Їжа́к європе́йський, або їжа́к звича́йний (Erinaceus europaeus) — комахоїдний ссавець родини Їжакових. Один з 4-х видів свого роду. Поширений на більшій частині Європи, у фауні України відсутній.
Їжак європейський Період існування: середній міоцен — сучасність | |
---|---|
Молодий європейський їжачок | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
Родина: | Їжакові (Erinaceidae) |
Рід: | Їжак (Erinaceus) |
Вид: | Їжак європейський (E. europaeus) |
Біноміальна назва | |
Erinaceus europaeus Linnaeus, 1758 | |
Поширення у Європі та світі | |
Цей вид інколи (особливо у давній літературі) згадують для фауни України, проте насправді в Україні достовірно відомий інший вид, їжак білочеревий, або білогрудий (Erinaceus roumanicus) Деякий час після обґрунтування належності їжаків України до іншого, ніж Erinaceus europaeus, виду їх позначали як Erinaceus concolor. Вважається, що у зоні дотику ареалів їжака європейського та їжака білогрудого трапляється спонтанна гібридизація, факти якої припускають тільки за морфологічними даними і не підтверджено генетично.
Довжина тіла складає 20—30 см. Маса тіла — 700—1200 г.
Поширення
Ареал включає Західну і Центральну Європу, Британські острови, південь Скандинавії, північний захід Європейської частини Росії, Західний Сибір і Казахстан. Зустрічається також на островах Середземного моря (Корсика, Сардинія, Ельба, Сицилія). Цей вид також був інтродукований до Нової Зеландії.
Поведінка
Місця проживання
Звичайний їжак населяє найрізноманітніші місця проживання, уникаючи великих боліт і суцільних хвойних масивів. Віддає перевагу узліссям, переліскам, невеликим галявинам, заплавам річок. Цей вид цілком може жити поруч з людиною. В Європі звичайного їжака можна знайти у відкритих лісах, трав'янистих рівнинах, в чагарниках, піщаній місцевості і навіть у парках
Спосіб життя
Цей вид веде значною мірою нічний спосіб життя. День їжаки проводять у гнізді або інших укриттях. Гнізда будують в кущах, ямах, печерах, занедбаних норах гризунів або в коренях дерев. Зазвичай гніздо займає в діаметрі 15—20 см, в ньому знаходиться підстилка з сухої трави чи листя, моху. За допомогою довгих середніх пальців на ногах їжаки доглядають за своїми колючками. Груди тварини вилизують язиком. Самці агресивні один до одного, ревно охороняють свої ділянки. Площа таких ділянок становить у самців 7-39 га, а у самок — 6-10 га. Линяння у звичайних їжаків відбувається повільно, зазвичай навесні або восени. В середньому, за рік міняється тільки одна голка з трьох. Кожна голка зростає 12—18 місяців. У природі ці тварини живуть 3—5 років, в неволі можуть доживати до 8-10 років.
Звичайні їжаки — досить швидкі тварини для своїх розмірів. Вони здатні бігати зі швидкістю до 3 м/с, вміють добре плавати і стрибати. Ходячи та бігаючи, їжаки ступають на землю всією ступнею. Як у багатьох нічних тварин, у їжака погано розвинений зір, зате вони мають гострий нюх і слух. Їжак може легко стати на задні лапи у повен зріст, опираючись або чіпляючись передніми лапами для подолання перешкод. У літній час частота пульсу становить 180 скорочень на хвилину, в зимову сплячку частота знижується до 20-60 ударів на хвилину, при цьому їжаки роблять всього один вдих на хвилину. З настанням заморозків європейські їжаки щільно закривають вхід в нору і впадають в зимову сплячку. Зазвичай така сплячка триває з жовтня по квітень. Під час сплячки температура тіла їжака падає до 1,8 °C. За літо йому необхідно запасти якомога більше жиру, адже якщо звичайний їжак впаде в сплячку без достатнього запасу жиру (менше 500 г), то взимку він ризикує померти від голоду. Після сплячки не виходить з гнізда до тих пір, поки температура повітря не підніметься до 15 °C. Звичайні їжаки ведуть одиночний спосіб життя, але живуть недалеко один від одного. Дорослі статевозрілі особини намагаються не підходити надто близько один до одного.
Харчування
Звичайний їжак — це всеїдна тварина. Основу його харчування складають дорослі комахи, гусениці, слимаки, іноді дощові черви. У природних умовах на хребетних нападає рідко, найчастіше жертвами їжака стають задубілі рептилії і амфібії. З рослин може поїдати ягоди і фрукти.
Дослідження харчування звичайного їжака показують, що іноді в неволі він може з'їсти гадюку. Таке можливо і в диких умовах, зважаючи на малу сприйнятливість їжаків до зміїної отрути. У 1811 році П. С. Паллас експериментально встановив, що їжаки без шкоди для себе поїдали наривників, що містять високотоксичну для інших тварин отруту. На їжаків також слабо діють такі отрути, як миш'як, сулема, опіум і навіть синильна кислота.
Мишей, до яких іноді відносять не стільки справжніх мишей, скільки менш спритних полівок, в природі їжаки добувають досить рідко і в невеликих кількостях. Зазвичай їжаки ласують яйцями або пташенятами будь-яких дрібних птахів, що гніздяться на землі.
Розмноження
Після зимової сплячки у їжаків починається шлюбний період. Між самцями часто відбуваються бійки через самок. Самці кусають один одного за ноги, морду, штовхаються, використовують в бою свої голки. Під час бійки їжаки голосно сопуть і фиркають. Після битви переможець годинами кружляє біля самки. Під час спаровування самець знаходиться ззаду самки. Вагіна у самки знаходиться в самому кінці тіла, а пеніс у самця в середині живота, через це йому немає необхідності повністю підійматися на самку. Перед спарюванням самка ретельно пригладжує колючки і згинає спину вниз. Після спарювання їжаки розходяться. Як притулок їжачиха або риє власну нору, або використовує покинуті нори гризунів. У норі знаходиться підстилка з сухої трави та листя.
Як правило, за рік самка приносить тільки один виводок. Вагітність триває 49 днів. У поносі зазвичай 3-8 (найчастіше 4) дитинчат. Їжачки народжуються голими, сліпими, з яскраво-рожевою шкірою, маса їх тіла складає всього 12 грамів. Через кілька годин після народження у них з'являються білі й темні м'які голки. Лактація триває близько 1 місяця. Після її закінчення їжаки починають жити самостійно. Статевозрілими стають до 10-12 місяців.
Тривалість життя і смертність
Європейські їжаки у неволі можуть жити до десяти років, хоча середня тривалість життя у природі становить три роки. Голод є найпоширенішою причиною смерті, зазвичай трапляється під час зимової сплячки. При небезпеці їжак скочується у клубок, щоб захистити себе. Багатьох потенційних хижаків відлякують голки їжаків, але деякі тварини все одно полюють на них. Так, рештки їжаків були знайдені в шлунках європейських борсуків, лисиць і лісових куниць. Їжаки, як правило, відсутні у районах, де борсуки є численними.
Галерея
- Молодий їжак в сільській місцевості
- Так званий «світлий» їжак
- Майже повністю згорнутий їжак
- Голки звичайного їжака
- Скелет європейського їжака
Інтродукція в Новій Зеландії
Європейський їжак був завезений у Нову Зеландію, яка виявилась раєм для популяції, яка виросла в числі і стала набагато більшою в Новій Зеландії чим у Великій Британії через відсутність типових шкідників та паразитів для їжаків, а також через відсутність конкурентних хижих наземних савців. Під загрозу потрапили велика кількість природніх місцевих для Нової Зеландії видів: птахи наземного гніздування, наприклад, ківі, яка взагалі не вміє літати, а гніздо пташок та яйця стали легкою здобиччю для їжаків; їжаки стали загрозою для ящірок, окремих видів комах — так, у шлунку одного їжака було знайдено біля 280 ніг комахи вета. Тимнеменш, їжаки не потрапили до програми винищення всіх інтродукованих хижаків до 2050 року через їхнє несприйняття населенням як загрози, є лише наміри виведення їх із окремих регіонів. Більше того, їжак європейський був інтродукований умисно, щоб нагадувати переселенцям з Європи про сади з їжаками.
Примітки
- Загороднюк И. В., Мишта А. В. О видовой принадлежности ежей рода Erinaceus Украины и прилежащих стран [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Вестник зоологии. — 1995. — Том 29, № 2–3. — С. 50–57.
- Mitchell-Jones, A.J.; Amori, G.; Bogdanowicz, W.; Krystufek, B.; Reijnders, P.J.H.; Spitzenberger, F.; Stubbe, M.; Thissen, J.B.M.; Vohralik, V.; Zima, J. (1999) The atlas of European mammals, Poyser London.
- . Архів оригіналу за 3 червня 2010. Процитовано 4 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2010. Процитовано 4 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2010. Процитовано 4 жовтня 2014.
- С. П. Наумова, А. П. Кузякина. Жизнь животных в 6 томах. Том 6 Млекопитающие или звери. — М.: Просвещение, 1971 — С. 70
- . Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 4 жовтня 2014.
- No more rats: New Zealand to exterminate all introduced predators. theguardian.com. 2016.
- R. E. Brockie. Distribution and abundance of the hedgehog (Erinaceus europaeus) L. in New Zealand, 1869–1973. New Zealand Journal of Zoology (англ.).
Література
- Абелєнцев В. І., Підоплічко І. Г. Родина їжаки - Erinaceide // Фауна України. - Т.1. - Вип. 1. - Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. - С. 204-227. ()
- K. Kowalski (redaktor naukowy), A. Krzanowski, H. Kubiak, B. Rzebik-Kowalska, L. Sych: Ssaki. Wyd. IV. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1991, s. 119, seria: Mały słownik zoologiczny. .
- Reichholf J., Leksykon przyrody – ssaki, Świat Książki, Warszawa 1996, .
Посилання
- Erinaceus europaeus Linnaeus, 1758 [ 2 червня 2020 у Wayback Machine.] / Retrieved 06.08.2020, from the Integrated Taxonomic Information System (ITIS) (http://www.itis.gov [ 19 лютого 2011 у Wayback Machine.]).
- Amori, G. 2016. Erinaceus europaeus. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T29650A2791303. https://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T29650A2791303.en. Downloaded on 08 June 2020.
- Roberts, C. 2011. "Erinaceus europaeus" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed June 08, 2020 at https://animaldiversity.org/accounts/Erinaceus_europaeus/ [ 2 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Erinaceus europaeus |
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yizha k yevrope jskij abo yizha k zvicha jnij Erinaceus europaeus komahoyidnij ssavec rodini Yizhakovih Odin z 4 h vidiv svogo rodu Poshirenij na bilshij chastini Yevropi u fauni Ukrayini vidsutnij Yizhak yevropejskij Period isnuvannya serednij miocen suchasnistMolodij yevropejskij yizhachokOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Komahoyidni Eulipotyphla Rodina Yizhakovi Erinaceidae Rid Yizhak Erinaceus Vid Yizhak yevropejskij E europaeus Binomialna nazvaErinaceus europaeus Linnaeus 1758Poshirennya u Yevropi ta sviti Cej vid inkoli osoblivo u davnij literaturi zgaduyut dlya fauni Ukrayini prote naspravdi v Ukrayini dostovirno vidomij inshij vid yizhak bilocherevij abo bilogrudij Erinaceus roumanicus Deyakij chas pislya obgruntuvannya nalezhnosti yizhakiv Ukrayini do inshogo nizh Erinaceus europaeus vidu yih poznachali yak Erinaceus concolor Vvazhayetsya sho u zoni dotiku arealiv yizhaka yevropejskogo ta yizhaka bilogrudogo traplyayetsya spontanna gibridizaciya fakti yakoyi pripuskayut tilki za morfologichnimi danimi i ne pidtverdzheno genetichno Dovzhina tila skladaye 20 30 sm Masa tila 700 1200 g PoshirennyaAreal vklyuchaye Zahidnu i Centralnu Yevropu Britanski ostrovi pivden Skandinaviyi pivnichnij zahid Yevropejskoyi chastini Rosiyi Zahidnij Sibir i Kazahstan Zustrichayetsya takozh na ostrovah Seredzemnogo morya Korsika Sardiniya Elba Siciliya Cej vid takozh buv introdukovanij do Novoyi Zelandiyi PovedinkaYevropejski yizhaki chasto prozhivayut u malih mistahMiscya prozhivannya Zvichajnij yizhak naselyaye najriznomanitnishi miscya prozhivannya unikayuchi velikih bolit i sucilnih hvojnih masiviv Viddaye perevagu uzlissyam pereliskam nevelikim galyavinam zaplavam richok Cej vid cilkom mozhe zhiti poruch z lyudinoyu V Yevropi zvichajnogo yizhaka mozhna znajti u vidkritih lisah trav yanistih rivninah v chagarnikah pishanij miscevosti i navit u parkah Sposib zhittya Molodij yizhachok Cej vid vede znachnoyu miroyu nichnij sposib zhittya Den yizhaki provodyat u gnizdi abo inshih ukrittyah Gnizda buduyut v kushah yamah pecherah zanedbanih norah grizuniv abo v korenyah derev Zazvichaj gnizdo zajmaye v diametri 15 20 sm v nomu znahoditsya pidstilka z suhoyi travi chi listya mohu Za dopomogoyu dovgih serednih palciv na nogah yizhaki doglyadayut za svoyimi kolyuchkami Grudi tvarini vilizuyut yazikom Samci agresivni odin do odnogo revno ohoronyayut svoyi dilyanki Plosha takih dilyanok stanovit u samciv 7 39 ga a u samok 6 10 ga Linyannya u zvichajnih yizhakiv vidbuvayetsya povilno zazvichaj navesni abo voseni V serednomu za rik minyayetsya tilki odna golka z troh Kozhna golka zrostaye 12 18 misyaciv U prirodi ci tvarini zhivut 3 5 rokiv v nevoli mozhut dozhivati do 8 10 rokiv Zvichajni yizhaki dosit shvidki tvarini dlya svoyih rozmiriv Voni zdatni bigati zi shvidkistyu do 3 m s vmiyut dobre plavati i stribati Hodyachi ta bigayuchi yizhaki stupayut na zemlyu vsiyeyu stupneyu Yak u bagatoh nichnih tvarin u yizhaka pogano rozvinenij zir zate voni mayut gostrij nyuh i sluh Yizhak mozhe legko stati na zadni lapi u poven zrist opirayuchis abo chiplyayuchis perednimi lapami dlya podolannya pereshkod U litnij chas chastota pulsu stanovit 180 skorochen na hvilinu v zimovu splyachku chastota znizhuyetsya do 20 60 udariv na hvilinu pri comu yizhaki roblyat vsogo odin vdih na hvilinu Z nastannyam zamorozkiv yevropejski yizhaki shilno zakrivayut vhid v noru i vpadayut v zimovu splyachku Zazvichaj taka splyachka trivaye z zhovtnya po kviten Pid chas splyachki temperatura tila yizhaka padaye do 1 8 C Za lito jomu neobhidno zapasti yakomoga bilshe zhiru adzhe yaksho zvichajnij yizhak vpade v splyachku bez dostatnogo zapasu zhiru menshe 500 g to vzimku vin rizikuye pomerti vid golodu Pislya splyachki ne vihodit z gnizda do tih pir poki temperatura povitrya ne pidnimetsya do 15 C Zvichajni yizhaki vedut odinochnij sposib zhittya ale zhivut nedaleko odin vid odnogo Dorosli statevozrili osobini namagayutsya ne pidhoditi nadto blizko odin do odnogo Harchuvannya Yizhak u poshukah yizhi Zvichajnij yizhak ce vseyidna tvarina Osnovu jogo harchuvannya skladayut dorosli komahi gusenici slimaki inodi doshovi chervi U prirodnih umovah na hrebetnih napadaye ridko najchastishe zhertvami yizhaka stayut zadubili reptiliyi i amfibiyi Z roslin mozhe poyidati yagodi i frukti Doslidzhennya harchuvannya zvichajnogo yizhaka pokazuyut sho inodi v nevoli vin mozhe z yisti gadyuku Take mozhlivo i v dikih umovah zvazhayuchi na malu sprijnyatlivist yizhakiv do zmiyinoyi otruti U 1811 roci P S Pallas eksperimentalno vstanoviv sho yizhaki bez shkodi dlya sebe poyidali narivnikiv sho mistyat visokotoksichnu dlya inshih tvarin otrutu Na yizhakiv takozh slabo diyut taki otruti yak mish yak sulema opium i navit sinilna kislota Mishej do yakih inodi vidnosyat ne stilki spravzhnih mishej skilki mensh spritnih polivok v prirodi yizhaki dobuvayut dosit ridko i v nevelikih kilkostyah Zazvichaj yizhaki lasuyut yajcyami abo ptashenyatami bud yakih dribnih ptahiv sho gnizdyatsya na zemli Rozmnozhennya Pislya zimovoyi splyachki u yizhakiv pochinayetsya shlyubnij period Mizh samcyami chasto vidbuvayutsya bijki cherez samok Samci kusayut odin odnogo za nogi mordu shtovhayutsya vikoristovuyut v boyu svoyi golki Pid chas bijki yizhaki golosno soput i firkayut Pislya bitvi peremozhec godinami kruzhlyaye bilya samki Pid chas sparovuvannya samec znahoditsya zzadu samki Vagina u samki znahoditsya v samomu kinci tila a penis u samcya v seredini zhivota cherez ce jomu nemaye neobhidnosti povnistyu pidijmatisya na samku Pered sparyuvannyam samka retelno prigladzhuye kolyuchki i zginaye spinu vniz Pislya sparyuvannya yizhaki rozhodyatsya Yak pritulok yizhachiha abo riye vlasnu noru abo vikoristovuye pokinuti nori grizuniv U nori znahoditsya pidstilka z suhoyi travi ta listya Yak pravilo za rik samka prinosit tilki odin vivodok Vagitnist trivaye 49 dniv U ponosi zazvichaj 3 8 najchastishe 4 ditinchat Yizhachki narodzhuyutsya golimi slipimi z yaskravo rozhevoyu shkiroyu masa yih tila skladaye vsogo 12 gramiv Cherez kilka godin pislya narodzhennya u nih z yavlyayutsya bili j temni m yaki golki Laktaciya trivaye blizko 1 misyacya Pislya yiyi zakinchennya yizhaki pochinayut zhiti samostijno Statevozrilimi stayut do 10 12 misyaciv Trivalist zhittya i smertnist Yevropejski yizhaki u nevoli mozhut zhiti do desyati rokiv hocha serednya trivalist zhittya u prirodi stanovit tri roki Golod ye najposhirenishoyu prichinoyu smerti zazvichaj traplyayetsya pid chas zimovoyi splyachki Pri nebezpeci yizhak skochuyetsya u klubok shob zahistiti sebe Bagatoh potencijnih hizhakiv vidlyakuyut golki yizhakiv ale deyaki tvarini vse odno polyuyut na nih Tak reshtki yizhakiv buli znajdeni v shlunkah yevropejskih borsukiv lisic i lisovih kunic Yizhaki yak pravilo vidsutni u rajonah de borsuki ye chislennimi GalereyaMolodij yizhak v silskij miscevosti Tak zvanij svitlij yizhak Majzhe povnistyu zgornutij yizhak Golki zvichajnogo yizhaka Skelet yevropejskogo yizhakaIntrodukciya v Novij ZelandiyiYevropejskij yizhak buv zavezenij u Novu Zelandiyu yaka viyavilas rayem dlya populyaciyi yaka virosla v chisli i stala nabagato bilshoyu v Novij Zelandiyi chim u Velikij Britaniyi cherez vidsutnist tipovih shkidnikiv ta parazitiv dlya yizhakiv a takozh cherez vidsutnist konkurentnih hizhih nazemnih savciv Pid zagrozu potrapili velika kilkist prirodnih miscevih dlya Novoyi Zelandiyi vidiv ptahi nazemnogo gnizduvannya napriklad kivi yaka vzagali ne vmiye litati a gnizdo ptashok ta yajcya stali legkoyu zdobichchyu dlya yizhakiv yizhaki stali zagrozoyu dlya yashirok okremih vidiv komah tak u shlunku odnogo yizhaka bulo znajdeno bilya 280 nig komahi veta Timnemensh yizhaki ne potrapili do programi vinishennya vsih introdukovanih hizhakiv do 2050 roku cherez yihnye nesprijnyattya naselennyam yak zagrozi ye lishe namiri vivedennya yih iz okremih regioniv Bilshe togo yizhak yevropejskij buv introdukovanij umisno shob nagaduvati pereselencyam z Yevropi pro sadi z yizhakami PrimitkiZagorodnyuk I V Mishta A V O vidovoj prinadlezhnosti ezhej roda Erinaceus Ukrainy i prilezhashih stran 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Vestnik zoologii 1995 Tom 29 2 3 S 50 57 Mitchell Jones A J Amori G Bogdanowicz W Krystufek B Reijnders P J H Spitzenberger F Stubbe M Thissen J B M Vohralik V Zima J 1999 The atlas of European mammals Poyser London Arhiv originalu za 3 chervnya 2010 Procitovano 4 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 16 bereznya 2010 Procitovano 4 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 16 bereznya 2010 Procitovano 4 zhovtnya 2014 S P Naumova A P Kuzyakina Zhizn zhivotnyh v 6 tomah Tom 6 Mlekopitayushie ili zveri M Prosveshenie 1971 S 70 Arhiv originalu za 29 bereznya 2014 Procitovano 4 zhovtnya 2014 No more rats New Zealand to exterminate all introduced predators theguardian com 2016 R E Brockie Distribution and abundance of the hedgehog Erinaceus europaeus L in New Zealand 1869 1973 New Zealand Journal of Zoology angl LiteraturaAbelyencev V I Pidoplichko I G Rodina yizhaki Erinaceide Fauna Ukrayini T 1 Vip 1 Kiyiv Vid vo AN URSR 1956 S 204 227 K Kowalski redaktor naukowy A Krzanowski H Kubiak B Rzebik Kowalska L Sych Ssaki Wyd IV Warszawa Wiedza Powszechna 1991 s 119 seria Maly slownik zoologiczny ISBN 83 214 0637 8 Reichholf J Leksykon przyrody ssaki Swiat Ksiazki Warszawa 1996 ISBN 83 7129 877 3 PosilannyaErinaceus europaeus Linnaeus 1758 2 chervnya 2020 u Wayback Machine Retrieved 06 08 2020 from the Integrated Taxonomic Information System ITIS http www itis gov 19 lyutogo 2011 u Wayback Machine Amori G 2016 Erinaceus europaeus The IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T29650A2791303 https dx doi org 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T29650A2791303 en Downloaded on 08 June 2020 Roberts C 2011 Erinaceus europaeus On line Animal Diversity Web Accessed June 08 2020 at https animaldiversity org accounts Erinaceus europaeus 2 chervnya 2020 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Erinaceus europaeusCe nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi