Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Микола́йович І́щенко (*26 червня (4 липня) 1891, Пустоварівка — † 21 листопада 1975, Київ) — український радянський військовий хірург, доктор медичних наук (з 1941 року), професор (з 1934 року), генерал-майор медичної служби (з 1943 року) , заслужений діяч науки УРСР (з 1942 року), член-кореспондент АН УРСР (з 12 лютого 1945 року). Батько українського ученого в галузі механіки Ігоря Іщенка.
| Іван Миколайович Іщенко | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народився | 5 (17) червня 1891 Пустоварівка, Пустоварівська волость, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія | ||||||
| Помер | 22 листопада 1975 (84 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | ||||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||||
| Країна |  СРСР | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Діяльність | хірург | ||||||
| Alma mater | Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира | ||||||
| Галузь | хірургія | ||||||
| Заклад | Національний медичний університет імені О.О. Богомольця | ||||||
| Вчене звання | професор | ||||||
| Науковий ступінь | доктор медичних наук (1941) | ||||||
| Відомі учні | Мендель Андрій Корнійович | ||||||
| Членство | НАН України | ||||||
| Діти | Іщенко Ігор Іванович | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
 Генерал-майор медичної служби | |||||||
Біографічні відомості
Народився 4 липня 1891 року в селі Пустоварівці (нині Сквирського району, Київської області) у сім'ї селянина. Після закінчення навчання у сільській школі поступив до Київської фельдшерської школи, де вчився в одному циклі з Миколою Щорсом. Потім, попрацювавши три роки фельдшером, склав іспити на атестат зрілості і вступив на медичний факультет Київського університету. Зразу ж після закінчення університету в 1917 році був призваний на військову службу і призначегний молодшим лікарем Архангельського піхотного полку, який знаходився на Південно-Західному фронті.
У 1918 році призначений ординатором хірургічного відділення . Від травня 1925 року по серпень 1939 року — начальник хірургічного відділення госпіталю.
У госпіталі долучився і до педагогічної роботи. В 1924 році був обраним старшим асистентом урологічної клініки, яку очолював Андроник Архипович Чайка. З 1926 року — приват-доцент і одночасно завідувач урологічного відділення госпіталю. З 1927 по 1929 рік працював у факультетській хірургічній клініці професора Євгена Черняхівського, одночасно завідував урологічним відділенням госпіталю. Протягом 1930–1933 років продовжував роботу в факультетській хірургічній клініці вже під керівництвом професора Олексія Кримова. З 1937 по 1941 рік очолював кафедру загальної терапії 2-го Київського медичного інституту і був науковим керівником Київського інституту хірургії і переливання крові.
В 1934 році без захисту докторської дисертації Івану Іщенку було присвоєне вчене звання професора. В 1941 році захистив дисертацію на ступінь доктора медичних наук за темою: «Матеріали до патогенезу і лікуванню гострих синдромів мозкового тиску травматичного походження».
Починаючи з вересня 1939 року, працював на посадах головного хірурга Київського військового округу та Головного хірурга Українського фронту під час радянської окупації Західної України. В цей же період працював спеціалістом-консультантом у роки громадянської війни в Іспанії.
У роки Другої Світової війни був головним хірургом Південно-Західного фронту, потім Донського фронту (1941—1942), керував хірургічною службою фронтів на південно-західному направленні, під час Сталінградської битви, Середньодонської і Донбаської операції. З уведенням для лікарів військових звань йому 21 квітня 1943 року було присвоєно військове звання генерал-майора медичної служби.
Після відвоювання Києва, в кінці 1943 року знову був призначений головним хірургом Київського військового округу і працював на цій посаді до 1953 року. 1944 року також повернувся на посаду завідувача кафедри загальної хірургії Київського медичного інституту імені академіка О. О. Богомольця, якою завідував до 1955 року.
У 1953 році завершив військову службу, загалом присвятивши їй 36 років. 1955 року був обраний завідувачем кафедри факультетської хірургії Київського медичного інституту, яку очолював до 1968 року.
Помер 21 листопада 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1).
Наукова діяльність
І. М. Іщенко був різностороннім хірургом, його особливість як дослідника, клініциста полягала в багатоплановості наукових інтересів. Він є автором понад 70 наукових робіт, в тому числі трьох монографій та двох підручників. Праці присвячені питанням урології, хірургії черевної порожнини, клініці та терапії черепно-мозкової травми та питанням військово-польової хірургії: хірургічному лікуванню вогнепальних поранень головного мозку, спинного мозку і периферичної нервової системи, лікуванню анаеробної інфекції, питанням гострих втрат крові та її переливання, лікуванню термічних опіків, питанням організації хірургічної допомоги пораненим на передових етапах евакуації та історії військово-польової хірургії.
Дуже близькою до військово-польової хірургії є наука про знеболювання. І. М. Іщенко обґрунтував доцільність використання в хірургії комбінованого знеболювання, що є основою сучасної анестезіології, розробляв інтубаційний потенцирований наркоз, розробляв показання до застосування гіпортемії і нейроплегії. В 1950 році опублікував монографію «Наркоз і анестезія».
Одним з найбільш близьких розділів хірургії Івану Миколайовичу була хірургія жовчовивідних шляхів та печінки. Дослідження та досвід у цій проблемі І. М. Іщенко узагальнив в монографіях «Операції на жовчних шляхах» (1960), «Операції на жовчних шляхах та печінки» (1966).
Разом з М. М. Губергріцем написав книгу «Диагностика заболеваний почек».
Відомі роботи І. М. Іщенка з проблеми трансплантацій тканин, травмам мозку, з хірургії виразки шлунку. В роботі «Феномени імунітету при гомотрансплантації тканин і органів» (1935) першим звернув увагу в експерименті на особливості приживлення повторно пересаджених клаптиків тканин. Ним доведена залежність стану трансплантату від активності з'єднувальної тканини, котра змінювалась під впливом антиретикулярної цитотоксичної сироватки. В умовах клініки і експерименту була показана висока активність цитотоксичної сироватки при лікуванні переломів кісток, генералізованої та локалізованої хірургічної інфекції, комплексного лікування злоякісних новоутворень.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 475.
- Віленський Юрій. Важкий вибір у Сталінграді: Епізоди з життя генерала Івана Іщенка // День. — 2008. — 20 червня.
- М. П. Бойчак. История Киевского военного госпиталя. Киевский госпиталь — учебная и научная база медицинского факультета университета Св. Владимира и Киевского медицинского института // Преса України. — Київ, 2005 — С. 509 [ 25 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Посилання
 | Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Mikola jovich I shenko 26 chervnya 4 lipnya 1891 18910704 Pustovarivka 21 listopada 1975 Kiyiv ukrayinskij radyanskij vijskovij hirurg doktor medichnih nauk z 1941 roku profesor z 1934 roku general major medichnoyi sluzhbi z 1943 roku zasluzhenij diyach nauki URSR z 1942 roku chlen korespondent AN URSR z 12 lyutogo 1945 roku Batko ukrayinskogo uchenogo v galuzi mehaniki Igorya Ishenka Ivan Mikolajovich IshenkoNarodivsya5 17 chervnya 1891 Pustovarivka Pustovarivska volost Skvirskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer22 listopada 1975 1975 11 22 84 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnisthirurgAlma materMedichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo VolodimiraGaluzhirurgiyaZakladNacionalnij medichnij universitet imeni O O BogomolcyaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor medichnih nauk 1941 Vidomi uchniMendel Andrij KornijovichChlenstvoNAN UkrayiniDitiIshenko Igor IvanovichNagorodi General major medichnoyi sluzhbiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ishenko Biografichni vidomostiNarodivsya 4 lipnya 1891 roku v seli Pustovarivci nini Skvirskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti u sim yi selyanina Pislya zakinchennya navchannya u silskij shkoli postupiv do Kiyivskoyi feldsherskoyi shkoli de vchivsya v odnomu cikli z Mikoloyu Shorsom Potim popracyuvavshi tri roki feldsherom sklav ispiti na atestat zrilosti i vstupiv na medichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Zrazu zh pislya zakinchennya universitetu v 1917 roci buv prizvanij na vijskovu sluzhbu i priznachegnij molodshim likarem Arhangelskogo pihotnogo polku yakij znahodivsya na Pivdenno Zahidnomu fronti U 1918 roci priznachenij ordinatorom hirurgichnogo viddilennya Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu Vid travnya 1925 roku po serpen 1939 roku nachalnik hirurgichnogo viddilennya gospitalyu U gospitali doluchivsya i do pedagogichnoyi roboti V 1924 roci buv obranim starshim asistentom urologichnoyi kliniki yaku ocholyuvav Andronik Arhipovich Chajka Z 1926 roku privat docent i odnochasno zaviduvach urologichnogo viddilennya gospitalyu Z 1927 po 1929 rik pracyuvav u fakultetskij hirurgichnij klinici profesora Yevgena Chernyahivskogo odnochasno zaviduvav urologichnim viddilennyam gospitalyu Protyagom 1930 1933 rokiv prodovzhuvav robotu v fakultetskij hirurgichnij klinici vzhe pid kerivnictvom profesora Oleksiya Krimova Z 1937 po 1941 rik ocholyuvav kafedru zagalnoyi terapiyi 2 go Kiyivskogo medichnogo institutu i buv naukovim kerivnikom Kiyivskogo institutu hirurgiyi i perelivannya krovi V 1934 roci bez zahistu doktorskoyi disertaciyi Ivanu Ishenku bulo prisvoyene vchene zvannya profesora V 1941 roci zahistiv disertaciyu na stupin doktora medichnih nauk za temoyu Materiali do patogenezu i likuvannyu gostrih sindromiv mozkovogo tisku travmatichnogo pohodzhennya Pochinayuchi z veresnya 1939 roku pracyuvav na posadah golovnogo hirurga Kiyivskogo vijskovogo okrugu ta Golovnogo hirurga Ukrayinskogo frontu pid chas radyanskoyi okupaciyi Zahidnoyi Ukrayini V cej zhe period pracyuvav specialistom konsultantom u roki gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi U roki Drugoyi Svitovoyi vijni buv golovnim hirurgom Pivdenno Zahidnogo frontu potim Donskogo frontu 1941 1942 keruvav hirurgichnoyu sluzhboyu frontiv na pivdenno zahidnomu napravlenni pid chas Stalingradskoyi bitvi Serednodonskoyi i Donbaskoyi operaciyi Z uvedennyam dlya likariv vijskovih zvan jomu 21 kvitnya 1943 roku bulo prisvoyeno vijskove zvannya general majora medichnoyi sluzhbi Memorialna doshka vidatnim hirurgam i terapevtam Kiyivskogo medichnogo institutu Vstanovlena na budinku fakultetskih klinik Kiyivskogo medichnogo institutu Kiyiv bulvar Tarasa Shevchenka 17 Pislya vidvoyuvannya Kiyeva v kinci 1943 roku znovu buv priznachenij golovnim hirurgom Kiyivskogo vijskovogo okrugu i pracyuvav na cij posadi do 1953 roku 1944 roku takozh povernuvsya na posadu zaviduvacha kafedri zagalnoyi hirurgiyi Kiyivskogo medichnogo institutu imeni akademika O O Bogomolcya yakoyu zaviduvav do 1955 roku U 1953 roci zavershiv vijskovu sluzhbu zagalom prisvyativshi yij 36 rokiv 1955 roku buv obranij zaviduvachem kafedri fakultetskoyi hirurgiyi Kiyivskogo medichnogo institutu yaku ocholyuvav do 1968 roku Pomer 21 listopada 1975 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 1 Naukova diyalnistI M Ishenko buv riznostoronnim hirurgom jogo osoblivist yak doslidnika klinicista polyagala v bagatoplanovosti naukovih interesiv Vin ye avtorom ponad 70 naukovih robit v tomu chisli troh monografij ta dvoh pidruchnikiv Praci prisvyacheni pitannyam urologiyi hirurgiyi cherevnoyi porozhnini klinici ta terapiyi cherepno mozkovoyi travmi ta pitannyam vijskovo polovoyi hirurgiyi hirurgichnomu likuvannyu vognepalnih poranen golovnogo mozku spinnogo mozku i periferichnoyi nervovoyi sistemi likuvannyu anaerobnoyi infekciyi pitannyam gostrih vtrat krovi ta yiyi perelivannya likuvannyu termichnih opikiv pitannyam organizaciyi hirurgichnoyi dopomogi poranenim na peredovih etapah evakuaciyi ta istoriyi vijskovo polovoyi hirurgiyi Duzhe blizkoyu do vijskovo polovoyi hirurgiyi ye nauka pro znebolyuvannya I M Ishenko obgruntuvav docilnist vikoristannya v hirurgiyi kombinovanogo znebolyuvannya sho ye osnovoyu suchasnoyi anesteziologiyi rozroblyav intubacijnij potencirovanij narkoz rozroblyav pokazannya do zastosuvannya giportemiyi i nejroplegiyi V 1950 roci opublikuvav monografiyu Narkoz i anesteziya Odnim z najbilsh blizkih rozdiliv hirurgiyi Ivanu Mikolajovichu bula hirurgiya zhovchovividnih shlyahiv ta pechinki Doslidzhennya ta dosvid u cij problemi I M Ishenko uzagalniv v monografiyah Operaciyi na zhovchnih shlyahah 1960 Operaciyi na zhovchnih shlyahah ta pechinki 1966 Razom z M M Gubergricem napisav knigu Diagnostika zabolevanij pochek Mogila Ivana Ishenka Vidomi roboti I M Ishenka z problemi transplantacij tkanin travmam mozku z hirurgiyi virazki shlunku V roboti Fenomeni imunitetu pri gomotransplantaciyi tkanin i organiv 1935 pershim zvernuv uvagu v eksperimenti na osoblivosti prizhivlennya povtorno peresadzhenih klaptikiv tkanin Nim dovedena zalezhnist stanu transplantatu vid aktivnosti z yednuvalnoyi tkanini kotra zminyuvalas pid vplivom antiretikulyarnoyi citotoksichnoyi sirovatki V umovah kliniki i eksperimentu bula pokazana visoka aktivnist citotoksichnoyi sirovatki pri likuvanni perelomiv kistok generalizovanoyi ta lokalizovanoyi hirurgichnoyi infekciyi kompleksnogo likuvannya zloyakisnih novoutvoren LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 4 Elektrod Kantaridin 558 2 s 34 ark il il portr karti 1 ark s S 475 Vilenskij Yurij Vazhkij vibir u Stalingradi Epizodi z zhittya generala Ivana Ishenka Den 2008 20 chervnya M P Bojchak Istoriya Kievskogo voennogo gospitalya Kievskij gospital uchebnaya i nauchnaya baza medicinskogo fakulteta universiteta Sv Vladimira i Kievskogo medicinskogo instituta Presa Ukrayini Kiyiv 2005 S 509 25 veresnya 2012 u Wayback Machine PosilannyaCe nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi