Адамівка (Носівський район)

Ада́мівка — село в Україні, у Носівській міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення становить 250 осіб. Орган місцевого самоврядування — Носівська міська рада.

село Адамівка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Ніжинський район
Громада	Носівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA74040290020085155
Основні дані
Засноване	Середина 1630-х років
Населення	464
Площа	1,2 км²
Густота населення	386,67 осіб/км²
Поштовий індекс	17121
Телефонний код	+380 4642
Географічні дані
Географічні координати	51°01′06″ пн. ш. 31°20′22″ сх. д. / 51.01833° пн. ш. 31.33944° сх. д. / 51.01833; 31.33944Координати: 51°01′06″ пн. ш. 31°20′22″ сх. д. / 51.01833° пн. ш. 31.33944° сх. д. / 51.01833; 31.33944
Середня висота над рівнем моря	115 м
Водойми	Остер
Місцева влада
Адреса ради	17100, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Носівка, вул. Центральна, 20
Карта
Адамівка
Адамівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Адамівка.

Історія

Село засноване носівським старостою Адамом Киселем в середині 1630-х років на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої. Його було засновано на землях, спірних з Остерським староством, і тому ще до 1640 року остерський староста Степан Аксак оспорював Адамівку у Адама Киселя , але невдало.

На початку Хмельниччини Адамівка 1648 року відійшла Війську Запорозькому у складі його Носівської сотні Ніжинського полку.

Починаючи з 1659 року, територія Ніжинського полку стала ареною воєнних дій між Військом Запорозьким і Московським царством, яке намагалося позбавити Військо Запорозьке незалежності і включити його до свого складу. У цій війні за ціну переходу на бік Московського царства ніжинський полковий осавул Леонтій Бут 1660 року отримав право на маєток Адама Киселя в Адамівці. В результаті фактичної окупації 1669 року московськими військами частини території Війська Запорозького, включно з Ніжинським полком, настановлена московським урядом окупаційна адміністрація, очолювана Дем'яном Гнатовичем, передала Носівську сотню, включно з Адамівкою, до складу Київського полку.

В другій половині 1730-х років Адамівку привласнив московський царедворець Бургард-Крістоф Мініх, обертаючи козаків на кріпаків. Проте, 1741 року його було репресовано, а Адамівку передано коханцеві нової московської цариці Єлизавети Романової Олексієві Розумовському. Після цього в Адамівці почала порядкувати його матір Наталя Розумиха, яка народилася в Адамівці близько 1690 року в родині козака Дем'яна Демешка. На її замовлення в Адамівці було побудовано розкішний будинок. По смерті 1771 року Олексія Розумовського маєток в Адамівці залишився у власності Розумовських.

Після анексії 1781 року Московським царством території Війська Запорозького і ліквідації, у зв'язку з цим, полково-сотенного устрою Адамівка увійшла до складу Козелецького повіту Київського намісництва.

За Описом Київського намісництва 1781 року в "селі Адамівці його сіятельства графа Розумовського" Носівської сотні Київського полку було: дворян і шляхетства - 1 родина, різночинців - 2 родини, духовенства - 1 родина, церковників - 2 родини, козаків виборних - 2 хати, козаків-підпомічників - 24 хати, посполитих - 54 хати .

1796 року лівобережна по Дніпру частина Київського намісництва включно з Козелецьким повітом з Адамівкою в його складі була передана до новоствореної Малоросійської губернії, а після її розділення 1802 року на Полтавську і Чернігівську губернії - до Чернігівської губернії. В Списку наявних в Малоросійській губернії селищ 1799 - 1801 років зазначено, що в Адамівці, яку віднесено до Ніжинського повіту, мешкає 244 особи чоловічої статі, що сплачують податки .

Станом на 1885 рік Адамівка входила до складу Держанівської волості Козелецького повіту Чернігівської губернії. Тоді в ній на 117 дворах мешкали 583 особи, була православна церква і постоялий будинок.

В ході розпаду Московського царства і проголошення 1917 року Української Народної Республіки за її адміністративною реформою, постановленою 6 березня 1918 року, частина Козелецького повіту включно з Адамівкою увійшла до Чернігівщини. Проте, внаслідок Гетьманського перевороту 1918 року реформу було скасовано і відновлено старий адміністративний устрій.

Впродовж 1918 - 1919 років Чернігівщина стала ареною воєнних дій між Українською Народною Республікою (УНР) і Московською Федерацією, внаслідок чого її в січні-лютому 1919 року було окуповано комуністичними московськими військами і включено до складу так званої "украї́нської соціялісти́чної радя́нської респу́бліки", підконтрольної комуністичній Москві і 1922 року примусово включеної до складу псевдофедеративного СССР. Держанівську волость з Адамівкою в її складі було 1932 року перетворено на Держанівську сільську раду, яку після багатьох перемін було включено до складу Носівського району Чернігівської області.

Під час Голодомо́ру 1932—1933 років від нього в Адамівці померло 15 осіб

Носівський район був ліквідований 17 липня 2020 року Постановою Верховної Ради України №3650 «Про утворення та ліквідацію районів». Адамівку було включено до складу Носівської міської громади, яка увійшла до Ніжинського району.

Церква

Михайлівська церква:,

• 1787 — священник Федір Данилович Маневецький
• 1815 — священник Ілля Баранович (помер до 1823)
• 1823 — заштатний священник Федір Манівецкий (Маневецький)
• 1824 — священник Василь Нещеретов.

Географія

Адамівка розташована на лівому березі ріки Остер в 18-ти кілометрах на північний захід від Носівки, з якою поєднана дорогою з твердим покриттям, на якій в Адамівці є міст через Остер.

Клімат

Клімат Адамівки
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,9	−1,5	3,7	13,3	20,6	23,8	25,0	24,2	19,0	12,0	4,4	0,0	11
Середня температура, °C	−5,9	−4,7	0,2	8,6	15,2	18,5	19,7	18,8	13,9	7,9	1,8	−2,6	7
Середній мінімум, °C	−8,8	−7,9	−3,3	4,0	9,9	13,2	14,5	13,4	8,9	3,9	−0,7	−5,1	3
Норма опадів, мм	41	35	34	45	45	75	81	62	46	36	47	47	594
Джерело: climate-data.org

Уродженці

• Розумовська Наталія Дем'янівна — матір останнього гетьмана України Кирила Розумовського.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

1. Кулаковський Петро. Чернігово-Сіверщина у сладі Речі Посполитої (1618 - 1648): Наукове видання. - К.: Темпора, 2006. - С. 283
2. Кулаковський Петро. Чернігово-Сіверщина у сладі Речі Посполитої (1618 - 1648): Наукове видання. - К.: Темпора, 2006. - С. 228
3. Описи Київського намісництва 70—80-х років XVIII cm.: Описово-статистичні джерела / АН УРСР. Археогр. комісія та інУпоряд. Г. В. Болотовата ін.; Редкол.: Н. С. Сохань (відп. ред.) та ін.— К. : Наук, думка, 1989.— С. 96
4. Описи Лівобережної України кінця XVIII-початку XIX ст. [Текст] / НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського ; сост. Т. Б. Ананьєва ; відп. ред. П. С. Сохань. - К. : Наукова думка, 1997. - С. 137
5. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В.М. Хоменко (голова редколегії) та ін. < Чернігів: Деснянська правда, 2008. - С. 404
6. . УГФ-Український Генеалогічний Форум. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
7. . Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 5 квітня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

• Погода в селі Адамівка [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Неофіційний сайт Адамівки https://1ua.com.ua/adamivka_of_chernihivshchyna [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]