Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Австралі́йська мегафа́уна — збірна група, яка об'єднує усі види порівняно великих за розміром тварин Австралії. Більша частина цих видів вимерла протягом плейстоцену (50 000-20 000 років тому).
Довкола причин цього вимирання серед спеціалістів досі точаться суперечки. Вважається, що такою причиною могло бути прибуття до Австралії людей, предків сучасних австралійських аборигенів, чиї методи полювання і практика створення штучних степових та лісових пожеж певною мірою сприяли знищенню мегафауни. Оцінку ситуації ускладнює той факт, що в середині останнього льодовикового періоду (близько 18 000 років тому) Австралія страждала від жорстокої посухи, пов'язаної зі скороченням площі океанів, і вона також могла значно сприяти вимиранню. Втім, протягом останніх 2 млн років Австралія пережила декілька значних кліматичних коливань, деякі з них — набагато жорстокіші, ніж останній льодовиковий період; те, що австралійська мегафауна виявилася спроможною їх пережити, свідчить на користь переважного значення людського фактору в остаточному її вимиранні.
Види австралійської мегафауни, які вимерли до 1778 року
- Procoptodon goliah, або гігантський короткомордий кенгуру — найбільший з відомих видів кенгуру. Був 2-3 метри заввишки і важив до 200 кг. Мав плоску укорочену морду, пристосовані до пережовування жорсткої рослинності напівпустель зуби, спрямовані вперед очі, завдяки чому мав бінокулярний зір. Procoptodon goliah належав до родини Sthenuridae, в якій було три роди з сімнадцятьма видами; жодного дотепер не дожило. Представники родини населяли рідколісся внутрішніх районів північної Австралії після того, як звідси почали зникати вологі дощові ліси. Всі представники родини мали копита, розвинений четвертий палець на задніх кінцівках, і решту пальців скорочену і майже відсутню. Еластичні зв'язки між кістками пальців надавали цим тваринам додаткової стрибучості і швидкості в порівнянні з сучасними кенгуру. Вони мали довгі передні кінцівки з двома дуже довгими пальцями з пазурами, на відміну від порівняно коротких і негнучких передніх кінцівок сучасних кенгуру. Вони могли використовуватися для пригинання гілок дерев з метою дістатися до листя, чи для нетривалого пересування на чотирьох ногах.
- Simosthenurus occidentalis, також представник родини Sthenurine — був зростом приблизно з сучасного східного сірого кенгуру, але значно кремезніший за статурою. Це один з дев'яти видів кенгуру, що були ідентифіковані по скам'янілостям, знайденим в національному парку Наракурт-Кейвз; вважається, що вони живились переважно листям.
- , представник родини Diprotodontidae — приблизно три метри завдовжки, два метри росту в плечі і вагою під дві тонни, він нагадував гігантського вомбата. Це найбільший з відомих сумчастих усіх часів.
- — менший за розміром представник тієї ж родини, два метри завдовжки і один метр ростом, мав короткий хобот. Вважається, що він жив в заболочених низовинах і живився болотною рослинністю.
- , чи — приблизно того ж розміру представник родини Diprotodontidae, що жив в міоцені і мав великі пазурі і довший хобот.
- Phascolarctos stirtoni — коала сучасної будови, але на третину більший розміром.
- Thylacoleo carnifex, чи сумчастий лев — тварина розміром з леопарда, мав череп, будовою схожий з сучасними котячими, і великі передні кутні зуби, пристосовані для розрізання м'яса. Також мав втяжні пазурі і потужні передні кінцівки. Безсумнівно був хижим і жив на деревах.
- — крупніша за сучасну форма тасманійського диявола.
- Zaglossus hacketti — єхидна розміром з вівцю, залишки якої були знайдені в Мамонтовій печері в Західній Австралії; найбільший з відомих однопрохідних.
- Megalibgwilia ramsayi — велика єхидна з довгим рилом і потужними передніми лапами, пристосованими до копання. Скоріше за все, живилася не мурашками, а черв'яками та личинками, яких викопувала з землі.
- — великий (до 70 кг) кенгуру, який мав розвинені ріжучі зуби і масивні кутні зуби, що свідчить про його ; вважається, що він міг живитися як м'ясом (скоріше за все — стервом), так і комахами, плодами і молодим листям.
- Родина Dromornithidae: ця група ближче споріднена с сучасними водяними птахами, ніж з безкільовими, до яких належать сучасні великі нелітаючі птахи.
- , нездатний до польоту птах трьох метрів на зріст і вагою під тонну. Один з найбільших відомих птахів всіх часів. Населяв субтропічні відкриті ліси і, можливо, був хижаком. Він був важчий за моа і вищій за епіорніса.
- Bullockornis planei, ще один крупний представник родини, мав 2,5 м зросту і важив до 250 кг; можливо, також був хижаком.
- Genyornis newtoni, родич дроморніса, був розміром з сучасного страуса. Цей вид вимер останнім з представників родини. Мав велику нижню щелепу і був, імовірно, всеїдним.
- , або гігантський пінгвін Норденшельда — примітивний пінгвін 1,35 м ростом і вагою під 90 кг. Його крила мали рудиментарні гнучкі зв'язки (імовірно, успадковані від літаючих предків), яких немає у сучасних видів пінгвінів.
- Leipoa gallinacea — гігантська евкаліптова курка, родич сучасної Leipoa ocellata.
- Megalania prisca — гігантський хижий варан, принаймні семи метрів завдовжки і вагою під 600 кг.
- — неотрутна змія від 5 до 6 метрів завдовжки, нападала з засідки в водяних ямах і душила жертву схоже з сучасними удавами.
- Quinkana sp. — сухопутний крокодил, який сягав семи метрів завдовжки. Мав довгі ноги, які були розташовані під тілом, завдяки чому він міг швидко бігати посуху, наздоганяючи ссавців, птахів та інших плазунів. Мав лезоподібні зуби, придатні для розрізання м'яса, на відміну від сучасних водяних крокодилів, які мають зуби конічної форми, пристосовані для утримання жертви під водою. Належав до родини , всі види якої вимерли. Залишки були знайдені в Блаф-Даунз в Квінсленді.
- — гігантський пітон до 10 м завдовжки, найбільша відома змія Австралії. Полювала на ссавців, птахів та плазунів в прирічкових заростях. Близький родич сучасного оливкового пітона .
Посилання
- Field, J. H. and J. Dodson. 1999. Late Pleistocene megafauna and archaeology from Cuddie Springs, south-eastern Australia. Proceedings of the Prehistoric Society 65: 1-27.
- Field, J. H. and W. E. Boles. 1998. Genyornis newtoni and Dromaius novaehollandiae at 30,000 b.p. in central northern New South Wales. Alcheringa 22: 177–188.
- Murray, P. F. and D. Megirian. 1998. The skull of dromornithid birds: anatomical evidence for their relationship to Anseriformes (Dromornithidae, Anseriformes). Records of the South Australian Museum 31: 51-97.
- Roberts, R. G., T. F. Flannery, L. A. Ayliffe, H. Yoshida, J. M. Olley, G. J. Prideaux, G. M. Laslett, A. Baynes, M. A. Smith, R. Jones, and B. L. Smith. 2001. New ages for the last Australian megafauna: continent-wide extinction about 46,000 years ago. Science 292: 1888–1892.
- Wroe, S., J. Field, and R. Fullagar. 2002. Lost giants. Nature Australia 27(5): 54-61.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstrali jska megafa una zbirna grupa yaka ob yednuye usi vidi porivnyano velikih za rozmirom tvarin Avstraliyi Bilsha chastina cih vidiv vimerla protyagom plejstocenu 50 000 20 000 rokiv tomu Dovkola prichin cogo vimirannya sered specialistiv dosi tochatsya superechki Vvazhayetsya sho takoyu prichinoyu moglo buti pributtya do Avstraliyi lyudej predkiv suchasnih avstralijskih aborigeniv chiyi metodi polyuvannya i praktika stvorennya shtuchnih stepovih ta lisovih pozhezh pevnoyu miroyu spriyali znishennyu megafauni Ocinku situaciyi uskladnyuye toj fakt sho v seredini ostannogo lodovikovogo periodu blizko 18 000 rokiv tomu Avstraliya strazhdala vid zhorstokoyi posuhi pov yazanoyi zi skorochennyam ploshi okeaniv i vona takozh mogla znachno spriyati vimirannyu Vtim protyagom ostannih 2 mln rokiv Avstraliya perezhila dekilka znachnih klimatichnih kolivan deyaki z nih nabagato zhorstokishi nizh ostannij lodovikovij period te sho avstralijska megafauna viyavilasya spromozhnoyu yih perezhiti svidchit na korist perevazhnogo znachennya lyudskogo faktoru v ostatochnomu yiyi vimiranni Vidi avstralijskoyi megafauni yaki vimerli do 1778 rokuSsavci Procoptodon goliah abo gigantskij korotkomordij kenguru najbilshij z vidomih vidiv kenguru Buv 2 3 metri zavvishki i vazhiv do 200 kg Mav plosku ukorochenu mordu pristosovani do perezhovuvannya zhorstkoyi roslinnosti napivpustel zubi spryamovani vpered ochi zavdyaki chomu mav binokulyarnij zir Procoptodon goliah nalezhav do rodini Sthenuridae v yakij bulo tri rodi z simnadcyatma vidami zhodnogo doteper ne dozhilo Predstavniki rodini naselyali ridkolissya vnutrishnih rajoniv pivnichnoyi Avstraliyi pislya togo yak zvidsi pochali znikati vologi doshovi lisi Vsi predstavniki rodini mali kopita rozvinenij chetvertij palec na zadnih kincivkah i reshtu palciv skorochenu i majzhe vidsutnyu Elastichni zv yazki mizh kistkami palciv nadavali cim tvarinam dodatkovoyi stribuchosti i shvidkosti v porivnyanni z suchasnimi kenguru Voni mali dovgi peredni kincivki z dvoma duzhe dovgimi palcyami z pazurami na vidminu vid porivnyano korotkih i negnuchkih perednih kincivok suchasnih kenguru Voni mogli vikoristovuvatisya dlya priginannya gilok derev z metoyu distatisya do listya chi dlya netrivalogo peresuvannya na chotiroh nogah Simosthenurus occidentalis takozh predstavnik rodini Sthenurine buv zrostom priblizno z suchasnogo shidnogo sirogo kenguru ale znachno kremeznishij za staturoyu Ce odin z dev yati vidiv kenguru sho buli identifikovani po skam yanilostyam znajdenim v nacionalnomu parku Narakurt Kejvz vvazhayetsya sho voni zhivilis perevazhno listyam Skelet diprotodona velikogo sumchastogo rozmirom z begemota predstavnik rodini Diprotodontidae priblizno tri metri zavdovzhki dva metri rostu v plechi i vagoyu pid dvi tonni vin nagaduvav gigantskogo vombata Ce najbilshij z vidomih sumchastih usih chasiv menshij za rozmirom predstavnik tiyeyi zh rodini dva metri zavdovzhki i odin metr rostom mav korotkij hobot Vvazhayetsya sho vin zhiv v zabolochenih nizovinah i zhivivsya bolotnoyu roslinnistyu chi priblizno togo zh rozmiru predstavnik rodini Diprotodontidae sho zhiv v mioceni i mav veliki pazuri i dovshij hobot Phascolarctos stirtoni koala suchasnoyi budovi ale na tretinu bilshij rozmirom Thylacoleo carnifex chi sumchastij lev tvarina rozmirom z leoparda mav cherep budovoyu shozhij z suchasnimi kotyachimi i veliki peredni kutni zubi pristosovani dlya rozrizannya m yasa Takozh mav vtyazhni pazuri i potuzhni peredni kincivki Bezsumnivno buv hizhim i zhiv na derevah krupnisha za suchasnu forma tasmanijskogo diyavola Zaglossus hacketti yehidna rozmirom z vivcyu zalishki yakoyi buli znajdeni v Mamontovij pecheri v Zahidnij Avstraliyi najbilshij z vidomih odnoprohidnih Megalibgwilia ramsayi velika yehidna z dovgim rilom i potuzhnimi perednimi lapami pristosovanimi do kopannya Skorishe za vse zhivilasya ne murashkami a cherv yakami ta lichinkami yakih vikopuvala z zemli velikij do 70 kg kenguru yakij mav rozvineni rizhuchi zubi i masivni kutni zubi sho svidchit pro jogo vvazhayetsya sho vin mig zhivitisya yak m yasom skorishe za vse stervom tak i komahami plodami i molodim listyam Ptahi Rodina Dromornithidae cya grupa blizhche sporidnena s suchasnimi vodyanimi ptahami nizh z bezkilovimi do yakih nalezhat suchasni veliki nelitayuchi ptahi nezdatnij do polotu ptah troh metriv na zrist i vagoyu pid tonnu Odin z najbilshih vidomih ptahiv vsih chasiv Naselyav subtropichni vidkriti lisi i mozhlivo buv hizhakom Vin buv vazhchij za moa i vishij za epiornisa Bullockornis planei she odin krupnij predstavnik rodini mav 2 5 m zrostu i vazhiv do 250 kg mozhlivo takozh buv hizhakom Genyornis newtoni rodich dromornisa buv rozmirom z suchasnogo strausa Cej vid vimer ostannim z predstavnikiv rodini Mav veliku nizhnyu shelepu i buv imovirno vseyidnim abo gigantskij pingvin Nordenshelda primitivnij pingvin 1 35 m rostom i vagoyu pid 90 kg Jogo krila mali rudimentarni gnuchki zv yazki imovirno uspadkovani vid litayuchih predkiv yakih nemaye u suchasnih vidiv pingviniv Leipoa gallinacea gigantska evkaliptova kurka rodich suchasnoyi Leipoa ocellata Plazuni Megalania prisca gigantskij hizhij varan prinajmni semi metriv zavdovzhki i vagoyu pid 600 kg neotrutna zmiya vid 5 do 6 metriv zavdovzhki napadala z zasidki v vodyanih yamah i dushila zhertvu shozhe z suchasnimi udavami Quinkana sp suhoputnij krokodil yakij syagav semi metriv zavdovzhki Mav dovgi nogi yaki buli roztashovani pid tilom zavdyaki chomu vin mig shvidko bigati posuhu nazdoganyayuchi ssavciv ptahiv ta inshih plazuniv Mav lezopodibni zubi pridatni dlya rozrizannya m yasa na vidminu vid suchasnih vodyanih krokodiliv yaki mayut zubi konichnoyi formi pristosovani dlya utrimannya zhertvi pid vodoyu Nalezhav do rodini vsi vidi yakoyi vimerli Zalishki buli znajdeni v Blaf Daunz v Kvinslendi gigantskij piton do 10 m zavdovzhki najbilsha vidoma zmiya Avstraliyi Polyuvala na ssavciv ptahiv ta plazuniv v pririchkovih zarostyah Blizkij rodich suchasnogo olivkovogo pitona PosilannyaField J H and J Dodson 1999 Late Pleistocene megafauna and archaeology from Cuddie Springs south eastern Australia Proceedings of the Prehistoric Society 65 1 27 Field J H and W E Boles 1998 Genyornis newtoni and Dromaius novaehollandiae at 30 000 b p in central northern New South Wales Alcheringa 22 177 188 Murray P F and D Megirian 1998 The skull of dromornithid birds anatomical evidence for their relationship to Anseriformes Dromornithidae Anseriformes Records of the South Australian Museum 31 51 97 Roberts R G T F Flannery L A Ayliffe H Yoshida J M Olley G J Prideaux G M Laslett A Baynes M A Smith R Jones and B L Smith 2001 New ages for the last Australian megafauna continent wide extinction about 46 000 years ago Science 292 1888 1892 Wroe S J Field and R Fullagar 2002 Lost giants Nature Australia 27 5 54 61