Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Акт про медіацію (фр. Acte de Médiation, нім. Mediationsakt) — федеральна конституція Швейцарії, урочисто дарована 19 лютого 1803 року Наполеоном Бонапартом, Першим консулом Французької Республіки. Скасовувала Гельветійську республіку, яка існувала з моменту вторгнення французьких військ у Швейцарію в 1798 році та заміни її на наполеонівську. Після виведення французьких військ у липні 1802 року республіка розпалася (внаслідок громадянської війни). Акт про медіацію був спробою Наполеона досягти компромісу між Старим порядком та республікою. Цей проміжний етап швейцарської історії тривав до Реставрації 1815 року. Акт також знищив державність , передавши його до складу Граубюндену.
Кінець Гельветійської Республіки
Після французького вторгнення 1798 року децентралізовану та аристократичну Стару Швейцарську конфедерацію було замінено на централізовану Гельветійську Республіку. Проте зміни були занадто різкими та радикальними та ігнорували сильне відчуття ідентичності, яке більшість швейцарців плекала до свого кантону чи міста. Протягом наступних чотирьох років французькі війська часто застосовувалися в придушенні повстань проти Гельветійської республіки. Уряд Республіки також був розділений між унітаристами (які підтримували сильний центральний уряд) та федералістами (які підтримували федерацію або самоврядні кантони). До 1802 року був представлений проєкт конституції, але його швидко відхилили на загальному голосуванні у червні 1802 року. У липні Наполеон вивів французькі війська зі Швейцарії, формально щоб виконати умови Ам'єнського договору, але насправді щоб продемонструвати, що саме його підтримка — запорука кращого майбутнього швейцарців.
Після виведення французьких військ улітку 1802 року сильно федералістськи налаштоване сільське населення повстало проти Гельветійської Республіки. У кантоні Ле-Ман спалахнуло повстання проти відновлення феодальних земельних володінь та податків. Хоча це повстання було придушено шляхом поступок, наступна війна палиць, названа так через алем. Stäckli — дерев'яні палиці, що ними були озброєні повстанці, призвела до повалення республіканського ладу. Після кількох ворожих зіткнень із силами Гельветійської Республіки, які були слабко оснащені та немотивовані (на перевалі Ренгг на Пілатусі 28 серпня, артилерійської атаки на Берн і Цюрих у вересні та сутички у Фу 3 жовтня) центральний уряд спочатку капітулював військово (18 вересня, відступивши з Берна до Лозанни), а потім розпався.
Акт про медіацію
З Наполеоном у ролі посередника, представники швейцарських кантонів зібралися в Парижі, щоб завершити конфлікт й офіційно розпустити Гельветійську Республіку. Коли 19 лютого 1803 року Акт про медіацію було оприлюднено, він спробував вирішити проблеми, які роздирали Республіку, і забезпечити рамки для нової конфедерації під французьким впливом. Багато положень Акту були нечіткими та незрозумілими, що надавало кантонам значну свободу в їхньому тлумаченні.
У преамбулі Акта про медіацію Наполеон заявив, що природним політичним устроєм швейцарців є федералізм та пояснив свою роль як посередника.
Наступні 19 розділів були присвячені 19 кантонам, які існували у Швейцарії на той час. Оригінальні 13 членів старої Конфедерації були відновлені. Сформовано 6 нових кантонів, з яких два (Санкт-Галлен і Граубюнден) були колишніми асоційованими членами, тоді як інші чотири складалися з підвладних земель (тобто підконтрольних іншим кантонам), які були завойовані в різний час — Ааргау (1415), Тургау (1460), Тічино (1440, 1500, 1512) та Во (1536). П'ять із шести нових кантонів — винятком був Граубюнден — отримали сучасні представницькі уряди. Проте в 13 оригінальних кантонах багато дореволюційних інституцій залишилися на місці. Ландсгемайнди, або народні збори, були відновлені в демократичних кантонах, а кантональні уряди в інших випадках залишалися в руках великої ради (законодавчої) та малої ради (виконавчої). Загалом, повноваження, надані державі, були надзвичайно широкими.
Наступні 40 статей, які були відомі як Акти Конфедерації, визначали обов'язки та повноваження федерального уряду. Обов'язки Конфедерації містили: забезпечення рівності для всіх громадян, створення Федеральної армії, ліквідацію внутрішніх торгових бар'єрів та міжнародну дипломатію. Не було привілейованих класів, бургерів чи підвладних земель. Швейцарія згадувалася протягом всього Акта. Кожен швейцарський громадянин тепер був вільний пересуватися та оселятися будь-де в межах нової Конфедерації. Кантони гарантували повагу до конституцій, кордонів та незалежності один одного. Найвищим органом влади був Тагзатцунг, що збирався в одному з шести форортів (або провідних міст, якими були: Фрібур, Берн, Золотурн, Базель, Цюрих і Люцерн) щороку. Збори очолював ландаман Швейцарії, який був головним магістратом форорту, де збори засідали протягом цього року. На зборах шість кантонів, які мали населення понад 100 000 осіб (Берн, Цюрих, Во, Санкт-Галлен, Граубюнден та Ааргау), мали по два голоси, інші мали лише по одному.
Два додатки до Акта, що містили 13 і 9 статей, стосувалися переходу від невдалої Республіки до нової Конфедерації. Луї д'Аффрі, призначений ландаманом Швейцарії під час перехідного періоду, отримав широкі повноваження до засідання зборів. У кантонах місцеві уряди управлялися семичленною комісією до проведення нових виборів.
Заключна заява Акта проголошувала, що Швейцарія є незалежною країною та доручала новому уряду захищати й обороняти країну.
Кінець медіації
Акт про медіацію був важливою політичною перемогою для Наполеона. Йому вдалося зупинити нестабільність швейцарців, яка могла поширитись у його зростаючу імперію або послабити його армію. Акт про медіацію створив профранцузьку буферну державу з Австрією та німецькими державами. Він навіть додав титул «Посередник Швейцарської Конфедерації» до своїх інших у 1809 році.
Хоча Акт про медіацію залишався в силі до кінця влади Наполеона в 1813 році і був важливим кроком у розвитку Швейцарської Конфедерації, права, обіцяні в Акті про медіацію, незабаром почали зникати. У 1806 році князівство Невшатель було передано маршалу Бертьє. Тічино було окуповане французькими військами з 1810 по 1813 рік. Також у 1810 році Вале було окуповано і перетворено на французький для забезпечення контролю над Сімплонським перевалом. Крім того, швейцарські війська служили в закордонних кампаніях, таких як Російська кампанія 1812 року, що підривало їхню давню нейтральність. У 1805 році збори обмежили свободу пересування з одного кантону в інший, вимагаючи десятирічного проживання, і при цьому не надаючи політичних прав у кантоні або права .
Як тільки влада Наполеона почала занепадати (1812—1813), позиція Швейцарії опинилася під загрозою. Австрійці, підтримувані реакційною партією у Швейцарії, і без жодного реального опору з боку зборів, перетнули кордон 21 грудня 1813 року. 29 грудня під тиском Австрії збори скасували конституцію 1803 року, створену Наполеоном дією Акта про медіацію.
6 квітня 1814 року для заміни конституції зібралися так звані Довгі збори. Перемовини залишалися в глухому куті до 12 вересня, коли Вале, Невшатель і Женева були отримали статус повноправних членів Конфедерації. Це збільшило кількість кантонів до 22. Однак збори не досягли значного прогресу до Віденського конгресу.
Див. також
Примітки
-
![image]()
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 26. Cambridge University Press. (англ.) - Bourla-Papey німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Stecklikrieg німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Act of Mediation німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akt pro mediaciyu fr Acte de Mediation nim Mediationsakt federalna konstituciya Shvejcariyi urochisto darovana 19 lyutogo 1803 roku Napoleonom Bonapartom Pershim konsulom Francuzkoyi Respubliki Skasovuvala Gelvetijsku respubliku yaka isnuvala z momentu vtorgnennya francuzkih vijsk u Shvejcariyu v 1798 roci ta zamini yiyi na napoleonivsku Pislya vivedennya francuzkih vijsk u lipni 1802 roku respublika rozpalasya vnaslidok gromadyanskoyi vijni Akt pro mediaciyu buv sproboyu Napoleona dosyagti kompromisu mizh Starim poryadkom ta respublikoyu Cej promizhnij etap shvejcarskoyi istoriyi trivav do Restavraciyi 1815 roku Akt takozh znishiv derzhavnist peredavshi jogo do skladu Graubyundenu Istoriya ShvejcariyiShvejcariya do ob yednannya en Rimska ShvejcariyaU rannye ta visoke serednovichchya Alemaniya Shvabiya Verhnya Burgundiya Stara Shvejcarska konfederaciyaFederativna hartiyaEkspansiyaReformaciyaStarij poryadokShvejcariya v Napoleonivsku epohuFrancuzke vtorgnennyaGelvetijska respublikaAkt pro mediaciyuPerehidnij periodRestavraciya ta RegeneraciyaGromadyanska vijnaShvejcariya yak federativna derzhavaVid federalizaciyi do svitovih vijnU roki svitovih vijnPortal Shvejcariya pereglyanutiredaguvati Akt pro mediaciyu 1803 Original u Shvejcarskomu federalnomu arhiviKinec Gelvetijskoyi RespublikiPislya francuzkogo vtorgnennya 1798 roku decentralizovanu ta aristokratichnu Staru Shvejcarsku konfederaciyu bulo zamineno na centralizovanu Gelvetijsku Respubliku Prote zmini buli zanadto rizkimi ta radikalnimi ta ignoruvali silne vidchuttya identichnosti yake bilshist shvejcarciv plekala do svogo kantonu chi mista Protyagom nastupnih chotiroh rokiv francuzki vijska chasto zastosovuvalisya v pridushenni povstan proti Gelvetijskoyi respubliki Uryad Respubliki takozh buv rozdilenij mizh unitaristami yaki pidtrimuvali silnij centralnij uryad ta federalistami yaki pidtrimuvali federaciyu abo samovryadni kantoni Do 1802 roku buv predstavlenij proyekt konstituciyi ale jogo shvidko vidhilili na zagalnomu golosuvanni u chervni 1802 roku U lipni Napoleon viviv francuzki vijska zi Shvejcariyi formalno shob vikonati umovi Am yenskogo dogovoru ale naspravdi shob prodemonstruvati sho same jogo pidtrimka zaporuka krashogo majbutnogo shvejcarciv Pislya vivedennya francuzkih vijsk ulitku 1802 roku silno federalistski nalashtovane silske naselennya povstalo proti Gelvetijskoyi Respubliki U kantoni Le Man spalahnulo povstannya proti vidnovlennya feodalnih zemelnih volodin ta podatkiv Hocha ce povstannya bulo pridusheno shlyahom postupok nastupna vijna palic nazvana tak cherez alem Stackli derev yani palici sho nimi buli ozbroyeni povstanci prizvela do povalennya respublikanskogo ladu Pislya kilkoh vorozhih zitknen iz silami Gelvetijskoyi Respubliki yaki buli slabko osnasheni ta nemotivovani na perevali Rengg na Pilatusi 28 serpnya artilerijskoyi ataki na Bern i Cyurih u veresni ta sutichki u Fu 3 zhovtnya centralnij uryad spochatku kapitulyuvav vijskovo 18 veresnya vidstupivshi z Berna do Lozanni a potim rozpavsya Akt pro mediaciyuZ Napoleonom u roli poserednika predstavniki shvejcarskih kantoniv zibralisya v Parizhi shob zavershiti konflikt j oficijno rozpustiti Gelvetijsku Respubliku Koli 19 lyutogo 1803 roku Akt pro mediaciyu bulo oprilyudneno vin sprobuvav virishiti problemi yaki rozdirali Respubliku i zabezpechiti ramki dlya novoyi konfederaciyi pid francuzkim vplivom Bagato polozhen Aktu buli nechitkimi ta nezrozumilimi sho nadavalo kantonam znachnu svobodu v yihnomu tlumachenni U preambuli Akta pro mediaciyu Napoleon zayaviv sho prirodnim politichnim ustroyem shvejcarciv ye federalizm ta poyasniv svoyu rol yak poserednika Nastupni 19 rozdiliv buli prisvyacheni 19 kantonam yaki isnuvali u Shvejcariyi na toj chas Originalni 13 chleniv staroyi Konfederaciyi buli vidnovleni Sformovano 6 novih kantoniv z yakih dva Sankt Gallen i Graubyunden buli kolishnimi asocijovanimi chlenami todi yak inshi chotiri skladalisya z pidvladnih zemel tobto pidkontrolnih inshim kantonam yaki buli zavojovani v riznij chas Aargau 1415 Turgau 1460 Tichino 1440 1500 1512 ta Vo 1536 P yat iz shesti novih kantoniv vinyatkom buv Graubyunden otrimali suchasni predstavnicki uryadi Prote v 13 originalnih kantonah bagato dorevolyucijnih institucij zalishilisya na misci Landsgemajndi abo narodni zbori buli vidnovleni v demokratichnih kantonah a kantonalni uryadi v inshih vipadkah zalishalisya v rukah velikoyi radi zakonodavchoyi ta maloyi radi vikonavchoyi Zagalom povnovazhennya nadani derzhavi buli nadzvichajno shirokimi Kantoni vstanovleni Aktom pro mediaciyu Nastupni 40 statej yaki buli vidomi yak Akti Konfederaciyi viznachali obov yazki ta povnovazhennya federalnogo uryadu Obov yazki Konfederaciyi mistili zabezpechennya rivnosti dlya vsih gromadyan stvorennya Federalnoyi armiyi likvidaciyu vnutrishnih torgovih bar yeriv ta mizhnarodnu diplomatiyu Ne bulo privilejovanih klasiv burgeriv chi pidvladnih zemel Shvejcariya zgaduvalasya protyagom vsogo Akta Kozhen shvejcarskij gromadyanin teper buv vilnij peresuvatisya ta oselyatisya bud de v mezhah novoyi Konfederaciyi Kantoni garantuvali povagu do konstitucij kordoniv ta nezalezhnosti odin odnogo Najvishim organom vladi buv Tagzatcung sho zbiravsya v odnomu z shesti forortiv abo providnih mist yakimi buli Fribur Bern Zoloturn Bazel Cyurih i Lyucern shoroku Zbori ocholyuvav landaman Shvejcariyi yakij buv golovnim magistratom forortu de zbori zasidali protyagom cogo roku Na zborah shist kantoniv yaki mali naselennya ponad 100 000 osib Bern Cyurih Vo Sankt Gallen Graubyunden ta Aargau mali po dva golosi inshi mali lishe po odnomu Dva dodatki do Akta sho mistili 13 i 9 statej stosuvalisya perehodu vid nevdaloyi Respubliki do novoyi Konfederaciyi Luyi d Affri priznachenij landamanom Shvejcariyi pid chas perehidnogo periodu otrimav shiroki povnovazhennya do zasidannya zboriv U kantonah miscevi uryadi upravlyalisya semichlennoyu komisiyeyu do provedennya novih viboriv Zaklyuchna zayava Akta progoloshuvala sho Shvejcariya ye nezalezhnoyu krayinoyu ta doruchala novomu uryadu zahishati j oboronyati krayinu Kinec mediaciyiAkt pro mediaciyu buv vazhlivoyu politichnoyu peremogoyu dlya Napoleona Jomu vdalosya zupiniti nestabilnist shvejcarciv yaka mogla poshiritis u jogo zrostayuchu imperiyu abo poslabiti jogo armiyu Akt pro mediaciyu stvoriv profrancuzku bufernu derzhavu z Avstriyeyu ta nimeckimi derzhavami Vin navit dodav titul Poserednik Shvejcarskoyi Konfederaciyi do svoyih inshih u 1809 roci Hocha Akt pro mediaciyu zalishavsya v sili do kincya vladi Napoleona v 1813 roci i buv vazhlivim krokom u rozvitku Shvejcarskoyi Konfederaciyi prava obicyani v Akti pro mediaciyu nezabarom pochali znikati U 1806 roci knyazivstvo Nevshatel bulo peredano marshalu Bertye Tichino bulo okupovane francuzkimi vijskami z 1810 po 1813 rik Takozh u 1810 roci Vale bulo okupovano i peretvoreno na francuzkij dlya zabezpechennya kontrolyu nad Simplonskim perevalom Krim togo shvejcarski vijska sluzhili v zakordonnih kampaniyah takih yak Rosijska kampaniya 1812 roku sho pidrivalo yihnyu davnyu nejtralnist U 1805 roci zbori obmezhili svobodu peresuvannya z odnogo kantonu v inshij vimagayuchi desyatirichnogo prozhivannya i pri comu ne nadayuchi politichnih prav u kantoni abo prava Yak tilki vlada Napoleona pochala zanepadati 1812 1813 poziciya Shvejcariyi opinilasya pid zagrozoyu Avstrijci pidtrimuvani reakcijnoyu partiyeyu u Shvejcariyi i bez zhodnogo realnogo oporu z boku zboriv peretnuli kordon 21 grudnya 1813 roku 29 grudnya pid tiskom Avstriyi zbori skasuvali konstituciyu 1803 roku stvorenu Napoleonom diyeyu Akta pro mediaciyu 6 kvitnya 1814 roku dlya zamini konstituciyi zibralisya tak zvani Dovgi zbori Peremovini zalishalisya v gluhomu kuti do 12 veresnya koli Vale Nevshatel i Zheneva buli otrimali status povnopravnih chleniv Konfederaciyi Ce zbilshilo kilkist kantoniv do 22 Odnak zbori ne dosyagli znachnogo progresu do Videnskogo kongresu Div takozhShvejcariya v Napoleonivsku epohuPrimitki Hugh Chisholm red 1911 Switzerland History Religious divisions Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 26 Cambridge University Press angl Bourla Papey nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Stecklikrieg nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Act of Mediation nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi