Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абдель Рахман Мухаммед Ареф (араб. عبد الرحمن عارف; 1916 — 24 серпня 2007) — іракський державний діяч, політик і військовик, третій президент країни, голова уряду упродовж короткого періоду 1967 року.
| Абдель Рахман Ареф араб. عبد الرحمن عارف | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 16 квітня 1966 — 17 липня 1968 року | |||
| Попередник: | Абдул Салам Ареф | ||
| Наступник: | Ахмед Хасан аль-Бакр | ||
| |||
| 10 травня — 10 липня 1967 року | |||
| Попередник: | Наджі Таліб | ||
| Наступник: | Тахір Ях'я | ||
| Народження: | 1916[1][…] Багдад, Османська імперія | ||
| Смерть: | 24 серпня 2007[4][5][…] Амман, Йорданія | ||
| Країна: | Ірак | ||
| Релігія: | Іслам | ||
| Партія: | АСС | ||
| Автограф: |  | ||
| | |||
Життєпис
Брав активну учать у перевороті 1958 року, в результаті якого в країні було повалено монархію. Також він був учасником перевороту 1963 року, що привів до влади його брата, Абдула Салама Арефа. Брат призначив його керівником армії. Після загибелі останнього в авіакатастрофі Абдель Рахман замінив його на посту президента. Ареф також став генеральним секретарем Ради революційного командування Іраку.
Абдель Рахман Ареф продовжив політику свого брата. Його влада спиралась лише на армію та державний апарат. Політична нестабільність часів його правління поглиблювала державну кризу в країні. Президент марно намагався маневрувати між різними опозиційними силами.
Восени 1966 року Абдель Рахман Ареф вирішив поїхати до Курдистану й зустрітись з Барзані. Та зустріч відбулась 28 жовтня в населеному пункті Джиндіан біля Ревандуза й тривала чотири години. Арефа супроводжували міністр у справах відновлення Півночі Ахмед Кемаль Кадер, міністр оборони Шукрі, генерал Фуад Ареф і Шейх Баба Алі. Перемовини в Джиндіане стосувались питань реалізації умов перемир'я 29 червня. Барзані зажадав від уряду конкретизувати умови декларації про мирне врегулювання. Він, зокрема, підняв питання про включення представників курдів до складу уряду, надання посади віце-президента представнику курдів, призначення одного з курдських генералів командувачем другої дивізії іракської армії. Президент Ареф пристав на ті пропозиції Барзані. У свою чергу президент висунув такі вимоги: відновлення урядових адміністративних органів у Курдистані, повернення важкої артилерії, яку курди захопили під час весняних битв тощо. Під час візиту Ареф подарував Барзані легкове авто, а Барзані подарував президенту Іраку срібне блюдце, на якому було викарбувано слова «Арабсько-курдське братство!». Поїздка Арефа до Барзані та його перемовини щодо умов врегулювання курдського питання спричинили різко негативну реакцію з боку правоекстремістських сил.
Напередодні Шестиденної війни 1967 року в Синаї було сконцентровано 100 тисяч єгипетських військовослужбовців і понад 900 танків. З півночі Ізраїлю загрожували 6 сирійських дивізій і 300 танків. До єгипетсько-сирійського союзу приєдналась Йорданія, що виставила 7 бригад і 270 танків. Абдель Рахман Ареф, прагнучи закріпити своє лідерство в арабському світі вирішив приєднатись до військової кампанії арабських країн.
3 червня 1967 року президент Ареф видав декрет про звільнення бааситів, заарештованих у період від 13 до 18 листопада 1963 року, які опирались захопленню влади його братом. Амністія бааситів мотивувалась тим, що «слід надати можливість усім взяти участь у війні проти Ізраїлю». Наступного дня, 4 червня, Ірак увійшов до військової коаліції з Єгиптом, Сирією та Йорданією.
Війна тривала шість днів, однак її результат був вирішений упродовж перших шести годин, коли прямо на аеродромах було знищено більшість єгипетських літаків. Після того почались наземні бої, в яких Ізраїль розбив армії арабських країн та окупував території сектору Гази, Синайський півострів, Західний берег річки Йордан і Голанські висоти. В Іраку звістка про поразку стала національною трагедією, а авторитет президента ще більше похитнувся.
Навесні 1968 року країну сколихнула урядова криза. У квітні тринадцять відставних офіцерів, серед яких двоє були колишніми прем'єр-міністрами, а ще п'ятеро — баасистами, подали Арефу меморандум, вимагаючи звільнення прем'єр-міністра Тахіра Ях'я, заснування законодавчих зборів і формування нового уряду. Наступного місяця президент Ареф, остерігаючись втратити владу, відтермінував ще на два роки вибори до парламенту, вироблення та введення в дію конституції, але проти нього вже готувався заколот. Активну діяльність проти уряду розгорнула нелегальна організація молодих офіцерів «Арабський революційний рух», що ставила собі на меті повалення чинного режиму. Для підготовки перевороту керівники тієї організації — заступник начальника другого бюро розвідки полковник Абд-ар-Раззак ан-Наєф і командувач президентської гвардії генерал Ібрагім Абд-ар-Рахман Дауд — встановили зв'язок з керівниками партії Баас і групою консервативних офіцерів на чолі з генералом Абдель Азізом аль-Окайлі.
Короткому правлінню Арефа було покладено край 16 липня 1968 року, коли партія Баас здійснила безкровний військовий переворот. Міністр оборони Хардан Аль-Тікріті зателефонував Арефу й повідомив, що він більше не президент. Після того поваленого лідера вислали до Туреччини. Спочатку він жив у Лондоні, потім — у Стамбулі. 1979 року Саддам Хусейн, який прийшов до влади, дозволив йому повернутись на батьківщину. Йому дозволили залишити країну тільки одного разу, для паломництва до Мекки. Після повалення Саддама Хусейна Абдель Рахман Ареф назавжди залишив Ірак та оселився у столиці Йорданії Аммані. 2004 року тимчасовий уряд Іраку ухвалив рішення сплачувати Арефу пенсію й виділити кошти на його лікування у Йорданії.
Колишній президент Іраку Абдель Рахман Ареф помер у військовому шпиталі 24 серпня 2007 року.
Примітки
- Nationalencyklopedin — 1999.
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 25 грудня 2017.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - [1][недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
Джерела
- Саддам Хусейн [ 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abdel Rahman Muhammed Aref arab عبد الرحمن عارف 1916 24 serpnya 2007 irakskij derzhavnij diyach politik i vijskovik tretij prezident krayini golova uryadu uprodovzh korotkogo periodu 1967 roku Abdel Rahman Aref arab عبد الرحمن عارف Abdel Rahman Aref Prapor 3 j Prezident Iraku 16 kvitnya 1966 17 lipnya 1968 roku Poperednik Abdul Salam Aref Nastupnik Ahmed Hasan al Bakr Prapor Prem yer ministr Iraku 10 travnya 10 lipnya 1967 roku Poperednik Nadzhi Talib Nastupnik Tahir Yah ya Narodzhennya 1916 1 Bagdad Osmanska imperiyaSmert 24 serpnya 2007 2007 08 24 4 5 Amman JordaniyaKrayina IrakReligiya IslamPartiya ASS Avtograf Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisBrav aktivnu uchat u perevoroti 1958 roku v rezultati yakogo v krayini bulo povaleno monarhiyu Takozh vin buv uchasnikom perevorotu 1963 roku sho priviv do vladi jogo brata Abdula Salama Arefa Brat priznachiv jogo kerivnikom armiyi Pislya zagibeli ostannogo v aviakatastrofi Abdel Rahman zaminiv jogo na postu prezidenta Aref takozh stav generalnim sekretarem Radi revolyucijnogo komanduvannya Iraku Abdel Rahman Aref prodovzhiv politiku svogo brata Jogo vlada spiralas lishe na armiyu ta derzhavnij aparat Politichna nestabilnist chasiv jogo pravlinnya pogliblyuvala derzhavnu krizu v krayini Prezident marno namagavsya manevruvati mizh riznimi opozicijnimi silami Voseni 1966 roku Abdel Rahman Aref virishiv poyihati do Kurdistanu j zustritis z Barzani Ta zustrich vidbulas 28 zhovtnya v naselenomu punkti Dzhindian bilya Revanduza j trivala chotiri godini Arefa suprovodzhuvali ministr u spravah vidnovlennya Pivnochi Ahmed Kemal Kader ministr oboroni Shukri general Fuad Aref i Shejh Baba Ali Peremovini v Dzhindiane stosuvalis pitan realizaciyi umov peremir ya 29 chervnya Barzani zazhadav vid uryadu konkretizuvati umovi deklaraciyi pro mirne vregulyuvannya Vin zokrema pidnyav pitannya pro vklyuchennya predstavnikiv kurdiv do skladu uryadu nadannya posadi vice prezidenta predstavniku kurdiv priznachennya odnogo z kurdskih generaliv komanduvachem drugoyi diviziyi irakskoyi armiyi Prezident Aref pristav na ti propoziciyi Barzani U svoyu chergu prezident visunuv taki vimogi vidnovlennya uryadovih administrativnih organiv u Kurdistani povernennya vazhkoyi artileriyi yaku kurdi zahopili pid chas vesnyanih bitv tosho Pid chas vizitu Aref podaruvav Barzani legkove avto a Barzani podaruvav prezidentu Iraku sribne blyudce na yakomu bulo vikarbuvano slova Arabsko kurdske bratstvo Poyizdka Arefa do Barzani ta jogo peremovini shodo umov vregulyuvannya kurdskogo pitannya sprichinili rizko negativnu reakciyu z boku pravoekstremistskih sil Naperedodni Shestidennoyi vijni 1967 roku v Sinayi bulo skoncentrovano 100 tisyach yegipetskih vijskovosluzhbovciv i ponad 900 tankiv Z pivnochi Izrayilyu zagrozhuvali 6 sirijskih divizij i 300 tankiv Do yegipetsko sirijskogo soyuzu priyednalas Jordaniya sho vistavila 7 brigad i 270 tankiv Abdel Rahman Aref pragnuchi zakripiti svoye liderstvo v arabskomu sviti virishiv priyednatis do vijskovoyi kampaniyi arabskih krayin 3 chervnya 1967 roku prezident Aref vidav dekret pro zvilnennya baasitiv zaareshtovanih u period vid 13 do 18 listopada 1963 roku yaki opiralis zahoplennyu vladi jogo bratom Amnistiya baasitiv motivuvalas tim sho slid nadati mozhlivist usim vzyati uchast u vijni proti Izrayilyu Nastupnogo dnya 4 chervnya Irak uvijshov do vijskovoyi koaliciyi z Yegiptom Siriyeyu ta Jordaniyeyu Vijna trivala shist dniv odnak yiyi rezultat buv virishenij uprodovzh pershih shesti godin koli pryamo na aerodromah bulo znisheno bilshist yegipetskih litakiv Pislya togo pochalis nazemni boyi v yakih Izrayil rozbiv armiyi arabskih krayin ta okupuvav teritoriyi sektoru Gazi Sinajskij pivostriv Zahidnij bereg richki Jordan i Golanski visoti V Iraku zvistka pro porazku stala nacionalnoyu tragediyeyu a avtoritet prezidenta she bilshe pohitnuvsya Navesni 1968 roku krayinu skolihnula uryadova kriza U kvitni trinadcyat vidstavnih oficeriv sered yakih dvoye buli kolishnimi prem yer ministrami a she p yatero baasistami podali Arefu memorandum vimagayuchi zvilnennya prem yer ministra Tahira Yah ya zasnuvannya zakonodavchih zboriv i formuvannya novogo uryadu Nastupnogo misyacya prezident Aref osterigayuchis vtratiti vladu vidterminuvav she na dva roki vibori do parlamentu viroblennya ta vvedennya v diyu konstituciyi ale proti nogo vzhe gotuvavsya zakolot Aktivnu diyalnist proti uryadu rozgornula nelegalna organizaciya molodih oficeriv Arabskij revolyucijnij ruh sho stavila sobi na meti povalennya chinnogo rezhimu Dlya pidgotovki perevorotu kerivniki tiyeyi organizaciyi zastupnik nachalnika drugogo byuro rozvidki polkovnik Abd ar Razzak an Nayef i komanduvach prezidentskoyi gvardiyi general Ibragim Abd ar Rahman Daud vstanovili zv yazok z kerivnikami partiyi Baas i grupoyu konservativnih oficeriv na choli z generalom Abdel Azizom al Okajli Korotkomu pravlinnyu Arefa bulo pokladeno kraj 16 lipnya 1968 roku koli partiya Baas zdijsnila bezkrovnij vijskovij perevorot Ministr oboroni Hardan Al Tikriti zatelefonuvav Arefu j povidomiv sho vin bilshe ne prezident Pislya togo povalenogo lidera vislali do Turechchini Spochatku vin zhiv u Londoni potim u Stambuli 1979 roku Saddam Husejn yakij prijshov do vladi dozvoliv jomu povernutis na batkivshinu Jomu dozvolili zalishiti krayinu tilki odnogo razu dlya palomnictva do Mekki Pislya povalennya Saddama Husejna Abdel Rahman Aref nazavzhdi zalishiv Irak ta oselivsya u stolici Jordaniyi Ammani 2004 roku timchasovij uryad Iraku uhvaliv rishennya splachuvati Arefu pensiyu j vidiliti koshti na jogo likuvannya u Jordaniyi Kolishnij prezident Iraku Abdel Rahman Aref pomer u vijskovomu shpitali 24 serpnya 2007 roku PrimitkiNationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Arhiv originalu za 30 lipnya 2012 Procitovano 25 grudnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 1 nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 26 grudnya 2017 Procitovano 25 grudnya 2017 DzherelaSaddam Husejn 17 zhovtnya 2017 u Wayback Machine