Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Акліматизаційний сад — колишній ботанічний сад у Києві (1912—1975), а також науково-дослідна установа в складі Всеукраїнської академії наук і АН УРСР, яка існувала в 1919—1935 роках. Заснований біологом Миколою Кащенком.
| Акліматизаційний сад | ||||
|---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
| Засновано | 1912 | |||
| Приналежність | ВУАН, АН УРСР | |||
Контакт | ||||
| Ключові особи | Микола Кащенко, засновник, директор | |||
| Розташування | Київ, КПІ, Лук'янівка | |||
| Країна |  Україна | |||
| Тип | природоохоронні території України | |||
Історія
Заснований за ініціативи професора зоології Київського політехнічного інституту Миколи Кащенка у 1912 році на території інституту. Первинною метою саду було розведення лікарських рослин, з початком Першої світової війни — для потреб фронту. Станом на 1916 рік у саду росло близько 150 видів таких рослин.
При створенні Української академії наук у 1918 році Акліматизаційний сад було включено до її структури, а при ньому створено , яку очолив директор саду Микола Кащенко. Задачею саду й кафедри було дослідження процесів акліматизації південних рослин, зокрема персику, абрикоси, винограду, айви тощо.
У травні 1921 року Кащенка було звільнено з КПІ, а влітку було конфісковано й ділянку саду. 1922 року деякі рослини з саду було переміщено до ділянки навколо нового будинку Кащенка на Великій Дорогожицькій вулиці. Згодом до ділянки було долучено нові території і станом на 1930 рік до саду належало п'ять окремих ділянок загальною площею 12 га. Колекція саду налічувала близько 500 видів рослин.
На території саду було створено пасіку з метою кращого запилення рослин.
У 1927 році сад брав участь у проведені сільськогосподарської виставки. 1931 року установу відвідав Президент ВАСГНІЛ академік Микола Вавилов та залишив позитивні відгуки про роботу закладу.
15 грудня 1933 року Миколу Кащенка було звільнено з посади директора Акліматизаційного саду рішенням Президії ВУАН, а після його смерті 1935 року сад передано до складу Інституту ботаніки АН УРСР. З 1946 року сад було передано до складу Центрального ботанічного саду АН УРСР та переформатовано на відділ акліматизації.
Структура
Відділом декоративних рослин завідувала Клавдія Калачевська. До відділу належала ділянка площею 5 га. На ділянці було зібрано більше 250 видів і форм декоративних рослин. Відділ мав велику колекцію півників.
Акліматизаційний сад видавав власні збірники наукових праць «Праці Акліматизаційного саду», а пізніше «Видання КАС при ВУАН».
У 1929—1933 роках діяв Акліматизаційний музей при саді.
Дослідження
Отримані в саду екстракти з пурпурової наперстянки досліджувалися в лабораторії Василя Чаговця. У саду було виведено низку сортів та створено велику колекцію рослин хеномелесу (Chaenomeles sp.).
З насіння персиків, що росли на території України, Микола Кащенко вивів новий зимостійкий сорт «Серпневий Кащенка», 5 поколінь якого було отримано у 1914—1941 роках, та який став основою для багатьох сортів стійких до морозів дерев.
Вперше в Києві в Акліматизаційному саду було висаджено кущ [en], за даними Миколи Кащенка також катальпу, що втім не підтверджується іншими дослідниками.
Співробітники
У 1922 році в саду, окрім Кащенка, працювали наукові співробітники Дмитро Петрович Лук'янов та С. А. Рябова, садівник Семен Дмитрович Лубкін та практиканти, серед яких Валентина Іванівна Дю-Вернуа, Володимир Іванович Жедринський, Василь Володимирович Іванов, Марія Володимиріна Касаєва, Євангелія Павлівна Лебедєва. Фармацевтом саду був Григорій Володимирович Дайн.
Знищення саду
У 1975—1976 роках Акліматизаційний сад було знищено, старі дерева здебільшого вирублені. Близько 6 тисяч рослин перенесено до Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР. На місці саду було побудовано два корпуси Вищої партійної школи.
Єдиною згадкою про Акліматизаційний сад є ботанічна пам'ятка місцевого значення «Платан Кащенка», великий платан початку XX століття насадження, що залишився поблизу будівлі на вулиці Юрія Іллєнка, 36. Дерево заповідано 1997 року, належить до списку видатних дерев Києва.
Примітки
- О. Готра. Академік Микола Кащенко як організатор роботи акліматизаційного саду // Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія. — 2016. — № 2. — С. 59-65
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
- М. Кащенко. На допомогу Київському акліматизаційному садові. [ 17 лютого 2018 у Wayback Machine.] 1925
- С. В. Клименко, В. М. Меженський. Походження сортів хеномелеса (Chaenomeles Lindl.) української селекції // Інтродукція рослин. — 2013. — № 4. — С. 25-30
- І. М. Голубкова. Генофонд та перспективи селекції Persica Mill. у НБС ім. М. М. Гришка НАН України // Фактори експериментальної еволюції організмів. — 2016. — Т. 18. — С. 77-80
- Історія Академії наук України. 1918—1923 : Документи і матеріали [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] / АН України, Інститут української археографії, Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства, Інститут рукопису; упоряд. В. Г. Шмельов [та ін.] ; відп. ред. П. С. Сохань. — К.: Наукова думка, 1993. — 571 c. С. 242
- В. А. Кунах. Розвиток генетики в Національній академії наук України (до 90-річчя від часу заснування Української академії наук) [ 4 травня 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 3-43.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 3 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 3 травня 2018.
Джерела
- С. В. Клименко, Н. В. Чувікіна. Акліматизаційний сад [ 8 квітня 2017 у Wayback Machine.] Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ., 2001
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aklimatizacijnij sad kolishnij botanichnij sad u Kiyevi 1912 1975 a takozh naukovo doslidna ustanova v skladi Vseukrayinskoyi akademiyi nauk i AN URSR yaka isnuvala v 1919 1935 rokah Zasnovanij biologom Mikoloyu Kashenkom Aklimatizacijnij sad Osnovni dani Zasnovano 1912 Prinalezhnist VUAN AN URSR Kontakt Klyuchovi osobi Mikola Kashenko zasnovnik direktorRoztashuvannya Kiyiv KPI Luk yanivkaKrayina UkrayinaTip prirodoohoronni teritoriyi UkrayiniIstoriyaZasnovanij za iniciativi profesora zoologiyi Kiyivskogo politehnichnogo institutu Mikoli Kashenka u 1912 roci na teritoriyi institutu Pervinnoyu metoyu sadu bulo rozvedennya likarskih roslin z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni dlya potreb frontu Stanom na 1916 rik u sadu roslo blizko 150 vidiv takih roslin Pri stvorenni Ukrayinskoyi akademiyi nauk u 1918 roci Aklimatizacijnij sad bulo vklyucheno do yiyi strukturi a pri nomu stvoreno yaku ocholiv direktor sadu Mikola Kashenko Zadacheyu sadu j kafedri bulo doslidzhennya procesiv aklimatizaciyi pivdennih roslin zokrema persiku abrikosi vinogradu ajvi tosho U travni 1921 roku Kashenka bulo zvilneno z KPI a vlitku bulo konfiskovano j dilyanku sadu 1922 roku deyaki roslini z sadu bulo peremisheno do dilyanki navkolo novogo budinku Kashenka na Velikij Dorogozhickij vulici Zgodom do dilyanki bulo dolucheno novi teritoriyi i stanom na 1930 rik do sadu nalezhalo p yat okremih dilyanok zagalnoyu plosheyu 12 ga Kolekciya sadu nalichuvala blizko 500 vidiv roslin Na teritoriyi sadu bulo stvoreno pasiku z metoyu krashogo zapilennya roslin U 1927 roci sad brav uchast u provedeni silskogospodarskoyi vistavki 1931 roku ustanovu vidvidav Prezident VASGNIL akademik Mikola Vavilov ta zalishiv pozitivni vidguki pro robotu zakladu 15 grudnya 1933 roku Mikolu Kashenka bulo zvilneno z posadi direktora Aklimatizacijnogo sadu rishennyam Prezidiyi VUAN a pislya jogo smerti 1935 roku sad peredano do skladu Institutu botaniki AN URSR Z 1946 roku sad bulo peredano do skladu Centralnogo botanichnogo sadu AN URSR ta pereformatovano na viddil aklimatizaciyi StrukturaViddilom dekorativnih roslin zaviduvala Klavdiya Kalachevska Do viddilu nalezhala dilyanka plosheyu 5 ga Na dilyanci bulo zibrano bilshe 250 vidiv i form dekorativnih roslin Viddil mav veliku kolekciyu pivnikiv Aklimatizacijnij sad vidavav vlasni zbirniki naukovih prac Praci Aklimatizacijnogo sadu a piznishe Vidannya KAS pri VUAN U 1929 1933 rokah diyav Aklimatizacijnij muzej pri sadi DoslidzhennyaOtrimani v sadu ekstrakti z purpurovoyi naperstyanki doslidzhuvalisya v laboratoriyi Vasilya Chagovcya U sadu bulo vivedeno nizku sortiv ta stvoreno veliku kolekciyu roslin henomelesu Chaenomeles sp Z nasinnya persikiv sho rosli na teritoriyi Ukrayini Mikola Kashenko viviv novij zimostijkij sort Serpnevij Kashenka 5 pokolin yakogo bulo otrimano u 1914 1941 rokah ta yakij stav osnovoyu dlya bagatoh sortiv stijkih do moroziv derev Vpershe v Kiyevi v Aklimatizacijnomu sadu bulo visadzheno kush en za danimi Mikoli Kashenka takozh katalpu sho vtim ne pidtverdzhuyetsya inshimi doslidnikami SpivrobitnikiU 1922 roci v sadu okrim Kashenka pracyuvali naukovi spivrobitniki Dmitro Petrovich Luk yanov ta S A Ryabova sadivnik Semen Dmitrovich Lubkin ta praktikanti sered yakih Valentina Ivanivna Dyu Vernua Volodimir Ivanovich Zhedrinskij Vasil Volodimirovich Ivanov Mariya Volodimirina Kasayeva Yevangeliya Pavlivna Lebedyeva Farmacevtom sadu buv Grigorij Volodimirovich Dajn Znishennya sadu Platan Kashenka U 1975 1976 rokah Aklimatizacijnij sad bulo znisheno stari dereva zdebilshogo virubleni Blizko 6 tisyach roslin pereneseno do Centralnogo respublikanskogo botanichnogo sadu AN URSR Na misci sadu bulo pobudovano dva korpusi Vishoyi partijnoyi shkoli Yedinoyu zgadkoyu pro Aklimatizacijnij sad ye botanichna pam yatka miscevogo znachennya Platan Kashenka velikij platan pochatku XX stolittya nasadzhennya sho zalishivsya poblizu budivli na vulici Yuriya Illyenka 36 Derevo zapovidano 1997 roku nalezhit do spisku vidatnih derev Kiyeva PrimitkiO Gotra Akademik Mikola Kashenko yak organizator roboti aklimatizacijnogo sadu Naukovij visnik Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Istoriya 2016 2 S 59 65 Arhiv originalu za 24 veresnya 2017 Procitovano 24 veresnya 2017 M Kashenko Na dopomogu Kiyivskomu aklimatizacijnomu sadovi 17 lyutogo 2018 u Wayback Machine 1925 S V Klimenko V M Mezhenskij Pohodzhennya sortiv henomelesa Chaenomeles Lindl ukrayinskoyi selekciyi Introdukciya roslin 2013 4 S 25 30 I M Golubkova Genofond ta perspektivi selekciyi Persica Mill u NBS im M M Grishka NAN Ukrayini Faktori eksperimentalnoyi evolyuciyi organizmiv 2016 T 18 S 77 80 Istoriya Akademiyi nauk Ukrayini 1918 1923 Dokumenti i materiali 22 lyutogo 2022 u Wayback Machine AN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi Centralna naukova biblioteka im V I Vernadskogo Institut arhivoznavstva Institut rukopisu uporyad V G Shmelov ta in vidp red P S Sohan K Naukova dumka 1993 571 c S 242 V A Kunah Rozvitok genetiki v Nacionalnij akademiyi nauk Ukrayini do 90 richchya vid chasu zasnuvannya Ukrayinskoyi akademiyi nauk 4 travnya 2018 u Wayback Machine Visnik Ukrayinskogo tovaristva genetikiv i selekcioneriv 2008 T 6 1 S 3 43 Arhiv originalu za 4 travnya 2018 Procitovano 3 travnya 2018 Arhiv originalu za 4 travnya 2018 Procitovano 3 travnya 2018 DzherelaS V Klimenko N V Chuvikina Aklimatizacijnij sad 8 kvitnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X 2001