Браян Девід Джозефсон

Браян Де́від Джо́зефсон (англ. Brian David Josephson; нар. 4 січня 1940, Кардіфф, Уельс, Велика Британія) — валлійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1973 рік.

Браян Девід Джозефсон
англ. Brian David Josephson
Браян Девід Джозефсон у 2004 Браян Девід Джозефсон у 2004
Народився	4 січня 1940(1940-01-04) (84 роки) Кардіфф, Уельс, Велика Британія
Місце проживання	Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Триніті-коледж (Кембридж) Кембриджський університет^[1] ^d
Галузь	Фізика
Заклад	Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн ^d
Науковий керівник	Брайан Піппард
Членство	Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	передбачив ефект Джозефсона
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Медаль Елліота Крессона (1972) ^d (1973) медаль Г'юза (1972) медаль Фарадея (1982) ^d (1970) ^d медаль і премія Гатрі^[d] (1972) Медаль і премія Майкла Фарадея
Особ. сторінка	tcm.phy.cam.ac.uk/~bdj10/
Браян Девід Джозефсон у Вікісховищі

Біографія

Народився в єврейській родині, в Кардіффі, Велика Британія. Закінчив у 1960-у Триніті-коледж Кембриджського університету. У цьому ж коледжі Джозефсон отримав наукові ступені і доктора філософії (1964). З 1962 — молодший науковий співробітник Коледжу. У 1967—1972 роках Джозефсон працював заступником директора з наукових досліджень в Кембриджі. У 1972 — 1974 — лектор Кембриджського університету, з 1974 — професор фізики Кембридзького університету.

З 1962 року Джозефсон вивчає властивості надпровідності. Будучи аспірантом, у двадцять два роки, теоретично пророчив явище проходження електронів через тонкий шар діелектрика, поміщений між двома надпровідними металами (стаціонарний ефект Джозефсона). Був відкритий експериментально в 1963-у. Він припустив також, що якщо до контакту докласти різниця потенціалів, то через нього піде осцилюючий струм з частотою, що залежить тільки від величини прикладеної напруги (нестаціонарний ефект Джозефсона). Обидва ефекти дуже чутливі до магнітному полю в області контакту. Відкриття ефектів Джозефсона справила значний вплив на сучасну фізику. Вони дозволили уточнити величину сталої Планка, сприяли створенню принципово нового квантового стандарту напруги, використовуваного нині в багатьох національних бюро стандартів. Вони сприяли також конструювання надчутливих датчиків магнітного поля (), застосовуються для вимірювання магнітних полів живих організмів і виявлення об'єктів, прихованих під поверхнею. На основі ефектів Джозефсона були виготовлені чутливі детектори дуже слабких вимірювань напруги. У перспективі — застосування швидкодіючих комп'ютерних мереж з дуже низьким споживанням енергії, побудованих на базі ефекту Джозефсона.

У наступні роки Джозефсон продовжував займатися дослідженнями надпровідності і критичних явищ, що виникають у системах поблизу точок переходу, проявив інтерес до проблем розуму та інтелекту, займався медитацією і ментальної теорією.

У даний час є професором Кембриджського університету, де очолює проєкт по об'єднанню матерії і розуму в області теорії конденсованих середовищ. Також він є членом Триніті-коледжу в Кембриджі.

Нобелівська премія

Джозефсон отримав половину Нобелівської премії «за теоретичне передбачення властивостей струм а, що проходить через тунельний бар'єр, зокрема явищ, загальновідомих нині під назвою ефектів Джозефсона». Один з наймолодших нобелівських лауреатів в історії. Другу половину премії отримали Лео Есакі і Івар Йевер «за експериментальні відкриття тунельних явищ в напівпровідниках і надпровідниках».

Брайан Джозефсон удостоєний премії «За успіхи в науці» Американської дослідницької корпорації і медалі Х'юза Лондонського королівського товариства. Джозефсон — член Лондонського королівського товариства і іноземний член американського Інституту інженерів з електротехніки та електроніки, Американської академії наук і мистецтв.

Джозефсон відомий також своєю вірою в існування паранормальних явищ. За його словами, гаслом вченого має бути «нікому не вір на слово» (nullius in verba), що означає, "Якщо всі вчені хором заперечують будь-яку ідею, це не слід вважати доказом того, що ідея абсурдна, скоріше варто ретельно вивчити всі причини такої думки і вирішити, наскільки ця думка обґрунтовано "..

Примітки

1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984

Література

• Лауреати Нобелівської премії, енциклопедія. — М.: Прогрес, 1992. — Тт. 1-2.
• Коротка єврейська енциклопедія. — Єр., 1976–2005. — Тт. 1-11.
• Alan Symons. The jewish contriution to the 20-th century, Polo Publishing, London, 1997
• Великий енциклопедичний словник. — М.: БРЕ, 1997.
• Всесвітній біографічний енциклопедичний словник, Москва, БРЕ, 1998
• Фрідман С. А.Євреї — лауреати Нобелівської премії, Короткий біографічний словник. — М.: Дограф, 2000. — .

Посилання

• Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite](англ.)
• Домашня сторінка Джозефсона — проєкт об'єднання матерії і розуму [ 12 вересня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
• Біографія в Британніці [ 19 червня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
• Джозефсон Б. Відкриття тунельних надпровідних струмів. Нобелівська лекція [ 27 березня 2009 у Wayback Machine.]. // Успехи физических наук, том 116, випуск 4, серпень 1975.