Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ален Шартьє (фр. Alain Chartier; бл. 1385 — бл.1430) — французький поет, письменник.
| Ален Шартьє | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Alain Chartier | ||||
 | ||||
| Народився | 1392 Байо | |||
| Помер | 20 березня 1430[1] Авіньйон[2] | |||
| Країна |  Королівство Франція | |||
| Діяльність | поет, дипломат, письменник, мандрівник-дослідник | |||
| Мова творів | середньофранцузька і середньовічна латина | |||
| Magnum opus | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d | |||
| Брати, сестри | d | |||
| | ||||
 Ален Шартьє у Вікісховищі | ||||
Біографія
Ален Шартьє народився в місті Байо; слухав лекції в Паризькому університеті, де своїм талантом привернув до себе увагу (його брати теж добилися успіху: Гійом став єпископом Парижа, Тома — королівським нотаріусом).
Король Карл VI прийняв його на службу до дофіну. Між 1423 і 1426 роками йому давалися різні дипломатичні доручення, між іншим, до імператора Сигізмунда, при дворі якого він виголошує промову ad Hussitas. У 1427 році Шартьє був посланий королем Карлом VII в Шотландію для переговорів щодо весілля дофіна (згодом Людовика XI) з Маргаритою Шотландською. Подальші обставини його життя невідомі. У деяких дипломатичних документах він називається канцлером міста Байо. В одному з манускриптів його діалогу «Чотириголоса інвектива» він називається docteur en décrets.
Творчість
Шартьє писав латиною і французькою, у прозовій та віршованій формі. З латинських творів Шартьє відомі:
- «Dialogus super deploratione Gallicae calamitatis»
- «De detestatione belle gallici et suasione pacis»
- «Invectiva contra ingratum amicum»
- «Ad Universitatem Parisiensem» та ін.
Йому ж приписується латинський лист про Жанну д'Арк.
Французькі твори Шартьє дійшли до нас у великій кількості манускриптів, але багато з приписуваних йому в цих рукописах творів насправді не належать Шартьє, а написані менш відомими поетами, як, наприклад, Oton de Granson, Michaut Taillevent, Baudet, Harenc та ін., на що вказував вже Клеман Маро. Це пояснюється величезною популярністю, якою користувався Шартьє протягом всього XV і на початку XVI століть. Головні праці Шартьє:
- «Чотириголоса інвектива» (Quadrilogue invectif, 1422), довгий діалог в прозі, обрамлений сновидінням, де співрозмовниками є абстрактні фігури: Франція, лицарство, народ і церква, і де провадиться думка про необхідність всім з'єднатися в ім'я спільної справи — порятунку Франції
- «Curial», послання до брата, в якому яскравими фарбами зображується життя двору, продажність і розбещеність придворних (цей твір перекладено на англійську мову Кекстоном)
- «Traité de l'espérance ou consolation des trois vertus Foy , Espérance et Charité», довгий твір в прозі і віршах, в якому обговорюються різні питання моралі, політики і філософії; Шартьє гаряче нападає на зловживання церковнослужителів і проповідує реформу моралі духовенства, між іншим, відстоює шлюби духовних осіб
- «Le livre des quatre dames», поема в 3600 віршах (написана близько 1416 р.), зміст якої полягає в тому, що 4 дами обговорюють, яка з них найнещасніша: у однієї її друг убитий в битві під Азенкуром, в іншої — узятий в полон, у третьої — пропав безвісти, у четвертої — втік з поля бою; висновок той, що найнещасніша від усіх — остання
- «La belle dame sans merci» («Безжальна красуня», 1424), поема, сюжет якої полягає в тому, що молода людина марно домагається любові дами і, не домігшись її «милості», вмирає з відчаю. Вона написана «квадратною» формою — строфами з восьми восьмискладових віршів. Поема призначалася для «Любовного двору», заснованого в 1400 році ; однак там її сприйняли як книжку, що зачіпає честь дам. Ця поема мала найбільший успіх і викликала безліч наслідувань і полемічних творів. Поема була перекладена тоді ж на англійську і каталанську мови. Так як багато закоханих скаржилися на Шартьє, що він своєю поемою ще більш роз'ятрив серця дам, то він написав у відповідь на закиди поему «Excusation». Назву Belle dame sans merci використовував для свого вірша Джон Кітс. Так само звуть одного з персонажів циклу Лорел Ґамільтон про Аніті Блейк.
- «Le débat des deux fortunés d'amour, ou le débat du gras et da maigre»
- «Le débat de reveillematin»
- «Le lay de paixe»
- «Le bréviaire d'amour» (яка викликала наслідування Michaut Paillevent, який написав «Le Psautier des villains»), де перераховувалися чесноти і якості істинно благородної людини.
Крім того, Шартьє написав безліч рондо, балад, ле і regrets і вважається винахідником форми rondeau déclinatif. Впливу Шартьє як поета зазнали майже всі сучасні йому поети Франції. Шартьє є одним з перших французьких письменників, які прагнули надати літературну обробку своїх творів, що піклуються про красу викладу і про гармонійність фрази, він намагався розташувати свої періоди за правилами риторики, обравши своїм зразком Сенеку. Він не обмежується одним викладом фактів, але намагається дати їм пояснення; любить також цитувати древніх авторів, з яких добре знає Сенеку, Цицерона, Вергілія. Всі ці риси дозволяють бачити в Шартьє одного з попередників Відродження у Франції.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118675664 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- Бібліографія. Ален Шартьє // Німецька національна бібліотека
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alen Shartye fr Alain Chartier bl 1385 bl 1430 francuzkij poet pismennik Alen Shartyefr Alain ChartierNarodivsya1392 BajoPomer20 bereznya 1430 1 Avinjon 2 Krayina Korolivstvo FranciyaDiyalnistpoet diplomat pismennik mandrivnik doslidnikMova tvorivserednofrancuzka i serednovichna latinaMagnum opusd d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d i dBrati sestrid Alen Shartye u VikishovishiBiografiya Alen Shartye Kartina Edmunda Lejtona 1903 Alen Shartye narodivsya v misti Bajo sluhav lekciyi v Parizkomu universiteti de svoyim talantom privernuv do sebe uvagu jogo brati tezh dobilisya uspihu Gijom stav yepiskopom Parizha Toma korolivskim notariusom Korol Karl VI prijnyav jogo na sluzhbu do dofinu Mizh 1423 i 1426 rokami jomu davalisya rizni diplomatichni doruchennya mizh inshim do imperatora Sigizmunda pri dvori yakogo vin vigoloshuye promovu ad Hussitas U 1427 roci Shartye buv poslanij korolem Karlom VII v Shotlandiyu dlya peregovoriv shodo vesillya dofina zgodom Lyudovika XI z Margaritoyu Shotlandskoyu Podalshi obstavini jogo zhittya nevidomi U deyakih diplomatichnih dokumentah vin nazivayetsya kanclerom mista Bajo V odnomu z manuskriptiv jogo dialogu Chotirigolosa invektiva vin nazivayetsya docteur en decrets TvorchistShartye pisav latinoyu i francuzkoyu u prozovij ta virshovanij formi Z latinskih tvoriv Shartye vidomi Dialogus super deploratione Gallicae calamitatis De detestatione belle gallici et suasione pacis Invectiva contra ingratum amicum Ad Universitatem Parisiensem ta in Jomu zh pripisuyetsya latinskij list pro Zhannu d Ark Francuzki tvori Shartye dijshli do nas u velikij kilkosti manuskriptiv ale bagato z pripisuvanih jomu v cih rukopisah tvoriv naspravdi ne nalezhat Shartye a napisani mensh vidomimi poetami yak napriklad Oton de Granson Michaut Taillevent Baudet Harenc ta in na sho vkazuvav vzhe Kleman Maro Ce poyasnyuyetsya velicheznoyu populyarnistyu yakoyu koristuvavsya Shartye protyagom vsogo XV i na pochatku XVI stolit Golovni praci Shartye Chotirigolosa invektiva Quadrilogue invectif 1422 dovgij dialog v prozi obramlenij snovidinnyam de spivrozmovnikami ye abstraktni figuri Franciya licarstvo narod i cerkva i de provaditsya dumka pro neobhidnist vsim z yednatisya v im ya spilnoyi spravi poryatunku Franciyi Curial poslannya do brata v yakomu yaskravimi farbami zobrazhuyetsya zhittya dvoru prodazhnist i rozbeshenist pridvornih cej tvir perekladeno na anglijsku movu Kekstonom Traite de l esperance ou consolation des trois vertus Foy Esperance et Charite dovgij tvir v prozi i virshah v yakomu obgovoryuyutsya rizni pitannya morali politiki i filosofiyi Shartye garyache napadaye na zlovzhivannya cerkovnosluzhiteliv i propoviduye reformu morali duhovenstva mizh inshim vidstoyuye shlyubi duhovnih osib Le livre des quatre dames poema v 3600 virshah napisana blizko 1416 r zmist yakoyi polyagaye v tomu sho 4 dami obgovoryuyut yaka z nih najneshasnisha u odniyeyi yiyi drug ubitij v bitvi pid Azenkurom v inshoyi uzyatij v polon u tretoyi propav bezvisti u chetvertoyi vtik z polya boyu visnovok toj sho najneshasnisha vid usih ostannya La belle dame sans merci Bezzhalna krasunya 1424 poema syuzhet yakoyi polyagaye v tomu sho moloda lyudina marno domagayetsya lyubovi dami i ne domigshis yiyi milosti vmiraye z vidchayu Vona napisana kvadratnoyu formoyu strofami z vosmi vosmiskladovih virshiv Poema priznachalasya dlya Lyubovnogo dvoru zasnovanogo v 1400 roci odnak tam yiyi sprijnyali yak knizhku sho zachipaye chest dam Cya poema mala najbilshij uspih i viklikala bezlich nasliduvan i polemichnih tvoriv Poema bula perekladena todi zh na anglijsku i katalansku movi Tak yak bagato zakohanih skarzhilisya na Shartye sho vin svoyeyu poemoyu she bilsh roz yatriv sercya dam to vin napisav u vidpovid na zakidi poemu Excusation Nazvu Belle dame sans merci vikoristovuvav dlya svogo virsha Dzhon Kits Tak samo zvut odnogo z personazhiv ciklu Lorel Gamilton pro Aniti Blejk Le debat des deux fortunes d amour ou le debat du gras et da maigre Le debat de reveillematin Le lay de paixe Le breviaire d amour yaka viklikala nasliduvannya Michaut Paillevent yakij napisav Le Psautier des villains de pererahovuvalisya chesnoti i yakosti istinno blagorodnoyi lyudini Krim togo Shartye napisav bezlich rondo balad le i regrets i vvazhayetsya vinahidnikom formi rondeau declinatif Vplivu Shartye yak poeta zaznali majzhe vsi suchasni jomu poeti Franciyi Shartye ye odnim z pershih francuzkih pismennikiv yaki pragnuli nadati literaturnu obrobku svoyih tvoriv sho pikluyutsya pro krasu vikladu i pro garmonijnist frazi vin namagavsya roztashuvati svoyi periodi za pravilami ritoriki obravshi svoyim zrazkom Seneku Vin ne obmezhuyetsya odnim vikladom faktiv ale namagayetsya dati yim poyasnennya lyubit takozh cituvati drevnih avtoriv z yakih dobre znaye Seneku Cicerona Vergiliya Vsi ci risi dozvolyayut bachiti v Shartye odnogo z poperednikiv Vidrodzhennya u Franciyi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118675664 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaBibliografiya Alen Shartye Nimecka nacionalna biblioteka