Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Авені́р Кале́никович Коломи́єць (нар. 19 лютого 1905, Городець, Рівненщина — 22 липня 1946, Зальцбург, Австрія) — український театральний режисер, журналіст, поет і прозаїк, укладач підручників із мови та літератури, редактор і видавець; художник та виготовлювач бандур.
| Коломиєць Авенір Каленикович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | Марко Крилатий, Лесь Барс, Осип Сизий, Андрій Чорногуз | |||
| Народився | 19 лютого 1905 Городець | |||
| Помер | 22 липня 1946 (41 рік) Зальцбург, Австрія | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Діяльність | журналіст, поет | |||
| Alma mater | Варшавський університет | |||
| Мова творів | українська | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
Псевдоніми: Марко Крилатий, Лесь Барс, Осип Сизий, Андрій Чорногуз.
З біографії
Народився 19 листопада 1905 році [за іншими даними — 19 лютого 1906] у м. Бережниці Луцького повіту на Волині [за іншими даними — у с. Городець, тепер — Володимирецького району Рівненської області].
Закінчив , потім Волинську духовну семінарію (1920–1926). Друкуватися почав з 1928 році у «Літературно-науковому віснику» Дмитра Донцова. Був одним з творців що в 1929 році у Варшаві створили літературну громаду «Танк». Вчителював у селах Малі Сади й Ситне Дубенського повіту.
Навчався на теологічному і філологічному факультетах Варшавського університету. Недовго співпрацював з прокомуністичною пресою («Нові шляхи», Львів), переїхав до Варшави, вступив на режисерське відділення Варшавського інституту театрального мистецтва (провчився 3 роки).
Із 1939-го працював педагогом та режисером Будинку піонерів у Дубні. В Дубно заснував і очолював українське видавництво «Лад» та відкрив Волинський музичний інститут імені Леонтовича що діяли під час німецької окупації. Був причетний до створення газети «Волинь».
під час другої світової війни вчителював, з початку німецької окупації України працював у відділі освіти та виховання в Дубні, згодом працював у газеті «Волинь». Був заарештований німцями як заручник. У 1944 році був вивезений до Німеччини, перебував у таборах для переміщених осіб у Західній Німеччині й Австрії. Почав редагувати журнал «Керма» (Зальцбург). Помер 22 липня 1946 року у Зальцбурзі (Австрія). Писав українською і польською мовами.
Творчість
Автор поеми «Дев'ятий вал» (1930), збірки поезій «Провісні кадри» (1932), збірки нарисів «Шевченкова ера» (1942); повісті «Тіні над прикренями»; драматичних творів «Іменем» (1933), «Єретик» (1936), «Розкопи», «Мікроби», «Суд над Дон Жуаном», комедії «Манко покрите», казок «Громадка гномика Дадка», «Казка темного бору» (1938) та інші. Підготував і видав підручники «Звучня» та «Основи граматики і правопису» (1942). Частина творів не друкувалася.
Напередодні Другої світової вийшла друком п'єса для дітей «Казка темного бору». Тоді ж були написані драма «Єретик» і повість «Погоринська рапсодія», або «Тіні над прикренями». У 1933 році Коломієць написав польською мовою п'єсу «Іменем» і отримав першу нагороду на конкурсі драматургів у Варшаві. Згодом пройнявся комуністичними ідеями, однак незабаром зрозумів суть тоталітарного режиму. Так з'явилися його твори «Повернувши від виборчої урни», «Мої помилки», «Черга і мегафон» із циклу «З років покути і прозріння».
Написав підручник есперанто для українців.
- Окремі видання:
- Коломиєць А. Вірші // Координати: Антологія сучасної поезії на Заході. — Мюнхен: Сучасність, 1969. — Т. 1. — С. 283–288.
- Коломиєць А. Казки. — Зальцбург: Нові дні, 1946. — 45 с.
- Коломиєць А. Левенята житимуть. Гротеска. — Львів: Листки мистецтва, б.р. — 16 с.
- Коломиєць А. Тарасів день. Сценка для театру. — Нью-Йорк: Говерла, 1958. — 16 с.
Вшанування спадщини
У 2005 році з нагоди 100-річчя Авеніра Коломийця майже чотирикілометрову центральну вулицю Городця перейменували — із Жовтневої на вулицю Авеніра Коломийця. Тут встановили його меморіальну дошку, започаткували Алею письменників, щороку проводять літературне свято «Городецький автограф».
Дубенська організація Національної Спілки письменників України 15 квітня 1998 року започаткувала Міжнародну літературно-мистецьку премію імені Авеніра Коломийця.
Література і джерела
- Коломиєць Авенір // Українські письменники діаспори. Матеріали до біобібліографічного словника/ Авт.-упор.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник. — К., 2006. — Част. 1. — С. 150–151.
- Світайло Л. Р. Коломиєць Авенір Каленикович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. — С. 533.
- журнал «Дніпро». — № 1. — 1995. — С. 141.
- Одарченко Валентина: Повернення з небуття Авеніра Коломийця. Радіо Свобода, 2010-07-15 [ 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Мазаний В. Із Городецького грона // Погорина: літературно-краєзнавчий журнал Рівненщини, 2010 р., № 12-13 / гол. ред. Є. Цимбалюк; літ. ред. Л. Рибенко. — Рівне: Письменницька робітня «Оповідач», 2010. — С. 380—384.
- Мазаний В. Кров репортера // Городець у короні Волині. – Рівне: Оповідач, 2019. – С. 246 – 288.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aveni r Kale nikovich Kolomi yec nar 19 lyutogo 1905 19050219 Gorodec Rivnenshina 22 lipnya 1946 Zalcburg Avstriya ukrayinskij teatralnij rezhiser zhurnalist poet i prozayik ukladach pidruchnikiv iz movi ta literaturi redaktor i vidavec hudozhnik ta vigotovlyuvach bandur Kolomiyec Avenir KalenikovichPsevdonimMarko Krilatij Les Bars Osip Sizij Andrij ChornoguzNarodivsya19 lyutogo 1905 1905 02 19 GorodecPomer22 lipnya 1946 1946 07 22 41 rik Zalcburg AvstriyaKrayina SRSRDiyalnistzhurnalist poetAlma materVarshavskij universitetMova tvorivukrayinskaAvtograf U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolomiyec Psevdonimi Marko Krilatij Les Bars Osip Sizij Andrij Chornoguz Z biografiyiNarodivsya 19 listopada 1905 roci za inshimi danimi 19 lyutogo 1906 u m Berezhnici Luckogo povitu na Volini za inshimi danimi u s Gorodec teper Volodimireckogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Zakinchiv potim Volinsku duhovnu seminariyu 1920 1926 Drukuvatisya pochav z 1928 roci u Literaturno naukovomu visniku Dmitra Doncova Buv odnim z tvorciv sho v 1929 roci u Varshavi stvorili literaturnu gromadu Tank Vchitelyuvav u selah Mali Sadi j Sitne Dubenskogo povitu Navchavsya na teologichnomu i filologichnomu fakultetah Varshavskogo universitetu Nedovgo spivpracyuvav z prokomunistichnoyu presoyu Novi shlyahi Lviv pereyihav do Varshavi vstupiv na rezhiserske viddilennya Varshavskogo institutu teatralnogo mistectva provchivsya 3 roki Iz 1939 go pracyuvav pedagogom ta rezhiserom Budinku pioneriv u Dubni V Dubno zasnuvav i ocholyuvav ukrayinske vidavnictvo Lad ta vidkriv Volinskij muzichnij institut imeni Leontovicha sho diyali pid chas nimeckoyi okupaciyi Buv prichetnij do stvorennya gazeti Volin pid chas drugoyi svitovoyi vijni vchitelyuvav z pochatku nimeckoyi okupaciyi Ukrayini pracyuvav u viddili osviti ta vihovannya v Dubni zgodom pracyuvav u gazeti Volin Buv zaareshtovanij nimcyami yak zaruchnik U 1944 roci buv vivezenij do Nimechchini perebuvav u taborah dlya peremishenih osib u Zahidnij Nimechchini j Avstriyi Pochav redaguvati zhurnal Kerma Zalcburg Pomer 22 lipnya 1946 roku u Zalcburzi Avstriya Pisav ukrayinskoyu i polskoyu movami TvorchistAvtor poemi Dev yatij val 1930 zbirki poezij Provisni kadri 1932 zbirki narisiv Shevchenkova era 1942 povisti Tini nad prikrenyami dramatichnih tvoriv Imenem 1933 Yeretik 1936 Rozkopi Mikrobi Sud nad Don Zhuanom komediyi Manko pokrite kazok Gromadka gnomika Dadka Kazka temnogo boru 1938 ta inshi Pidgotuvav i vidav pidruchniki Zvuchnya ta Osnovi gramatiki i pravopisu 1942 Chastina tvoriv ne drukuvalasya Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijshla drukom p yesa dlya ditej Kazka temnogo boru Todi zh buli napisani drama Yeretik i povist Pogorinska rapsodiya abo Tini nad prikrenyami U 1933 roci Kolomiyec napisav polskoyu movoyu p yesu Imenem i otrimav pershu nagorodu na konkursi dramaturgiv u Varshavi Zgodom projnyavsya komunistichnimi ideyami odnak nezabarom zrozumiv sut totalitarnogo rezhimu Tak z yavilisya jogo tvori Povernuvshi vid viborchoyi urni Moyi pomilki Cherga i megafon iz ciklu Z rokiv pokuti i prozrinnya Napisav pidruchnik esperanto dlya ukrayinciv Okremi vidannya Kolomiyec A Virshi Koordinati Antologiya suchasnoyi poeziyi na Zahodi Myunhen Suchasnist 1969 T 1 S 283 288 Kolomiyec A Kazki Zalcburg Novi dni 1946 45 s Kolomiyec A Levenyata zhitimut Groteska Lviv Listki mistectva b r 16 s Kolomiyec A Tarasiv den Scenka dlya teatru Nyu Jork Goverla 1958 16 s Vshanuvannya spadshiniU 2005 roci z nagodi 100 richchya Avenira Kolomijcya majzhe chotirikilometrovu centralnu vulicyu Gorodcya perejmenuvali iz Zhovtnevoyi na vulicyu Avenira Kolomijcya Tut vstanovili jogo memorialnu doshku zapochatkuvali Aleyu pismennikiv shoroku provodyat literaturne svyato Gorodeckij avtograf Dubenska organizaciya Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini 15 kvitnya 1998 roku zapochatkuvala Mizhnarodnu literaturno mistecku premiyu imeni Avenira Kolomijcya Literatura i dzherelaKolomiyec Avenir Ukrayinski pismenniki diaspori Materiali do biobibliografichnogo slovnika Avt upor O Bilik G Gamalij F Pogrebennik K 2006 Chast 1 S 150 151 Svitajlo L R Kolomiyec Avenir Kalenikovich Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1990 T 2 S 533 zhurnal Dnipro 1 1995 S 141 Odarchenko Valentina Povernennya z nebuttya Avenira Kolomijcya Radio Svoboda 2010 07 15 14 grudnya 2013 u Wayback Machine Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Mazanij V Iz Gorodeckogo grona Pogorina literaturno krayeznavchij zhurnal Rivnenshini 2010 r 12 13 gol red Ye Cimbalyuk lit red L Ribenko Rivne Pismennicka robitnya Opovidach 2010 S 380 384 Mazanij V Krov reportera Gorodec u koroni Volini Rivne Opovidach 2019 S 246 288 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi