Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Айвар Джайєвер | |
|---|---|
 | |
| Народився | 5 квітня 1929 (95 років) Берген,  Норвегія |
| Країна |  США |
| Діяльність | фізик, інженер, науковець, викладач університету |
| Alma mater | Норвезький технологічний інститут, Політехнічний інститут Ренсселера |
| Галузь | фізика[1], надпровідність[1], напівпровідник[1], біофізика[1], фізика твердого тіла[1], імунологія[1], d[1] і прикладна математика[1] |
| Заклад | Політехнічний інститут Ренсселера |
| Членство | Норвезька академія наук Національна академія наук США Шведська королівська академія інженерних наук d Американська академія мистецтв і наук Американське фізичне товариство[2] Американське товариство інженерів-механіків |
| Відомий завдяки: | надпровідність |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізики (1973) |
| Особ. сторінка | homepages.rpi.edu/~giaevi/ |
 Айвар Джайєвер у Вікісховищі | |
Айвар Джайєвер (англ. Ivar Giaever (Івар Йєвер); нар. 5 квітня 1929, Берген, Норвегія) — американський фізик норвезького походження, лауреат Нобелівської премії з фізики 1973 року (разом з Лео Есакі та Браяном Джозефсоном) за відкриття, що стосуються тунелювання в надпровідниках, явища відомого як ефект Джозефсона.
Біографія
Джайєвер вивчав машинобудування в Норвезькому технологічному інституті, який закінчив в 1952 році. У 1954 році він емігрував до Канади, де працював у компанії «General Electric». Через два роки він переїхав до США, де працював у тій самій компанії прикладним математиком та завершив інженерні курси. З 1958 р. працював у Центрі досліджень і розробок компанії «General Electric» у Скенектаді, штат Нью-Йорк та одночасно навчався у Політехнічному інституті Ренсселера (Трой, штат Нью-Йорк), де здобув ступінь доктора філософії в 1964 році. Того ж року отримав громадянства США. Від 1958 до 1969 року Джайєвер працював у галузі тонких плівок, надпровідності та тунелювання. Пізніше Джайєвер загалом займався дослідженнями в галузі біофізики. Під час свого перебування в Кембриджському університеті завдяки стипендії Гуггенхейма (1969) він винайшов методику для доведення імунних реакцій. З 1970 року провів більшу частину свого часу у вивченні поведінки білкових молекул на поверхні твердих тіл. У 1988 році він залишив компанію та став професором-емерітом у Політехнічному інституті Ренсселера та почесним професором (professor-at-large) в Інституті фізики Університету Осло.
Крім Нобелівської премії він був нагороджений Призом Олівера Баклі від Американського фізичного товариства (1965) та нагородою Зворикіна від Національної академії інженерії (1974).
Примітки
- Czech National Authority Database
- NNDB — 2002.
Посилання
- Фільм про Нобелівську премію Джайєверу [ 2 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Інформація про Джайєвера з сайту Нобелівської премії [ 11 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Нобелівська автобіографія [Архівовано 27 червня 2011 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rozmir zobrazhennya naukovij stupin vchene zvannya Ajvar DzhajyeverNarodivsya 5 kvitnya 1929 1929 04 05 95 rokiv Bergen NorvegiyaKrayina SShADiyalnist fizik inzhener naukovec vikladach universitetuAlma mater Norvezkij tehnologichnij institut Politehnichnij institut RensseleraGaluz fizika 1 nadprovidnist 1 napivprovidnik 1 biofizika 1 fizika tverdogo tila 1 imunologiya 1 d 1 i prikladna matematika 1 Zaklad Politehnichnij institut RensseleraChlenstvo Norvezka akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Shvedska korolivska akademiya inzhenernih nauk d Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske fizichne tovaristvo 2 Amerikanske tovaristvo inzheneriv mehanikivVidomij zavdyaki nadprovidnistNagorodi Nobelivska premiya z fiziki 1973 Osob storinka homepages rpi edu giaevi Ajvar Dzhajyever u Vikishovishi Ajvar Dzhajyever angl Ivar Giaever Ivar Jyever nar 5 kvitnya 1929 Bergen Norvegiya amerikanskij fizik norvezkogo pohodzhennya laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1973 roku razom z Leo Esaki ta Brayanom Dzhozefsonom za vidkrittya sho stosuyutsya tunelyuvannya v nadprovidnikah yavisha vidomogo yak efekt Dzhozefsona BiografiyaDzhajyever vivchav mashinobuduvannya v Norvezkomu tehnologichnomu instituti yakij zakinchiv v 1952 roci U 1954 roci vin emigruvav do Kanadi de pracyuvav u kompaniyi General Electric Cherez dva roki vin pereyihav do SShA de pracyuvav u tij samij kompaniyi prikladnim matematikom ta zavershiv inzhenerni kursi Z 1958 r pracyuvav u Centri doslidzhen i rozrobok kompaniyi General Electric u Skenektadi shtat Nyu Jork ta odnochasno navchavsya u Politehnichnomu instituti Rensselera Troj shtat Nyu Jork de zdobuv stupin doktora filosofiyi v 1964 roci Togo zh roku otrimav gromadyanstva SShA Vid 1958 do 1969 roku Dzhajyever pracyuvav u galuzi tonkih plivok nadprovidnosti ta tunelyuvannya Piznishe Dzhajyever zagalom zajmavsya doslidzhennyami v galuzi biofiziki Pid chas svogo perebuvannya v Kembridzhskomu universiteti zavdyaki stipendiyi Guggenhejma 1969 vin vinajshov metodiku dlya dovedennya imunnih reakcij Z 1970 roku proviv bilshu chastinu svogo chasu u vivchenni povedinki bilkovih molekul na poverhni tverdih til U 1988 roci vin zalishiv kompaniyu ta stav profesorom emeritom u Politehnichnomu instituti Rensselera ta pochesnim profesorom professor at large v Instituti fiziki Universitetu Oslo Krim Nobelivskoyi premiyi vin buv nagorodzhenij Prizom Olivera Bakli vid Amerikanskogo fizichnogo tovaristva 1965 ta nagorodoyu Zvorikina vid Nacionalnoyi akademiyi inzheneriyi 1974 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 NNDB 2002 d Track Q1373513PosilannyaFilm pro Nobelivsku premiyu Dzhajyeveru 2 grudnya 2015 u Wayback Machine Informaciya pro Dzhajyevera z sajtu Nobelivskoyi premiyi 11 chervnya 2010 u Wayback Machine angl Nobelivska avtobiografiya Arhivovano 27 chervnya 2011 u WebCite