Пота ш село в Україні в Тальнівській міській громаді Звенигородського району Черкаської області Розташоване на обох бере

Пота́ш — село в Україні, в Тальнівській міській громаді Звенигородського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Мощурів (притока Гірського Тікичу) за 16 км на захід від міста Тальне. Населення становить 768 осіб.

село Поташ

Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Громада	Тальнівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA71020290290059941
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	XVII століття
Населення	768
Поштовий індекс	20430
Телефонний код	+380 4731
Географічні дані
Географічні координати	48°53′50″ пн. ш. 30°29′52″ сх. д. / 48.89722° пн. ш. 30.49778° сх. д. / 48.89722; 30.49778Координати: 48°53′50″ пн. ш. 30°29′52″ сх. д. / 48.89722° пн. ш. 30.49778° сх. д. / 48.89722; 30.49778
Середня висота над рівнем моря	240 м
Водойми	р. Мощурів


Місцева влада
Адреса ради	с.Поташ, вул.Шевченка, 114
Сільський голова	Тарамбула Сергій Андрійович
Карта
Поташ
Поташ
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Поташ (значення).

Історія

Село виникло в середині XVII століття, а в 1774 році тут освячено церкву в православ'ї Різдва Божої Матері, яку того ж року відібрала унія.

У 1864 році Лаврентій Похилевич так занотував про це поселення:

Поташ, село в 4-х верстах от сел Паланочки и Романовки, также окружено лесами, при вершине ручья, при селе Гордашовке впадающего в Тикич. Жителей обоего пола 612; земли 2871 десятина.
Церковь Богородичная, деревянная, 7-го класса; земли имеет указную пропорцию; построена в 1771 году. Колокольня при ней выстроена в 1858 году графом Шуваловым.

У 1900 році в селі було 203 двори; кількість мешканців: чоловіків — 569, жінок — 583. На той час тут діяли — церква й церковно-приходське училище. У 1905 року село Поташ відносилося до Мошурівської волості Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні було 2482 десятини; на той час у селі був 221 двір.

У 1913 році в поселенні мешкало 1113 осіб, діяла церковно-приходська школа. Продажем та виробництвом товарів і послуг займалися магазини «Бакалія», мануфактура, буфет, крамниця з реалізації гасу; працювали Товариство садоводів та два лісові склади.