Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Симон Лукич Аваліані (* 1881 — † 1922) — грузинський історик і дипломат. Вивчав історію Московського царства та Закавказзя.
| Аваліані Симон Лукич | |
|---|---|
| груз. სიმონ ლუკას ძე ავალიანი | |
| Народився | 27 березня 1881[1] Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія |
| Помер | 11 серпня 1922 (41 рік) Тифліс, Закавказька РФСР |
| Країна |  Російська імперія Російська республіка Російська СФРР |
| Діяльність | історик, громадський діяч, викладач університету |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | історія[2] і d[2] |
| Заклад | Тбіліський державний університет |
| Посада | ректор[2] |
Життєпис
Народився 27 березня 1881 року в Кутаїсі. У 1900 році завершив навчання у Кутаїській гімназії. Протягом 1900–1904 років навчався на історичному відділенні історико-філологічного факультету Імператорського Новоросійського університету.
Навчання завершив з золотою медаллю за твір присвячений Земським соборам Московської держави. Вихованець ординарного професора Імператорського Новоросійського університету Івана Линниченка.
Під його керівництвом написав низку рефератів, медальний твір, магістерську дисертацію. Водночас відчув вплив дослідника історії суспільно-політичних рухів та селянства В. Семевського. У 1909 та у 1916 роках намагався стати приват-доцентом Імператорського Новоросійського університету. Однак перший раз його кандидатура не була сприйнята владою, другий — професором Імператорського Новоросійського університету Є. Трифільєвим через його конфлікт з професором Іваном Линниченко. Викладав у низці одеських чоловічих гімназій. Автор-упорядник одної з перших у Російській імперії хрестоматій з нової історії для середніх шкіл. Протягом 1910-х років був одним з найплідніших одеських публіцистів (співпрацював з газетами «Одесские новости» та «Одесский листок», «Новая жизнь», «Русские ведомости» тощо), відстоюючи ліберальні погляди.
Прихильно ставився до національних рухів грузинського та українського народів. Писав численні статті та рецензії у «Журнале Министерства народного просвещения», «Исторический вестник», . Був одним з найактивніших членів Одеського бібліографічного товариства при Імператорському Новоросійському університеті, брав участь у загальноросійських археологічних з'їздах; діяльності історико-філологічного товариства при Імператорському Новоросійському університеті, Імператорського Одеського товариства історії і старожитностей; читав численні доповіді в одеських просвітницьких товариствах. Один з організаторів та натхненників кооперативного руху на Півдні України. Був одним з редакторів першого одеського кооперативного видання журналу «Южный кооператор», автором одного з перших популярних курсів з кооперації. Протягом 1916–1918 років був приват-доцентом Петроградського університету. Там захистив свою магістерську дисертацію. До 1919 року критикував політику більшовиків, але у 1919–1922 роках, працюючи професором Тбіліського державного університету та Політехнічного інституту (у 1921—1922 роках був його ректором), значно пом'якшив свою позицію. Читав низку курсів присвячених економічній історії країн Європи. Один з організаторів економіки Грузії на початку 1920-х.
На початку березня 1919 року працював економічним радником при Генконсульстві Грузії в Одесі.
Науковий доробок
Творча спадщина нараховує близько 200 робіт, написаних російською та грузинською мовами (зокрема перший грузиномовний підручник з всесвітньої історії). Більшість з цих робіт є історичними монографіями, статтями, рецензіями, хрестоматіями, бібліографічними покажчиками. Історіографічні інтереси були різноманітніми як тематично, географічно, так і хронологічно: історична бібліографія, історіографія, політична та церковна історія Московської держави XV–XVII ст., Півдня України та Кавказу першої половини ХІХ ст. тощо. Найбільш новаторськими стали дослідження, що були написані Аваліані на перетині історії соціально-економічних відносин та історії права, зокрема селянського питання на Півдні України та Кавказі.
Його магістерська дисертація «Крестьянский вопрос в Закавказье» отримала схвальну оцінку з боку Російської академії наук та Московського університету. Останній нагородив С. Аваліані премією ім. Ю. Самарина. Свою роботу автор доповнив фундаментальним бібліографічним покажчиком з історії селян Закавказзя. Прагнув використовувати «сирий» архівний матеріал, за допомогою якого розкривав малодосліджені питання історії, ставив нові дослідницькі завдання. Зокрема піонерська робота про політику М. Воронцова щодо селян на Півдні України ґрунтувалась на маловідомих документах з архіву управління Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора. Деякі роботи друкувались на основі дослідження архіву покійного професора О. Назімова, що зберігались у професора І. Линниченка. Зокрема на цьому матеріалі була написана робота про селянські повстання у Російській імперії за правління Олександра І. Вперше в історіографії висвітлив особливості аграрної політики Російської імперії на Кавказі, розбіжності в інтересах різних груп місцевого дворянства, вплив звичаєвого права на проведення селянської реформи на Кавказі у 1860-х роках, специфіку аграрних відносин в історико-географічних регіонах Грузії, специфіку різних груп кавказького селянства. Поставив такі оригінальні питання як специфіка грузинського феодалізму, вплив Візантії на Грузію тощо.
Наукові публікації
- Земские соборы в эпоху междуцарствия. Литературная история земских соборов. — Одесса, 1910;
- Волнения крестьян в царствование императора Александра I. — Сергиев-Посад, 1912.;
- Заметки к истории войны 1812 года. — СПб, 1914;
- Граф М. Воронцов и крестьянский вопрос // ЗООИД. — Т. XXXII. — 1915;
- Крестьянский вопрос в Закавказье. — Т. 1-4. — 1912, 1913—1914, 1920.
Примітки
- http://feb-web.ru/feb/masanov/man/01/man00046.htm
- Czech National Authority Database
Література
- Маршани Г. Н., Мегрелишвили Г. И. Симон Авалиани // Авалиани С. Л. Крестьянский вопрос в Закавказье. — Т. V. — Тбилиси, 1986. — С. 4-27;
- Музичко О. Грузини у суспільно-політичному та культурному житті Одеси у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. (1860-ті роки — 1920 рік) // Причорноморський регіон у контексті європейської політики. — Одеса-Ополє-Вроцлав, 2008. — С. 334—350.
- http://nasledie.enip.ras.ru/ras/view/person/history.html?id=42116618 [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simon Lukich Avaliani 1881 1922 gruzinskij istorik i diplomat Vivchav istoriyu Moskovskogo carstva ta Zakavkazzya Avaliani Simon Lukichgruz სიმონ ლუკას ძე ავალიანიNarodivsya27 bereznya 1881 1881 03 27 1 Kutayisi Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiyaPomer11 serpnya 1922 1922 08 11 41 rik Tiflis Zakavkazka RFSRKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRRDiyalnististorik gromadskij diyach vikladach universitetuAlma materONU im I I Mechnikova Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetGaluzistoriya 2 i d 2 ZakladTbiliskij derzhavnij universitetPosadarektor 2 ZhittyepisNarodivsya 27 bereznya 1881 roku v Kutayisi U 1900 roci zavershiv navchannya u Kutayiskij gimnaziyi Protyagom 1900 1904 rokiv navchavsya na istorichnomu viddilenni istoriko filologichnogo fakultetu Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu Navchannya zavershiv z zolotoyu medallyu za tvir prisvyachenij Zemskim soboram Moskovskoyi derzhavi Vihovanec ordinarnogo profesora Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu Ivana Linnichenka Pid jogo kerivnictvom napisav nizku referativ medalnij tvir magistersku disertaciyu Vodnochas vidchuv vpliv doslidnika istoriyi suspilno politichnih ruhiv ta selyanstva V Semevskogo U 1909 ta u 1916 rokah namagavsya stati privat docentom Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu Odnak pershij raz jogo kandidatura ne bula sprijnyata vladoyu drugij profesorom Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu Ye Trifilyevim cherez jogo konflikt z profesorom Ivanom Linnichenko Vikladav u nizci odeskih cholovichih gimnazij Avtor uporyadnik odnoyi z pershih u Rosijskij imperiyi hrestomatij z novoyi istoriyi dlya serednih shkil Protyagom 1910 h rokiv buv odnim z najplidnishih odeskih publicistiv spivpracyuvav z gazetami Odesskie novosti ta Odesskij listok Novaya zhizn Russkie vedomosti tosho vidstoyuyuchi liberalni poglyadi Prihilno stavivsya do nacionalnih ruhiv gruzinskogo ta ukrayinskogo narodiv Pisav chislenni statti ta recenziyi u Zhurnale Ministerstva narodnogo prosvesheniya Istoricheskij vestnik Buv odnim z najaktivnishih chleniv Odeskogo bibliografichnogo tovaristva pri Imperatorskomu Novorosijskomu universiteti brav uchast u zagalnorosijskih arheologichnih z yizdah diyalnosti istoriko filologichnogo tovaristva pri Imperatorskomu Novorosijskomu universiteti Imperatorskogo Odeskogo tovaristva istoriyi i starozhitnostej chitav chislenni dopovidi v odeskih prosvitnickih tovaristvah Odin z organizatoriv ta nathnennikiv kooperativnogo ruhu na Pivdni Ukrayini Buv odnim z redaktoriv pershogo odeskogo kooperativnogo vidannya zhurnalu Yuzhnyj kooperator avtorom odnogo z pershih populyarnih kursiv z kooperaciyi Protyagom 1916 1918 rokiv buv privat docentom Petrogradskogo universitetu Tam zahistiv svoyu magistersku disertaciyu Do 1919 roku kritikuvav politiku bilshovikiv ale u 1919 1922 rokah pracyuyuchi profesorom Tbiliskogo derzhavnogo universitetu ta Politehnichnogo institutu u 1921 1922 rokah buv jogo rektorom znachno pom yakshiv svoyu poziciyu Chitav nizku kursiv prisvyachenih ekonomichnij istoriyi krayin Yevropi Odin z organizatoriv ekonomiki Gruziyi na pochatku 1920 h Na pochatku bereznya 1919 roku pracyuvav ekonomichnim radnikom pri Genkonsulstvi Gruziyi v Odesi Naukovij dorobokTvorcha spadshina narahovuye blizko 200 robit napisanih rosijskoyu ta gruzinskoyu movami zokrema pershij gruzinomovnij pidruchnik z vsesvitnoyi istoriyi Bilshist z cih robit ye istorichnimi monografiyami stattyami recenziyami hrestomatiyami bibliografichnimi pokazhchikami Istoriografichni interesi buli riznomanitnimi yak tematichno geografichno tak i hronologichno istorichna bibliografiya istoriografiya politichna ta cerkovna istoriya Moskovskoyi derzhavi XV XVII st Pivdnya Ukrayini ta Kavkazu pershoyi polovini HIH st tosho Najbilsh novatorskimi stali doslidzhennya sho buli napisani Avaliani na peretini istoriyi socialno ekonomichnih vidnosin ta istoriyi prava zokrema selyanskogo pitannya na Pivdni Ukrayini ta Kavkazi Jogo magisterska disertaciya Krestyanskij vopros v Zakavkaze otrimala shvalnu ocinku z boku Rosijskoyi akademiyi nauk ta Moskovskogo universitetu Ostannij nagorodiv S Avaliani premiyeyu im Yu Samarina Svoyu robotu avtor dopovniv fundamentalnim bibliografichnim pokazhchikom z istoriyi selyan Zakavkazzya Pragnuv vikoristovuvati sirij arhivnij material za dopomogoyu yakogo rozkrivav malodoslidzheni pitannya istoriyi staviv novi doslidnicki zavdannya Zokrema pionerska robota pro politiku M Voroncova shodo selyan na Pivdni Ukrayini gruntuvalas na malovidomih dokumentah z arhivu upravlinnya Novorosijskogo ta Bessarabskogo general gubernatora Deyaki roboti drukuvalis na osnovi doslidzhennya arhivu pokijnogo profesora O Nazimova sho zberigalis u profesora I Linnichenka Zokrema na comu materiali bula napisana robota pro selyanski povstannya u Rosijskij imperiyi za pravlinnya Oleksandra I Vpershe v istoriografiyi visvitliv osoblivosti agrarnoyi politiki Rosijskoyi imperiyi na Kavkazi rozbizhnosti v interesah riznih grup miscevogo dvoryanstva vpliv zvichayevogo prava na provedennya selyanskoyi reformi na Kavkazi u 1860 h rokah specifiku agrarnih vidnosin v istoriko geografichnih regionah Gruziyi specifiku riznih grup kavkazkogo selyanstva Postaviv taki originalni pitannya yak specifika gruzinskogo feodalizmu vpliv Vizantiyi na Gruziyu tosho Naukovi publikaciyiZemskie sobory v epohu mezhducarstviya Literaturnaya istoriya zemskih soborov Odessa 1910 Volneniya krestyan v carstvovanie imperatora Aleksandra I Sergiev Posad 1912 Zametki k istorii vojny 1812 goda SPb 1914 Graf M Voroncov i krestyanskij vopros ZOOID T XXXII 1915 Krestyanskij vopros v Zakavkaze T 1 4 1912 1913 1914 1920 Primitkihttp feb web ru feb masanov man 01 man00046 htm Czech National Authority Database d Track Q13550863LiteraturaMarshani G N Megrelishvili G I Simon Avaliani Avaliani S L Krestyanskij vopros v Zakavkaze T V Tbilisi 1986 S 4 27 Muzichko O Gruzini u suspilno politichnomu ta kulturnomu zhitti Odesi u drugij polovini HIH na pochatku HH st 1860 ti roki 1920 rik Prichornomorskij region u konteksti yevropejskoyi politiki Odesa Opolye Vroclav 2008 S 334 350 http nasledie enip ras ru ras view person history html id 42116618 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine