Аллередська осциляція (Аллередське коливання, Аллередське міжсезоння або Аллередське потепління (іноді просто аллеред) в класифікації кліматичних періодів Блітта-Сернандера, теплий і вологий період глобального потепління в кінці останнього зледеніння між середнім і пізнім дріасом. В ході Аллередського потепління в Атлантиці стався підйом температури майже до сучасного рівня, після чого вона знову впала в період пізнього дріасу, за яким настав сучасний міжльодовиковий період.
Географічне поширення
У ряді регіонів, особливо на півночі Євразії, є свідчення окремих пережитків холодного періоду, відомого як древній дріас . У цих місцях коротке потепління в період древнього дріасу носить назву Беллінгська осциляція, а аллередський період розглядається як повне закінчення древнього дріасу.
Аллередська осциляція названа на честь геологічних знахідок в данській комуні Аллеред поблизу Копенгагена, де вперше були виявлені геологічні шари, пов'язані з потеплінням, які були описані в публікації 1901 Миколи Хартца і Мілтерса.
Датування
Аллередський період умовно датується в 12-11 кілороків до Р. Х. з похибкою в кількасот років.
Флора
Під час аллередського потепління, яке багато в чому нагадувало сучасний клімат, в Євразії переважали змішані вічнозелені і листяні ліси, причому на південь листяні ліси переважали, як і в наші дні. Широко були представлені береза, ясен, ялина, сосна, модрина та ялівець, періодично траплялися дуб і ліщина. Злаки зустрічалися на відкритій місцевості.
Фауна
Серед тварин, на яких полювали люди того часу, зустрічалися благородний олень, лось, дикий кінь, ірландський олень і бобер. Також у багатьох регіонах був присутній бурий ведмідь.
Людина
Люди в Європі в той період добували собі прожиток в основному полюванням на північного оленя. У Європі були поширені різні культури верхнього палеоліту: епіграветтська, Федермесер, , Аренсбурзька і Свідерська. На півдні та крайньому сході Європи з'явилися перші ознаки неоліту.
Див. також
Примітки
- Монгайт А. Л., Археология Западной Европы. Каменный век. Издательство «Наука», 1973; Портал «Археология России», 2005. С. 103. [ 7 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Wade, Nicholas, «Before the Dawn», Penguin Press, 2006. pp. 123
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alleredska oscilyaciya Alleredske kolivannya Alleredske mizhsezonnya abo Alleredske poteplinnya inodi prosto allered v klasifikaciyi klimatichnih periodiv Blitta Sernandera teplij i vologij period globalnogo poteplinnya v kinci ostannogo zledeninnya mizh serednim i piznim driasom V hodi Alleredskogo poteplinnya v Atlantici stavsya pidjom temperaturi majzhe do suchasnogo rivnya pislya chogo vona znovu vpala v period piznogo driasu za yakim nastav suchasnij mizhlodovikovij period Geografichne poshirennyaU ryadi regioniv osoblivo na pivnochi Yevraziyi ye svidchennya okremih perezhitkiv holodnogo periodu vidomogo yak drevnij drias U cih miscyah korotke poteplinnya v period drevnogo driasu nosit nazvu Bellingska oscilyaciya a alleredskij period rozglyadayetsya yak povne zakinchennya drevnogo driasu Alleredska oscilyaciya nazvana na chest geologichnih znahidok v danskij komuni Allered poblizu Kopengagena de vpershe buli viyavleni geologichni shari pov yazani z poteplinnyam yaki buli opisani v publikaciyi 1901 Mikoli Hartca i Miltersa DatuvannyaAlleredskij period umovno datuyetsya v 12 11 kilorokiv do R H z pohibkoyu v kilkasot rokiv FloraPid chas alleredskogo poteplinnya yake bagato v chomu nagaduvalo suchasnij klimat v Yevraziyi perevazhali zmishani vichnozeleni i listyani lisi prichomu na pivden listyani lisi perevazhali yak i v nashi dni Shiroko buli predstavleni bereza yasen yalina sosna modrina ta yalivec periodichno traplyalisya dub i lishina Zlaki zustrichalisya na vidkritij miscevosti FaunaSered tvarin na yakih polyuvali lyudi togo chasu zustrichalisya blagorodnij olen los dikij kin irlandskij olen i bober Takozh u bagatoh regionah buv prisutnij burij vedmid LyudinaLyudi v Yevropi v toj period dobuvali sobi prozhitok v osnovnomu polyuvannyam na pivnichnogo olenya U Yevropi buli poshireni rizni kulturi verhnogo paleolitu epigravettska Federmeser Arensburzka i Sviderska Na pivdni ta krajnomu shodi Yevropi z yavilisya pershi oznaki neolitu Div takozhVsesvitnij potop Antarktichnij holodnij revers Bellingska oscilyaciyaPrimitkiMongajt A L Arheologiya Zapadnoj Evropy Kamennyj vek Izdatelstvo Nauka 1973 Portal Arheologiya Rossii 2005 S 103 7 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Wade Nicholas Before the Dawn Penguin Press 2006 pp 123