Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Городець Городе ць село в Україні у Сарненській міській гро

Городець (Володимирецький район)

Городець (Володимирецький район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Городець.

Городе́ць — село в Україні, у Сарненській міській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 2109 осіб.

село Городець
imageГородець.jpg
Країна image Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Сарненська міська громада
Облікова картка Городець 
Основні дані
Засноване 1157 відновлено 1492
Населення 2020
Площа 52,21 км²
Густота населення 40,39 осіб/км²
Поштовий індекс 34381
Телефонний код +380 3634
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		160 м
Водойми р. Горинь
Місцева влада
Адреса ради 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, с. Сарни, вул. Широка,31
Карта
image
image
Городець
image
image
Городець
Мапа

image Городець у Вікісховищі

Історія

Цей розділ містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2023)

Про Городець, а також і про інші городи, що були розташовані над Горинню, так звані погоринські городи згадано в «Літописі руському» за 1157 рік. Тут читаємо «Григорій же, прийшов до Дорогобужа, сказав Володимиру Андрійовичу. Сину, я із отцем, із твоїм братом Андрієм хреста цілував на тім, що коли хто із нас двох останеться, то той буде дітям обох нас за отця і волость удержить. А потім я хреста цілував мати тебе за сина і Володимир тобі добути. Нині ж, сину, оскільки я тобі Володимир не добув, то ось тобі волость.» І дає він йому Дорогобуж і Пересипницю, і всі погоринські городи, а синові своєму Борисові дав Турів. Городець, як місто, загинуло від татаро-монгольської навали. Городець належав до погоринських міст 11-13 ст., а в 15-му — до маєтків князя Льва Свидригайла.

Вже як село, Городець згадується в 1492 році, коли воно належало князю Олександру Гольшанському, який на Поліссі мав великі земельні володіння: луги, ліси, пасовища. Пізніше всі ці маєтності перейшли до князів Острозьких. Всі вони були між собою тісно пов'язані родинними вузами.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Городецької волості Луцького повіту Волинської губернії мешкало 1140 осіб, налічувалось 136 дворів, існували православна церква, школа, постоялий двір, водяний млин.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1876 осіб (926 чоловічої статі та 950 — жіночої), з яких 1663 — православної віри.

Проте кріпаччина, попри всі свої негативні сторони, не могла вбити душі селянина, його потягу до великого, прекрасного. Як свідок цього — велика дерев'яна церква, яку в XVII ст. звели тут місцеві будівники, і яка своєю оригінальністю належала, як згадує в своїй двотомній праці «Стара Волинь і Волинське Полісся» професор Олександр Цинкаловський, до перлин монументального дерев'яного зодчества. 1836 року на кошти парафіян на місці старої церкви було побудовано з дерева нову, так звану Миколаївську Церкву.

На березі ставка, що біля панського маєтку, малював знамениті картини видатний польський художник Юзеф Крашевський, тут пізнав правдиве кохання. Ще й тепер про це ходять легенди. Сюди з'їжджались літературна і артистична еліта з Варшави й Кракова. У Городці народився і прожив 5 перших своїх літ поет, драматург, прозаїк, літературний критик, журналіст і театральний режисер Авенір Коломиєць — відомий на теренах Західної України у 20-30-х роках, деякий час жила в Городці письменниця Галина Гордасевич. А ще часто переказують розповідь про прекрасні бузкові алеї та сім велетенських осик, під однією з яких застрелився панський бухгалтер, бо на кілька копійок не склався йому баланс…

20 січня 1943 р. бійцями УПА у складі загону «Коробки» (включаючи ) біля села було знищено німецький загін, до складу якого окрім німців входили також власовці.

25 квітня 1944 р. між селами Антонівка і Городець відбувся 9-годинний бій куреня УПА «Кори» з понад тисячею військ НКВД. Було вбито понад 300 енкаведистів — очевидці розповідали, що їх трупи пливли річкою Горинь понад тиждень. Здобуто багато зброї. Втрати повстанців — 7 вбитих і 16 поранених.

Після адмінреформи 2016—2020 рр. село входить до складу Сарненського району.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Сарненської міської громади.

Населення

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 2 083 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 2086 98.91%
російська 21 0.99%
польська 1 0.05%
інші/не вказали 1 0.05%
Усього 2109 100%

Історія бібліотеки

image
Завжди людно у бібліотеці
image
На «Бібліофесті»

У 40 — 50 роках розпочалася інтенсивна відбудова освітніх закладів, шкіл, бібліотек. Торкнулася ця відбудова і нашого мальовничого села Городець. У ті часи в невеликій хаті в центрі села розмістилася центральна сільська бібліотека. Архів якої складав лише декілька книг. Першим працівником читальні був Шерехора Іван Якович. Основними постачальниками бібліотеки були селяни, які приносили сюди в дарунок книги ще з воєнних часів. З часом маленька бібліотека стала розширенішою. І в середині 50-х років з приміщення сільської хати бібліотека переміщена в сільський будинок культури. За ці тяжкі роки бібліотека змінила кілька працівників, які віддавали для неї свою любов, турботу, старалися ввести щось нове в її історію. З 60-х років про бібліотеки стала піклуватися влада, і маленька бібліотека перетворилася на «бібліотеку» у повному значенні цього слова. У 1963 році зав. бібліотеки стала Герасимюк Євгенія Онисимівна.

Поступово фонд бібліотеки став зростати, почали надходити різні журнали, газети які були популярними («Радянська жінка», «Всесвіт», «Червоний прапор», «Сільські вісті». Бібліотека неодноразово була нагороджена різними грамотами.

З 1974 року, у зв'язку з великою кількістю читачів (близько 1500 тис.) бібліотеку обслуговують вже два працівники: Герасимюк Є. О. та Бірук Є. В.. 1976 року бібліотека заслужила звання «Бібліотека відмінної роботи».

В 2003 році бібліотеку перенесли в приміщення сільської ради. Поряд із сільською бібліотекою в селі працює і шкільна бібліотека. Заснована також в 50 роках. Першим бібліотекарем була Ганна Григорівна (приїжджа людина, на жаль прізвища не згадали). Як і сільська перша шкільна бібліотека також була розміщена в сільській хаті, з невеликим початковим фондом. В 1964 році бібліотека розмістилась в приміщені Городецької середньої школи, де знаходилась до 1990 року. За цей час посаду бібліотекаря займали: З вересня 1967 по вересень 1969 року Моцик Володимир Микитович (нині вчитель історії): з грудня 1969 по жовтень 2002 року Пінчук Ганна Іванівна (нині пенсіонер). За роки їх роботи фонд бібліотеки зріс близько 22 тисяч примірників.

З вересня 1990 року і по даний час бібліотека знаходиться в приміщенні школи. З жовтня 2002 року після реорганізації дві бібліотеки об'єднались в Городецьку публічно — шкільну бібліотеку. На сьогоднішній день книжковий фонд бібліотеки становить 25 673 примірників книг, 2 комп'ютери, телевізор, копіювальна техніка. Бібліотека має підключення до мережі інтернет. Діє клуб за інтересами «Господарочка».

Городецька публічно-шкільні бібліотека обслуговує 970 користувачів.

Відомі люди

Народилися

Галерея

  • image
  • image
  • image

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-28. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Олександр Денищук «Боротьба УПА проти німецьких окупантів», Т.1 «Волинь», 2008
  4. . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  5. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  6. . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 лютого 2019.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

  • Облікова картка с. Городець. Верховна Рада України. оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  • Крашевський Юзеф Ігнацій. Спогади з Полісся, Волині і Литви / перекл. з польської та прим. В. В. Шабаровського. — Луцьк: ПВД «Твердиня», 2012. — 244 с., (пол. Wspomnienia Wołynia, Polesia i Litwy przez J. I. Kraszewskiego — Wilno: Nakład i druk T. Glücksberga, 1840.
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2014)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (лютий 2016)
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Gorodec Gorode c selo v Ukrayini u Sarnenskij miskij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 2109 osib selo Gorodec Gorodec jpg Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Sarnenska miska gromada Oblikova kartka Gorodec Osnovni dani Zasnovane 1157 vidnovleno 1492 Naselennya 2020 Plosha 52 21 km Gustota naselennya 40 39 osib km Poshtovij indeks 34381 Telefonnij kod 380 3634 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 16 51 pn sh 26 19 09 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 160 m Vodojmi r Gorin Misceva vlada Adresa radi 34500 Rivnenska oblast Sarnenskij r n s Sarni vul Shiroka 31 Karta Gorodec Gorodec Mapa Gorodec u VikishovishiIstoriyaCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2023 Pro Gorodec a takozh i pro inshi gorodi sho buli roztashovani nad Gorinnyu tak zvani pogorinski gorodi zgadano v Litopisi ruskomu za 1157 rik Tut chitayemo Grigorij zhe prijshov do Dorogobuzha skazav Volodimiru Andrijovichu Sinu ya iz otcem iz tvoyim bratom Andriyem hresta ciluvav na tim sho koli hto iz nas dvoh ostanetsya to toj bude dityam oboh nas za otcya i volost uderzhit A potim ya hresta ciluvav mati tebe za sina i Volodimir tobi dobuti Nini zh sinu oskilki ya tobi Volodimir ne dobuv to os tobi volost I daye vin jomu Dorogobuzh i Peresipnicyu i vsi pogorinski gorodi a sinovi svoyemu Borisovi dav Turiv Gorodec yak misto zaginulo vid tataro mongolskoyi navali Gorodec nalezhav do pogorinskih mist 11 13 st a v 15 mu do mayetkiv knyazya Lva Svidrigajla Vzhe yak selo Gorodec zgaduyetsya v 1492 roci koli vono nalezhalo knyazyu Oleksandru Golshanskomu yakij na Polissi mav veliki zemelni volodinnya lugi lisi pasovisha Piznishe vsi ci mayetnosti perejshli do knyaziv Ostrozkih Vsi voni buli mizh soboyu tisno pov yazani rodinnimi vuzami Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Gorodeckoyi volosti Luckogo povitu Volinskoyi guberniyi meshkalo 1140 osib nalichuvalos 136 dvoriv isnuvali pravoslavna cerkva shkola postoyalij dvir vodyanij mlin Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1876 osib 926 cholovichoyi stati ta 950 zhinochoyi z yakih 1663 pravoslavnoyi viri Prote kripachchina popri vsi svoyi negativni storoni ne mogla vbiti dushi selyanina jogo potyagu do velikogo prekrasnogo Yak svidok cogo velika derev yana cerkva yaku v XVII st zveli tut miscevi budivniki i yaka svoyeyu originalnistyu nalezhala yak zgaduye v svoyij dvotomnij praci Stara Volin i Volinske Polissya profesor Oleksandr Cinkalovskij do perlin monumentalnogo derev yanogo zodchestva 1836 roku na koshti parafiyan na misci staroyi cerkvi bulo pobudovano z dereva novu tak zvanu Mikolayivsku Cerkvu Na berezi stavka sho bilya panskogo mayetku malyuvav znameniti kartini vidatnij polskij hudozhnik Yuzef Krashevskij tut piznav pravdive kohannya She j teper pro ce hodyat legendi Syudi z yizhdzhalis literaturna i artistichna elita z Varshavi j Krakova U Gorodci narodivsya i prozhiv 5 pershih svoyih lit poet dramaturg prozayik literaturnij kritik zhurnalist i teatralnij rezhiser Avenir Kolomiyec vidomij na terenah Zahidnoyi Ukrayini u 20 30 h rokah deyakij chas zhila v Gorodci pismennicya Galina Gordasevich A she chasto perekazuyut rozpovid pro prekrasni buzkovi aleyi ta sim veletenskih osik pid odniyeyu z yakih zastrelivsya panskij buhgalter bo na kilka kopijok ne sklavsya jomu balans 20 sichnya 1943 r bijcyami UPA u skladi zagonu Korobki vklyuchayuchi bilya sela bulo znisheno nimeckij zagin do skladu yakogo okrim nimciv vhodili takozh vlasovci 25 kvitnya 1944 r mizh selami Antonivka i Gorodec vidbuvsya 9 godinnij bij kurenya UPA Kori z ponad tisyacheyu vijsk NKVD Bulo vbito ponad 300 enkavedistiv ochevidci rozpovidali sho yih trupi plivli richkoyu Gorin ponad tizhden Zdobuto bagato zbroyi Vtrati povstanciv 7 vbitih i 16 poranenih Pislya adminreformi 2016 2020 rr selo vhodit do skladu Sarnenskogo rajonu Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Sarnenskoyi miskoyi gromadi NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkali 2 083 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 2086 98 91 rosijska 21 0 99 polska 1 0 05 inshi ne vkazali 1 0 05 Usogo 2109 100 Istoriya bibliotekiZavzhdi lyudno u biblioteci Na Bibliofesti U 40 50 rokah rozpochalasya intensivna vidbudova osvitnih zakladiv shkil bibliotek Torknulasya cya vidbudova i nashogo malovnichogo sela Gorodec U ti chasi v nevelikij hati v centri sela rozmistilasya centralna silska biblioteka Arhiv yakoyi skladav lishe dekilka knig Pershim pracivnikom chitalni buv Sherehora Ivan Yakovich Osnovnimi postachalnikami biblioteki buli selyani yaki prinosili syudi v darunok knigi she z voyennih chasiv Z chasom malenka biblioteka stala rozshirenishoyu I v seredini 50 h rokiv z primishennya silskoyi hati biblioteka peremishena v silskij budinok kulturi Za ci tyazhki roki biblioteka zminila kilka pracivnikiv yaki viddavali dlya neyi svoyu lyubov turbotu staralisya vvesti shos nove v yiyi istoriyu Z 60 h rokiv pro biblioteki stala pikluvatisya vlada i malenka biblioteka peretvorilasya na biblioteku u povnomu znachenni cogo slova U 1963 roci zav biblioteki stala Gerasimyuk Yevgeniya Onisimivna Postupovo fond biblioteki stav zrostati pochali nadhoditi rizni zhurnali gazeti yaki buli populyarnimi Radyanska zhinka Vsesvit Chervonij prapor Silski visti Biblioteka neodnorazovo bula nagorodzhena riznimi gramotami Z 1974 roku u zv yazku z velikoyu kilkistyu chitachiv blizko 1500 tis biblioteku obslugovuyut vzhe dva pracivniki Gerasimyuk Ye O ta Biruk Ye V 1976 roku biblioteka zasluzhila zvannya Biblioteka vidminnoyi roboti V 2003 roci biblioteku perenesli v primishennya silskoyi radi Poryad iz silskoyu bibliotekoyu v seli pracyuye i shkilna biblioteka Zasnovana takozh v 50 rokah Pershim bibliotekarem bula Ganna Grigorivna priyizhdzha lyudina na zhal prizvisha ne zgadali Yak i silska persha shkilna biblioteka takozh bula rozmishena v silskij hati z nevelikim pochatkovim fondom V 1964 roci biblioteka rozmistilas v primisheni Gorodeckoyi serednoyi shkoli de znahodilas do 1990 roku Za cej chas posadu bibliotekarya zajmali Z veresnya 1967 po veresen 1969 roku Mocik Volodimir Mikitovich nini vchitel istoriyi z grudnya 1969 po zhovten 2002 roku Pinchuk Ganna Ivanivna nini pensioner Za roki yih roboti fond biblioteki zris blizko 22 tisyach primirnikiv Z veresnya 1990 roku i po danij chas biblioteka znahoditsya v primishenni shkoli Z zhovtnya 2002 roku pislya reorganizaciyi dvi biblioteki ob yednalis v Gorodecku publichno shkilnu biblioteku Na sogodnishnij den knizhkovij fond biblioteki stanovit 25 673 primirnikiv knig 2 komp yuteri televizor kopiyuvalna tehnika Biblioteka maye pidklyuchennya do merezhi internet Diye klub za interesami Gospodarochka Gorodecka publichno shkilni biblioteka obslugovuye 970 koristuvachiv Vidomi lyudiNarodilisya Gordasevich Leonid Oleksandrovich svyashenik duhivnik UPA bagatolitnij v yazen sumlinnya radyanskih konctaboriv Viktor Stepanovich Mazanij ukrayinskij pismennik ta zhurnalist chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Melnik Makar Mihajlovich Kora komandir zagonu im Konovalcya grupi Zagrava kerivnik Biloruskoyi okrugi OUN PSK Odesa licar Zolotogo hresta bojovoyi zaslugi 1 klasu Mocik Oleksandr Fedorovich posol Ukrayini v SShA 2010 2015 Moroz Olga Mihajlivna 1971 2015 ukrayinska zhurnalistka Tadeush Yezhi Steckij krayeznavec ta pismennik Krivko Ivan Vasilovich rik narodzhennya 1912 s Gorodec Volodimireckogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Uchasnik ta invalid II grupi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni posvidchennya 283223 Perebuvav na fronti z sichnya 1944 roku po 6 lyutogo 1945 roku Vijskova specialnist ryadovij I kategoriyi VUS 1 kulemetnik PTR Nagorodi za bojovi zaslugi orden Chervonoyi Zirki orden Vitchiznyanoyi Vijni V pislyavoyennij chas pracyuvav polovim v radgospi ta obhodchikom lisu v Antonivskomu LHZ Pomer 22 grudnya 1986 roku Lyashik Yurij Petrovich rik narodzhennya 1911 c Gorodec Volodimireckij rajon Rivnenska oblast Uchasnik ta invalid Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Perebuvav na fronti z 22 01 1944 do 29 10 1945 r Vijskova specialnist kulemetnik stankovogo kulemeta Vijskove zvannya ryadovij sanitar nosilnik 1945 r Nagorodi medal Za bojovi zaslugi medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Pomer 20 06 1999 roku GalereyaPrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 28 X 270 120 s ros doref Oleksandr Denishuk Borotba UPA proti nimeckih okupantiv T 1 Volin 2008 Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 12 grudnya 2019 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 lyutogo 2019 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaOblikova kartka s Gorodec Verhovna Rada Ukrayini originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 15 lyutogo 2019 Krashevskij Yuzef Ignacij Spogadi z Polissya Volini i Litvi perekl z polskoyi ta prim V V Shabarovskogo Luck PVD Tverdinya 2012 244 s ISBN 978 617 517 142 4 pol Wspomnienia Wolynia Polesia i Litwy przez J I Kraszewskiego Wilno Naklad i druk T Glucksberga 1840 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2014 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ