Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аданський вілаєт (осман. ولايت اطنه) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався у регіоні Кілікія (південний схід Малої Азії). Утворений 1869 року замість Аданського еялету з площею 37,540 км². Припинив існування з повалення монархії та ліквідацією Османської імперії.
| Адана | |
| Дата створення / заснування | травень 1869 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Адана |
| Розташовується на водоймі | Середземне море |
| У межах природно-географічного об'єкта | Мала Азія |
| Кількість населення | 402 439 осіб і 403 400 осіб[1] |
| Замінений на | Туреччина |
| На заміну | Адана |
| Час/дата припинення існування | 1922 |
| Площа | 37 540 км² |
 | |
 Адана у Вікісховищі | |
Координати: 37°00′00″ пн. ш. 35°19′16″ сх. д. / 37.000000000028° пн. ш. 35.32133333336077641° сх. д.
Історія
За часів султана Абдул-Гаміда II відновлюється наступ на права немусульманського населення, насамперед вірменського. Це викликало збурення та створення підпільних організацій «Дашнакцутюн» й «Гнчак». Перемога у 1908 році Молодотурецької революції не змінило ситуації. Лише християни набули право на створення власних організацій, зокрема й для самооборони. Втім у 1909 році під час заколоту проти уряду молодотурків в Стамбулі місцеві мусульмани вілаєту виступили про вірмен — почалася різанина в Адані, Тарсі, Мерсіні та Іскандеруні. В результаті було вбито 21 000 осіб: 19 479 вірмен, 850 ассирійців, 422 халдея і 250 греків. Проте організатори вбивств не були покарані.
Після Балканських війн 1912—1913 років відбулося переселення частини мусульманського населення до Аданського вілаєту. Водночас посилилася політика отуречення та ісламізації, що викликало спротив християнських організацій, насамперед вірменських. У 1914 році було встановлено контакти з європейськими посольствами.
Під час Першої світової війни бойові групи вірмен підтримували сили Антанти, проводячи диверсії, займаючись розвідкою. У 1916 році було укладено угоду Сайкса-Піко, за яким Франція мала отримати значну частину Аданського вілаєту. Успішні дії на Палестинському фронті у 1917 році сприяли захопленню Сирійського, Бейрутського та Алеппського вілаєтів. Втім після поразки у 1920 році біля Позанти та важких боїв в інших вілаєтах Франція за відмовилася від прав на Кілікію.
У 1922 році після затвердження Турецької республіки в колишньому Аданському вілаєті його було перетворено на провінції Адана, Мерсін та Османіє
Структура
У 1869—1877 роках складався з 4 санджаків: Адана, Паяс, Козан, Ічіль.
У 1877—1888 роках вілаєт складався з 4 санджаків: Адана, Кебел-і-Берекет, Козан, Ічіль.
З 1888 року до провінції входили санджаки: Адана, Мерсін, Кебел-і-Берекет, Козан, Ічіль.
Національно-релігійний склад
За переписом 1885 року в провінції мешкало 402 439 осіб. Більшість населення становили турки, також мешкали туркоманий курди. На 1901 рік в вілаєті мешкало 490 тис. осіб: 205 тис. (41,8 %) вірмен, 78 тис. (15,9 %) турок, 58 тис. (11,8 %) курдів, 40 тис. (8,2 %) греків і 109 тис. (22,2 %) представників інших народів (арабів, ассирійців, італійців, французів, персів, жидів).
У 1914 році мусульман (переважно сунітів) нараховувалося 341 903 особи. Значну громаду й далі становили прихильники Апостольської церкви: їх на той час нараховано 52 650 осіб. Вірних православної конфесії було 8974 особи. Також були представники католицької церкви, протестанти, юдеї. Разом з тим за відомостями Константинопольського патріархату 55,1 % (270 тис. осіб) становили християни, 41,8 % (205 тис. осіб) — мусульмани, 3 % — представники інших релігій.
Економіка
Основу становило сільське господарство. Тут вирощували бавовник, рис, цукрову тростину, пшеницю, кукурудзу, рис, ячмінь, овес, фрукти, оливки. Особливо значущими були посіви бавовнику, кукурудзи та рису, в результаті чого до початку Першої світової війни вілаєт став одним з найбільших їх виробників в імперії. На рівнинах вирощували пшеницю м'яких та твердих сорнтів. Також добувалися корисні мінерали, насамперед пірит.
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
Джерела
- Tahir Sezen «Osmanlı yer adları» sf. 6, T.C. Başbakanlık Devlet Arşivleri Genel Müdürlüğü (2006).
- Richard G. Hovannisian and Simon Payaslian. UCLA Armenian History and Culture Series: Historic Armenian Cities and Provinces, 7. Costa Mesa, California: Mazda Publishers, 2008, pp. 339-69.
- Ronald Grigor Suny; Fatma Muge Gocek; Norman M. Naimark (2011-01-26). A Question of Genocide: Armenians and Turks at the End of the Ottoman Empire. Oxford University Press. p. 67. .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адана (вілаєт) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adanskij vilayet osman ولايت اطنه vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya u regioni Kilikiya pivdennij shid Maloyi Aziyi Utvorenij 1869 roku zamist Adanskogo eyaletu z plosheyu 37 540 km Pripiniv isnuvannya z povalennya monarhiyi ta likvidaciyeyu Osmanskoyi imperiyi Adana Data stvorennya zasnuvannyatraven 1869 Krayina Osmanska imperiya StolicyaAdana Roztashovuyetsya na vodojmiSeredzemne more U mezhah prirodno geografichnogo ob yektaMala Aziya Kilkist naselennya402 439 osib i 403 400 osib 1 Zaminenij naTurechchina Na zaminuAdana Chas data pripinennya isnuvannya1922 Plosha37 540 km Adana u Vikishovishi Koordinati 37 00 00 pn sh 35 19 16 sh d 37 000000000028 pn sh 35 32133333336077641 sh d 37 000000000028 35 32133333336077641IstoriyaZa chasiv sultana Abdul Gamida II vidnovlyuyetsya nastup na prava nemusulmanskogo naselennya nasampered virmenskogo Ce viklikalo zburennya ta stvorennya pidpilnih organizacij Dashnakcutyun j Gnchak Peremoga u 1908 roci Molodotureckoyi revolyuciyi ne zminilo situaciyi Lishe hristiyani nabuli pravo na stvorennya vlasnih organizacij zokrema j dlya samooboroni Vtim u 1909 roci pid chas zakolotu proti uryadu molodoturkiv v Stambuli miscevi musulmani vilayetu vistupili pro virmen pochalasya rizanina v Adani Tarsi Mersini ta Iskanderuni V rezultati bulo vbito 21 000 osib 19 479 virmen 850 assirijciv 422 haldeya i 250 grekiv Prote organizatori vbivstv ne buli pokarani Pislya Balkanskih vijn 1912 1913 rokiv vidbulosya pereselennya chastini musulmanskogo naselennya do Adanskogo vilayetu Vodnochas posililasya politika oturechennya ta islamizaciyi sho viklikalo sprotiv hristiyanskih organizacij nasampered virmenskih U 1914 roci bulo vstanovleno kontakti z yevropejskimi posolstvami Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni bojovi grupi virmen pidtrimuvali sili Antanti provodyachi diversiyi zajmayuchis rozvidkoyu U 1916 roci bulo ukladeno ugodu Sajksa Piko za yakim Franciya mala otrimati znachnu chastinu Adanskogo vilayetu Uspishni diyi na Palestinskomu fronti u 1917 roci spriyali zahoplennyu Sirijskogo Bejrutskogo ta Aleppskogo vilayetiv Vtim pislya porazki u 1920 roci bilya Pozanti ta vazhkih boyiv v inshih vilayetah Franciya za vidmovilasya vid prav na Kilikiyu U 1922 roci pislya zatverdzhennya Tureckoyi respubliki v kolishnomu Adanskomu vilayeti jogo bulo peretvoreno na provinciyi Adana Mersin ta OsmaniyeStrukturaU 1869 1877 rokah skladavsya z 4 sandzhakiv Adana Payas Kozan Ichil U 1877 1888 rokah vilayet skladavsya z 4 sandzhakiv Adana Kebel i Bereket Kozan Ichil Z 1888 roku do provinciyi vhodili sandzhaki Adana Mersin Kebel i Bereket Kozan Ichil Nacionalno religijnij skladZa perepisom 1885 roku v provinciyi meshkalo 402 439 osib Bilshist naselennya stanovili turki takozh meshkali turkomanij kurdi Na 1901 rik v vilayeti meshkalo 490 tis osib 205 tis 41 8 virmen 78 tis 15 9 turok 58 tis 11 8 kurdiv 40 tis 8 2 grekiv i 109 tis 22 2 predstavnikiv inshih narodiv arabiv assirijciv italijciv francuziv persiv zhidiv U 1914 roci musulman perevazhno sunitiv narahovuvalosya 341 903 osobi Znachnu gromadu j dali stanovili prihilniki Apostolskoyi cerkvi yih na toj chas narahovano 52 650 osib Virnih pravoslavnoyi konfesiyi bulo 8974 osobi Takozh buli predstavniki katolickoyi cerkvi protestanti yudeyi Razom z tim za vidomostyami Konstantinopolskogo patriarhatu 55 1 270 tis osib stanovili hristiyani 41 8 205 tis osib musulmani 3 predstavniki inshih religij EkonomikaOsnovu stanovilo silske gospodarstvo Tut viroshuvali bavovnik ris cukrovu trostinu pshenicyu kukurudzu ris yachmin oves frukti olivki Osoblivo znachushimi buli posivi bavovniku kukurudzi ta risu v rezultati chogo do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vilayet stav odnim z najbilshih yih virobnikiv v imperiyi Na rivninah viroshuvali pshenicyu m yakih ta tverdih sorntiv Takozh dobuvalisya korisni minerali nasampered pirit PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718DzherelaTahir Sezen Osmanli yer adlari sf 6 T C Basbakanlik Devlet Arsivleri Genel Mudurlugu 2006 Richard G Hovannisian and Simon Payaslian UCLA Armenian History and Culture Series Historic Armenian Cities and Provinces 7 Costa Mesa California Mazda Publishers 2008 pp 339 69 Ronald Grigor Suny Fatma Muge Gocek Norman M Naimark 2011 01 26 A Question of Genocide Armenians and Turks at the End of the Ottoman Empire Oxford University Press p 67 ISBN 978 0 19 979276 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adana vilayet