Акрешóри з 1946 по 1993 Бабинопілля гірське село в Україні у Яблунівській селищній громаді Косівського району Івано Фран

Акрешóри (з 1946 по 1993 — Бабинопілля) — гірське село в Україні, у Яблунівській селищній громаді Косівського району Івано-Франківської області.

село Акрешори


Герб Акрешорів	Прапор Акрешорів

Країна

Україна

Область

Івано-Франківська область

Район

Косівський район

Громада

Яблунівська селищна громада

Основні дані

Засноване

1714

Колишня назва

Бабинопілля
(1946—1993)

Населення

838

Площа

9 км²

Густота населення

93,11 осіб/км²

Поштовий індекс

78618

Телефонний код

+380 3478

Географічні дані

Географічні координати

^{H G O}

Водойми

Акра

Місцева влада

Адреса ради

78621, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, смт. Яблунів, вул.Франка, 57

Староста

Бойчук Ніна Михайлівна

Карта

Акрешори

Акрешори

Мапа

Акрешори у Вікісховищі

В індексі Географічного словника Королівства Польського та інших слов'янських країн є | розділ під назвою Akreszory

Географія

Село Акрешори розбудоване в улоговині, навсебіч оточеній горами. Розташована за 32 км на південний захід від м. Коломия. Через поселення протікає річка Акра.

Розташоване між селами Текуча та Космач.

Присілки: Гори, Городи, Підгай, Косів, Млинці, Морданівка, Ґрунь, Верх, Озеро.

Назва

Назва села походить від назви місцевої річки Акра.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Акрешори Яблунівського району перейменовано на село Бабинопілля і Акрешорівську сільську раду — на Бабинопільська. 11 червня 1993 р. селу повернуто історичну назву.

Історія

Поселення людей, яке згодом переросло в Акрешори, було тут ще в X столітті. Згодом вихідці з Акрешор почали засновувати поруч поселення, з яких почали утворюватися нові села. Акрешори дали початок таким навколишнім селам як Космач, Текуча та іншим.

На початку німецько-радянської війни в селі у липні 1941 року були угорські війська. Німці, перебравши у серпні владу мадярів, учинили серію терористичних актів: арештували і розстріляли членів ОУН, які повиходили з підпілля, організували штучний голод. За роки окупації вивезли на примусові роботи до Німеччини близько 20 чоловік. На радянсько-німецькому фронті загинуло 5 акрешорців, від рук фашистських окупантів — 3 чол. В УПА полягли 8 чол., троє загинули в радянських в'язницях та концтаборах. Багатьох вивезено до Сибіру, а майно пограбовано (за неповними даними — 22 чол.), 15 чоловік стали жертвами відплатних операцій ОУН-УПА проти активістів радянської влади.

Художня діяльність

З художніх промислів найбільш розвинуте писанкарство (розписують акрешорці як дерев'яні писанки, так і писанки з курячих яєць). Акрешорські писанки зберігаються у краєзнавчих музеях області та за її межами. Знають про них і у США, Канаді, Австрії, Німеччині, Польщі, інших країнах.

Пам'ятки

У селі знаходиться хрест на честь скасування панщини, відновлений у 1991 році; могила вояків УПА, освячена в 1992 р.; могила невідомому солдату; алея слави, прокладена в честь перемоги над фашизмом, освячена в 2003 р.; пам'ятник Т. Г. Шевченку, освячений у 1998 році; хрест воїнам УПА, котрі прийняли тут нерівний бій з енкаведистами.

Церква

Церква Св. Великомучиника Димитрія 1900 р. Належить до ПЦУ. Настоятель протоієрей Василь Бойчук.

Відомі персоналії

Андріан Добрянський (нар. Акрешори; 7 вересня 1867 р) — греко-католицький священник, душпастир численних парафій Галичини і Буковини, офіційний капелан української скаутської організації "Пласт" у Бучачі (1867-1935).

Примітки

«Прикарпатська правда», 13 липня 1946
. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.

Посилання

Село Акрешори [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Akreszory // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 24. (пол.)

[1] «Прикарпатська правда», 13 липня 1946

[2] . Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.

[3] . Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.