторгнення Альморавідів до Піренейського півострова еміри тайфи не надали їм суттєвої підтримки. 1091 році Альмерію було підкорено альморавідськими військами.

Еміри

Господарство

Основу становила ремісництво, торгівля та добування корисних копалень, насамперед мармуру з шахт Макаель. Альмерія була знана як центр виробництва розкішних тканин з шовку, золота та срібла, які експортувались в більшість країн Середземномор'я. В другий період існування тайфи в Альмерії працювало більше 10 тис. ткацьких верстатів. Їх продукція вирушала до Генуї, Пізи та Флоренції. Розвивалося суднобудівництво, гончарство, виробництво мозаїки, виготовлялася ливарна та металургійна продукція, насамперед з міді, діяли соляні заводи та фруктоконсервна промисловість, продукція якої надходила до Тунісу та Єгипту.

Джерела

  • James T. Monroe, ed. (1974). Hispano-Arabic Poetry: A Student Anthology. University of California Press. .
  • PIDAL, Menéndez, Historia de España (1999). Cap. VIII—I: Los Reinos de Taifas.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Almerijska tajfa isp Taifa de Almeria arab طائفة المرية v 1012 1038 i 1044 1091 rokah islamska monarhichna derzhava na Pirenejskomu pivostrovi zi stoliceyu v misti Almeriya Arabskoyu emirat al Marijyah Almerijska tajfa 1012 1091 Almerijska tajfa istorichni kordoni na kartiAlmerijska tajfa v XI st Stolicya Almeriya Movi arabska Religiyi sunnizm Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1012 Likvidovano 1091 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Almerijska tajfaIstoriyaPislya 1009 roku vnaslidok borotbi za tron pochinayetsya zanepad Kordovskogo halifatu 1012 roku vijskovik saklaba Aflah peremig berebera Ibn ravisa stavshi panom Almeriyi de utvoriv samostijnu derzhavu Vtim u 1014 roci jogo bulo povaleno Hajranom emirom Mursiyi yakij perenis svoyu stolicyu do Almeriyi Z cogo chasu pochinayetsya ekonomichne ta kulturne pidnesennya Almeriyi ta posilennya politichnoyi potugi samoyi tajfi Najbilshogo pidnesennya tajfa zaznala za chasiv nastupnika Hajrana Zuhajra yakij rozshiriv kordoni do Granadi ta Toledo pidkoriv Hayen ta na netrivalij chas navit Kordovu U 1038 roci pislya smerti Zuhajra pochinayetsya zanepad tajfi chim skoristavsya Abd al Aziz emir Valensiyi sho zahopiv Almeriyu Vtim u 1044 roci Man ibn Muhammad vali Almeriyi zdijnyav povstannya vidnovivshi nezalezhnist Almerijskoyi tajfi Nove ekonomichne ta kulturne vidrodzhennya tajfi pov yazano z sinom Mana Abu Yah yeyu Pid chas vtorgnennya Almoravidiv do Pirenejskogo pivostrova emiri tajfi ne nadali yim suttyevoyi pidtrimki 1091 roci Almeriyu bulo pidkoreno almoravidskimi vijskami EmiriAflah 1012 1014 Hajran 1014 1028 Zuhajr as Saklabi 1028 1038 Abu Bakr al Ramini 1038 pid vladoyu Valensijskoyi tajfi Man ibn Muhammad 1044 1052 Abu Yah ya Muhammad al Mutasim 1052 1091 Ahmad Muyiz ad Daula 1091 GospodarstvoOsnovu stanovila remisnictvo torgivlya ta dobuvannya korisnih kopalen nasampered marmuru z shaht Makael Almeriya bula znana yak centr virobnictva rozkishnih tkanin z shovku zolota ta sribla yaki eksportuvalis v bilshist krayin Seredzemnomor ya V drugij period isnuvannya tajfi v Almeriyi pracyuvalo bilshe 10 tis tkackih verstativ Yih produkciya virushala do Genuyi Pizi ta Florenciyi Rozvivalosya sudnobudivnictvo goncharstvo virobnictvo mozayiki vigotovlyalasya livarna ta metalurgijna produkciya nasampered z midi diyali solyani zavodi ta fruktokonservna promislovist produkciya yakoyi nadhodila do Tunisu ta Yegiptu DzherelaJames T Monroe ed 1974 Hispano Arabic Poetry A Student Anthology University of California Press ISBN 978 0 520 01692 7 PIDAL Menendez Historia de Espana 1999 Cap VIII I Los Reinos de Taifas

Дата публікації:
Топ