Алшар — золото-арсеново-стибієво-талієва формація, розташована в общині Кавадарці на півдні Північної Македонії. Сформувалася в гідротермальних умовах за низьких температур. Протягом деякого часу проводився видобуток в багатій талієм частині цього родовища. Талієве рудне тіло, що залишилося в шахті Црвен Дол, як і раніше містить близько 500 тонн талію. Мінерал лорандит з цієї формації використовується для виявлення параметрів потоку сонячних нейтрино.
Алшар мак. Алшар | ||||
41°08′53″ пн. ш. 21°57′12″ сх. д. / 41.14833333002777493° пн. ш. 21.95361111002777932° сх. д. | ||||
Тип | родовище типова місцевість | |||
---|---|---|---|---|
Корисні копалини | Золотоносні руди, Лорандит, арсенові руди і Стибієві руди | |||
Континент | Європа | |||
Країна | Північна Македонія | |||
Регіон | Кавадарці | |||
|
Назва Алшар є абревіатурою, що складається з перших складів імен Аллатіні (Allatini — брати, які були власниками концесій з розробки родовища) та Шарто (Charteaux — французький інженер, який досліджував родовище). Назва сербською — Alšar.
Геологія
Формація є золоторудним родовищем типу Карлін (аналогічне родовищу Карлін в штаті Невада, США).
В межах родовища є два основні рудні тіла: Црвен Дол і Центральні Део. Црвен Дол знаходиться в північній частині родовища і бідніше на стибій, але багатше на арсен і талій.
Розробка родовища
Видобування арсенових руд розпочалося в 15 столітті, коли турки правили цією частиною країни. запрацював у 1877 році і діяв, з перервами через війни, до Другої світової війни. Після неї проводилися лише геологічні дослідження (1953-1957; 1962-1965). Поки рудник був активним, руду виплавляли у Фрайберзі (Німеччина).
Шахта розробляла шар рудного тіла, збіднений стибієм і збагачений арсеном і талієм. Серед мінералів, що складають більшу частину рудного тіла реальгар, аурипігмент, арсеновмісний пірит і марказит. На родовищі йшов активний видобуток між 1880 і 1908 роками. Протягом цього періоду добувався стибій, арсен і талій.
Дослідження епітермального золота здійснено на початку 1990-х американською компанією , але вміст золота виявився некондиційним. У 1987-1993 роках деякі штольні (наприклад, № 21) були відновлені для вилучення лорандиту для проекту .
Мінерали
Пірит, антимоніт, ауріпігмент і реальгар — це головні мінерали, що формують руду. Лорандит — це талієво-арсенова сульфосіль з формулою TlAsS2 — головний талієвий мінерал на родовищі. Кілька інших талієвих мінералів були виявлені в шахті протягом багатьох років, наприклад, (Tl5Sb9(As, Sb)4S22), (Tl3AsS4) і (TI(Sb, As)5S5).
LOREX
Проект LOREX (LORandite EXperiment) використовує лорандит з руди цього родовища для визначення параметрів потоку сонячних нейтрино. Цей мінерал містить велику кількість талію-205, який в результаті реакції захоплення нейтрино утворює . Процес 205Tl(νe,e−)205 має відносно низьку порогову енергію 52 кеВ і, отже, має відносно високу ефективність. В зв'язку з віком родовища від 4,5 до 4,2 мільйонів років, потік сонячних нейтрино можна оцінити за останні 4 мільйона років, визначивши кількість свинцю-205 у зразку лорандиту. Ця реакція може бути викликана не тільки нейтрино, але і іншими високоенергетичними космічними частинками, які всі мають різні глибини проникнення в земну кору. Тому протягом 2008-2010 років було зібрано безліч зразків з різних глибин родовища для отримання достовірних даних.
Примітки
- . www.mindat.org. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 14 березня 2020.
- Volkov, A. V. (2006). The Alshar epithermal Au-As-Sb-Tl deposit, southern Macedonia. Geology of Ore Deposits. 48 (3): 175. Bibcode:2006GeoOD..48..175V. doi:10.1134/S1075701506030020.
- Cvetković, Lj. (1995). Jankovićite, Tl5Sb9(As, Sb)4S22, a new TI-sulfosalt from Allchar, Macedonia. Mineralogy and Petrology. 53: 125. Bibcode:1995MinPe..53..125C. doi:10.1007/BF01171951.
- Pavicevic, M. (1988). Crven Dol Tl deposit in Allchar: Mineralogical investigation, chemical composition of Tl minerals and genetic implications. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A: Accelerators, Spectrometers, Detectors and Associated Equipment. 271 (2): 297. Bibcode:1988NIMPA.271..297P. doi:10.1016/0168-9002(88)90172-6.
- Jankovic, S. (1988). The Allchar Tl–As–Sb Deposit, Yugoslavia and its specific metallogenic features. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A: Accelerators, Spectrometers, Detectors and Associated Equipment. 271 (2): 286. Bibcode:1988NIMPA.271..286J. doi:10.1016/0168-9002(88)90170-2.
- Perciva, T. J. (1994). (PDF). The Canadian Mineralogist. 32: 649—665. Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2012. Процитовано 30 грудня 2018.
- Pavicevic, M (1988). Lorandite from Allchar — A low energy solar neutrino dosimeter. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A: Accelerators, Spectrometers, Detectors and Associated Equipment. 271 (2): 287. Bibcode:1988NIMPA.271..287P. doi:10.1016/0168-9002(88)90171-4.
- Subotic, K. M. (1998). Status of the LOREX: Geochemical: 912. doi:10.1063/1.57378.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alshar zoloto arsenovo stibiyevo taliyeva formaciya roztashovana v obshini Kavadarci na pivdni Pivnichnoyi Makedoniyi Sformuvalasya v gidrotermalnih umovah za nizkih temperatur Protyagom deyakogo chasu provodivsya vidobutok v bagatij taliyem chastini cogo rodovisha Taliyeve rudne tilo sho zalishilosya v shahti Crven Dol yak i ranishe mistit blizko 500 tonn taliyu Mineral lorandit z ciyeyi formaciyi vikoristovuyetsya dlya viyavlennya parametriv potoku sonyachnih nejtrino Alshar mak Alshar 41 08 53 pn sh 21 57 12 sh d 41 14833333002777493 pn sh 21 95361111002777932 sh d 41 14833333002777493 21 95361111002777932Tip rodovishe tipova miscevistKorisni kopalini Zolotonosni rudi Lorandit arsenovi rudi i Stibiyevi rudiKontinent YevropaKrayina Pivnichna Makedoniya Region Kavadarci Korisni kopalini Yevropi Geologiya Yevropi Girnicha promislovist Yevropi Nazva Alshar ye abreviaturoyu sho skladayetsya z pershih skladiv imen Allatini Allatini brati yaki buli vlasnikami koncesij z rozrobki rodovisha ta Sharto Charteaux francuzkij inzhener yakij doslidzhuvav rodovishe Nazva serbskoyu Alsar GeologiyaFormaciya ye zolotorudnim rodovishem tipu Karlin analogichne rodovishu Karlin v shtati Nevada SShA V mezhah rodovisha ye dva osnovni rudni tila Crven Dol i Centralni Deo Crven Dol znahoditsya v pivnichnij chastini rodovisha i bidnishe na stibij ale bagatshe na arsen i talij Rozrobka rodovishaVidobuvannya arsenovih rud rozpochalosya v 15 stolitti koli turki pravili ciyeyu chastinoyu krayini zapracyuvav u 1877 roci i diyav z perervami cherez vijni do Drugoyi svitovoyi vijni Pislya neyi provodilisya lishe geologichni doslidzhennya 1953 1957 1962 1965 Poki rudnik buv aktivnim rudu viplavlyali u Frajberzi Nimechchina Shahta rozroblyala shar rudnogo tila zbidnenij stibiyem i zbagachenij arsenom i taliyem Sered mineraliv sho skladayut bilshu chastinu rudnogo tila realgar auripigment arsenovmisnij pirit i markazit Na rodovishi jshov aktivnij vidobutok mizh 1880 i 1908 rokami Protyagom cogo periodu dobuvavsya stibij arsen i talij Doslidzhennya epitermalnogo zolota zdijsneno na pochatku 1990 h amerikanskoyu kompaniyeyu ale vmist zolota viyavivsya nekondicijnim U 1987 1993 rokah deyaki shtolni napriklad 21 buli vidnovleni dlya viluchennya loranditu dlya proektu MineraliPirit antimonit auripigment i realgar ce golovni minerali sho formuyut rudu Lorandit ce taliyevo arsenova sulfosil z formuloyu TlAsS2 golovnij taliyevij mineral na rodovishi Kilka inshih taliyevih mineraliv buli viyavleni v shahti protyagom bagatoh rokiv napriklad Tl5Sb9 As Sb 4S22 Tl3AsS4 i TI Sb As 5S5 LOREXProekt LOREX LORandite EXperiment vikoristovuye lorandit z rudi cogo rodovisha dlya viznachennya parametriv potoku sonyachnih nejtrino Cej mineral mistit veliku kilkist taliyu 205 yakij v rezultati reakciyi zahoplennya nejtrino utvoryuye inshi movi Proces 205Tl ne e 205 maye vidnosno nizku porogovu energiyu 52 keV i otzhe maye vidnosno visoku efektivnist V zv yazku z vikom rodovisha vid 4 5 do 4 2 miljoniv rokiv potik sonyachnih nejtrino mozhna ociniti za ostanni 4 miljona rokiv viznachivshi kilkist svincyu 205 u zrazku loranditu Cya reakciya mozhe buti viklikana ne tilki nejtrino ale i inshimi visokoenergetichnimi kosmichnimi chastinkami yaki vsi mayut rizni glibini proniknennya v zemnu koru Tomu protyagom 2008 2010 rokiv bulo zibrano bezlich zrazkiv z riznih glibin rodovisha dlya otrimannya dostovirnih danih Primitki www mindat org Arhiv originalu za 11 lipnya 2019 Procitovano 14 bereznya 2020 Volkov A V 2006 The Alshar epithermal Au As Sb Tl deposit southern Macedonia Geology of Ore Deposits 48 3 175 Bibcode 2006GeoOD 48 175V doi 10 1134 S1075701506030020 Cvetkovic Lj 1995 Jankovicite Tl5Sb9 As Sb 4S22 a new TI sulfosalt from Allchar Macedonia Mineralogy and Petrology 53 125 Bibcode 1995MinPe 53 125C doi 10 1007 BF01171951 Pavicevic M 1988 Crven Dol Tl deposit in Allchar Mineralogical investigation chemical composition of Tl minerals and genetic implications Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A Accelerators Spectrometers Detectors and Associated Equipment 271 2 297 Bibcode 1988NIMPA 271 297P doi 10 1016 0168 9002 88 90172 6 Jankovic S 1988 The Allchar Tl As Sb Deposit Yugoslavia and its specific metallogenic features Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A Accelerators Spectrometers Detectors and Associated Equipment 271 2 286 Bibcode 1988NIMPA 271 286J doi 10 1016 0168 9002 88 90170 2 Perciva T J 1994 PDF The Canadian Mineralogist 32 649 665 Arhiv originalu PDF za 23 bereznya 2012 Procitovano 30 grudnya 2018 Pavicevic M 1988 Lorandite from Allchar A low energy solar neutrino dosimeter Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A Accelerators Spectrometers Detectors and Associated Equipment 271 2 287 Bibcode 1988NIMPA 271 287P doi 10 1016 0168 9002 88 90171 4 Subotic K M 1998 Status of the LOREX Geochemical 912 doi 10 1063 1 57378