Адаменко Станіслав Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Адаменко.

Станісла́в Миха́йлович Ада́менко (нар. 31 липня 1949(19490731), с. Поташ) — український художник, член Національної спілки художників України (з 1989 року), заслужений художник Української РСР (1990), народний художник України (1994), академік Української академії архітектури (1998), лауреат Державної премії УРСР по архітектурі (1990, за реконструкцію Державного академічного театру опери і балету ім. Т. Шевченка). Нагороджений Почесною відзнакою Президента України (1996).

Станіслав Адаменко
При народженні	Станіслав Михайлович Адаменко
Народження	31 липня 1949(1949-07-31) (74 роки) Поташ, Тальнівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР →  Україна
Жанр	монументально-декоративне мистецтво
Навчання	Київський державний художній інститут (1975)
Діяльність	художник
У шлюбі з	Ралко Марія Олександрівна
Нагороди

Життєпис

Народився у с. Поташ Тальнівського району Черкаської області. У 1975 році закінчив Київський державний художній інститут, педагог з фаху Н. Б. Чмутіна. Працює в галузі монументально-декоративного мистецтва. Генеральний директор ДП «Проектне бюро Державного управління справами» (з 1998), член архітектурно-містобудівної ради міста Києва.

Основні твори

• Інтер'єр Палацу культури в с. Горбакові Рівненської області (1982)
• Головне фоє у Інституту міжнародних відносин КДУ ім. Т. Шевченка (1986)
• Зал органної та камерної музики у м. Рівному (1987)
• Реконструкція будівлі Національної опери України (у співавторстві, 1987).
• Станція метро «Золоті ворота» (у співавторстві, 1990).
• Реконструкція будівлі Донецького театру опери і балету (у співавторстві, 1994).
• Реконструкція будівлі Палацу культури «Україна» (у співавторстві, 1996)
• Реконструкція будівлі Маріїнського палацу в Києві.

Сім'я

• Дружина: Ралко Марія Олександрівна (нар. 1950) — українська художниця, народний художник України (1994), академік Української академії архітектури (1998), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1991).

Зображення

• Національна опера України імені Тараса Шевченка
• Станція метро «Золоті ворота»
• Національний палац мистецтв «Україна»

Примітки

1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 10 грудня 1990 року № 544-XII «Про присвоєння тт. Адаменку С. М. і Ралко М. О. почесного звання „Заслужений художник Української РСР“» [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]
2. Указ Президента України від 29 квітня 1994 року № 190/94 «Про присвоєння почесних звань України працівникам образотворчого мистецтва»
3. Лауреати Лауреати Державної премії України в галузі архітектури з 1988 р. по 2010 р. [ 19 травня 2015 у Wayback Machine.] / Хто є хто
4. Указ Президента України від 20 серпня 1996 року № 711/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»

Посилання

• Адаменко Станіслав Михайлович // Офіційний сайт КОНСХУ.
• Работы украинских художников увидят в Абу-Даби [ 31 січня 2013 у Wayback Machine.] // ARTinvestment.RU. — 2008. — 29 августа. (рос.)

Джерела

• Адаменко Станіслав Михайлович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 9. — .
• Адаменко Станіслав Михайлович // / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 12. — .
• Прядко В. М. Адаменко Станіслав Михайлович [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. 175. — .