Алупкинський історико-архітектурний заповідник

Алупкинський історико-архітектурний заповідник — палацово-парковий ансамбль у м. Алупка, побудований на замовлення М. Воронцова за проектами архітекторів Е. Блера, В. Гунта, Ф. Ельсона протягом 1829–1848 рр.

Алупкинський історико-архітектурний заповідник

рос. Государственное бюджетное учреждение Республики Крым «Алупкинский дворцово-парковый музей-заповедник» англ. State Institution of the Republic of Crimea the "Alupka Palace-Park Complex" крим. Къырым Джумхуриент Девлет Тешкиляты «Алупка сарай-парк ве музей-къорумасы»
план-схема
44°25′10″ пн. ш. 34°03′18″ сх. д. / 44.41972222002777215° пн. ш. 34.05500000002777483° сх. д. / 44.41972222002777215; 34.05500000002777483Координати: 44°25′10″ пн. ш. 34°03′18″ сх. д. / 44.41972222002777215° пн. ш. 34.05500000002777483° сх. д. / 44.41972222002777215; 34.05500000002777483
Країна	Україна  Росія
Розташування	АР Крим, Україна
Найближче місто	Алупка
Площа	40 га
Засновано	8 вересня 1990
Оператор	Міністерство культури АР Крим
Вебсторінка	worontsovpalace.org
Алупкинський історико-архітектурний заповідник (Автономна Республіка Крим)
Алупкинський історико-архітектурний заповідник у Вікісховищі

Палац зведений у стилі пізньої англійської готики в поєднанні з мавританськими мотивами. Складається з головного, так званого Шуваловського, і бібліотечного корпусів; господарського корпусу з внутрішнім двором і парадного двору, до якого ведуть підходи у формі середньовічної архітектури фортець.

Велику цінність мають інтер'єри споруд головного та бібліотечного корпусів із дубовими різьбленими панелями, ліпними стелями, фонтанами і камінами. Їх доповнюють художні меблі, вироби з порцеляни, бронзи, творів живопису та скульптури.

Чайний будиночок у стилі класицизму є найбільшою парковою спорудою і розташований на нижній терасі парку, який амфітеатром спускається до моря. Парк запроектовано в пейзажному стилі, три його тераси, що повторюють абриси палацу, впорядковані малими формами, скульптурними композиціями, фонтанами.

Разом із палацом парк займає 40 га, шосейною дорогою поділений на нижній і верхній.

1921 р. у палаці відкрито історико-побутовий музей, 1956 р. його реорганізовано в Державний музей образотворчих мистецтв, а від 1958 — архітектурно-художній музей. Із 1965 має назву — Алупкинський палац-музей.

Статус заповідника палацово-парковому ансамблю надано рішенням Кримської обласної ради народних депутатів від 8 вересня 1990 р. Підпорядкований Міністерству культури АР Крим.

Див. також

• Воронцовський палац

Література

• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т. 2. — К., 1985 (рос.)

Джерела

• Бондаренко Р. І. Алупкинський історико-архітектурний заповідник [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 688. — .

Посилання

• Алупкинський палацово-парковий музей-заповідник [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ