Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альберт Гайм 12 квітня 1849 31 серпня 1937 швейцарський геолог відомий своєю тритомною Geologie der Schweiz Альберт Гайм

Альберт Гайм

Альберт Гайм

Альберт Гайм (12 квітня 1849 – 31 серпня 1937) — швейцарський геолог, відомий своєю тритомною Geologie der Schweiz.

Альберт Гайм
image
Народився12 квітня 1849(1849-04-12)[2][3][…]
Цюрих, Швейцарія[5]
Помер31 серпня 1937(1937-08-31)[5][3][…] (88 років)
Цюрих, Швейцарія[5]
Похованняd
Країнаimage Швейцарія
Діяльністьгеолог, викладач університету, письменник-документаліст
Alma materФедеральна вища технічна школа Цюриха (1871)[6][7][8]
HU Berlin
Федеральна вища технічна школа Цюриха (1869)[8]
Галузьгеологія
ЗакладЦюрихський університет
Федеральна вища технічна школа Цюриха
Аспіранти, докторантиd
d[6]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Академія наук СРСР
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія дей-Лінчей
d
Російська академія наук
Леопольдина
Національна академія наук США
Матиd
Брати, сестриd[9]
d[10]
У шлюбі зМарія Гайм-Фьоґтлін[11]
Дітиd[12]
d
Родичіd[12] і d
Нагороди (1904)
(1923)
image Альберт Гайм у Вікісховищі

Народжений у Цюриху, здобув освіту в Цюрихському та Берлінському університетах. Дуже рано він зацікавився фізичними особливостями Альп, і у віці шістнадцяти років зробив модель для групи Теді. Це привернуло увагу , якому Гайм був зобов'язаний за велику підтримку та геологічні інструкції в цій галузі.

У 1873 році він став професором геології в політехнічній школі в Цюріху, а в 1875 році — професором геології в університеті. Того ж року він одружився з Марією Гайм-Фьоґтлін, першою жінкою-лікаркою Швейцарії. У 1882 році призначений директором Геологічної служби Швейцарії, а в 1884 році в Бернському університеті йому присвоєно почесний ступінь доктора філософії.

Він особливо відзначився своїми дослідженнями будови Альп і висвітленням структури гірських масивів загалом. Він простежив складчастість від малих до великих етапів і проілюстрував чудові складчасті та насунуті розломи в численних розрізах і за допомогою графічних малюнків. Його початково хибне тлумачення Ґларнських Альп як результату згортання, а не великого розлому насуву, він визнав помилковим у 1901 році, що не применшило його надзвичайно суттєвого внеску.

Його праця Mechanismus der Gebirgsbildung (1878) зараз вважається класичною, і вона надихнула на його блискучі дослідження Шотландського нагір'я (див. Geol. Mag., 1883). Значну увагу Гайм приділяв також льодовиковим явищам альпійських областей. У 1904 році Лондонське геологічне товариство присудило йому медаль Волластона, а в 1905 році він став членом Королівської академії наук Швеції.

Постійний кінетичний коефіцієнт тертя, який контролює рух пірокластичних потоків і лавин, названо на честь Альберта Гайма. На його честь також назвали хребет на Місяці.

У 1908 році, на 25-річчя заснування Швейцарського кінологічного клубу, Франц Шертенліб показав двох короткошерстих Гайму, захиснику . Гайм визнав їх представниками старого, зниклого великого гірського собаки, предки якого були дуже поширені по всій Європі де їх розводили як сторожових, тяглових та вівчарських собак.

Гайм був експертом із зенненгундів і сприяв та заохочував їх розведення. Ці зусилля привели до відновлення породи. У 1909 році собаки були визнані як окрема порода Швейцарським кінологічним клубом і внесені як «Grosser Schweizer Sennenhund» у том 12 Швейцарської племінної книги. Перший клуб породи був створений у 1912 році для популяризації великого швейцарського зенненгунда. і великий швейцарський зенненгунд є двома з чотирьох характерних порід собак швейцарського пасовищного кластера, яких врятував від вимирання та відродив Шертенліб наприкінці 1800-х років.

Примітки

  1. Bailey, E. B. (1939). Professor Albert Heim. 1849-1937. Obituary Notices of Fellows of the Royal Society. 2 (7): 470—474. doi:10.1098/rsbm.1939.0006.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SIKART — 2006.
    d:Track:Q683543d:Track:Q2256716
  4. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  5. Гейм Альберт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. Albert Heim - The Mathematics Genealogy Project
  8. Albert Heim (1849–1937)
  9. verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — Vol. 8 (1969). — S. 264–265. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
    d:Track:Q222784d:Track:Q1419226d:Track:Q2818964
  10. Sophie Heim (1847-1931): Reden gehalten im Krematorium, Zürich, 27. August. 1931 — doi:10.20384/zop-2170
  11. Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
    d:Track:Q70d:Track:Q642074
  12. https://www.deutsche-biographie.de/pnd118773658.html#ndbcontent
  13. Heim, Albert. Geologie der Schweiz. C. H. Tauchnitz. Процитовано 31 May 2017.
  14. image Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
    Hugh Chisholm, ред. (1911). Heim, Albert von St Gallen . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 13. Cambridge University Press. с. 213. (англ.)
  15. (2005). Alps. The Earth. HarperCollins. с. 97—99. ISBN .
  16. Fédération Cynologique Internationale for Dogs Worldwide. Процитовано 4 травня 2010.
  17. Ostrander, Elaine A. (2007). The Dog and its Genome. CSHL Press. с. 141. ISBN . Процитовано 1 травня 2010.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Albert Gajm 12 kvitnya 1849 31 serpnya 1937 shvejcarskij geolog vidomij svoyeyu tritomnoyu Geologie der Schweiz Albert GajmNarodivsya12 kvitnya 1849 1849 04 12 2 3 Cyurih Shvejcariya 5 Pomer31 serpnya 1937 1937 08 31 5 3 88 rokiv Cyurih Shvejcariya 5 PohovannyadKrayina ShvejcariyaDiyalnistgeolog vikladach universitetu pismennik dokumentalistAlma materFederalna visha tehnichna shkola Cyuriha 1871 6 7 8 HU Berlin Federalna visha tehnichna shkola Cyuriha 1869 8 GaluzgeologiyaZakladCyurihskij universitet Federalna visha tehnichna shkola CyurihaAspiranti doktorantid d 6 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya dej Linchej d Rosijska akademiya nauk Leopoldina Nacionalna akademiya nauk SShAMatidBrati sestrid 9 d 10 U shlyubi zMariya Gajm Fogtlin 11 Ditid 12 dRodichid 12 i dNagorodi 1904 1923 Albert Gajm u Vikishovishi Narodzhenij u Cyurihu zdobuv osvitu v Cyurihskomu ta Berlinskomu universitetah Duzhe rano vin zacikavivsya fizichnimi osoblivostyami Alp i u vici shistnadcyati rokiv zrobiv model dlya grupi Tedi Ce privernulo uvagu yakomu Gajm buv zobov yazanij za veliku pidtrimku ta geologichni instrukciyi v cij galuzi U 1873 roci vin stav profesorom geologiyi v politehnichnij shkoli v Cyurihu a v 1875 roci profesorom geologiyi v universiteti Togo zh roku vin odruzhivsya z Mariyeyu Gajm Fogtlin pershoyu zhinkoyu likarkoyu Shvejcariyi U 1882 roci priznachenij direktorom Geologichnoyi sluzhbi Shvejcariyi a v 1884 roci v Bernskomu universiteti jomu prisvoyeno pochesnij stupin doktora filosofiyi Vin osoblivo vidznachivsya svoyimi doslidzhennyami budovi Alp i visvitlennyam strukturi girskih masiviv zagalom Vin prostezhiv skladchastist vid malih do velikih etapiv i proilyustruvav chudovi skladchasti ta nasunuti rozlomi v chislennih rozrizah i za dopomogoyu grafichnih malyunkiv Jogo pochatkovo hibne tlumachennya Glarnskih Alp yak rezultatu zgortannya a ne velikogo rozlomu nasuvu vin viznav pomilkovim u 1901 roci sho ne primenshilo jogo nadzvichajno suttyevogo vnesku Jogo pracya Mechanismus der Gebirgsbildung 1878 zaraz vvazhayetsya klasichnoyu i vona nadihnula na jogo bliskuchi doslidzhennya Shotlandskogo nagir ya div Geol Mag 1883 Znachnu uvagu Gajm pridilyav takozh lodovikovim yavisham alpijskih oblastej U 1904 roci Londonske geologichne tovaristvo prisudilo jomu medal Vollastona a v 1905 roci vin stav chlenom Korolivskoyi akademiyi nauk Shveciyi Postijnij kinetichnij koeficiyent tertya yakij kontrolyuye ruh piroklastichnih potokiv i lavin nazvano na chest Alberta Gajma Na jogo chest takozh nazvali hrebet na Misyaci U 1908 roci na 25 richchya zasnuvannya Shvejcarskogo kinologichnogo klubu Franc Shertenlib pokazav dvoh korotkosherstih Gajmu zahisniku Gajm viznav yih predstavnikami starogo zniklogo velikogo girskogo sobaki predki yakogo buli duzhe poshireni po vsij Yevropi de yih rozvodili yak storozhovih tyaglovih ta vivcharskih sobak Gajm buv ekspertom iz zennengundiv i spriyav ta zaohochuvav yih rozvedennya Ci zusillya priveli do vidnovlennya porodi U 1909 roci sobaki buli viznani yak okrema poroda Shvejcarskim kinologichnim klubom i vneseni yak Grosser Schweizer Sennenhund u tom 12 Shvejcarskoyi pleminnoyi knigi Pershij klub porodi buv stvorenij u 1912 roci dlya populyarizaciyi velikogo shvejcarskogo zennengunda i velikij shvejcarskij zennengund ye dvoma z chotiroh harakternih porid sobak shvejcarskogo pasovishnogo klastera yakih vryatuvav vid vimirannya ta vidrodiv Shertenlib naprikinci 1800 h rokiv PrimitkiBailey E B 1939 Professor Albert Heim 1849 1937 Obituary Notices of Fellows of the Royal Society 2 7 470 474 doi 10 1098 rsbm 1939 0006 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SIKART 2006 d Track Q683543d Track Q2256716 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Gejm Albert Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Albert Heim The Mathematics Genealogy Project Albert Heim 1849 1937 verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 1953 Vol 8 1969 S 264 265 doi 10 1163 9789004337862 LGBO COM 140215 d Track Q222784d Track Q1419226d Track Q2818964 Sophie Heim 1847 1931 Reden gehalten im Krematorium Zurich 27 August 1931 doi 10 20384 zop 2170 Historische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 https www deutsche biographie de pnd118773658 html ndbcontent Heim Albert Geologie der Schweiz C H Tauchnitz Procitovano 31 May 2017 Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Heim Albert von St Gallen Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 13 Cambridge University Press s 213 angl 2005 Alps The Earth HarperCollins s 97 99 ISBN 9780307574336 Federation Cynologique Internationale for Dogs Worldwide Procitovano 4 travnya 2010 Ostrander Elaine A 2007 The Dog and its Genome CSHL Press s 141 ISBN 9780879697815 Procitovano 1 travnya 2010 PosilannyaTvori ta informaciya pro Albert Gajm u Internet arhivi Albert Gajm nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Bibliografiya Albert Gajm Nimecka nacionalna biblioteka

Дата публікації:
Топ