Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алатирський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Московського царства й Російської імперії, що існувала у 1565—1927 роках. У 1565—1708 роках у Приказі Казанского палацу, у 1708—1718 роках у Казанській губернії, у 1719—1780 роках — Нижньогородській губернії, у 1780—1796 роках у Симбірському намісництві, у 1796—1925 роках у Симбірській губернії. Повітове місто — Алатир.
| Алатирський повіт | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Адм. центр | Алатир | ||
| Країна |  Російська імперія, Російська республіка,  Російська СФРР і  СРСР | ||
| Регіон | Симбірська губернія Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка Симбірське намісництво Казанська губернія[d] Алатирська провінція | ||
| Населення | |||
| - повне | 162 335 осіб (1897) | ||
| Площа | |||
| - повна | 5 499 413 010 квадратний метр | ||
| Дата заснування | 1565 | ||
| Дата ліквідації | 5 вересня 1927 | ||
 | |||
Земля Алатирського повіту тепер відноситься до Чувашії та південь - до Ульяноської області. Алатирський повіт історично пов'язано з ерзьою й татарами.
Історія
Алатирський повіт утворено у 2-й половині 16 сторіччя з центром у місті Алатир, що був зведений за походу московського царя Івана IV Грозного на Казанське ханство у 1552 році на лівому березі Сури, при впадінні Алатиря.
У 16 — 1-й половині 17 сторіччя Алатирський повіт межував з , , , Арзамаським й повітами, на півдні — з Диким полем.
У середині 17 сторіччя через проведення частина території відійшла до й Саранського повітів.
За останньої чверті 18 сторіччя за рахунок території Алатирського повіту утворилися Ардатовський й Симбірської губернії.
Устрій
У 16-17 сторіччях Алатирський повіт за внутрішнім устроєм, національному та соціальному складу мешканців мало відрізнявся від інших повітів Мордовії.
Дворцове населення підпорядковувалося Наказній ізбє, потім Новотроїцькій (Ардатовський) дворцовій керуючій конторі. Устроєм російських поміщицьких, монастирських селян займалася воєводська канцелярія.
Для власницьких селян повіт поділявся на Верхньосурський, Верньоалатирський, Нижньосурський, Верхньоп'янський й П'янський стани.
Дворцова волость була розділена на Верхньосурський, Верхньалатирський, Нижньосурський (Чукальський) стани.
Поселення
У 1-й чверті 18 сторіччя на території повіту існувало 423 поселення, у тому числі 269 — поміщицьких селян, 16 — монастирських, 26 — палацових російських селян, 85 — палацової мордви й 27 поселень державних татар.
Господарство
В Алатирських лісах зустрічалися бортники Арзамаського, Темниковського, Свіяжського повітів.
В Алатирському повіті розвивалися землеробське виробництво, винокурна, скляна, поташня промисловість, чисельні промисли (струговий, вуглежогний, візництво, бурлацтво, бондарський, бортний, рибальський). Регіон мав міцні економічні зв'язки з багатьма територіями центральної, півдкнної й північно-західної частин Московського царства.
Література
- Гераклитов А. А. Алатырская мордва. — Саранск, 1938
- Димитриев В. Д. История Чувашии в XVIII в.— Чебоксары, 1959
- Кочетков В. Д. Алатырь.— Чебоксары, 1978.
Примітки
- Алатырский уезд // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 67–68. — 956 с.
- Подготовил О. М. Репьёв // (20 липня 2010). . web.archive.org. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 7 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alatirskij povit administrativno teritorialna odinicya Moskovskogo carstva j Rosijskoyi imperiyi sho isnuvala u 1565 1927 rokah U 1565 1708 rokah u Prikazi Kazanskogo palacu u 1708 1718 rokah u Kazanskij guberniyi u 1719 1780 rokah Nizhnogorodskij guberniyi u 1780 1796 rokah u Simbirskomu namisnictvi u 1796 1925 rokah u Simbirskij guberniyi Povitove misto Alatir Alatirskij povitGerbAdm centr AlatirKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR i SRSRRegion Simbirska guberniya Chuvaska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Simbirske namisnictvo Kazanska guberniya d Alatirska provinciyaNaselennya povne 162 335 osib 1897 Plosha povna 5 499 413 010 kvadratnij metrData zasnuvannya 1565Data likvidaciyi 5 veresnya 1927 Zemlya Alatirskogo povitu teper vidnositsya do Chuvashiyi ta pivden do Ulyanoskoyi oblasti Alatirskij povit istorichno pov yazano z erzoyu j tatarami IstoriyaAlatirskij povit utvoreno u 2 j polovini 16 storichchya z centrom u misti Alatir sho buv zvedenij za pohodu moskovskogo carya Ivana IV Groznogo na Kazanske hanstvo u 1552 roci na livomu berezi Suri pri vpadinni Alatirya U 16 1 j polovini 17 storichchya Alatirskij povit mezhuvav z Arzamaskim j povitami na pivdni z Dikim polem U seredini 17 storichchya cherez provedennya chastina teritoriyi vidijshla do j Saranskogo povitiv Za ostannoyi chverti 18 storichchya za rahunok teritoriyi Alatirskogo povitu utvorilisya Ardatovskij j Simbirskoyi guberniyi UstrijU 16 17 storichchyah Alatirskij povit za vnutrishnim ustroyem nacionalnomu ta socialnomu skladu meshkanciv malo vidriznyavsya vid inshih povitiv Mordoviyi Dvorcove naselennya pidporyadkovuvalosya Nakaznij izbye potim Novotroyickij Ardatovskij dvorcovij keruyuchij kontori Ustroyem rosijskih pomishickih monastirskih selyan zajmalasya voyevodska kancelyariya Dlya vlasnickih selyan povit podilyavsya na Verhnosurskij Vernoalatirskij Nizhnosurskij Verhnop yanskij j P yanskij stani Dvorcova volost bula rozdilena na Verhnosurskij Verhnalatirskij Nizhnosurskij Chukalskij stani PoselennyaU 1 j chverti 18 storichchya na teritoriyi povitu isnuvalo 423 poselennya u tomu chisli 269 pomishickih selyan 16 monastirskih 26 palacovih rosijskih selyan 85 palacovoyi mordvi j 27 poselen derzhavnih tatar GospodarstvoV Alatirskih lisah zustrichalisya bortniki Arzamaskogo Temnikovskogo Sviyazhskogo povitiv V Alatirskomu poviti rozvivalisya zemlerobske virobnictvo vinokurna sklyana potashnya promislovist chiselni promisli strugovij vuglezhognij viznictvo burlactvo bondarskij bortnij ribalskij Region mav micni ekonomichni zv yazki z bagatma teritoriyami centralnoyi pivdknnoyi j pivnichno zahidnoyi chastin Moskovskogo carstva LiteraturaGeraklitov A A Alatyrskaya mordva Saransk 1938 Dimitriev V D Istoriya Chuvashii v XVIII v Cheboksary 1959 Kochetkov V D Alatyr Cheboksary 1978 PrimitkiAlatyrskij uezd Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1905 T dop I S 67 68 956 s d Track Q22680701d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892463d Track Q19908137 Podgotovil O M Repyov 20 lipnya 2010 web archive org Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 7 listopada 2019