Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аґнєшка Осєцка (пол. Agnieszka Osiecka, 9 жовтня 1936, Варшава — 7 березня 1997, там же) — польська поетеса, автор віршів до численних пісень. Крім того, відома своїми творами в прозі, роботою над театральними та телевізійними спектаклями, а також журналістською роботою. Пісні на її слова стали класикою польської пісні.
| Аґнєшка Осєцка | ||||
|---|---|---|---|---|
| Agnieszka Osiecka | ||||
 Аґнєшка Осєцка, 1965 рік | ||||
| Народилася | 9 жовтня 1936[1][2][3] Варшава, Польська Республіка[1] | |||
| Померла | 7 березня 1997[1][2][3](60 років) Варшава, Республіка Польща[1] ·злоякісна пухлина | |||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
| Країна |  Республіка Польща | |||
| Діяльність | поетеса, журналістка | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Alma mater | Варшавський університет і Кіношкола в Лодзі | |||
| Мова творів | польська | |||
| Роки активності | 1954—1997 | |||
| Жанр | авторська пісня[d] | |||
| Членство | Асоціація письменників Польщі | |||
| У шлюбі з | Войцех Фриковський, d, d і d[4] | |||
| Діти | d | |||
| Нагороди | Командорський хрест ордена Відродження Польщі | |||
| Сайт: okularnicy.org.pl | ||||
| | ||||
 Агнєшка Осецька у Вікісховищі | ||||
Біографія
Аґнєшка Осєцка народилася 9 жовтня 1936 р. у Варшаві в родині піаніста Віктора Осецького і Марії Штехман. З 1952 по 1956 роки навчалася на факультеті журналістики Варшавського університету, потім з 1957 по 1961 — у Вищій кінематографічній і театральній школі Лодзі. Починаючи з 1954 р. співпрацювала зі Студентським сатиричним театром (СТС); була членом ради театру аж до 1972 року.
У 1954—1957 роках публікувала свої вірші, прозу та репортажі в «Голосі узбережжя» (Głos Wybrzeża), «Новій культурі» (Nowa Kultura), «Прапорі млодих» (Sztandar Młodych) і (Po prostu). Пізніше друкувалася також в «Літературі» (Literatura), «Культурі» (Kultura) і «Польщі» (Polska). Була членом Товариства польських письменників.
Протягом семи років Аґнєшка Осєцка була ведучою програми «Радіо-студія пісні» (Radiowe studio piosenki) на Польському радіо, в якій за цей час пролунало близько 500 пісень і яка стала «трампліном» для багатьох зірок польської естради.
З 1994 року Осєцка щільно співпрацювала з Театром Ательє в Сопоті, для якого написала свої останні твори і зонги, визнані критиками вершиною її творчості. Сьогодні цей театр носить ім'я Аґнєшка Осєцкої. Щорічно в театрі проходять півфінальні концерти конкурсу виконавців її пісень під назвою «Згадаймо про Осецьку» (Pamiętajmy o Osieckiej). Крім того, ім'я Аґнєшка Осєцкої носить студія радіостанції «III програма Польського радіо», у якій проводяться престижні концерти польських та зарубіжних зірок естради.
Померла від раку товстого кишечника 7 березня 1997 р. у Варшаві; похована у варшавському некрополі «Повонзки», ділянка 284b. Спадщиною Аґнєшка Осєцкої займається фонд, організований її дочкою, Аґатою Пассент («Agata Passent»). Нині фонд працює над виданням 14-томного «Великого пісняра Аґнєшки Осєцкої». У 1997 році на фестивалі польської пісні в Ополі Магда Умер (Magda Umer) представила публіці концерт-виставу «Зелено мені» (Zielono mi), поставлену за піснями Аґнєшка Осєцкої, участь у якій взяла плеяда зірок польської естради.
Посмертно нагороджена Командорським хрестом ордена Відродження Польщі.
У СРСР вірші Осєцкої стали досить відомими завдяки перекладам Булата Окуджави, з яким польська поетеса підтримувала дружні і творчі зв'язки.
Дочка Аґнєшка Осєцкої — (нар. 4 лютого 1973) — відома польська журналістка і діяч у Варшаві.
Творчість
Агнєшка Осецька казала, що її союз з піснею повинен був бути романом під час студентських канікул, а став подружжям на все життя. Плодом цього «шлюбу» стали 2000 пісень, виданих у збірниках:
- Жива реклама (Żywa reklama)
- Співаючі листи (Listy śpiewające)
- Штучний мед (Sztuczny miód)
- Співаючі піски (Śpiewające piaski)
- Сентименти (Sentymenty)
- За хвилину (Za chwilę) —
і багато інших.
Аґнєшка Осєцка писала тексти пісень для таких артистів, як:
Найвідоміші пісні:
- А я віддаю перевагу моїй мамі (A ja wolę moją mamę)
- Балада про танкістів (Ballada o pancernych), пісня з багатосерійного фільму «Чотири танкісти і пес».
- Вагонна балада (Ballada wagonowa)
- Боса-нова до подушки (Bossanova do poduszki)
- Цирк вночі (Cyrk nocą)
- Бути дамою (Damą być)
- Диявол і рай (Diabeł i raj)
- Немає тепер вже справжніх циган (Dziś prawdziwych Cyganów już nie ma)
- Кролик (Króliczek)
- Закохані з Кам'яної вулиці (Kochankowie z ulicy Kamiennej)
- Кому весільні діти (Komu weselne dzieci)
- Людський поговір (Ludzkie gadanie)
- Малгоська (Małgośka)
- Мій перший бал (Mój pierwszy bal)
- Говорила жартома (Mówiłam żartem)
- У всіх озерах — ти (Na całych jeziorach — ty)
- Немає нічого кращого від помпи (Nie ma jak pompa)
- (Nie spoczniemy)
- Хай живе бал (Niech żyje bal)
- Поки не зійде день (Nim wstanie dzień)
- Окулярники (Okularnicy)
- Польська мадонна (Polska Madonna)
- Сінг-сінг (Sing sing)
- Біжи, моє серце (Uciekaj moje serce)
- Зелено мені (Zielono mi)
Перекладала з російської та їдишу на польську. У тому числі переклала відому пісню «Містечко Белз» (пол. Miasteczko Bełz, їд. מאין שטעטל בעלז).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121414248 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- https://plejada.pl/newsy/agnieszka-osiecka-i-zbigniew-mentzel-historia-milosna-bez-happy-endu/25zr2fh
Посилання
- (пол.)
- «Ах, пане, панове…» [ 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]: «Они познакомились в Польше в середине 60-х годов и пронесли свою дружбу через всю жизнь. Остаётся только гадать, что значила для Окуджавы Агнешка Осецка, но незадолго до смерти он обращается к ней в своих стихотворениях чаще, чем к кому-либо другому». (рос.)
- Клуб друзей польской книги имени Агнешки Осецкой [ 27 січня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agnyeshka Osyecka pol Agnieszka Osiecka 9 zhovtnya 1936 Varshava 7 bereznya 1997 tam zhe polska poetesa avtor virshiv do chislennih pisen Krim togo vidoma svoyimi tvorami v prozi robotoyu nad teatralnimi ta televizijnimi spektaklyami a takozh zhurnalistskoyu robotoyu Pisni na yiyi slova stali klasikoyu polskoyi pisni Agnyeshka OsyeckaAgnieszka OsieckaAgnyeshka Osyecka 1965 rikNarodilasya9 zhovtnya 1936 1936 10 09 1 2 3 Varshava Polska Respublika 1 Pomerla7 bereznya 1997 1997 03 07 1 2 3 60 rokiv Varshava Respublika Polsha 1 zloyakisna puhlinaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnistpoetesa zhurnalistkaSfera robotipoeziyaAlma materVarshavskij universitet i Kinoshkola v LodziMova tvorivpolskaRoki aktivnosti1954 1997Zhanravtorska pisnya d ChlenstvoAsociaciya pismennikiv PolshiU shlyubi zVojceh Frikovskij d d i d 4 DitidNagorodiKomandorskij hrest ordena Vidrodzhennya PolshiSajt okularnicy org pl Agnyeshka Osecka u VikishovishiBiografiyaAgnyeshka Osyecka narodilasya 9 zhovtnya 1936 r u Varshavi v rodini pianista Viktora Oseckogo i Mariyi Shtehman Z 1952 po 1956 roki navchalasya na fakulteti zhurnalistiki Varshavskogo universitetu potim z 1957 po 1961 u Vishij kinematografichnij i teatralnij shkoli Lodzi Pochinayuchi z 1954 r spivpracyuvala zi Studentskim satirichnim teatrom STS bula chlenom radi teatru azh do 1972 roku U 1954 1957 rokah publikuvala svoyi virshi prozu ta reportazhi v Golosi uzberezhzhya Glos Wybrzeza Novij kulturi Nowa Kultura Prapori mlodih Sztandar Mlodych i Po prostu Piznishe drukuvalasya takozh v Literaturi Literatura Kulturi Kultura i Polshi Polska Bula chlenom Tovaristva polskih pismennikiv Protyagom semi rokiv Agnyeshka Osyecka bula veduchoyu programi Radio studiya pisni Radiowe studio piosenki na Polskomu radio v yakij za cej chas prolunalo blizko 500 pisen i yaka stala tramplinom dlya bagatoh zirok polskoyi estradi Z 1994 roku Osyecka shilno spivpracyuvala z Teatrom Atelye v Sopoti dlya yakogo napisala svoyi ostanni tvori i zongi viznani kritikami vershinoyu yiyi tvorchosti Sogodni cej teatr nosit im ya Agnyeshka Osyeckoyi Shorichno v teatri prohodyat pivfinalni koncerti konkursu vikonavciv yiyi pisen pid nazvoyu Zgadajmo pro Osecku Pamietajmy o Osieckiej Krim togo im ya Agnyeshka Osyeckoyi nosit studiya radiostanciyi III programa Polskogo radio u yakij provodyatsya prestizhni koncerti polskih ta zarubizhnih zirok estradi Pomerla vid raku tovstogo kishechnika 7 bereznya 1997 r u Varshavi pohovana u varshavskomu nekropoli Povonzki dilyanka 284b Spadshinoyu Agnyeshka Osyeckoyi zajmayetsya fond organizovanij yiyi dochkoyu Agatoyu Passent Agata Passent Nini fond pracyuye nad vidannyam 14 tomnogo Velikogo pisnyara Agnyeshki Osyeckoyi U 1997 roci na festivali polskoyi pisni v Opoli Magda Umer Magda Umer predstavila publici koncert vistavu Zeleno meni Zielono mi postavlenu za pisnyami Agnyeshka Osyeckoyi uchast u yakij vzyala pleyada zirok polskoyi estradi Posmertno nagorodzhena Komandorskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi U SRSR virshi Osyeckoyi stali dosit vidomimi zavdyaki perekladam Bulata Okudzhavi z yakim polska poetesa pidtrimuvala druzhni i tvorchi zv yazki Dochka Agnyeshka Osyeckoyi nar 4 lyutogo 1973 vidoma polska zhurnalistka i diyach u Varshavi TvorchistAgnyeshka Osecka kazala sho yiyi soyuz z pisneyu povinen buv buti romanom pid chas studentskih kanikul a stav podruzhzhyam na vse zhittya Plodom cogo shlyubu stali 2000 pisen vidanih u zbirnikah Zhiva reklama Zywa reklama Spivayuchi listi Listy spiewajace Shtuchnij med Sztuczny miod Spivayuchi piski Spiewajace piaski Sentimenti Sentymenty Za hvilinu Za chwile i bagato inshih Agnyeshka Osyecka pisala teksti pisen dlya takih artistiv yak Anna German Marilya Rodovich Magda Umer Severin Krayevskij Irena Santor grupaPam yatnik Agnyeshki Oseckoyi na Francuzkij vulici Varshavi Najvidomishi pisni A ya viddayu perevagu moyij mami A ja wole moja mame Balada pro tankistiv Ballada o pancernych pisnya z bagatoserijnogo filmu Chotiri tankisti i pes Vagonna balada Ballada wagonowa Bosa nova do podushki Bossanova do poduszki Cirk vnochi Cyrk noca Buti damoyu Dama byc Diyavol i raj Diabel i raj Nemaye teper vzhe spravzhnih cigan Dzis prawdziwych Cyganow juz nie ma Krolik Kroliczek Zakohani z Kam yanoyi vulici Kochankowie z ulicy Kamiennej Komu vesilni diti Komu weselne dzieci Lyudskij pogovir Ludzkie gadanie Malgoska Malgoska Mij pershij bal Moj pierwszy bal Govorila zhartoma Mowilam zartem U vsih ozerah ti Na calych jeziorach ty Nemaye nichogo krashogo vid pompi Nie ma jak pompa Nie spoczniemy Haj zhive bal Niech zyje bal Poki ne zijde den Nim wstanie dzien Okulyarniki Okularnicy Polska madonna Polska Madonna Sing sing Sing sing Bizhi moye serce Uciekaj moje serce Zeleno meni Zielono mi Perekladala z rosijskoyi ta yidishu na polsku U tomu chisli pereklala vidomu pisnyu Mistechko Belz pol Miasteczko Belz yid מאין שטעטל בעלז PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 121414248 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 https plejada pl newsy agnieszka osiecka i zbigniew mentzel historia milosna bez happy endu 25zr2fhPosilannya pol Ah pane panove 2 grudnya 2010 u Wayback Machine Oni poznakomilis v Polshe v seredine 60 h godov i pronesli svoyu druzhbu cherez vsyu zhizn Ostayotsya tolko gadat chto znachila dlya Okudzhavy Agneshka Osecka no nezadolgo do smerti on obrashaetsya k nej v svoih stihotvoreniyah chashe chem k komu libo drugomu ros Klub druzej polskoj knigi imeni Agneshki Oseckoj 27 sichnya 2011 u Wayback Machine ros