Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́бруцький запові́дник, або приро́дний запові́дник А́брука (ест. Abruka looduskaitseala) — природний заповідник, розташований на заході Естонії. Створений 3 грудня 1937 року задля охорони масиву широколистяного лісу, пізніше був розширений з метою охорони оселищ рідкісних птахів. Сучасна площа складає 414,3 га. Входить до складу європейської мережі природоохоронних територій Natura 2000.
 Заповідна влітку. | |
| 58°08′47″ пн. ш. 22°30′26″ сх. д. / 58.14638888891677482° пн. ш. 22.50722222224977997° сх. д.Координати: 58°08′47″ пн. ш. 22°30′26″ сх. д. / 58.14638888891677482° пн. ш. 22.50722222224977997° сх. д. | |
| Країна |  Естонія |
|---|---|
| Розташування | Каарма, Сааремаа, Естонія |
| Водні об'єкти | Балтійське море |
| Площа | 414,3 га |
| Засновано | 3 грудня 1937 |
| Оператор | Департамент навколишнього середовища |
| Статус: | d[3] |
  Абруцький заповідник (Естонія) | |
 Абруцький заповідник у Вікісховищі | |
Історія
Заповідник Абрука розташований на невеликому однойменному острові. Через низьку щільність населення тут добре зберігся широколистяний праліс, тому ще 1932 року міністром сільського господарства Естонії для цієї місцевості були встановленні обмеження щодо природокористування. 3 грудня 1937 року уряд Естонії постановив узяти Абруцький ліс під охорону, щоб запобігти можливому вирубуванню в майбутньому. Встановлений охоронний режим забороняв будь-яку господарську діяльність у лісі (збирання рослин, випасання худоби тощо), а також полювання на звірів і птахів, окрім диких свиней і лисиць. Також було дозволено вибірково вирубувати старі засохлі ялини і вивозити до 25 м³ дров. Початкова площа охоронної зоні склала лише 98,1 га. 1959 року її збільшили до 103 га, а 2007 року істотно розширили до 414,3 га. Після розширення до задач охоронної діяльності заповідника Абрука додали збереження природного середовища коловодних і перелітних птахів, а сам заповідник включили до європейської природоохоронної мережі Natura 2000.
Географія
Абруцький заповідник знаходиться на заході Естонії, в повіті Сааремаа, у волості Каарма. Його терени охоплюють частину острову Абрука, а також дрібніші острови і . Поблизу кордонів заповідника існує тільки один населений пункт — село Абрука.
Територія Абруцького заповідника рівнинна. В його межах представлені такі типи ландшафтів як широколистяні ліси, заболочені ліси, штучні деревні насадження, , струмки, альварні та приморські луки, невеликі острівці. Ліси зосереджені у глибині суходолу, тобто на найбільшому в межах заповідника острові Абрука. Острівці меншого розміру, відкриті морським вітрам, переважно безлісі. Власне акваторія Балтійського моря до охоронної зони не входить.
Флора
Цінність широколистяних лісів заповідника полягає в тому, що вони є залишками реліктової рослинності, що сформувалась в цій місцевості 5000—7000 років тому в атлантичному кліматичному періоді. В Абруцькому лісовому масиві панує липа дрібнолиста із домішками в'яза шорсткого і ясена звичайного. Подекуди трапляються поодинокі ялини європейські, дуби звичайні, берези повислі, осики. Середній вік дерев у верхньому ярусі складає 100 років, а вік найстаріших особин оцінюють у 160—200 років. У підліску переважає ліщина звичайна. Трав'яний покрив в таких лісах багатий. Серед рідкісних рослин тут можна побачити горлянку повзучу, коручку чемерникоподібну, цибулю ведмежу. Разом з останнім видом навесні квітучий покрив утворюють чисельні анемони жовтецева і дібровна. У найбільш затінених куточках лісу звичайні папороті.
Чимало рідкісних представників флори Естонії зростає на заповідних луках. На прибережних ділянках тут трапляються журавець блискучий, , содник приморський, подалі від урізу води — особливо рідкісний для Естонії бутень п'янкий. Натомість орхідеї віддають перевагу альварам, чиї вапнякові ґрунти їм особливо до вподоби. Серед лучних орхідей тут доволі звичайні зозульки плямисті та зозулинець чоловічий.
Крім того, для рослинності заповідника характерні лишайники, що зростають як у трав'яному покриві, так і на стовбурах дерев. Серед цих організмів переважають й лобарія легеневоподібна.
Фауна
Враховуючи невелику площу заповідника Абрука, охорона тварин не належить до першочергових завдань цієї установи. Втім, незначний антропогенний вплив нечисельного населення і близькість відкритого моря сприяють появі тут різноманітних птахів. Основу пташиного населення на приморських луках становлять кулики. До звичних мешканців охоронюваної території слід віднести грицика великого, крем'яшника звичайного, пісочника великого, чоботаря. До особливо рідкісних пернатих заповідника належить побережник чорногрудий балтійського підвиду. Крім них, на луках і узбережжях гніздується багато крячків і мартинів, зокрема такі види як: крячок каспійський, полярний і рябодзьобий, мартин чорнокрилий. Представники інших груп пернатих на заповідній території нечисленні. Серед них цінними є качки турпани, а також орлани-білохвости — єдині хижі птахи Абруцького заповідника.
Інші систематичні групи тварин у заповіднику не досліджені.
Туристична інфраструктура
Оскільки територія заповідника Абрука мала, установа не має окремого штату охоронців і розвиненої туристичної інфраструктури. Туристи можуть відвідати деякі прикордонні ділянки охоронюваної зони, пересуваючись лісовою ґрунтовою дорогою. Зазвичай це роблять в рамках загального туру по острову. В околицях заповідника і села Абрука вони можуть побачити старовинні будинки, традиційні для заходу Естонії кам'яні огорожі, вітряки, а також два сучасних маяки XX століття, з-поміж яких особливо визначний .
В межах охоронної зони єдиним туристичним об'єктом є липа Ліппмаа. Це дуже старе дерево з незвичайним гіллям. Воно назване на честь видатного естонського ботаніка , який в Абруцькому заповіднику досліджував трав'янисті рослини.
Джерела
- [Природний заповідник Абрука]. register.keskkonnainfo.ee ((ест.)) . Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 20 травня 2019.
- Постанова уряду Республіки від 3 грудня 1937 року про охорону водних ресурсів і територій.(ест.)
- Реєстр довкілля Естонії
- Sepp M. Saare maakonna loodusväärtused [ 5 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — 2012. — C. 10.(ест.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A bruckij zapovi dnik abo priro dnij zapovi dnik A bruka est Abruka looduskaitseala prirodnij zapovidnik roztashovanij na zahodi Estoniyi Stvorenij 3 grudnya 1937 roku zadlya ohoroni masivu shirokolistyanogo lisu piznishe buv rozshirenij z metoyu ohoroni oselish ridkisnih ptahiv Suchasna plosha skladaye 414 3 ga Vhodit do skladu yevropejskoyi merezhi prirodoohoronnih teritorij Natura 2000 Abruckij zapovidnikZapovidna vlitku Zapovidna vlitku 58 08 47 pn sh 22 30 26 sh d 58 14638888891677482 pn sh 22 50722222224977997 sh d 58 14638888891677482 22 50722222224977997 Koordinati 58 08 47 pn sh 22 30 26 sh d 58 14638888891677482 pn sh 22 50722222224977997 sh d 58 14638888891677482 22 50722222224977997Krayina EstoniyaRoztashuvannya Kaarma Saaremaa EstoniyaVodni ob yekti Baltijske morePlosha 414 3 gaZasnovano 3 grudnya 1937Operator Departament navkolishnogo seredovishaStatus d 3 Abruckij zapovidnik Estoniya Abruckij zapovidnik u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Abruka IstoriyaZapovidnik Abruka roztashovanij na nevelikomu odnojmennomu ostrovi Cherez nizku shilnist naselennya tut dobre zberigsya shirokolistyanij pralis tomu she 1932 roku ministrom silskogo gospodarstva Estoniyi dlya ciyeyi miscevosti buli vstanovlenni obmezhennya shodo prirodokoristuvannya 3 grudnya 1937 roku uryad Estoniyi postanoviv uzyati Abruckij lis pid ohoronu shob zapobigti mozhlivomu virubuvannyu v majbutnomu Vstanovlenij ohoronnij rezhim zaboronyav bud yaku gospodarsku diyalnist u lisi zbirannya roslin vipasannya hudobi tosho a takozh polyuvannya na zviriv i ptahiv okrim dikih svinej i lisic Takozh bulo dozvoleno vibirkovo virubuvati stari zasohli yalini i vivoziti do 25 m drov Pochatkova plosha ohoronnoyi zoni sklala lishe 98 1 ga 1959 roku yiyi zbilshili do 103 ga a 2007 roku istotno rozshirili do 414 3 ga Pislya rozshirennya do zadach ohoronnoyi diyalnosti zapovidnika Abruka dodali zberezhennya prirodnogo seredovisha kolovodnih i perelitnih ptahiv a sam zapovidnik vklyuchili do yevropejskoyi prirodoohoronnoyi merezhi Natura 2000 GeografiyaZabolochenij lis Anemoni kvitnut u vesnyanomu lisi Priberezhni luki Abruki Abruckij zapovidnik znahoditsya na zahodi Estoniyi v poviti Saaremaa u volosti Kaarma Jogo tereni ohoplyuyut chastinu ostrovu Abruka a takozh dribnishi ostrovi i Poblizu kordoniv zapovidnika isnuye tilki odin naselenij punkt selo Abruka Teritoriya Abruckogo zapovidnika rivninna V jogo mezhah predstavleni taki tipi landshaftiv yak shirokolistyani lisi zabolocheni lisi shtuchni derevni nasadzhennya strumki alvarni ta primorski luki neveliki ostrivci Lisi zoseredzheni u glibini suhodolu tobto na najbilshomu v mezhah zapovidnika ostrovi Abruka Ostrivci menshogo rozmiru vidkriti morskim vitram perevazhno bezlisi Vlasne akvatoriya Baltijskogo morya do ohoronnoyi zoni ne vhodit FloraCinnist shirokolistyanih lisiv zapovidnika polyagaye v tomu sho voni ye zalishkami reliktovoyi roslinnosti sho sformuvalas v cij miscevosti 5000 7000 rokiv tomu v atlantichnomu klimatichnomu periodi V Abruckomu lisovomu masivi panuye lipa dribnolista iz domishkami v yaza shorstkogo i yasena zvichajnogo Podekudi traplyayutsya poodinoki yalini yevropejski dubi zvichajni berezi povisli osiki Serednij vik derev u verhnomu yarusi skladaye 100 rokiv a vik najstarishih osobin ocinyuyut u 160 200 rokiv U pidlisku perevazhaye lishina zvichajna Trav yanij pokriv v takih lisah bagatij Sered ridkisnih roslin tut mozhna pobachiti gorlyanku povzuchu koruchku chemernikopodibnu cibulyu vedmezhu Razom z ostannim vidom navesni kvituchij pokriv utvoryuyut chiselni anemoni zhovteceva i dibrovna U najbilsh zatinenih kutochkah lisu zvichajni paporoti Chimalo ridkisnih predstavnikiv flori Estoniyi zrostaye na zapovidnih lukah Na priberezhnih dilyankah tut traplyayutsya zhuravec bliskuchij sodnik primorskij podali vid urizu vodi osoblivo ridkisnij dlya Estoniyi buten p yankij Natomist orhideyi viddayut perevagu alvaram chiyi vapnyakovi grunti yim osoblivo do vpodobi Sered luchnih orhidej tut dovoli zvichajni zozulki plyamisti ta zozulinec cholovichij Krim togo dlya roslinnosti zapovidnika harakterni lishajniki sho zrostayut yak u trav yanomu pokrivi tak i na stovburah derev Sered cih organizmiv perevazhayut j lobariya legenevopodibna FaunaBaltijskij pidvid chornogrudogo poberezhnika v Estoniyi pid osoblivoyu ohoronoyu Vrahovuyuchi neveliku ploshu zapovidnika Abruka ohorona tvarin ne nalezhit do pershochergovih zavdan ciyeyi ustanovi Vtim neznachnij antropogennij vpliv nechiselnogo naselennya i blizkist vidkritogo morya spriyayut poyavi tut riznomanitnih ptahiv Osnovu ptashinogo naselennya na primorskih lukah stanovlyat kuliki Do zvichnih meshkanciv ohoronyuvanoyi teritoriyi slid vidnesti gricika velikogo krem yashnika zvichajnogo pisochnika velikogo chobotarya Do osoblivo ridkisnih pernatih zapovidnika nalezhit poberezhnik chornogrudij baltijskogo pidvidu Krim nih na lukah i uzberezhzhyah gnizduyetsya bagato kryachkiv i martiniv zokrema taki vidi yak kryachok kaspijskij polyarnij i ryabodzobij martin chornokrilij Predstavniki inshih grup pernatih na zapovidnij teritoriyi nechislenni Sered nih cinnimi ye kachki turpani a takozh orlani bilohvosti yedini hizhi ptahi Abruckogo zapovidnika Inshi sistematichni grupi tvarin u zapovidniku ne doslidzheni Turistichna infrastrukturaLipa Lippmaa u 2012 roci Oskilki teritoriya zapovidnika Abruka mala ustanova ne maye okremogo shtatu ohoronciv i rozvinenoyi turistichnoyi infrastrukturi Turisti mozhut vidvidati deyaki prikordonni dilyanki ohoronyuvanoyi zoni peresuvayuchis lisovoyu gruntovoyu dorogoyu Zazvichaj ce roblyat v ramkah zagalnogo turu po ostrovu V okolicyah zapovidnika i sela Abruka voni mozhut pobachiti starovinni budinki tradicijni dlya zahodu Estoniyi kam yani ogorozhi vitryaki a takozh dva suchasnih mayaki XX stolittya z pomizh yakih osoblivo viznachnij V mezhah ohoronnoyi zoni yedinim turistichnim ob yektom ye lipa Lippmaa Ce duzhe stare derevo z nezvichajnim gillyam Vono nazvane na chest vidatnogo estonskogo botanika yakij v Abruckomu zapovidniku doslidzhuvav trav yanisti roslini Dzherela Prirodnij zapovidnik Abruka register keskkonnainfo ee est Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 20 travnya 2019 Postanova uryadu Respubliki vid 3 grudnya 1937 roku pro ohoronu vodnih resursiv i teritorij est Reyestr dovkillya Estoniyi d Track Q12366858 Sepp M Saare maakonna loodusvaartused 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine 2012 C 10 est