Августа Дежері́н-Клю́мпке (фр. Augusta Déjerine-Klumpke; 15 жовтня 1859, Сан-Франциско — 5 листопада 1927, Париж) — французька лікарка-невролог американського походження, дружина [ru], також невролога. Перша з жінок, яка отримала посаду [fr] в Парижі.
Августа Дежерін-Клюмпке | |
---|---|
фр. Augusta Dejerine-Klumpke | |
Ім'я при народженні | англ. Augusta Klumpke |
Народилася | 15 жовтня 1859[1][2][3] Сан-Франциско, Каліфорнія, США |
Померла | 5 листопада 1927[1][2][4] (68 років) Париж, Франція |
Поховання | Пер-Лашез і d |
Країна | Франція |
Діяльність | лікарка, невролог, фізик, нейронауковиця |
Alma mater | d |
Галузь | медицина[5], неврологія[5], d[5] і нейронаука[5] |
Науковий ступінь | доктор медицини |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | Анна Елізабет Клюмпке Доротея Клюмпке d |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Нагороди | |
Августа Дежерін-Клюмпке у Вікісховищі |
Життєпис
Августа Клюмпке навчалася на медичному факультеті Паризького університету, єдиному факультеті у Франції того часу, який допускав прийом жінок, на відміну від лондонського. 1885 року подала документи на вступ в інтернатуру й отримала відмінну оцінку за письмову роботу про ознаки і причини органічної . Але за усний іспит комісія не погодилася поставити їй середню оцінку. Наступного року Августа повторила спробу вступу і досягла успіху за підтримки Поля Берта, міністра освіти і палкого поборника емансипації жінок. 1886 року вона стала першою в Парижі жінкою-інтерном шпиталю.
Відвідувала лекції з гістології професора [fr] в Колеж де Франс, що згодом допомогло їй у вивченні невропатології. У неділю вранці вона асистувала на лекціях Шарко в шпиталі Сальпетрієр. Під час стажування у професора Арді в паризькій лікарні Шаріте, її керівником був Жюль Дежерін, який 1888 року став її чоловіком.
Для завершення освіти, Жуль Дежерін влаштовує її в лабораторію професора [ru]. 1889 року вона захищає дисертацію з назвою «Поліневрити в цілому, паралічі та атрофії, викликані [en], зокрема».
Слідом за чоловіком ставши професором неврології, вона 1895 року залишає лікарню Бісетр і повертається в Сальпетрієр. Їй належить значний внесок у написання праць, виданих спільно з чоловіком — «Анатомія нервової системи» (1895) та [de] захворювань нервової системи» (1914). 1901 році Августу обрано членом Товариства неврології, а в 1914—1915 роках її обирали його головою. Разом з тим, протягом Першої світової війни вона займалася обслуговуванням 300 ліжок для поранених в Сальпетрієрі. Августа працювала над питаннями поранень і пошкоджень великих нервових стовбурів (спільно з Музоном) і поранень спинного мозку (з Ландау і Жументьє).
1906 року відзначена медаллю за хоробрість за порятунок дівчини, яка викинулася в Сену, витягши її на берег. 1913 року стає кавалером ордена Почесного легіону, а 1921 року — офіцером цього ордена.
Августа Дежерін-Клюмпке на десять років пережила свого чоловіка, який помер 1917 року. За допомоги дочки і зятя вона присвятила ці десять років відновленню своєї старої лабораторії та бібліотеки для створення музею, присвяченого науковій діяльності подружжя Дежерін.
Померла 5 листопада 1927 року в Парижі. Похована на кладовищі Пер-Лашез поруч із чоловіком (ділянка 28).
Родина
(1849—1917) — чоловік, французький лікар-невролог і невропатолог швейцарського походження, анатом.
Дочка — Івонна стала лікарем, вийшла заміж за професора Етьєна Сорреля і присвятила себе лікуванню кісткового туберкульозу в лікарні міста Берк.
Є сестрою астрономки Доротеї Клюмпке-Робертс, художниці Анни Клюмпке (подруги і біографа художниці Рози Бонер) і скрипальки .
Пам'ять
На честь дослідниці названо параліч нижніх відділів [ru] внаслідок ураження корінців нервів С8 і Т1, відомий як [ru].
Роботи й публікації
- Des polynévrites en général et des paralysies et atrophies saturnines en particulier, Thèse de médecine, Davy (Paris), 1889, Texte intégral [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Des Polynévrites en général et des paralysies et atrophies saturnines en particulier, étude clinique et anatomopathologique, F. Alcan (Paris), 1889, Оцифрований документ на сайті електронної бібліотеки Gallica
У співавторстві:
- Anatomie des centres nerveux [Tome 1 : Méthodes générales d'étude-embryologie-histogénèse et histologie, anatomie du cerveau] par J. Dejerine avec la collaboration de [A.] Dejerine-Klumpke, Rueff (Paris), 1895—1901, Texte en ligne [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.] , Оцифрований документ на сайті електронної бібліотеки Gallica
- Anatomie des centres nerveux [Tome 2, Fascicule 1 : Anatomie du cerveau (suite), anatomie du rhombencéphale ] par J. Dejerine avec la collaboration de [A.] Dejerine-Klumpk, Rueff (Paris), 1895—1901, Texte en ligne [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.fembio.org/biographie.php/frau/frauendatenbank?fem_id=7256
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- Czech National Authority Database
- Laura Lynn Windsor. Women in Medicine: An Encyclopedia. — ABC-CLIO, 2002. — 280 с. — .
- Mary R. S. Creese, Thomas M. Creese. Ladies in the Laboratory II: West European Women in Science, 1800-1900 : a Survey of Their Contributions to Research. — Scarecrow Press, 2004. — 318 с. — .
- Stephen Ashwal. The Founders of Child Neurology. — Norman Publishing, 1990. — 958 с. — .
- Catharine M. C. Haines, Helen M. Stevens. International Women in Science: A Biographical Dictionary to 1950. — ABC-CLIO, 2001. — 405 с. — .
- Willem Levelt. [1] — , 2012. — С. 364. — . з джерела 8 липня 2014
Посилання
- André-Thomas. Augusta Dejerine Klumpke, 1859—1927. L Encéphale n°1 (1929)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avgusta Dezheri n Klyu mpke fr Augusta Dejerine Klumpke 15 zhovtnya 1859 San Francisko 5 listopada 1927 Parizh francuzka likarka nevrolog amerikanskogo pohodzhennya druzhina ru takozh nevrologa Persha z zhinok yaka otrimala posadu fr v Parizhi Avgusta Dezherin Klyumpkefr Augusta Dejerine KlumpkeIm ya pri narodzhenni angl Augusta KlumpkeNarodilasya 15 zhovtnya 1859 1859 10 15 1 2 3 San Francisko Kaliforniya SShAPomerla 5 listopada 1927 1927 11 05 1 2 4 68 rokiv Parizh FranciyaPohovannya Per Lashez i dKrayina FranciyaDiyalnist likarka nevrolog fizik nejronaukovicyaAlma mater dGaluz medicina 5 nevrologiya 5 d 5 i nejronauka 5 Naukovij stupin doktor mediciniBatko dMati dBrati sestri Anna Elizabet Klyumpke Doroteya Klyumpke dU shlyubi z dDiti dNagorodi Avgusta Dezherin Klyumpke u VikishovishiZhittyepisAvgusta Klyumpke navchalasya na medichnomu fakulteti Parizkogo universitetu yedinomu fakulteti u Franciyi togo chasu yakij dopuskav prijom zhinok na vidminu vid londonskogo 1885 roku podala dokumenti na vstup v internaturu j otrimala vidminnu ocinku za pismovu robotu pro oznaki i prichini organichnoyi Ale za usnij ispit komisiya ne pogodilasya postaviti yij serednyu ocinku Nastupnogo roku Avgusta povtorila sprobu vstupu i dosyagla uspihu za pidtrimki Polya Berta ministra osviti i palkogo pobornika emansipaciyi zhinok 1886 roku vona stala pershoyu v Parizhi zhinkoyu internom shpitalyu Vidviduvala lekciyi z gistologiyi profesora fr v Kolezh de Frans sho zgodom dopomoglo yij u vivchenni nevropatologiyi U nedilyu vranci vona asistuvala na lekciyah Sharko v shpitali Salpetriyer Pid chas stazhuvannya u profesora Ardi v parizkij likarni Sharite yiyi kerivnikom buv Zhyul Dezherin yakij 1888 roku stav yiyi cholovikom Dlya zavershennya osviti Zhul Dezherin vlashtovuye yiyi v laboratoriyu profesora ru 1889 roku vona zahishaye disertaciyu z nazvoyu Polinevriti v cilomu paralichi ta atrofiyi viklikani en zokrema Titulnij arkush disertaciyi Avgusti Dezherin Klyumpke Slidom za cholovikom stavshi profesorom nevrologiyi vona 1895 roku zalishaye likarnyu Bisetr i povertayetsya v Salpetriyer Yij nalezhit znachnij vnesok u napisannya prac vidanih spilno z cholovikom Anatomiya nervovoyi sistemi 1895 ta de zahvoryuvan nervovoyi sistemi 1914 1901 roci Avgustu obrano chlenom Tovaristva nevrologiyi a v 1914 1915 rokah yiyi obirali jogo golovoyu Razom z tim protyagom Pershoyi svitovoyi vijni vona zajmalasya obslugovuvannyam 300 lizhok dlya poranenih v Salpetriyeri Avgusta pracyuvala nad pitannyami poranen i poshkodzhen velikih nervovih stovburiv spilno z Muzonom i poranen spinnogo mozku z Landau i Zhumentye 1906 roku vidznachena medallyu za horobrist za poryatunok divchini yaka vikinulasya v Senu vityagshi yiyi na bereg 1913 roku staye kavalerom ordena Pochesnogo legionu a 1921 roku oficerom cogo ordena Avgusta Dezherin Klyumpke na desyat rokiv perezhila svogo cholovika yakij pomer 1917 roku Za dopomogi dochki i zyatya vona prisvyatila ci desyat rokiv vidnovlennyu svoyeyi staroyi laboratoriyi ta biblioteki dlya stvorennya muzeyu prisvyachenogo naukovij diyalnosti podruzhzhya Dezherin Pomerla 5 listopada 1927 roku v Parizhi Pohovana na kladovishi Per Lashez poruch iz cholovikom dilyanka 28 Podruzhzhya Dezherin za robotoyuRodina 1849 1917 cholovik francuzkij likar nevrolog i nevropatolog shvejcarskogo pohodzhennya anatom Dochka Ivonna stala likarem vijshla zamizh za profesora Etyena Sorrelya i prisvyatila sebe likuvannyu kistkovogo tuberkulozu v likarni mista Berk Ye sestroyu astronomki Doroteyi Klyumpke Roberts hudozhnici Anni Klyumpke podrugi i biografa hudozhnici Rozi Boner i skripalki Pam yatNa chest doslidnici nazvano paralich nizhnih viddiliv ru vnaslidok urazhennya korinciv nerviv S8 i T1 vidomij yak ru Roboti j publikaciyiDes polynevrites en general et des paralysies et atrophies saturnines en particulier These de medecine Davy Paris 1889 Texte integral 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine Des Polynevrites en general et des paralysies et atrophies saturnines en particulier etude clinique et anatomopathologique F Alcan Paris 1889 Ocifrovanij dokument na sajti elektronnoyi biblioteki Gallica U spivavtorstvi Anatomie des centres nerveux Tome 1 Methodes generales d etude embryologie histogenese et histologie anatomie du cerveau par J Dejerine avec la collaboration de A Dejerine Klumpke Rueff Paris 1895 1901 Texte en ligne 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine Ocifrovanij dokument na sajti elektronnoyi biblioteki Gallica Anatomie des centres nerveux Tome 2 Fascicule 1 Anatomie du cerveau suite anatomie du rhombencephale par J Dejerine avec la collaboration de A Dejerine Klumpk Rueff Paris 1895 1901 Texte en ligne 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine Div takozhPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www fembio org biographie php frau frauendatenbank fem id 7256 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Laura Lynn Windsor Women in Medicine An Encyclopedia ABC CLIO 2002 280 s ISBN 9781576073926 Mary R S Creese Thomas M Creese Ladies in the Laboratory II West European Women in Science 1800 1900 a Survey of Their Contributions to Research Scarecrow Press 2004 318 s ISBN 9780810849792 Stephen Ashwal The Founders of Child Neurology Norman Publishing 1990 958 s ISBN 9780930405267 Catharine M C Haines Helen M Stevens International Women in Science A Biographical Dictionary to 1950 ABC CLIO 2001 405 s ISBN 9781576070901 Willem Levelt 1 2012 S 364 ISBN 978 0 19 162720 0 z dzherela 8 lipnya 2014PosilannyaAndre Thomas Augusta Dejerine Klumpke 1859 1927 L Encephale n 1 1929