А́кіта (яп. 秋田市, あきたし, МФА: [akʲi̥ta ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Акіта.
Акіта | |
Прапор | |
Країна | Японія |
Острів | Хонсю |
Регіон | Тохоку |
Префектура | Акіта |
ISO 3166-2 | 05201-9 |
Площа | 905,67 км² (1 жовтня 2007) |
Населення | 327 488 осіб (1 липня 2008) |
Густота | 361.6 осіб / км² |
city.akita.lg.jp(яп.) | |
Акіта у Вікісховищі |
Короткі відомості
Акіта розташована в західній частині префектури. Вона входить до списку центральних міст Японії, є адміністративним центром префектури і одним з найбільших населених пунктів регіону Тохоку. Акіта виникла на основі призамкового містечка володарів Кубота-хану і порту Цутідзакі, призначеного для купецьких кораблів Японського моря.
У центрі міста розташовані торговельно-комерційні райони, на півночі — Акітський порт і , а на півдні — аеропорт Акіта. Також, на території міста, в районі , знаходяться найбільші в Японії нафтові родовища, використання яких поки що призупинено.
Акіта славиться «акітськими красунями», якісним саке та найвищими показниками його споживання в усій Японії.
Станом на 1 жовтня 2007 року площа міста становила 905,67 км². Станом на 1 липня 2008 року населення міста становило 327 488 осіб.
Географія
Акіта розташована на північно-східних берегах Японського моря, у південній частині рівнини Акіта, якою протікають дві великі водні артерії — річка і . У східних районах міста переважають пагорби і гори.
Акіта межує на півночі з містом Катаґамі, містечками Ґодзьоме й Ікава, та селом . На сході вона має спільний кордон з містами Кітаакіта і Сембоку. На південному сході Акіту підпирає місто Дайсен, а на півдні — Юрі-Хондзьо. Західна сторона міста Акіта омивається водами Японського моря.
Площа Акіти складає
905,67 км². Довжина міста з півночі на південь дорівнює близько 46,20 км, а з заходу на схід — 43,03 км. Найвищою точкою Акіти є перевал Сіракоморі — 1 179,1 м.. Близько 45.65 га території міста займають лісові масиви, а 18,46 га — парки.Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 25 °C (77 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).
Клімат Акіти | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 16 | 13 | 17 | 27 | 32 | 30 | 37 | 37 | 32 | 28 | 21 | 18 | 37 |
Середній максимум, °C | 2 | 2 | 6 | 13 | 17 | 22 | 25 | 27 | 23 | 17 | 11 | 5 | 14 |
Середня температура, °C | 0 | 0 | 3 | 9 | 13 | 19 | 22 | 25 | 20 | 13 | 7 | 2 | 11 |
Середній мінімум, °C | −2 | −2 | 0 | 5 | 10 | 15 | 19 | 21 | 16 | 9 | 4 | 0 | 8 |
Абсолютний мінімум, °C | −12 | −11 | −9 | −3 | 1 | 6 | 10 | 13 | 7 | 1 | −3 | −9 | −12 |
Норма опадів, мм | 120 | 90 | 100 | 120 | 110 | 120 | 190 | 180 | 190 | 160 | 180 | 160 | 1780 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Поселення на території Акітської рівнини існували у палеоліті і неоліті. На початку 1 тисячоллітя великі поселення переросли в городища. Ймовірно, вони були центрами племен емісі, автохтонного дояпонського населення регіону.
У 733 році на територію сучасної Акіти прибули яматоські завойовники, нащадки більшої частини сучасних японців, і заснували тут замок Акіта — адміністративний і пацифікаційний центр молодої японської держави на землях емісі. У ХІ столітті, у результаті остаточного підкорення автохтонів і об'єднання острова Хонсю під владою японських монархів, замок був покинутий.
У 1604 році, після встановлення Едоського сьоґунату, , що володів землями провінції Хітаті у районі сучасної префектури Ібаракі, був насильно переведений центральною владою керувати землями Акітської рівнини. Голова цього роду збудував у лісі Ядоме , біля якого заклав однойменне призамкове містечко — майбутню Акіту. До середини 19 століття, впродовж усього періоду Едо, містечко Кубота відігравало роль суспільно-економічного центру Кубота-хану, володіння .
У результаті адміністративних реформ 1871 року Кубота-хан було перейменовано на Акіта-хан, а містечко Кубота — на Акіту. Незабаром хан ліквідували, створивши на його місці префектуру Акіта, а містечко перетворили на її політико-адміністративний центр.
1 квітня 1889 року містечку Акіта було надано статус міста. 1901 року для обслуговування міського порту збудували , а з 1902 року — Акітський залізничний вокзал. 1914 року в районі Ябасе було відкрито нафтові родовища, що дало поштовх господарчому розвитку міста. Проте з початком Другої світової війни і поступовим занепадом японської економіки, місто опинилося у кризі. Під час війни, 1945 року 134 літаків авіації США бомбардували міський порт Цутідзакі.
З настанням мирної епохи почалася відбудова міста. 1949 року було засновано Акітський університет, 1961 року відкрито аеропорт, а 1975 року започатковано аналог локальної біржі — Акітський центральний ринок оптових продажів товарів.
1 квітня 1997 Акіта була занесена до списку центральних міст Японії.
Пам'ятки
Пам'ятка | Опис | Пам'ятка | Опис |
Замок Акіта — форпост японської держави Ямато на землях акітських автохтонів еміші впродовж 8 — 11 століть. Сьогодні від нього збереглися лише руїни. Ряд будівель і головні ворота реставровані. | — «мозок» і «серце» середньовічного Кубота-хану, володіння самурайського . Протягом декількох сот років укріплення цього замку залишаються символом Акіти. | ||
— буддистський монастир 15 століття дзенівської секти Сото. Первісно знаходився на території сучасної префектури Ібаракі, але був перенесений родом Сатаке у 17 столітті до Акіти. Служив усипальницею цього роду. | — археологічний комплекс представлений палеолітичним і неолітичним поселенням, а також городищем періоду Яйой. Більшість споруд пам'ятки реставровані мешканцями міста, а вона сама служить краєзнавчим музеєм. |
Музеї
Транспорт
Освіта
Міста-побратими
Акіта підтримує дружні відносини з 5 містами світу та 1 містом і 1 містечком Японії:
- , КНР (1982)
- Пассау, Німеччина (1984)
- Кенай, США (1992)
- Владивосток, Росія (1992)
- Сент-Клауд, США (2006)
- Хітатіота, префектура Ібаракі (1977)
- , повіт Кудзі, префектура Ібаракі (1982)
Примітки
- Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008 [1].
- Статистика префектури Акіта // Сайт префектури Акіта. Переглянуто 27 серпня 2008 [2].
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 28 травня 2008.
- Статистичні дані з сайт міста Акіта [ 30 січня 2008 у Wayback Machine.].
- Клімат Акіти
- Дані сайту міста Акіта [3][недоступне посилання з червня 2019].
Джерела та література
- (яп.) Акіта // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Акіта (5). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1980.
Акіта // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Акіта |
- (яп.) Офіційна сторінка міста Акіта [ 2 грудня 2005 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Akita znachennya Koordinati 39 43 01 pn sh 140 06 20 sh d 39 71709083 pn sh 140 10581083 sh d 39 71709083 140 10581083 A kita yap 秋田市 あきたし MFA akʲi ta ɕi misto v Yaponiyi v prefekturi Akita Akita Prapor Krayina Yaponiya Ostriv Honsyu Region Tohoku Prefektura Akita ISO 3166 2 05201 9 Plosha 905 67 km 1 zhovtnya 2007 Naselennya 327 488 osib 1 lipnya 2008 Gustota 361 6 osib km city akita lg jp yap Akita u VikishovishiKorotki vidomostiAkita roztashovana v zahidnij chastini prefekturi Vona vhodit do spisku centralnih mist Yaponiyi ye administrativnim centrom prefekturi i odnim z najbilshih naselenih punktiv regionu Tohoku Akita vinikla na osnovi prizamkovogo mistechka volodariv Kubota hanu i portu Cutidzaki priznachenogo dlya kupeckih korabliv Yaponskogo morya U centri mista roztashovani torgovelno komercijni rajoni na pivnochi Akitskij port i a na pivdni aeroport Akita Takozh na teritoriyi mista v rajoni znahodyatsya najbilshi v Yaponiyi naftovi rodovisha vikoristannya yakih poki sho prizupineno Akita slavitsya akitskimi krasunyami yakisnim sake ta najvishimi pokaznikami jogo spozhivannya v usij Yaponiyi Stanom na 1 zhovtnya 2007 roku plosha mista stanovila amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0905 0670000 905 67 km Stanom na 1 lipnya 2008 roku naselennya mista stanovilo amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0327488 amp amp amp amp 00 327 488 osib GeografiyaV Akiti bagato zelenih nasadzhen parkiv ta lisiv Cya Yastrubova sosna posadzhena kolis na dambi narahovuye dekilka sot rokiv Akita roztashovana na pivnichno shidnih beregah Yaponskogo morya u pivdennij chastini rivnini Akita yakoyu protikayut dvi veliki vodni arteriyi richka i U shidnih rajonah mista perevazhayut pagorbi i gori Akita mezhuye na pivnochi z mistom Katagami mistechkami Godzome j Ikava ta selom Na shodi vona maye spilnij kordon z mistami Kitaakita i Semboku Na pivdennomu shodi Akitu pidpiraye misto Dajsen a na pivdni Yuri Hondzo Zahidna storona mista Akita omivayetsya vodami Yaponskogo morya Plosha Akiti skladaye amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0905 0670000 905 67 km Dovzhina mista z pivnochi na pivden dorivnyuye blizko 46 20 km a z zahodu na shid 43 03 km Najvishoyu tochkoyu Akiti ye pereval Sirakomori 1 179 1 m Blizko 45 65 ga teritoriyi mista zajmayut lisovi masivi a 18 46 ga parki Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya vologim subtropichnim klimatom Najteplishij misyac serpen iz serednoyu temperaturoyu 25 C 77 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 0 S 32 F Klimat Akiti Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 16 13 17 27 32 30 37 37 32 28 21 18 37 Serednij maksimum C 2 2 6 13 17 22 25 27 23 17 11 5 14 Serednya temperatura C 0 0 3 9 13 19 22 25 20 13 7 2 11 Serednij minimum C 2 2 0 5 10 15 19 21 16 9 4 0 8 Absolyutnij minimum C 12 11 9 3 1 6 10 13 7 1 3 9 12 Norma opadiv mm 120 90 100 120 110 120 190 180 190 160 180 160 1780 Dzherelo WeatherbaseIstoriya zasnovnik zamku Kubota i batko suchanogo mista Akita Poselennya na teritoriyi Akitskoyi rivnini isnuvali u paleoliti i neoliti Na pochatku 1 tisyachollitya veliki poselennya pererosli v gorodisha Jmovirno voni buli centrami plemen emisi avtohtonnogo doyaponskogo naselennya regionu U 733 roci na teritoriyu suchasnoyi Akiti pribuli yamatoski zavojovniki nashadki bilshoyi chastini suchasnih yaponciv i zasnuvali tut zamok Akita administrativnij i pacifikacijnij centr molodoyi yaponskoyi derzhavi na zemlyah emisi U HI stolitti u rezultati ostatochnogo pidkorennya avtohtoniv i ob yednannya ostrova Honsyu pid vladoyu yaponskih monarhiv zamok buv pokinutij U 1604 roci pislya vstanovlennya Edoskogo sogunatu sho volodiv zemlyami provinciyi Hitati u rajoni suchasnoyi prefekturi Ibaraki buv nasilno perevedenij centralnoyu vladoyu keruvati zemlyami Akitskoyi rivnini Golova cogo rodu zbuduvav u lisi Yadome bilya yakogo zaklav odnojmenne prizamkove mistechko majbutnyu Akitu Do seredini 19 stolittya vprodovzh usogo periodu Edo mistechko Kubota vidigravalo rol suspilno ekonomichnogo centru Kubota hanu volodinnya U rezultati administrativnih reform 1871 roku Kubota han bulo perejmenovano na Akita han a mistechko Kubota na Akitu Nezabarom han likviduvali stvorivshi na jogo misci prefekturu Akita a mistechko peretvorili na yiyi politiko administrativnij centr 1 kvitnya 1889 roku mistechku Akita bulo nadano status mista 1901 roku dlya obslugovuvannya miskogo portu zbuduvali a z 1902 roku Akitskij zaliznichnij vokzal 1914 roku v rajoni Yabase bulo vidkrito naftovi rodovisha sho dalo poshtovh gospodarchomu rozvitku mista Prote z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni i postupovim zanepadom yaponskoyi ekonomiki misto opinilosya u krizi Pid chas vijni 1945 roku 134 litakiv aviaciyi SShA bombarduvali miskij port Cutidzaki Z nastannyam mirnoyi epohi pochalasya vidbudova mista 1949 roku bulo zasnovano Akitskij universitet 1961 roku vidkrito aeroport a 1975 roku zapochatkovano analog lokalnoyi birzhi Akitskij centralnij rinok optovih prodazhiv tovariv 1 kvitnya 1997 Akita bula zanesena do spisku centralnih mist Yaponiyi Pam yatkiPam yatka Opis Pam yatka Opis Zamok Akita forpost yaponskoyi derzhavi Yamato na zemlyah akitskih avtohtoniv emishi vprodovzh 8 11 stolit Sogodni vid nogo zbereglisya lishe ruyini Ryad budivel i golovni vorota restavrovani mozok i serce serednovichnogo Kubota hanu volodinnya samurajskogo Protyagom dekilkoh sot rokiv ukriplennya cogo zamku zalishayutsya simvolom Akiti buddistskij monastir 15 stolittya dzenivskoyi sekti Soto Pervisno znahodivsya na teritoriyi suchasnoyi prefekturi Ibaraki ale buv perenesenij rodom Satake u 17 stolitti do Akiti Sluzhiv usipalniceyu cogo rodu arheologichnij kompleks predstavlenij paleolitichnim i neolitichnim poselennyam a takozh gorodishem periodu Yajoj Bilshist sporud pam yatki restavrovani meshkancyami mista a vona sama sluzhit krayeznavchim muzeyem Muzeyi Hudozhnij muzej Akiti Transport Aeroport Akita Osvita Akitskij universitet Mista pobratimi Akita pidtrimuye druzhni vidnosini z 5 mistami svitu ta 1 mistom i 1 mistechkom Yaponiyi KNR 1982 Passau Nimechchina 1984 Kenaj SShA 1992 Vladivostok Rosiya 1992 Sent Klaud SShA 2006 Hitatiota prefektura Ibaraki 1977 povit Kudzi prefektura Ibaraki 1982 Primitki Statistika Institutu geografiyi Yaponiyi Sajt Institutu geografiyi Yaponiyi Pereglyanuto 27 serpnya 2008 1 Statistika prefekturi Akita Sajt prefekturi Akita Pereglyanuto 27 serpnya 2008 2 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 28 travnya 2008 Statistichni dani z sajt mista Akita 30 sichnya 2008 u Wayback Machine Klimat Akiti Dani sajtu mista Akita 3 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Dzherela ta literatura yap Akita Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Akita 5 Tokio Kadokava Soten 1980 Akita 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Akita yap Oficijna storinka mista Akita 2 grudnya 2005 u Wayback Machine