Агнєшка Осецька

Аґнєшка Осєцка (пол. Agnieszka Osiecka, 9 жовтня 1936, Варшава — 7 березня 1997, там же) — польська поетеса, автор віршів до численних пісень. Крім того, відома своїми творами в прозі, роботою над театральними та телевізійними спектаклями, а також журналістською роботою. Пісні на її слова стали класикою польської пісні.

Аґнєшка Осєцка
Agnieszka Osiecka
Аґнєшка Осєцка, 1965 рік
Народилася	9 жовтня 1936(1936-10-09)^[1]^[2]^[3] Варшава, Польська Республіка^[1]
Померла	7 березня 1997(1997-03-07)^[1]^[2]^[3](60 років) Варшава, Республіка Польща^[1] ·злоякісна пухлина
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Республіка Польща
Діяльність	поетеса, журналістка
Сфера роботи	поезія
Alma mater	Варшавський університет і Кіношкола в Лодзі
Мова творів	польська
Роки активності	1954—1997
Жанр	авторська пісня^[d]
Членство	Асоціація письменників Польщі
У шлюбі з	Войцех Фриковський, ^d, ^d і ^d^[4]
Діти	^d
Нагороди	Командорський хрест ордена Відродження Польщі
Сайт: okularnicy.org.pl
Агнєшка Осецька у Вікісховищі

Біографія

Аґнєшка Осєцка народилася 9 жовтня 1936 р. у Варшаві в родині піаніста Віктора Осецького і Марії Штехман. З 1952 по 1956 роки навчалася на факультеті журналістики Варшавського університету, потім з 1957 по 1961 — у Вищій кінематографічній і театральній школі Лодзі. Починаючи з 1954 р. співпрацювала зі Студентським сатиричним театром (СТС); була членом ради театру аж до 1972 року.

У 1954—1957 роках публікувала свої вірші, прозу та репортажі в «Голосі узбережжя» (Głos Wybrzeża), «Новій культурі» (Nowa Kultura), «Прапорі млодих» (Sztandar Młodych) і (Po prostu). Пізніше друкувалася також в «Літературі» (Literatura), «Культурі» (Kultura) і «Польщі» (Polska). Була членом Товариства польських письменників.

Протягом семи років Аґнєшка Осєцка була ведучою програми «Радіо-студія пісні» (Radiowe studio piosenki) на Польському радіо, в якій за цей час пролунало близько 500 пісень і яка стала «трампліном» для багатьох зірок польської естради.

З 1994 року Осєцка щільно співпрацювала з Театром Ательє в Сопоті, для якого написала свої останні твори і зонги, визнані критиками вершиною її творчості. Сьогодні цей театр носить ім'я Аґнєшка Осєцкої. Щорічно в театрі проходять півфінальні концерти конкурсу виконавців її пісень під назвою «Згадаймо про Осецьку» (Pamiętajmy o Osieckiej). Крім того, ім'я Аґнєшка Осєцкої носить студія радіостанції «III програма Польського радіо», у якій проводяться престижні концерти польських та зарубіжних зірок естради.

Померла від раку товстого кишечника 7 березня 1997 р. у Варшаві; похована у варшавському некрополі «Повонзки», ділянка 284b. Спадщиною Аґнєшка Осєцкої займається фонд, організований її дочкою, Аґатою Пассент («Agata Passent»). Нині фонд працює над виданням 14-томного «Великого пісняра Аґнєшки Осєцкої». У 1997 році на фестивалі польської пісні в Ополі Магда Умер (Magda Umer) представила публіці концерт-виставу «Зелено мені» (Zielono mi), поставлену за піснями Аґнєшка Осєцкої, участь у якій взяла плеяда зірок польської естради.

Посмертно нагороджена Командорським хрестом ордена Відродження Польщі.

У СРСР вірші Осєцкої стали досить відомими завдяки перекладам Булата Окуджави, з яким польська поетеса підтримувала дружні і творчі зв'язки.

Дочка Аґнєшка Осєцкої — (нар. 4 лютого 1973) — відома польська журналістка і діяч у Варшаві.

Творчість

Агнєшка Осецька казала, що її союз з піснею повинен був бути романом під час студентських канікул, а став подружжям на все життя. Плодом цього «шлюбу» стали 2000 пісень, виданих у збірниках:

• Жива реклама (Żywa reklama)
• Співаючі листи (Listy śpiewające)
• Штучний мед (Sztuczny miód)
• Співаючі піски (Śpiewające piaski)
• Сентименти (Sentymenty)
• За хвилину (Za chwilę) —

і багато інших.

Аґнєшка Осєцка писала тексти пісень для таких артистів, як:

• Анна Ґерман
• Мариля Родович
• Магда Умер
• Северин Краєвський
• Ірена Сантор
• група

Пам'ятник Агнєшки Осецької на Французькій вулиці Варшави

Найвідоміші пісні:

• А я віддаю перевагу моїй мамі (A ja wolę moją mamę)
• Балада про танкістів (Ballada o pancernych), пісня з багатосерійного фільму «Чотири танкісти і пес».
• Вагонна балада (Ballada wagonowa)
• Боса-нова до подушки (Bossanova do poduszki)
• Цирк вночі (Cyrk nocą)
• Бути дамою (Damą być)
• Диявол і рай (Diabeł i raj)
• Немає тепер вже справжніх циган (Dziś prawdziwych Cyganów już nie ma)
• Кролик (Króliczek)
• Закохані з Кам'яної вулиці (Kochankowie z ulicy Kamiennej)
• Кому весільні діти (Komu weselne dzieci)
• Людський поговір (Ludzkie gadanie)
• Малгоська (Małgośka)
• Мій перший бал (Mój pierwszy bal)
• Говорила жартома (Mówiłam żartem)
• У всіх озерах — ти (Na całych jeziorach — ty)
• Немає нічого кращого від помпи (Nie ma jak pompa)
• (Nie spoczniemy)
• Хай живе бал (Niech żyje bal)
• Поки не зійде день (Nim wstanie dzień)
• Окулярники (Okularnicy)
• Польська мадонна (Polska Madonna)
• Сінг-сінг (Sing sing)
• Біжи, моє серце (Uciekaj moje serce)
• Зелено мені (Zielono mi)

Перекладала з російської та їдишу на польську. У тому числі переклала відому пісню «Містечко Белз» (пол. Miasteczko Bełz, їд. מאין שטעטל בעלז‎).

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #121414248 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
   d:Track:Q96022943
4. https://plejada.pl/newsy/agnieszka-osiecka-i-zbigniew-mentzel-historia-milosna-bez-happy-endu/25zr2fh

Посилання

• (пол.)
• «Ах, пане, панове…» [ 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]: «Они познакомились в Польше в середине 60-х годов и пронесли свою дружбу через всю жизнь. Остаётся только гадать, что значила для Окуджавы Агнешка Осецка, но незадолго до смерти он обращается к ней в своих стихотворениях чаще, чем к кому-либо другому». (рос.)
• Клуб друзей польской книги имени Агнешки Осецкой [ 27 січня 2011 у Wayback Machine.](рос.)