Алматинський ботанічний сад (каз. Алматы ботаникалық бағы) — головний ботанічний сад, Республіканське державне підприємство на ПХВ «Інститут ботаніки та фітоінтродукції» Республіки Казахстан, закладений у 1932 році на площі 108 гектарів. У 1967 році йому надано статус науково-дослідної установи. У 2006 році Ботанічний сад було внесено до переліку «Особливо охоронюваних природних територій Республіки Казахстан» (ООПТ), що дозволило зупинити продовження подальшого продажу земель саду під забудову.
каз. Алматы ботаникалық бағы | |
---|---|
43°13′30″ пн. ш. 76°54′54″ сх. д. / 43.22500000002777654° пн. ш. 76.91500000002778847° сх. д.Координати: 43°13′30″ пн. ш. 76°54′54″ сх. д. / 43.22500000002777654° пн. ш. 76.91500000002778847° сх. д. | |
Країна | Казахстан |
Розташування | d |
Площа | 103,6 га |
Засновано | 1932 |
Вебсторінка | botsad.kz |
Алматинський ботанічний сад (Казахстан) | |
Алматинський ботанічний сад у Вікісховищі |
Історія
14 березня 1932 року Президія АН СРСР ухвалила рішення про організацію Казахстанської бази АН СРСР у складі ботанічного сектора та зоологічного сектора і створення ботанічного саду.
15 грудня 1933 року Президія АН СРСР затвердила структуру Казахстанської бази, до якої було включено ботанічний сектор із ботанічним садом.
У 1943 році на основі ґрунтового та ботанічного секторів було створено Ґрунтово-ботанічний інститут Казахської філії АН СРСР.
У 1945 році Ґрунтово-ботанічний інститут був поділений на Інститут ґрунтознавства та Інститут ботаніки.
У 1946 р. рішенням Президії АН Казахської РСР від 5 жовтня 1946 р. ботанічний сад реорганізовано в самостійну науково-дослідну установу республіканського значення з безпосереднім підпорядкуванням Президії АН Каз РСР на правах інституту — Республіканський ботанічний сад.
1953 року постановою Президії АН Казахської РСР від 21 вересня 1953 року «Державний республіканський ботанічний сад» було перейменовано на «Алма-Атинський ботанічний сад».
У 1963 постановою Президії АН Казахської РСР від 22 березня 1963 «Алма-Атинський ботанічний сад» передано в підпорядкування Інституту ботаніки.
У 1965 постановою загальних зборів Академії Наук Казахської РСР від 27 січня 1965 на базі «Алма-Атинського ботанічного саду Інституту ботаніки» організований «Головний ботанічний сад на правах самостійного науково-дослідного інституту».
У 1995 році постановою Президії Національної Академії Наук РК від 5 травня 1995 року здійснено об'єднання НДІ «Інститут ботаніки» та НДІ «Головного ботанічного саду» до «Інституту ботаніки та фітоінтродукції НАН РК». Наразі «Інститут ботаніки та фітоінтродукції» перебуває у віданні Комітету лісового господарства та тваринного світу .
Загроза ліквідації саду
Із розпадом СРСР територія Алматинського ботанічного саду, що знаходиться в елітному районі міста, стала цікавою для великих бізнесменів-забудовників. Для того, щоб безперешкодно заволодіти державною землею саду, його територію було передано з Республіканського відання (власності) до комунального відання міської влади міста (). На початку 2000-х років після передачі території до комунальної власності Алматинський ботанічний сад опинився на межі ліквідації, з дозволу нових власників (акімату міста) від нього було відчужено кілька гектарів землі. Планувалося продати всю територію ботанічного саду під будівництво елітного котеджного містечка, розважального центру, житлового комплексу і прокласти через нього автомагістралі вулиць Байзакова та Манаса. Але з 2006 року у зв'язку з офіційним внесенням території Алматинського ботанічного саду до переліку «Особливо охоронюваних природних територій Республіканського значення» та поверненням у республіканську власність, продаж та забудова території саду стала неможливою. Проте спроби заволодіти територією саду так і не припинилися.
У 2015 році ботанічним садом зацікавився олігарх-девелопер Сержан Жумашев, який через створений ним «Фонд розвитку Головного ботанічного саду» запропонував спонсорувати реконструкцію саду та збудувати з боку музей мистецтв.
2018 року ботанічним садом зацікавився інший бізнесмен-олігарх Булат Утемуратов, який через свій «Фонд Б.Утемуратова» збирався реконструювати сад. Водночас акімат міста заявив, що має намір знову забрати ботанічний сад у комунальну власність. На думку екологічних активістів та організацій, передача саду у відання (власність) акімату спричинить втрату республіканського статусу ООПТ, що загрожує черговим розпродажем його земель впливовим бізнесменам.
Розташування
Розташований у південній частині Алмати на висоті 856-906 метрів над рівнем моря. Наразі площа саду становить 103,6 га.
Площа саду
Експозиція
Станом на 1982 рік експозиції (флора Казахстану, Європейської частини СРСР, Сибіру та Далекого Сходу, Криму та Кавказу, Північної Америки, Східної Азії) були розташовані за ботаніко-географічним принципом, а розміщення рослин - за парково-ландшафтним. У колекції було понад 7 тисяч видів рослин, різновидів і форм, у тому числі - 375, інорайонних рослин СРСР - 453, зарубіжної - 872.
Ботанічний сад мав відділи рослин: флори та екології, деревних, декоративно-квіткових, тропічних, харчових та лікарсько-технічних репродукції та захисту інтродуцентів та лабораторію, фізіологію та біології рослин. Вчені розробляють проблему інтродукції та акліматизації рослин у Казахстані, досліджують рослинні ресурси Республіки, виявляють та культивують господарсько-цінні види. Ними передані для озеленення міста понад 100 видів, 46 форм та 15 сортів рослин різного географічного походження.
НДІ Головний Ботанічний сад координував діяльність 5 ботанічних садів Казахстану - Карагандинського, Жезказганського, Алтайського, Ілійського та Мангишлацького. Вівся обмін науковою літературою, посадковим матеріалом, насінням із 108 ботанічними садами 48 країн світу.
розташований у Головному Ботанічному саду Національної Академії наук Республіки Казахстан, за 600 метрів на південь від управління Ботанічним садом, за 200 метрів від південно-західної оранжереї, праворуч від центральної алеї, за 800 метрів вище від вул. Тимірязєва..
Управління
У радянські роки Головний ботанічний сад перебував у підпорядкуванні Академії Наук Республіки, з розпадом СРСР передано до управління .
Фінансування
Щороку на утримання ботанічного саду МОН РК виділяє понад 100 мільйонів тенге.
Реконструкція
У 2017 році понад 100 млн тенге було виділено Міністерством освіти і науки РК на реконструкцію Ботанічного саду, у тому числі на розробку топографічної зйомки, проектування та буріння свердловини, встановлення огорож колекційних фондів, встановлення відеоспостереження та будівництва нової теплиці.
У 2018 році, в ході реконструкції саду на кошти приватного благодійного фонду Булата Утемуратова, спеціалістами Інституту ботаніки та фітоінтродукції було висаджено понад 1300 дерев, 40 000 кущів, 130 000 злаків та багаторічників, 3000 троянд. У південній частині облаштовано новий партер із перголою, полем різнотрав'я та трьома ставками. На всій території оновлено дороги та пішохідні стежки, встановлена тактильна розмітка для людей з обмеженими можливостями, збудовано 3 вхідні павільйони з обладнаними касами та санвузлами.
Проблеми та корупція
Незважаючи на багатомільйонне щорічне фінансування з республіканського бюджету та збільшення його обсягу, що виділяється на утримання «Інституту ботаніки», до якого належить Алматинський ботанічний сад, деякі проблеми саду не вирішуються десятиліттями.
У 2007 році директором «Інституту ботаніки» було призначено вченого-ботаніка Нугмана Аралбая, який, заступивши на посаду, відразу почав вживати заходів щодо вирішення проблем ботанічного саду, що склалися. Проте, його благим намірам відразу почали протидіяти. Зокрема, Нугман Аралбай через тендер найняв компанію для прибирання 25 га території саду всього за 3 мільйони тенге, тоді як за внутрішніми нормативами, затвердженими колишнім керівництвом інституту ботаніки та КН МОН РК, він мав витратити 25 мільйонів тенге. Такий факт економії коштів не сподобався вищому керівництву з КН МОН, мабуть, тому що зекономлені кошти могли б піти на необхідне рішення проблем саду, які ніким не вирішуються роками. З Астани відразу призначили комісію з перевірки, за цим фактом, проте комісія відмовилася підписувати негативний акт. После этого давление на Нугмана Аралбая только усилилось, была устроена серия проверок из прокуратуры, финансового контроля и комиссий из МОН РК. Дошло до того, что по отчету министерской инспекции Аралабая голословно обвинили в хищении 11 млн тенге, проте жодних доказів порушень не надано. 17 вересня 2008 року економічний суд ухвалив рішення, що акт інспекції фінансового контролю був незаконений, а перевірка проведена з численними порушеннями. Але незважаючи на рішення суду, Аралбаю оголосили кілька доган і звільнили. Зі звільненням Аралбай не погодився, подавав до суду, намагався поновитися на посаді, але МОН РК ніяк не відреагував.
У 2014-2015 роках Аралбай Нугманом, колишнім директором Інституту ботаніки, до нинішнього директора Сітпаєвої Г. Т. були направлені відкриті листи-звернення, а також голові Комітету Науки МОН РК пану Жолдасбаєву С. І., у якому він навів факти бездіяльності Сітпаєвої Г. Т. як керівника підприємства, що призвели до занепаду стану інституту, незважаючи на 10-кратне збільшення фінансування у 2014 році. На його думку, результати бездіяльності Сітпаєвої Г. Т. призвели до того, що: 1) порушена цілісність і системність гербарного фонду; 2) частина гербарію і колекції викопних рослин втрачені; на 63% втрачено колекцію живих рослин (інтродуцентів) Головного ботанічного саду, що підтверджено листом В. О. голови О.Тулєшова № ЖТ-С-63/7, ЖТ-С-63/7/1 від 06.01.2014 року; 4) проігноровано не виконано припис Генеральної прокуратури РК про приведення у відповідність до вимог законів РК статусу Головного, Жезказганського та Ілійського ботанічних садів; 5) 815 мільйонів тенге бюджетних коштів 2014 року використано нераціонально. Однак від часу відправлення його звернення до МОН РК усі терміни встановленого законом порядку розгляду звернень фізичних осіб пройшли. Комітет науки не відповів на звернення Аралбай. Тим самим не спростував наведені факти.
Цитата з листа-звернення Аралбая Н. до нинішнього директора інституту ботаніки Сітпаєвої Г. Т.:
Усі ці роки, Ви — пані Сітпаєва Г. Т., вводите в оману керівництво Комітету Науки та МОН РК. А найстрашніше — це те, що керівництво КН та МОН РК повірило Вам та збільшувало обсяг фінансування. А колектив ІБФ, очолюваний Вами, який в останні роки показує регресивні результати, пожираючи обсяги фінансування, що все більше наростають, перетворився на якийсь механізм розкрадання державних коштів і заохочення безрезультативності. Я був би радий, якщо Ви спростуєте доказове те, що я виклав у цьому листі.
Лабораторія дендрології
Перший дендрарій був закладений у 1939 році. У 1945 році випущено перший путівник ботанічним садом. Із 1956 по 1965 роки у відділі проводилася робота на тему «Створення експозицій рослинних зон». Наразі колекція деревних рослин ботанічного саду зібрана за ботаніко-географічним принципом. Створено 5 експозицій: «Казахстан», «Європа, Крим, Кавказ», «Східна Азія», «Північна Америка», «Сибір, Далекий Схід» та 4 спеціалізовані колекційні ділянки: «Коніферетум», «Сирингарій», «В'юнкі деревні рослини» та «Горішники».
Колекційний фонд деревних рослин на 2011 рік складає 895 таксонів із 49 сімейств та 129 родів, що зростають на площі 42 га.
Основними напрямками діяльності лабораторії є: розробка наукових засад формування та створення колекційних фондів деревних рослин вітчизняної та світової флори в умовах відкритого ґрунту передгір'їв Заілійського Алатау; інтродукційні випробування рослин, розробка асортименту рослин та наукових рекомендацій щодо їх ефективного використання в озелененні Алмати та інших міст Казахстану; вивчення внутрішньовидового розмаїття деревних рослин.
Лабораторія насінництва і захисту рослин
Групу насіннєзнавства було організовано 1934 року. Однією з ланок інтродукційної роботи ботанічного саду є виписка, одержання та розсилка насіння, що проводиться в обмінному порядку за допомогою каталогів насіння та листування науково-довідкового характеру, яке здійснювалося співробітниками групи насінництва. Перший каталог насіння (№1) вийшов у 1934 р. Він включав 356 видів, в основному, трав'янистих рослин, із яких 64 види були зібрані І. А. Лінчевським у Талаському Алатау.
Група захисту рослин була організована у ботанічному саду у 1970 році, яка здійснює оцінку фітосанітарного стану рослин-інтродуцентів у Ботанічних садах Казахстану.
У 2013 році ці групи були об'єднані в лабораторію насінництва та захисту рослин та в рамках державної науково-технічної програми «Ботанічне розмаїття диких родичів культурних рослин Казахстану як джерело збагачення та збереження генофонду агробіорізноманіття для реалізації Продовольчої програми» було розпочато роботу зі створення Насіннєвого банку диких культурних рослин. У веденні лабораторії знаходяться: Насіннєвий банк диких родичів культурних рослин, що займає площу 92 м²; який має в своєму розпорядженні: сушильна кімната 12 м², холодильна камера 32 м³. За три роки було зібрано і закладено дві колекції насіння: довгострокова (базова) та короткострокова (активна). Закладено репродукційний розплідник рідкісних плодових рослин площею 1 га. Напрямками діяльності лабораторії є: збирання, збереження та поповнення насіння дикої флори Казахстану в насіннєвому банку; постійний внутрішньодержавний та міжнародний обмін каталогами (делектусом) та насіннєвим фондом з метою збагачення колекцій новими видами рослин Головного ботанічного саду; фітосанітарна та ентомологічна оцінка стану насіннєвого матеріалу та рослинного фонду Головного ботанічного саду.
Лабораторія інтродукції квітково-декоративних рослин відкритого та закритого ґрунту
Лабораторія декоративно-квіткових рослин відкритого ґрунту заснована з часу створення Головного ботанічного саду Академії наук з 1932 року. Закритий ґрунт представлений експозиційною оранжереєю та експериментально-виробничою теплицею. Оранжерейно-тепличний комплекс введено в експлуатацію в 1969 році з метою інтродукції тропічних і субтропічних рослин в умовах закритого ґрунту. Чисельність колекції рослин відкритого та закритого ґрунту становить близько 600 видів. Результатом селекційно-цитогенетичної роботи було отримано 18 нових сортів фрезії та 15 сортів троянд. В основний фонд відкритого ґрунту включені рослини, які переносять зиму міста Алмати. Багато рослин посухостійкі та жаростійкі. Удосконалення асортименту проводилося і щодо здешевлення квітників шляхом включення до них високоекономічних невибагливих кореневищних багаторічників. Приділяється увага способам використання інтродуцентів у квітковому оформленні.
За роки інтродукційної роботи пройшли дослідно-промислові випробування 300 видів рослин, впроваджено у виробництво 7 видів тропічних та субтропічних рослин.
Основними науковими напрямами лабораторії інтродукції квітково-декоративних рослин є розробка біологічних основ культури рослин закритого та відкритого ґрунту Казахстану. Робота полягає в: пошуку ефективних способів прискореного розмноження важкоукорінюваних і перспективних видів рослин, залученні в колекцію нових видів, різновидів і форм рослин із провідних ботанічних центрів світу, забезпеченні життєздатності колекційного фонду, доборі комерційно цінного асортименту рослин для фітодизайну внутрішніх інтер'єрів і забезпечення в зимовий та ранньовесняний періоди, удосконаленні асортименту жаростійких геофітів методами селекції.
Лабораторія екологічної морфології рослин
Лабораторія екологічної морфології була організована в 1986 рік з ініціативи і під керівництвом академіка Байтуліна Іси Омаровича, який очолював її до 2006 року. Основною діяльністю лабораторії є фундаментальні дослідження, спрямовані на вивчення адаптаційних особливостей багаторічних рослин гірських регіонів Казахстану в природних місцях проживання та при інтродукції. Об'єктами досліджень є, в першу чергу, рідкісні види, занесені до Червоних книг, становище яких у природі викликає тривогу за їх збереження. Велика увага приділяється корисним та декоративним рослинам, якими багата казахстанська флора. В експозиції лабораторії «Альпінарій» представлено близько 200 видів місцевої флори та понад 100 видів та сортів, що широко використовуються в культурі трав'янистих багаторічників та мініатюрних чагарників. Тільки за останні три роки в колекцію експозиції «Альпінарій» насінням та живими рослинами було залучено 90 видів рослин, що належать до 26 родин та 52 родів. На сьогоднішній день в колекції «Альпінарію» налічується 32 рідкісні види казахстанської флори, переважно гірських місцеперебування Північного Тянь-Шаню..
Лабораторія флори вищих рослин
Лабораторія флори, а раніше відділ флори вищих рослин було створено 1946 року у складі Інституту ботаніки при Академії наук Казахської РСР. Традиційним напрямом досліджень є флористика та систематика рослин, інвентаризація та оцінка видового розмаїття рослин різних регіонів Казахстану; оцінка сучасного стану флори; вирішення теоретичних питань еволюції флор та окремих таксонів; робота, пов'язана з монографічною обробкою окремих систематичних груп рослин Казахстану; створення кадастрів рослин різної регіональної приуроченості; питання охорони та створення регіональних «Червоних книг». У веденні лабораторії перебуває Гербарний фонд, який був заснований в 1933 видним вченим М. Г. Поповим на базі гербарію Краєзнавчого музею Семиріччя. Нині Гербарій входить до переліку найважливіших ботанічних колекцій СНД національного значення, що має міжнародний індекс АА. Гербарій є єдиним у Республіці сховищем ботанічних колекцій, де найповніше представлена найбагатша флора Казахстану. Особливо виділений Гербарій типів, представлений понад 350 таксонів.
Особливу цінність становлять колекції, зібрані в 1840—1860 рр. видатними вченими-ботаніками А. І. Шренком, Т. С. Кареліним, І. П. Кириловим, І. Г. Борщовим.
Гербарний фонд створювався працею п'яти поколінь ботаніків. Гербарій поповнювався зборами вчених зі світовим ім'ям Н. В. Павловим, М. Г. Поповим, Г. К. Шишкіним, П. П. Поляковим. Надалі колекторами були В.П.Голоскоков, І.І.Ролдугін, З.В.Кубанська, Б.А.Биков, М.С.Байтенов, Н.Х.Кармишева, А.П.Гамаюнова, Н. С. Філатова, А. Н. Васильєва, А. О. Оразова, В. Г. Цаголова.
Нині у фондах Гербарію Інституту ботанічного саду зберігається 250 тисяч гербарних зразків мохоподібних, папоротеподібних, голонасінних та покритонасінних рослин.
У 2015 році стало відомо, що порушено цілісність та системність гербарного фонду, частину гербарію та колекції викопних рослин втрачено.
Гербарій – фундамент ботанічних досліджень. Саме збереження та постійне звернення до гербарних матеріалів дає унікальну можливість відстежувати зміни, міграцію, трансформацію флори та рослинності як на певній території, так і всього Казахстану в цілому. Тільки спираючись на документований гербарний матеріал, можна достовірно проводити флористичні та екологічні моніторингові дослідження.
Лабораторія рослинних ресурсів
Лабораторію рослинних ресурсів створено 1956 року з ініціативи доктора біологічних наук Валентини Павлівни Михайлової, яка очолювала лабораторію 1956—1975 років. З її ім'ям пов'язано становлення та розвиток ботаніко-ресурсознавчих робіт, і навіть формування школи ресурсознавців у Республіці. З 1976 по 1997 рік керував лабораторією член-кореспондент HAH PK, доктор біологічних наук . М. К. Кукеновим та співробітниками лабораторії велася велика робота з інвентаризації лікарської флори південного сходу Казахстану. Основними напрямками діяльності лабораторії є: Ресурсознавчі: планомірне та послідовне вивчення рослинних ресурсів корисних рослин Казахстану з метою збереження та збалансованого використання ботанічного розмаїття на рівні екосистем, угруповань, популяцій та окремих видів сировинних рослин. Інтродукційні: наукові основи управління для раціонального використання, збагачення генофонду, створення технологій введення в культуру та розмноження рослин: колекційне, дослідне та дослідно-виробниче вирощування лікарських та ароматичних рослин, утримання та поповнення колекції лікарських рослин місцевої та світової флори. Прикладні: розробка рекомендацій щодо режиму норм вилучення сировини при господарському використанні виявлених промислових масивів (% вилучення, виявлення запасів сировини корисних рослин, насамперед лікарських та ароматичних із метою забезпечення сировиною вітчизняної фармацевтичної промисловості).
За час існування лабораторії працівниками проведено багаторічні комплексні дослідження корисних рослин Казахстану. Ресурсними дослідженнями охоплено хребти Північного та Західного Тянь-Шаню, Джунгарський Алатау, Тарбагатай, Саур, Манрак, хребти Казахстанського Алтаю.
Лабораторія Охорони генофонду та інтродукції плодових рослин
Лабораторію охорони генофонду та інтродукції плодових рослин було створено у 1970 році. Першим керівником та організатором лабораторії був академік НАН РК, заслужений діяч науки, доктор біологічних наук, професор Джангалієв Аймак Джангалійович (з 1970-2005 рр.).
Основними напрямками діяльності лабораторії є: збереження та ефективне відновлення в in situ, раціональне використання в культурі унікальних у глобальному відношенні казахстанських видів яблуні Сіверса та абрикосу звичайного та супутніх їм інших корисних рослин; збереження в ex-situ відібраних господарсько-цінних форм яблуні Сіверса та абрикосу звичайного та інших диких плодових рослин; біохімічна оцінка плодової сировини диких плодових рослин на вміст біологічно активних речовин та антиоксидантної активності; впровадження патентованих сортів-клонів яблуні Сіверса, абрикосу звичайного та інших плодових культур у виробництво на державному та міжнародному масштабі для лісовідновлювальних робіт, плодово-переробної промисловості та селекції.
Лабораторія мікології та альгології
У 1943 році в ботанічному секторі Казахської філії АН СРСР Шварцман Софією Рувінівною було створено відділ спорових рослин. У 1966 р. від відділу спорових рослин відокремилася лабораторія біології спорових рослин під керівництвом д.б.н. Б. К. Калимбетова, але в 1978 обидві лабораторії були возз'єднані в 1 відділ - систематики нижчих рослин (зав. - к.б.н. ). У 1981 році названий відділ був розділений на 2: відділ систематики та географії нижчих рослин (зав. – к.б.н. М. П. Васягіна) та лабораторії біології спорових рослин (зав. – к. с/г. н. С. А. Абієв). У 1985 з лабораторії біології спорових рослин було створено дві лабораторії: експериментальної мікології (зав. — к. с/г. н. С. А. Абієв) та експериментальної гідроботаніки (зав. д.б.н. Т. Т. Таубаєв). У 1995 році у зв'язку з возз'єднанням Інституту ботаніки та Головного Ботанічного Саду всі три лабораторії Інституту ботаніки та група захисту рослин ГБС були об'єднані в лабораторію спорових рослин, яку до 2005 року очолював д.б.н., професор С. А. Абієв, а з 2005 р. - к.б.н. Г. А. Нам. Із 2009 року лабораторію спорових рослин перейменовано на лабораторію мікології та альгології. Основними напрямками діяльності лабораторії є: вивчення різноманітності грибів та водоростей, виявлення рідкісних, ендемічних та зникаючих видів у Казахстані, поширення та розподіл за екологічними нішами, та їх приуроченість до субстратів, динаміка розвитку, сезонність; дослідження грибів-патогенів на ультраструктурному рівні; збереження колекцій гербарного фонду грибів та міцеліальних культур; культивування плодових тіл та посівного міцелію їстівних грибів.
Лабораторія Геоботаніки
Геоботанічні дослідження у Казахстані розпочато 1920 року, планомірний розвиток вони набули з 1932 року з організацією Ботанічного сектора Казахстанського філії АН СРСР. Відділ геоботаніки організовано у 1945 році. У 1976 році відділ був розділений на дві лабораторії: геоботаніки та екології та охорони рослинності. У 1989 році було організовано лабораторію фітоекологічного картографування. 1995 року всі три лабораторії були об'єднані в одну — лабораторію геоботаніки.
Основними напрямками діяльності лабораторії є: еколого-фітоценотичні дослідження; ботаніко-географічні дослідження; картографування рослинного покриву та екосистем; динаміка рослинності; оцінка антропогенної трансформації рослинності; вивчення ботанічного розмаїття на видовому, фітоценотичному, екосистемному та ландшафтному рівнях організації; фітомеліорація порушеної рослинності.
Філії
Керівництво
- Аралбай Нугман Кулдарбекули - із 2007 року до вересня 2008 року
- Сітпаєва Гульнара Токбергенівна - з вересня 2008 року до теперішнього часу
Вартість квитків
З 10 квітня 2021 року вартість дорослого квитка до ботсаду становитиме 900 тенге, студентського – 630 тенге, пенсіонери та школярі зможуть відвідати ботанічний сад за 450 тенге.
У цю вартість входить використання особливо охоронюваних природних територій, до яких відноситься і Ботанічний сад, у розмірі 0,1 МРП (291,7 тенге).
Див. також
Примітки
- Алма-Ата. Энциклопедия / Гл. ред. [ru]. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1983. — С. 161—162. — 60000 прим.
- Роща Баума и Алматинский ботанический сад внесены в перечень особо охраняемых природных территорий республиканского значения. kt.kz. Архів оригіналу за 17 листопада 2015.
- Историческая справка. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- Бульдозеры прочь от Ботанического сада!. caravan.kz (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- О институте. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
- Об утверждении перечня особо охраняемых природных территорий республиканского значения. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2013. Процитовано 18 вересня 2013.
- Как выглядит Алматинский ботанический сад после реконструкции?. buro247.kz. оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- Нугман Аралбай выдвинут для избрания членом-корреспондентом НАН РК. «aqparat.info». Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 19.05.2017.
- Войны казахстанских ботаников. Как ученый в одиночку пытается бороться с целой системой. «Yvision». Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 2.10.2017.
- Письмо к учёному соседу. time.kz. «телеканал КТК». Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 24.02.2010.
- Вы стали могильщиком ботанической науки Казахстана, и превращаете коллектив Института в ОПГ по расхищению бюджетных средств, - Нугман Аралбай. «Matritca.kz». Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 9.8.2014.
- Комитет науки будет делить ответственность за развал Института Ботаники, - Н.Аралбай. «Matritca.kz». Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 5 марта 2015.
- Двойная ложь от генерального директора Института Ботаники. «Matritca.kz». Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 8 апреля 2015.
- Ботанический сад Алматы потерял более половины национального достояния. «Matritca.kz». Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 1.5.2015.
- Лаборатория Дендрологии. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- Лаборатория семеноводства. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- Лаборатория интродукции цветочно-декоративных растений открытого и закрытого грунта. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- Лаборатория экологической морфологии растений. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- Лаборатория флоры высших растений. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- Лаборатория растительных ресурсов. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- Лаборатория Охраны генофонда и интродукции плодовых растений. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- Лаборатория микологии и альгологии. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- Лаборатория Геоботаники. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- В Алматы подорожают билеты в ботсад. оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Almatinskij botanichnij sad kaz Almaty botanikalyk bagy golovnij botanichnij sad Respublikanske derzhavne pidpriyemstvo na PHV Institut botaniki ta fitointrodukciyi Respubliki Kazahstan zakladenij u 1932 roci na ploshi 108 gektariv U 1967 roci jomu nadano status naukovo doslidnoyi ustanovi U 2006 roci Botanichnij sad bulo vneseno do pereliku Osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij Respubliki Kazahstan OOPT sho dozvolilo zupiniti prodovzhennya podalshogo prodazhu zemel sadu pid zabudovu Almatinskij botanichnij sadkaz Almaty botanikalyk bagy43 13 30 pn sh 76 54 54 sh d 43 22500000002777654 pn sh 76 91500000002778847 sh d 43 22500000002777654 76 91500000002778847 Koordinati 43 13 30 pn sh 76 54 54 sh d 43 22500000002777654 pn sh 76 91500000002778847 sh d 43 22500000002777654 76 91500000002778847Krayina KazahstanRoztashuvannyadPlosha103 6 gaZasnovano1932Vebstorinkabotsad kzAlmatinskij botanichnij sad Kazahstan Almatinskij botanichnij sad u Vikishovishi Cvitinnya derev v Almatinskomu botanichnomu saduIstoriya14 bereznya 1932 roku Prezidiya AN SRSR uhvalila rishennya pro organizaciyu Kazahstanskoyi bazi AN SRSR u skladi botanichnogo sektora ta zoologichnogo sektora i stvorennya botanichnogo sadu 15 grudnya 1933 roku Prezidiya AN SRSR zatverdila strukturu Kazahstanskoyi bazi do yakoyi bulo vklyucheno botanichnij sektor iz botanichnim sadom U 1943 roci na osnovi gruntovogo ta botanichnogo sektoriv bulo stvoreno Gruntovo botanichnij institut Kazahskoyi filiyi AN SRSR U 1945 roci Gruntovo botanichnij institut buv podilenij na Institut gruntoznavstva ta Institut botaniki U 1946 r rishennyam Prezidiyi AN Kazahskoyi RSR vid 5 zhovtnya 1946 r botanichnij sad reorganizovano v samostijnu naukovo doslidnu ustanovu respublikanskogo znachennya z bezposerednim pidporyadkuvannyam Prezidiyi AN Kaz RSR na pravah institutu Respublikanskij botanichnij sad 1953 roku postanovoyu Prezidiyi AN Kazahskoyi RSR vid 21 veresnya 1953 roku Derzhavnij respublikanskij botanichnij sad bulo perejmenovano na Alma Atinskij botanichnij sad U 1963 postanovoyu Prezidiyi AN Kazahskoyi RSR vid 22 bereznya 1963 Alma Atinskij botanichnij sad peredano v pidporyadkuvannya Institutu botaniki U 1965 postanovoyu zagalnih zboriv Akademiyi Nauk Kazahskoyi RSR vid 27 sichnya 1965 na bazi Alma Atinskogo botanichnogo sadu Institutu botaniki organizovanij Golovnij botanichnij sad na pravah samostijnogo naukovo doslidnogo institutu U 1995 roci postanovoyu Prezidiyi Nacionalnoyi Akademiyi Nauk RK vid 5 travnya 1995 roku zdijsneno ob yednannya NDI Institut botaniki ta NDI Golovnogo botanichnogo sadu do Institutu botaniki ta fitointrodukciyi NAN RK Narazi Institut botaniki ta fitointrodukciyi perebuvaye u vidanni Komitetu lisovogo gospodarstva ta tvarinnogo svitu Zagroza likvidaciyi saduIz rozpadom SRSR teritoriya Almatinskogo botanichnogo sadu sho znahoditsya v elitnomu rajoni mista stala cikavoyu dlya velikih biznesmeniv zabudovnikiv Dlya togo shob bezpereshkodno zavoloditi derzhavnoyu zemleyu sadu jogo teritoriyu bulo peredano z Respublikanskogo vidannya vlasnosti do komunalnogo vidannya miskoyi vladi mista Na pochatku 2000 h rokiv pislya peredachi teritoriyi do komunalnoyi vlasnosti Almatinskij botanichnij sad opinivsya na mezhi likvidaciyi z dozvolu novih vlasnikiv akimatu mista vid nogo bulo vidchuzheno kilka gektariv zemli Planuvalosya prodati vsyu teritoriyu botanichnogo sadu pid budivnictvo elitnogo kotedzhnogo mistechka rozvazhalnogo centru zhitlovogo kompleksu i proklasti cherez nogo avtomagistrali vulic Bajzakova ta Manasa Ale z 2006 roku u zv yazku z oficijnim vnesennyam teritoriyi Almatinskogo botanichnogo sadu do pereliku Osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij Respublikanskogo znachennya ta povernennyam u respublikansku vlasnist prodazh ta zabudova teritoriyi sadu stala nemozhlivoyu Prote sprobi zavoloditi teritoriyeyu sadu tak i ne pripinilisya U 2015 roci botanichnim sadom zacikavivsya oligarh developer Serzhan Zhumashev yakij cherez stvorenij nim Fond rozvitku Golovnogo botanichnogo sadu zaproponuvav sponsoruvati rekonstrukciyu sadu ta zbuduvati z boku muzej mistectv 2018 roku botanichnim sadom zacikavivsya inshij biznesmen oligarh Bulat Utemuratov yakij cherez svij Fond B Utemuratova zbiravsya rekonstruyuvati sad Vodnochas akimat mista zayaviv sho maye namir znovu zabrati botanichnij sad u komunalnu vlasnist Na dumku ekologichnih aktivistiv ta organizacij peredacha sadu u vidannya vlasnist akimatu sprichinit vtratu respublikanskogo statusu OOPT sho zagrozhuye chergovim rozprodazhem jogo zemel vplivovim biznesmenam RoztashuvannyaRoztashovanij u pivdennij chastini Almati na visoti 856 906 metriv nad rivnem morya Narazi plosha sadu stanovit 103 6 ga Plosha saduNa moment zasnuvannya v 1932 roci 108 ga u 2006 roci 104 ga zaraz 103 6 ga Pislya 2006 roku vid teritoriyi sadu nezvazhayuchi na jogo status OOPT nevidomim chinom bulo vidchuzheno chastinu ploshi zamist 104 ga stalo nalichuvatisya 103 6 EkspoziciyaStanom na 1982 rik ekspoziciyi flora Kazahstanu Yevropejskoyi chastini SRSR Sibiru ta Dalekogo Shodu Krimu ta Kavkazu Pivnichnoyi Ameriki Shidnoyi Aziyi buli roztashovani za botaniko geografichnim principom a rozmishennya roslin za parkovo landshaftnim U kolekciyi bulo ponad 7 tisyach vidiv roslin riznovidiv i form u tomu chisli flori Kazahstanu 375 inorajonnih roslin SRSR 453 zarubizhnoyi 872 Botanichnij sad mav viddili roslin flori ta ekologiyi derevnih dekorativno kvitkovih tropichnih harchovih ta likarsko tehnichnih reprodukciyi ta zahistu introducentiv ta laboratoriyu fiziologiyu ta biologiyi roslin Vcheni rozroblyayut problemu introdukciyi ta aklimatizaciyi roslin u Kazahstani doslidzhuyut roslinni resursi Respubliki viyavlyayut ta kultivuyut gospodarsko cinni vidi Nimi peredani dlya ozelenennya mista ponad 100 vidiv 46 form ta 15 sortiv roslin riznogo geografichnogo pohodzhennya NDI Golovnij Botanichnij sad koordinuvav diyalnist 5 botanichnih sadiv Kazahstanu Karagandinskogo Zhezkazganskogo Altajskogo Ilijskogo ta Mangishlackogo Vivsya obmin naukovoyu literaturoyu posadkovim materialom nasinnyam iz 108 botanichnimi sadami 48 krayin svitu roztashovanij u Golovnomu Botanichnomu sadu Nacionalnoyi Akademiyi nauk Respubliki Kazahstan za 600 metriv na pivden vid upravlinnya Botanichnim sadom za 200 metriv vid pivdenno zahidnoyi oranzhereyi pravoruch vid centralnoyi aleyi za 800 metriv vishe vid vul Timiryazyeva UpravlinnyaU radyanski roki Golovnij botanichnij sad perebuvav u pidporyadkuvanni Akademiyi Nauk Respubliki z rozpadom SRSR peredano do upravlinnya FinansuvannyaShoroku na utrimannya botanichnogo sadu MON RK vidilyaye ponad 100 miljoniv tenge Rekonstrukciya U 2017 roci ponad 100 mln tenge bulo vidileno Ministerstvom osviti i nauki RK na rekonstrukciyu Botanichnogo sadu u tomu chisli na rozrobku topografichnoyi zjomki proektuvannya ta burinnya sverdlovini vstanovlennya ogorozh kolekcijnih fondiv vstanovlennya videosposterezhennya ta budivnictva novoyi teplici U 2018 roci v hodi rekonstrukciyi sadu na koshti privatnogo blagodijnogo fondu Bulata Utemuratova specialistami Institutu botaniki ta fitointrodukciyi bulo visadzheno ponad 1300 derev 40 000 kushiv 130 000 zlakiv ta bagatorichnikiv 3000 troyand U pivdennij chastini oblashtovano novij parter iz pergoloyu polem riznotrav ya ta troma stavkami Na vsij teritoriyi onovleno dorogi ta pishohidni stezhki vstanovlena taktilna rozmitka dlya lyudej z obmezhenimi mozhlivostyami zbudovano 3 vhidni paviljoni z obladnanimi kasami ta sanvuzlami Problemi ta korupciyaNezvazhayuchi na bagatomiljonne shorichne finansuvannya z respublikanskogo byudzhetu ta zbilshennya jogo obsyagu sho vidilyayetsya na utrimannya Institutu botaniki do yakogo nalezhit Almatinskij botanichnij sad deyaki problemi sadu ne virishuyutsya desyatilittyami U 2007 roci direktorom Institutu botaniki bulo priznacheno vchenogo botanika Nugmana Aralbaya yakij zastupivshi na posadu vidrazu pochav vzhivati zahodiv shodo virishennya problem botanichnogo sadu sho sklalisya Prote jogo blagim namiram vidrazu pochali protidiyati Zokrema Nugman Aralbaj cherez tender najnyav kompaniyu dlya pribirannya 25 ga teritoriyi sadu vsogo za 3 miljoni tenge todi yak za vnutrishnimi normativami zatverdzhenimi kolishnim kerivnictvom institutu botaniki ta KN MON RK vin mav vitratiti 25 miljoniv tenge Takij fakt ekonomiyi koshtiv ne spodobavsya vishomu kerivnictvu z KN MON mabut tomu sho zekonomleni koshti mogli b piti na neobhidne rishennya problem sadu yaki nikim ne virishuyutsya rokami Z Astani vidrazu priznachili komisiyu z perevirki za cim faktom prote komisiya vidmovilasya pidpisuvati negativnij akt Posle etogo davlenie na Nugmana Aralbaya tolko usililos byla ustroena seriya proverok iz prokuratury finansovogo kontrolya i komissij iz MON RK Doshlo do togo chto po otchetu ministerskoj inspekcii Aralabaya goloslovno obvinili v hishenii 11 mln tenge prote zhodnih dokaziv porushen ne nadano 17 veresnya 2008 roku ekonomichnij sud uhvaliv rishennya sho akt inspekciyi finansovogo kontrolyu buv nezakonenij a perevirka provedena z chislennimi porushennyami Ale nezvazhayuchi na rishennya sudu Aralbayu ogolosili kilka dogan i zvilnili Zi zvilnennyam Aralbaj ne pogodivsya podavav do sudu namagavsya ponovitisya na posadi ale MON RK niyak ne vidreaguvav U 2014 2015 rokah Aralbaj Nugmanom kolishnim direktorom Institutu botaniki do ninishnogo direktora Sitpayevoyi G T buli napravleni vidkriti listi zvernennya a takozh golovi Komitetu Nauki MON RK panu Zholdasbayevu S I u yakomu vin naviv fakti bezdiyalnosti Sitpayevoyi G T yak kerivnika pidpriyemstva sho prizveli do zanepadu stanu institutu nezvazhayuchi na 10 kratne zbilshennya finansuvannya u 2014 roci Na jogo dumku rezultati bezdiyalnosti Sitpayevoyi G T prizveli do togo sho 1 porushena cilisnist i sistemnist gerbarnogo fondu 2 chastina gerbariyu i kolekciyi vikopnih roslin vtracheni na 63 vtracheno kolekciyu zhivih roslin introducentiv Golovnogo botanichnogo sadu sho pidtverdzheno listom V O golovi O Tulyeshova ZhT S 63 7 ZhT S 63 7 1 vid 06 01 2014 roku 4 proignorovano ne vikonano pripis Generalnoyi prokuraturi RK pro privedennya u vidpovidnist do vimog zakoniv RK statusu Golovnogo Zhezkazganskogo ta Ilijskogo botanichnih sadiv 5 815 miljoniv tenge byudzhetnih koshtiv 2014 roku vikoristano neracionalno Odnak vid chasu vidpravlennya jogo zvernennya do MON RK usi termini vstanovlenogo zakonom poryadku rozglyadu zvernen fizichnih osib projshli Komitet nauki ne vidpoviv na zvernennya Aralbaj Tim samim ne sprostuvav navedeni fakti Citata z lista zvernennya Aralbaya N do ninishnogo direktora institutu botaniki Sitpayevoyi G T Usi ci roki Vi pani Sitpayeva G T vvodite v omanu kerivnictvo Komitetu Nauki ta MON RK A najstrashnishe ce te sho kerivnictvo KN ta MON RK povirilo Vam ta zbilshuvalo obsyag finansuvannya A kolektiv IBF ocholyuvanij Vami yakij v ostanni roki pokazuye regresivni rezultati pozhirayuchi obsyagi finansuvannya sho vse bilshe narostayut peretvorivsya na yakijs mehanizm rozkradannya derzhavnih koshtiv i zaohochennya bezrezultativnosti Ya buv bi radij yaksho Vi sprostuyete dokazove te sho ya viklav u comu listi Laboratoriya dendrologiyi Pershij dendrarij buv zakladenij u 1939 roci U 1945 roci vipusheno pershij putivnik botanichnim sadom Iz 1956 po 1965 roki u viddili provodilasya robota na temu Stvorennya ekspozicij roslinnih zon Narazi kolekciya derevnih roslin botanichnogo sadu zibrana za botaniko geografichnim principom Stvoreno 5 ekspozicij Kazahstan Yevropa Krim Kavkaz Shidna Aziya Pivnichna Amerika Sibir Dalekij Shid ta 4 specializovani kolekcijni dilyanki Koniferetum Siringarij V yunki derevni roslini ta Gorishniki Kolekcijnij fond derevnih roslin na 2011 rik skladaye 895 taksoniv iz 49 simejstv ta 129 rodiv sho zrostayut na ploshi 42 ga Osnovnimi napryamkami diyalnosti laboratoriyi ye rozrobka naukovih zasad formuvannya ta stvorennya kolekcijnih fondiv derevnih roslin vitchiznyanoyi ta svitovoyi flori v umovah vidkritogo gruntu peredgir yiv Zailijskogo Alatau introdukcijni viprobuvannya roslin rozrobka asortimentu roslin ta naukovih rekomendacij shodo yih efektivnogo vikoristannya v ozelenenni Almati ta inshih mist Kazahstanu vivchennya vnutrishnovidovogo rozmayittya derevnih roslin Laboratoriya nasinnictva i zahistu roslin Grupu nasinnyeznavstva bulo organizovano 1934 roku Odniyeyu z lanok introdukcijnoyi roboti botanichnogo sadu ye vipiska oderzhannya ta rozsilka nasinnya sho provoditsya v obminnomu poryadku za dopomogoyu katalogiv nasinnya ta listuvannya naukovo dovidkovogo harakteru yake zdijsnyuvalosya spivrobitnikami grupi nasinnictva Pershij katalog nasinnya 1 vijshov u 1934 r Vin vklyuchav 356 vidiv v osnovnomu trav yanistih roslin iz yakih 64 vidi buli zibrani I A Linchevskim u Talaskomu Alatau Grupa zahistu roslin bula organizovana u botanichnomu sadu u 1970 roci yaka zdijsnyuye ocinku fitosanitarnogo stanu roslin introducentiv u Botanichnih sadah Kazahstanu U 2013 roci ci grupi buli ob yednani v laboratoriyu nasinnictva ta zahistu roslin ta v ramkah derzhavnoyi naukovo tehnichnoyi programi Botanichne rozmayittya dikih rodichiv kulturnih roslin Kazahstanu yak dzherelo zbagachennya ta zberezhennya genofondu agrobioriznomanittya dlya realizaciyi Prodovolchoyi programi bulo rozpochato robotu zi stvorennya Nasinnyevogo banku dikih kulturnih roslin U vedenni laboratoriyi znahodyatsya Nasinnyevij bank dikih rodichiv kulturnih roslin sho zajmaye ploshu 92 m yakij maye v svoyemu rozporyadzhenni sushilna kimnata 12 m holodilna kamera 32 m Za tri roki bulo zibrano i zakladeno dvi kolekciyi nasinnya dovgostrokova bazova ta korotkostrokova aktivna Zakladeno reprodukcijnij rozplidnik ridkisnih plodovih roslin plosheyu 1 ga Napryamkami diyalnosti laboratoriyi ye zbirannya zberezhennya ta popovnennya nasinnya dikoyi flori Kazahstanu v nasinnyevomu banku postijnij vnutrishnoderzhavnij ta mizhnarodnij obmin katalogami delektusom ta nasinnyevim fondom z metoyu zbagachennya kolekcij novimi vidami roslin Golovnogo botanichnogo sadu fitosanitarna ta entomologichna ocinka stanu nasinnyevogo materialu ta roslinnogo fondu Golovnogo botanichnogo sadu Laboratoriya introdukciyi kvitkovo dekorativnih roslin vidkritogo ta zakritogo gruntu Laboratoriya dekorativno kvitkovih roslin vidkritogo gruntu zasnovana z chasu stvorennya Golovnogo botanichnogo sadu Akademiyi nauk z 1932 roku Zakritij grunt predstavlenij ekspozicijnoyu oranzhereyeyu ta eksperimentalno virobnichoyu tepliceyu Oranzherejno teplichnij kompleks vvedeno v ekspluataciyu v 1969 roci z metoyu introdukciyi tropichnih i subtropichnih roslin v umovah zakritogo gruntu Chiselnist kolekciyi roslin vidkritogo ta zakritogo gruntu stanovit blizko 600 vidiv Rezultatom selekcijno citogenetichnoyi roboti bulo otrimano 18 novih sortiv freziyi ta 15 sortiv troyand V osnovnij fond vidkritogo gruntu vklyucheni roslini yaki perenosyat zimu mista Almati Bagato roslin posuhostijki ta zharostijki Udoskonalennya asortimentu provodilosya i shodo zdeshevlennya kvitnikiv shlyahom vklyuchennya do nih visokoekonomichnih nevibaglivih korenevishnih bagatorichnikiv Pridilyayetsya uvaga sposobam vikoristannya introducentiv u kvitkovomu oformlenni Za roki introdukcijnoyi roboti projshli doslidno promislovi viprobuvannya 300 vidiv roslin vprovadzheno u virobnictvo 7 vidiv tropichnih ta subtropichnih roslin Osnovnimi naukovimi napryamami laboratoriyi introdukciyi kvitkovo dekorativnih roslin ye rozrobka biologichnih osnov kulturi roslin zakritogo ta vidkritogo gruntu Kazahstanu Robota polyagaye v poshuku efektivnih sposobiv priskorenogo rozmnozhennya vazhkoukorinyuvanih i perspektivnih vidiv roslin zaluchenni v kolekciyu novih vidiv riznovidiv i form roslin iz providnih botanichnih centriv svitu zabezpechenni zhittyezdatnosti kolekcijnogo fondu dobori komercijno cinnogo asortimentu roslin dlya fitodizajnu vnutrishnih inter yeriv i zabezpechennya v zimovij ta rannovesnyanij periodi udoskonalenni asortimentu zharostijkih geofitiv metodami selekciyi Laboratoriya ekologichnoyi morfologiyi roslin Laboratoriya ekologichnoyi morfologiyi bula organizovana v 1986 rik z iniciativi i pid kerivnictvom akademika Bajtulina Isi Omarovicha yakij ocholyuvav yiyi do 2006 roku Osnovnoyu diyalnistyu laboratoriyi ye fundamentalni doslidzhennya spryamovani na vivchennya adaptacijnih osoblivostej bagatorichnih roslin girskih regioniv Kazahstanu v prirodnih miscyah prozhivannya ta pri introdukciyi Ob yektami doslidzhen ye v pershu chergu ridkisni vidi zaneseni do Chervonih knig stanovishe yakih u prirodi viklikaye trivogu za yih zberezhennya Velika uvaga pridilyayetsya korisnim ta dekorativnim roslinam yakimi bagata kazahstanska flora V ekspoziciyi laboratoriyi Alpinarij predstavleno blizko 200 vidiv miscevoyi flori ta ponad 100 vidiv ta sortiv sho shiroko vikoristovuyutsya v kulturi trav yanistih bagatorichnikiv ta miniatyurnih chagarnikiv Tilki za ostanni tri roki v kolekciyu ekspoziciyi Alpinarij nasinnyam ta zhivimi roslinami bulo zalucheno 90 vidiv roslin sho nalezhat do 26 rodin ta 52 rodiv Na sogodnishnij den v kolekciyi Alpinariyu nalichuyetsya 32 ridkisni vidi kazahstanskoyi flori perevazhno girskih misceperebuvannya Pivnichnogo Tyan Shanyu Laboratoriya flori vishih roslin Laboratoriya flori a ranishe viddil flori vishih roslin bulo stvoreno 1946 roku u skladi Institutu botaniki pri Akademiyi nauk Kazahskoyi RSR Tradicijnim napryamom doslidzhen ye floristika ta sistematika roslin inventarizaciya ta ocinka vidovogo rozmayittya roslin riznih regioniv Kazahstanu ocinka suchasnogo stanu flori virishennya teoretichnih pitan evolyuciyi flor ta okremih taksoniv robota pov yazana z monografichnoyu obrobkoyu okremih sistematichnih grup roslin Kazahstanu stvorennya kadastriv roslin riznoyi regionalnoyi priurochenosti pitannya ohoroni ta stvorennya regionalnih Chervonih knig U vedenni laboratoriyi perebuvaye Gerbarnij fond yakij buv zasnovanij v 1933 vidnim vchenim M G Popovim na bazi gerbariyu Krayeznavchogo muzeyu Semirichchya Nini Gerbarij vhodit do pereliku najvazhlivishih botanichnih kolekcij SND nacionalnogo znachennya sho maye mizhnarodnij indeks AA Gerbarij ye yedinim u Respublici shovishem botanichnih kolekcij de najpovnishe predstavlena najbagatsha flora Kazahstanu Osoblivo vidilenij Gerbarij tipiv predstavlenij ponad 350 taksoniv Osoblivu cinnist stanovlyat kolekciyi zibrani v 1840 1860 rr vidatnimi vchenimi botanikami A I Shrenkom T S Karelinim I P Kirilovim I G Borshovim Gerbarnij fond stvoryuvavsya praceyu p yati pokolin botanikiv Gerbarij popovnyuvavsya zborami vchenih zi svitovim im yam N V Pavlovim M G Popovim G K Shishkinim P P Polyakovim Nadali kolektorami buli V P Goloskokov I I Roldugin Z V Kubanska B A Bikov M S Bajtenov N H Karmisheva A P Gamayunova N S Filatova A N Vasilyeva A O Orazova V G Cagolova Nini u fondah Gerbariyu Institutu botanichnogo sadu zberigayetsya 250 tisyach gerbarnih zrazkiv mohopodibnih paporotepodibnih golonasinnih ta pokritonasinnih roslin U 2015 roci stalo vidomo sho porusheno cilisnist ta sistemnist gerbarnogo fondu chastinu gerbariyu ta kolekciyi vikopnih roslin vtracheno Gerbarij fundament botanichnih doslidzhen Same zberezhennya ta postijne zvernennya do gerbarnih materialiv daye unikalnu mozhlivist vidstezhuvati zmini migraciyu transformaciyu flori ta roslinnosti yak na pevnij teritoriyi tak i vsogo Kazahstanu v cilomu Tilki spirayuchis na dokumentovanij gerbarnij material mozhna dostovirno provoditi floristichni ta ekologichni monitoringovi doslidzhennya Laboratoriya roslinnih resursiv Laboratoriyu roslinnih resursiv stvoreno 1956 roku z iniciativi doktora biologichnih nauk Valentini Pavlivni Mihajlovoyi yaka ocholyuvala laboratoriyu 1956 1975 rokiv Z yiyi im yam pov yazano stanovlennya ta rozvitok botaniko resursoznavchih robit i navit formuvannya shkoli resursoznavciv u Respublici Z 1976 po 1997 rik keruvav laboratoriyeyu chlen korespondent HAH PK doktor biologichnih nauk M K Kukenovim ta spivrobitnikami laboratoriyi velasya velika robota z inventarizaciyi likarskoyi flori pivdennogo shodu Kazahstanu Osnovnimi napryamkami diyalnosti laboratoriyi ye Resursoznavchi planomirne ta poslidovne vivchennya roslinnih resursiv korisnih roslin Kazahstanu z metoyu zberezhennya ta zbalansovanogo vikoristannya botanichnogo rozmayittya na rivni ekosistem ugrupovan populyacij ta okremih vidiv sirovinnih roslin Introdukcijni naukovi osnovi upravlinnya dlya racionalnogo vikoristannya zbagachennya genofondu stvorennya tehnologij vvedennya v kulturu ta rozmnozhennya roslin kolekcijne doslidne ta doslidno virobniche viroshuvannya likarskih ta aromatichnih roslin utrimannya ta popovnennya kolekciyi likarskih roslin miscevoyi ta svitovoyi flori Prikladni rozrobka rekomendacij shodo rezhimu norm viluchennya sirovini pri gospodarskomu vikoristanni viyavlenih promislovih masiviv viluchennya viyavlennya zapasiv sirovini korisnih roslin nasampered likarskih ta aromatichnih iz metoyu zabezpechennya sirovinoyu vitchiznyanoyi farmacevtichnoyi promislovosti Za chas isnuvannya laboratoriyi pracivnikami provedeno bagatorichni kompleksni doslidzhennya korisnih roslin Kazahstanu Resursnimi doslidzhennyami ohopleno hrebti Pivnichnogo ta Zahidnogo Tyan Shanyu Dzhungarskij Alatau Tarbagataj Saur Manrak hrebti Kazahstanskogo Altayu Laboratoriya Ohoroni genofondu ta introdukciyi plodovih roslin Laboratoriyu ohoroni genofondu ta introdukciyi plodovih roslin bulo stvoreno u 1970 roci Pershim kerivnikom ta organizatorom laboratoriyi buv akademik NAN RK zasluzhenij diyach nauki doktor biologichnih nauk profesor Dzhangaliyev Ajmak Dzhangalijovich z 1970 2005 rr Osnovnimi napryamkami diyalnosti laboratoriyi ye zberezhennya ta efektivne vidnovlennya v in situ racionalne vikoristannya v kulturi unikalnih u globalnomu vidnoshenni kazahstanskih vidiv yabluni Siversa ta abrikosu zvichajnogo ta suputnih yim inshih korisnih roslin zberezhennya v ex situ vidibranih gospodarsko cinnih form yabluni Siversa ta abrikosu zvichajnogo ta inshih dikih plodovih roslin biohimichna ocinka plodovoyi sirovini dikih plodovih roslin na vmist biologichno aktivnih rechovin ta antioksidantnoyi aktivnosti vprovadzhennya patentovanih sortiv kloniv yabluni Siversa abrikosu zvichajnogo ta inshih plodovih kultur u virobnictvo na derzhavnomu ta mizhnarodnomu masshtabi dlya lisovidnovlyuvalnih robit plodovo pererobnoyi promislovosti ta selekciyi Laboratoriya mikologiyi ta algologiyi U 1943 roci v botanichnomu sektori Kazahskoyi filiyi AN SRSR Shvarcman Sofiyeyu Ruvinivnoyu bulo stvoreno viddil sporovih roslin U 1966 r vid viddilu sporovih roslin vidokremilasya laboratoriya biologiyi sporovih roslin pid kerivnictvom d b n B K Kalimbetova ale v 1978 obidvi laboratoriyi buli vozz yednani v 1 viddil sistematiki nizhchih roslin zav k b n U 1981 roci nazvanij viddil buv rozdilenij na 2 viddil sistematiki ta geografiyi nizhchih roslin zav k b n M P Vasyagina ta laboratoriyi biologiyi sporovih roslin zav k s g n S A Abiyev U 1985 z laboratoriyi biologiyi sporovih roslin bulo stvoreno dvi laboratoriyi eksperimentalnoyi mikologiyi zav k s g n S A Abiyev ta eksperimentalnoyi gidrobotaniki zav d b n T T Taubayev U 1995 roci u zv yazku z vozz yednannyam Institutu botaniki ta Golovnogo Botanichnogo Sadu vsi tri laboratoriyi Institutu botaniki ta grupa zahistu roslin GBS buli ob yednani v laboratoriyu sporovih roslin yaku do 2005 roku ocholyuvav d b n profesor S A Abiyev a z 2005 r k b n G A Nam Iz 2009 roku laboratoriyu sporovih roslin perejmenovano na laboratoriyu mikologiyi ta algologiyi Osnovnimi napryamkami diyalnosti laboratoriyi ye vivchennya riznomanitnosti gribiv ta vodorostej viyavlennya ridkisnih endemichnih ta znikayuchih vidiv u Kazahstani poshirennya ta rozpodil za ekologichnimi nishami ta yih priurochenist do substrativ dinamika rozvitku sezonnist doslidzhennya gribiv patogeniv na ultrastrukturnomu rivni zberezhennya kolekcij gerbarnogo fondu gribiv ta micelialnih kultur kultivuvannya plodovih til ta posivnogo miceliyu yistivnih gribiv Laboratoriya Geobotaniki Geobotanichni doslidzhennya u Kazahstani rozpochato 1920 roku planomirnij rozvitok voni nabuli z 1932 roku z organizaciyeyu Botanichnogo sektora Kazahstanskogo filiyi AN SRSR Viddil geobotaniki organizovano u 1945 roci U 1976 roci viddil buv rozdilenij na dvi laboratoriyi geobotaniki ta ekologiyi ta ohoroni roslinnosti U 1989 roci bulo organizovano laboratoriyu fitoekologichnogo kartografuvannya 1995 roku vsi tri laboratoriyi buli ob yednani v odnu laboratoriyu geobotaniki Osnovnimi napryamkami diyalnosti laboratoriyi ye ekologo fitocenotichni doslidzhennya botaniko geografichni doslidzhennya kartografuvannya roslinnogo pokrivu ta ekosistem dinamika roslinnosti ocinka antropogennoyi transformaciyi roslinnosti vivchennya botanichnogo rozmayittya na vidovomu fitocenotichnomu ekosistemnomu ta landshaftnomu rivnyah organizaciyi fitomelioraciya porushenoyi roslinnosti FiliyiZhezkazganskij botanichnij sad Ilijskij botanichnij sadKerivnictvoAralbaj Nugman Kuldarbekuli iz 2007 roku do veresnya 2008 roku Sitpayeva Gulnara Tokbergenivna z veresnya 2008 roku do teperishnogo chasuVartist kvitkivZ 10 kvitnya 2021 roku vartist doroslogo kvitka do botsadu stanovitime 900 tenge studentskogo 630 tenge pensioneri ta shkolyari zmozhut vidvidati botanichnij sad za 450 tenge U cyu vartist vhodit vikoristannya osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij do yakih vidnositsya i Botanichnij sad u rozmiri 0 1 MRP 291 7 tenge Div takozhGolovnij botanichnij sad imeni Mikoli Cicina RAN Altajskij botanichnij sadPrimitkiAlma Ata Enciklopediya Gl red ru Alma Ata Gl red Kazahskoj sovetskoj enciklopedii 1983 S 161 162 60000 prim Rosha Bauma i Almatinskij botanicheskij sad vneseny v perechen osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij respublikanskogo znacheniya kt kz Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Istoricheskaya spravka Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Buldozery proch ot Botanicheskogo sada caravan kz ros Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 O institute Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2013 Ob utverzhdenii perechnya osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij respublikanskogo znacheniya Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2013 Procitovano 18 veresnya 2013 Kak vyglyadit Almatinskij botanicheskij sad posle rekonstrukcii buro247 kz originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 Nugman Aralbaj vydvinut dlya izbraniya chlenom korrespondentom NAN RK aqparat info Arhiv originalu za 20 travnya 2019 Procitovano 19 05 2017 Vojny kazahstanskih botanikov Kak uchenyj v odinochku pytaetsya borotsya s celoj sistemoj Yvision Arhiv originalu za 20 travnya 2019 Procitovano 2 10 2017 Pismo k uchyonomu sosedu time kz telekanal KTK Arhiv originalu za 20 travnya 2019 Procitovano 24 02 2010 Vy stali mogilshikom botanicheskoj nauki Kazahstana i prevrashaete kollektiv Instituta v OPG po rashisheniyu byudzhetnyh sredstv Nugman Aralbaj Matritca kz Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2016 Procitovano 9 8 2014 Komitet nauki budet delit otvetstvennost za razval Instituta Botaniki N Aralbaj Matritca kz Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2016 Procitovano 5 marta 2015 Dvojnaya lozh ot generalnogo direktora Instituta Botaniki Matritca kz Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2016 Procitovano 8 aprelya 2015 Botanicheskij sad Almaty poteryal bolee poloviny nacionalnogo dostoyaniya Matritca kz Arhiv originalu za 17 bereznya 2017 Procitovano 1 5 2015 Laboratoriya Dendrologii Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Laboratoriya semenovodstva Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Laboratoriya introdukcii cvetochno dekorativnyh rastenij otkrytogo i zakrytogo grunta Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Laboratoriya ekologicheskoj morfologii rastenij Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Laboratoriya flory vysshih rastenij Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Laboratoriya rastitelnyh resursov Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Laboratoriya Ohrany genofonda i introdukcii plodovyh rastenij Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Laboratoriya mikologii i algologii Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Laboratoriya Geobotaniki Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 V Almaty podorozhayut bilety v botsad originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 20 veresnya 2021 Posilannya