Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адольф Еміль Піллер (Adolf Emil Piller, 5 жовтня 1877 — 23 березня[] 1951) — польський архітектор, підприємець. Працював у Львові та Познані.
| Адольф Еміль Піллер | |
|---|---|
| пол. Adolf Emil Piller | |
 | |
| Народження | 5 жовтня 1877 |
| Країна (підданство) |  Республіка Польща |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» і Мюнхенська академія мистецтв |
| Діяльність | архітектор, підприємець |
| Праця в містах | Львів, Познань |
| Архітектурний стиль | модерн |
 Адольф Піллер у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у Львові в родині друкаря Корнелія й Адольфіни із Сенницьких. 1895 року закінчив середню школу у Львові, а 1901 — Львівську політехніку. Продовжив навчання в Політехніці Карлсруе, а згодом — у Мюнхенській академії мистецтв. Диплом інженера-архітектора отримав 1903 року. Працював у Львові, де заснував проєктно-будівельну фірму. 1908 року став членом львівського Політехнічного товариства. 1910 року експонував проєкти прибуткових будинків на виставці польських архітекторів у Львові. Взяв участь у Першій світовій війні, а згодом у Польсько-українській війні. Директор публічних робіт у Кельцях у 1919—1922 роках. Від 1924 року професор Державної будівельної школи у Познані. Мешкав на вулиці Кльоновича.
Роботи
- Міська народна виділова школа імені Яна ІІІ Собеського (нині львівська середня загальноосвітня школа № 87 імені Ірини Калинець) у стилі ретроспективного модерну на вулиці Замарстинівській, 11 у Львові. 1903—1904 роки. Співавтор Міхал Лужецький.
- Ймовірне співавторство у будинку № 4 на вулиці Грицька Чубая у Львові. Споруджений у 1905—1906 роках фірмою Івана Левинського, архітектор, імовірно, Тадей Обмінський.
- Електростанція на Персенківці у Львові, збудована у стилі сецесії. З водогінною вежею у стилізованих середньовічних формах. Проєкт Адольфа Піллера від 1907 року. Споруджувала фірма Альфреда та Казимира-Норберта Каменобродських у 1907—1908 роках.
- Колишня «Грюнвальдська бурса» на вул. Й. Сліпого, 33 у Львові. Співавтор Альфред Захаревич, споруджувалась у 1909—1910 роках.
- Ймовірне авторство будинків № 3 і 5 на вулиці Бандери у Львові. 1910 рік.
- Дім Кароля Климовича на вулиці Франка, 37 у Львові. 1910—1911 роки.
- Дім Зофії Лясоцької на вулиці Театральній, 6. Проєкт виконав 1909 року Тадеуш Новаковський, працюючи у фірмі Івана Левинського. Наступного року, під час реалізації дещо змінений Піллером.
- Житловий будинок на вулиці Сербській, 13 у Львові. 1911 рік.
- Будинок Ірени Скалковської на вулиці Єфремова, 51 у Львові. 1910—1911 роки.
- Будинки на вулиці Свєнціцького 9-11-11а. 1911 рік.
- Вілла у стилі пізнього модерну на вулиці Тарнавського, 86 у Львові. 1910—1912 роки.
- Житловий будинок із приміщенням для друкарні на першому поверсі, вулиця Пекарська, 11. 1911—1912 роки. Проєкт Станіслава Бардзького.
- Реконструкція Віденської кав'ярні на площі Підкови у Львові (1912).
- Первинний проєкт житлових будинків на вулиці Лесі Українки, 13-15 у Львові (1912). Згодом перероблений Зигмунтом Шмукером.
- Академічний дім ім. Анджея Потоцького на вулиці Йосипа Сліпого, 7 у Львові. 1911—1912 роки.
- Вілла у стилі пізнього модерну на вулиці Тарнавського, 83 у Львові. 1913 рік.
- Житлові будинки на вулиці Хмельницького 5, 7, 9 у Львові. 1913 рік.
- Будинок на вулиці Князя Романа, 4 у Львові. 1912—1913 роки. Проєкт В. Бардзького.
- Проєкт забудови невеликими віллами території колишнього фільварку Красучин. Тепер відома під назвою «Новий Львів». 1910—1914 роки, співавтори Фердинанд Касслер, Александер Остен.
- Готель «Асторія» на вулиці Городоцькій, 15 у Львові. 1912—1914. Проєкт Тадеуша Гартеля, виконаний у фірмі Піллера.
- Будинок Кароля Чуджака і Людвіка Штадтмюллера на вулиці Князя Романа, 6 у Львові. 1912—1914 роки. Співавтор Роман Фельпель. Інтер'єри завершено 1918 року. Поєднує елементи постісторизму і югендштилю. Скульптурне оздоблення Станіслава-Ришарда Пліхаля.
- Будівля фабрики на вулиці Городоцькій, 17 у Львові. 1914 рік. Проєкт, імовірно, Тадеуша Гартеля, виконаний у фірмі Піллера.
- Власний будинок Адольфа Піллера на вулиці Тарнавського, 104 у Львові(1924)
- Будівля гімназії імені А. Міцкевича у Познані.
- Будівля Державної аграрної школи в Познані.
- Проєкт вокзалу в Боншині.
- Будинок військового командування у Познані (не пізніше 1933).
- Проєкт будинку «Скарбової палати» в Кельцях (до 1923).
Примітки
- Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów : Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 94.
- Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 430. — .
- Архітектура Львова… — С. 474.
- Архітектура Львова… — С. 412, 460.
- Архітектура Львова… — С. 435.
- Архітектура Львова… — С. 490.
- Архітектура Львова… — С. 491.
- Архітектура Львова… — С. 494.
- Архітектура Львова… — С. 490; Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 172. — .
- Архітектура Львова… — С. 491.
- Архітектура Львова… — С. 490—491.
- Архітектура Львова… — С. 394.
- Харчук Х. Від першої кав'ярні у Відні до «Віденської кав'ярні» у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 1. — С. 47.
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 334. — .
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 324—327.
- Бірюльов Ю. О. Касслер Фердинанд // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 140. — .
- Архітектура Львова… — С. 465.
- Архітектура Львова… — С. 410, 492—493.
- Архітектура Львова… — С. 426.
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 242. — .
- Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 334.
- Projekty budowli // Architekt. — 1923. — № 4. — Dodatek do zeszytu IV. 1923.
Джерела
- Łoza S. Piller Adolf Emil // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — S. 572.
- Piller Adolf Emil // Wielkopolski słownik biograficzny. — Warszawa-Poznań: Państwowe Wydawn. Nauk., 1981. — S. 569.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adolf Emil Piller Adolf Emil Piller 5 zhovtnya 1877 23 bereznya dzherelo 1951 polskij arhitektor pidpriyemec Pracyuvav u Lvovi ta Poznani Adolf Emil Pillerpol Adolf Emil PillerNarodzhennya5 zhovtnya 1877 1877 10 05 LvivKrayina piddanstvo Respublika PolshaNavchannyaNacionalnij universitet Lvivska politehnika i Myunhenska akademiya mistectvDiyalnistarhitektor pidpriyemecPracya v mistahLviv PoznanArhitekturnij stilmodern Adolf Piller u Vikishovishi Inter yer elektrostanciyi na Persenkivci u Lvovi Tablicya firmi Pillera u budinku na vul Teatralnij 6 u LvoviBiografiyaNarodivsya u Lvovi v rodini drukarya Korneliya j Adolfini iz Sennickih 1895 roku zakinchiv serednyu shkolu u Lvovi a 1901 Lvivsku politehniku Prodovzhiv navchannya v Politehnici Karlsrue a zgodom u Myunhenskij akademiyi mistectv Diplom inzhenera arhitektora otrimav 1903 roku Pracyuvav u Lvovi de zasnuvav proyektno budivelnu firmu 1908 roku stav chlenom lvivskogo Politehnichnogo tovaristva 1910 roku eksponuvav proyekti pributkovih budinkiv na vistavci polskih arhitektoriv u Lvovi Vzyav uchast u Pershij svitovij vijni a zgodom u Polsko ukrayinskij vijni Direktor publichnih robit u Kelcyah u 1919 1922 rokah Vid 1924 roku profesor Derzhavnoyi budivelnoyi shkoli u Poznani Meshkav na vulici Klonovicha RobotiMiska narodna vidilova shkola imeni Yana III Sobeskogo nini lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola 87 imeni Irini Kalinec u stili retrospektivnogo modernu na vulici Zamarstinivskij 11 u Lvovi 1903 1904 roki Spivavtor Mihal Luzheckij Jmovirne spivavtorstvo u budinku 4 na vulici Gricka Chubaya u Lvovi Sporudzhenij u 1905 1906 rokah firmoyu Ivana Levinskogo arhitektor imovirno Tadej Obminskij Elektrostanciya na Persenkivci u Lvovi zbudovana u stili secesiyi Z vodoginnoyu vezheyu u stilizovanih serednovichnih formah Proyekt Adolfa Pillera vid 1907 roku Sporudzhuvala firma Alfreda ta Kazimira Norberta Kamenobrodskih u 1907 1908 rokah Kolishnya Gryunvaldska bursa na vul J Slipogo 33 u Lvovi Spivavtor Alfred Zaharevich sporudzhuvalas u 1909 1910 rokah Jmovirne avtorstvo budinkiv 3 i 5 na vulici Banderi u Lvovi 1910 rik Dim Karolya Klimovicha na vulici Franka 37 u Lvovi 1910 1911 roki Dim Zofiyi Lyasockoyi na vulici Teatralnij 6 Proyekt vikonav 1909 roku Tadeush Novakovskij pracyuyuchi u firmi Ivana Levinskogo Nastupnogo roku pid chas realizaciyi desho zminenij Pillerom Zhitlovij budinok na vulici Serbskij 13 u Lvovi 1911 rik Budinok Ireni Skalkovskoyi na vulici Yefremova 51 u Lvovi 1910 1911 roki Budinki na vulici Svyencickogo 9 11 11a 1911 rik Villa u stili piznogo modernu na vulici Tarnavskogo 86 u Lvovi 1910 1912 roki Zhitlovij budinok iz primishennyam dlya drukarni na pershomu poversi vulicya Pekarska 11 1911 1912 roki Proyekt Stanislava Bardzkogo Rekonstrukciya Videnskoyi kav yarni na ploshi Pidkovi u Lvovi 1912 Pervinnij proyekt zhitlovih budinkiv na vulici Lesi Ukrayinki 13 15 u Lvovi 1912 Zgodom pereroblenij Zigmuntom Shmukerom Akademichnij dim im Andzheya Potockogo na vulici Josipa Slipogo 7 u Lvovi 1911 1912 roki Villa u stili piznogo modernu na vulici Tarnavskogo 83 u Lvovi 1913 rik Zhitlovi budinki na vulici Hmelnickogo 5 7 9 u Lvovi 1913 rik Budinok na vulici Knyazya Romana 4 u Lvovi 1912 1913 roki Proyekt V Bardzkogo Proyekt zabudovi nevelikimi villami teritoriyi kolishnogo filvarku Krasuchin Teper vidoma pid nazvoyu Novij Lviv 1910 1914 roki spivavtori Ferdinand Kassler Aleksander Osten Gotel Astoriya na vulici Gorodockij 15 u Lvovi 1912 1914 Proyekt Tadeusha Gartelya vikonanij u firmi Pillera Budinok Karolya Chudzhaka i Lyudvika Shtadtmyullera na vulici Knyazya Romana 6 u Lvovi 1912 1914 roki Spivavtor Roman Felpel Inter yeri zaversheno 1918 roku Poyednuye elementi postistorizmu i yugendshtilyu Skulpturne ozdoblennya Stanislava Risharda Plihalya Budivlya fabriki na vulici Gorodockij 17 u Lvovi 1914 rik Proyekt imovirno Tadeusha Gartelya vikonanij u firmi Pillera Vlasnij budinok Adolfa Pillera na vulici Tarnavskogo 104 u Lvovi 1924 Budivlya gimnaziyi imeni A Mickevicha u Poznani Budivlya Derzhavnoyi agrarnoyi shkoli v Poznani Proyekt vokzalu v Bonshini Budinok vijskovogo komanduvannya u Poznani ne piznishe 1933 Proyekt budinku Skarbovoyi palati v Kelcyah do 1923 PrimitkiKsiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1927 S 94 Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektow polskich Czasopismo Techniczne 1910 24 S 387 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 430 ISBN 978 966 7022 77 8 Arhitektura Lvova S 474 Arhitektura Lvova S 412 460 Arhitektura Lvova S 435 Arhitektura Lvova S 490 Arhitektura Lvova S 491 Arhitektura Lvova S 494 Arhitektura Lvova S 490 Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi 2 ge vid Lviv Kamenyar 1991 S 172 ISBN 5 7745 0358 5 Arhitektura Lvova S 491 Arhitektura Lvova S 490 491 Arhitektura Lvova S 394 Harchuk H Vid pershoyi kav yarni u Vidni do Videnskoyi kav yarni u Lvovi Buduyemo inakshe 2000 1 S 47 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 334 ISBN 83 88372 29 7 Lewicki J Miedzy tradycja S 324 327 Biryulov Yu O Kassler Ferdinand Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 S 140 ISBN 978 966 7007 99 7 Arhitektura Lvova S 465 Arhitektura Lvova S 410 492 493 Arhitektura Lvova S 426 Melnik I V Galicke peredmistya ta pivdenno shidni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 242 ISBN 978 617 629 076 6 Budowle wspolczesne Architektura i Budownictwo 1933 10 12 S 334 Projekty budowli Architekt 1923 4 Dodatek do zeszytu IV 1923 DzherelaPortal Mistectvo Loza S Piller Adolf Emil Czy wiesz kto to jest Glowna Ksieg Wojskowa 1938 S 572 Piller Adolf Emil Wielkopolski slownik biograficzny Warszawa Poznan Panstwowe Wydawn Nauk 1981 S 569