Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Історії» (дав.-гр. Ἱστορίαι, інакше «Музи») — книга грецького історика Геродота, перший повністю збережений історичний і взагалі прозовий твір у європейській літературі.
| Історії | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Ἱστορίαι | ||||
 | ||||
| Жанр | мандри[d] і історіографія[d] | |||
| Автор | Геродот | |||
| Мова | давньогрецька мова | |||
| | ||||
Загальна характеристика
Твір Геродота — не історія у сучасному сенсі слова. Хоча основним сюжетом для неї стала історія греко-перських воєн (друга половина являє собою послідовну історичну розповідь про греко-перські війни, що закінчується на звістці про взяття еллінами Сеста в 479 р. до н. е.), автор принагідно створює справжню енциклопедію, що містить географічні, етнографічні, природно-історичні та літературні відомості. Перша половина містить в собі розповіді про піднесення Перського царства, про Вавилонію, Ассирію, Єгипет, Скіфію, Лівію та ін.
Єдність викладу досягається певною мірою і тим ще, що з перших слів і до кінця історик намагається простежити боротьбу між варварами і еллінами:
Геродот із Галікарнасу зібрав і записав ці відомості, щоб минулі події з плином часу не прийшли в забуття і великі і подиву гідні діяння як еллінів, так і варварів не залишилися в безвісності, особливо ж те, чому вони вели війни один з одним
Ця першорядна за своєю важливістю праця античної історіографії дійшла до нас у безлічі списків X—XV ст. на грецькій мові і була вперше опубліковаай (у перекладі на латину) Лоренцо Валлою в кінці XV ст. н. е.
Найдавніші рукописи X—XI століть відомі за так званим stirps Florentina. Рукописи XIV століття відомі по stirps Romana. Рукописи ці, вивезені візантійськими вченими в Західну Європу після взяття Константинополя турками в 1453 р., зберігаються нині у бібліотеках Риму, Флоренції, Мілана, Мадрида, Парижа, Оксфорда, Кембриджу, Гейдельберга та інших міст. Число їх досить значно, так у капітальному критичному виданні Р. Штейна (Берлін, 1869—1881) враховано 46 рукописів.
Крім того, на початку XX століття були знайдені папірусні уривки праці Геродота, що відносяться до I—III ст. н. е.
Однією з головних проблем, що постають перед дослідником, що вивчають спадщину цього грецького автора, стає питання про ті завдання, які ставилися при написанні цієї праці у цілому та того чи іншого логосу зокрема. Деякі історики, наприклад Едуард Фролов, вважають, що Геродот працював за строго продуманим планом, у зв'язку з чим вказують на наявність у нього «головної теми, що зводиться до зростання перської могутності та розвитку греко-перського конфлікту».
Однак такий антикознавець, як Соломон Лур'є, був переконаний, що праця Геродота спочатку була лише географічним та етнографічним описом земель, у яких він, багато подорожуючи, побував, і лише потім почав оформляти в ідейно цілісний твір. Підставою для такого припущення є та обставина, що сам Геродот надавав значення самостійних творів тим частинам своєї праці, які мають тематичну єдність. Він постійно посилається на окремі логоси: єгипетський, скіфський тощо, які, як і передбачає більшість дослідників, були написані ним до створення своєї універсальної праці. Саме тому, як вважає Лур'є, основним завданням Геродота, крім опису греко-перських воєн, було «дати звіт про свою подорож із зазначенням найбільших і найголовніших споруд греків і варварів». Зокрема, Єгипту Геродот приділив більше уваги, ніж іншим країнам, «тому, що в цій країні більш дивовижного і вартого уваги порівняно з усіма іншими країнами».
Але тільки інтересом до «пам'яток» складно пояснити властивий Геродоту історизм: спробу дати, по-перше, хронологічно струнку, а по-друге, найбільш правдоподібну версію викладених подій. Щоправда, як зазначає Соломон Лур'є, Геродот не завжди міг побачити межу між казковим матеріалом, що належить до давніх часів, і історичним фактом найближчого часу — в обох випадках він, керуючись розумом, намагається вибрати найбільш правдоподібну версію.
Геродот спираючись в основному на усну традицію, він часто просто не мав достовірних даних — особливо коли мова йшла про події сивої давнини. У зв'язку з цим опис Геродота значною мірою розходиться з даними пам'яток, що дало привід до суворої критики автора.
Однак, попри всі свої недоліки (зайву довіру до джерел, міфологічні та фольклорні елементи, відсутність достовірної хронології, пояснення історичних фактів дією ірраціональних сил), через об'єм і сам характер викладеного матеріалу «Історія» Геродота залишається неперевершеним джерелом з історії Ойкумени VI—V ст. до н. е.
Критичні видання
- C. Hude (ed.) Herodoti Historiae. Tomvs prior: Libros I–IV continens. (Oxford 1908)
- C. Hude (ed.) Herodoti Historiae. Tomvs alter: Libri V–IX continens. (Oxford 1908)
- H. B. Rosén (ed.) Herodoti Historiae. Vol. I: Libros I–IV continens. (Leipzig 1987)
- H. B. Rosén (ed.) Herodoti Historiae. Vol. II: Libros V–IX continens indicibus criticis adiectis (Stuttgart 1997)
- N. G. Wilson (ed.) Herodoti Historiae. Tomvs prior: Libros I–IV continens. (Oxford 2015)
- N. G. Wilson (ed.) Herodoti Historiae. Tomvs alter: Libri V–IX continens. (Oxford 2015)
Переклади
Англійські
- Herodotus. Histories / translated by Cary, H. 1849.
- Herodotus. Histories / translated by ranslated by Rawlinson, G. 1858
- Herodotus. Histories / translated by Macaulay, G.C. 1904.
- Herodotus. Histories / translated by Godley, Alfred Denis. Cambridge, 1920–1925.
- Herodotus. Herodotus / translated by Carter, Harry. 1958.
- Herodotus. The Histories / translated by Grene, D. 1985.
- Herodotus. The Histories / translated by Blanco, Walter; Roberts, J.T. 1992.
- Herodotus. The Histories / translated by Waterfield, R. 1998.
- Herodotus. The Histories / translated Strassler, Robert B. 2007.
- Herodotus. The Histories / translated Holland, Tom. The Penguin Group. 2013.
- Herodotus. The Histories / translated by Mensch, Pamela. with notes by James Romm. 2014
Російські
- Геродот. История в 9 книгах / перевод Ф. Г. Мищенко. Изд. 2-е, испр., доб. в предисл. и снабженное картами. Москва, 1888.
- Геродот. История (в 9 томах) / перевод Г. А. Стратановского. Москва, 1972.
Німецькі
- Herodot. Historien. Zwei Bände. Griechisch–deutsch. Herausgegeben von Josef Feix (Sammlung Tusculum). 7. Auflage. Berlin: Akademie-Verlag, 2011.
- Herodot. Historien. Deutsche Gesamtausgabe. Stuttgart: Kröner, 2017.
Українські
- Геродот. Історії в дев'яти книгах / переклад з давньогрецької А. Білецького. — Київ : Наукова думка, 1993.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 липня 2010. Процитовано 2 листопада 2018.
- Фролов Э. Д. Факел Прометея. Очерки античной общественной мысли. Л., 1991. С. 110.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 2 листопада 2018.
- Лурье С. Я. Геродот. М.—Л., 1947, с. 125.
- Herod. II, 35
- Лурье С. Я. Геродот. М.; Л., 1947. С. 148.
- Лурье С. Я. Геродот. М.; Л., 1947. 44 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історії (Геродот)
![image]()
У Вікіджерелах є Ιστορίαι (Ηροδότου)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Istoriya znachennya Istoriyi dav gr Ἱstoriai inakshe Muzi kniga greckogo istorika Gerodota pershij povnistyu zberezhenij istorichnij i vzagali prozovij tvir u yevropejskij literaturi Istoriyidav gr ἹstoriaiZhanr mandri d i istoriografiya d Avtor GerodotMova davnogrecka mova Svit z tochki zoru Gerodota Zagalna harakteristikaTekst Historiae vidanij u 1908 roci z poznachkami ta pidkreslennyami nevidomogo chitacha Tvir Gerodota ne istoriya u suchasnomu sensi slova Hocha osnovnim syuzhetom dlya neyi stala istoriya greko perskih voyen druga polovina yavlyaye soboyu poslidovnu istorichnu rozpovid pro greko perski vijni sho zakinchuyetsya na zvistci pro vzyattya ellinami Sesta v 479 r do n e avtor prinagidno stvoryuye spravzhnyu enciklopediyu sho mistit geografichni etnografichni prirodno istorichni ta literaturni vidomosti Persha polovina mistit v sobi rozpovidi pro pidnesennya Perskogo carstva pro Vaviloniyu Assiriyu Yegipet Skifiyu Liviyu ta in Yednist vikladu dosyagayetsya pevnoyu miroyu i tim she sho z pershih sliv i do kincya istorik namagayetsya prostezhiti borotbu mizh varvarami i ellinami Gerodot iz Galikarnasu zibrav i zapisav ci vidomosti shob minuli podiyi z plinom chasu ne prijshli v zabuttya i veliki i podivu gidni diyannya yak elliniv tak i varvariv ne zalishilisya v bezvisnosti osoblivo zh te chomu voni veli vijni odin z odnim Cya pershoryadna za svoyeyu vazhlivistyu pracya antichnoyi istoriografiyi dijshla do nas u bezlichi spiskiv X XV st na greckij movi i bula vpershe opublikovaaj u perekladi na latinu Lorenco Valloyu v kinci XV st n e Najdavnishi rukopisi X XI stolit vidomi za tak zvanim stirps Florentina Rukopisi XIV stolittya vidomi po stirps Romana Rukopisi ci vivezeni vizantijskimi vchenimi v Zahidnu Yevropu pislya vzyattya Konstantinopolya turkami v 1453 r zberigayutsya nini u bibliotekah Rimu Florenciyi Milana Madrida Parizha Oksforda Kembridzhu Gejdelberga ta inshih mist Chislo yih dosit znachno tak u kapitalnomu kritichnomu vidanni R Shtejna Berlin 1869 1881 vrahovano 46 rukopisiv Krim togo na pochatku XX stolittya buli znajdeni papirusni urivki praci Gerodota sho vidnosyatsya do I III st n e Odniyeyu z golovnih problem sho postayut pered doslidnikom sho vivchayut spadshinu cogo greckogo avtora staye pitannya pro ti zavdannya yaki stavilisya pri napisanni ciyeyi praci u cilomu ta togo chi inshogo logosu zokrema Deyaki istoriki napriklad Eduard Frolov vvazhayut sho Gerodot pracyuvav za strogo produmanim planom u zv yazku z chim vkazuyut na nayavnist u nogo golovnoyi temi sho zvoditsya do zrostannya perskoyi mogutnosti ta rozvitku greko perskogo konfliktu Odnak takij antikoznavec yak Solomon Lur ye buv perekonanij sho pracya Gerodota spochatku bula lishe geografichnim ta etnografichnim opisom zemel u yakih vin bagato podorozhuyuchi pobuvav i lishe potim pochav oformlyati v idejno cilisnij tvir Pidstavoyu dlya takogo pripushennya ye ta obstavina sho sam Gerodot nadavav znachennya samostijnih tvoriv tim chastinam svoyeyi praci yaki mayut tematichnu yednist Vin postijno posilayetsya na okremi logosi yegipetskij skifskij tosho yaki yak i peredbachaye bilshist doslidnikiv buli napisani nim do stvorennya svoyeyi universalnoyi praci Same tomu yak vvazhaye Lur ye osnovnim zavdannyam Gerodota krim opisu greko perskih voyen bulo dati zvit pro svoyu podorozh iz zaznachennyam najbilshih i najgolovnishih sporud grekiv i varvariv Zokrema Yegiptu Gerodot pridiliv bilshe uvagi nizh inshim krayinam tomu sho v cij krayini bilsh divovizhnogo i vartogo uvagi porivnyano z usima inshimi krayinami Ale tilki interesom do pam yatok skladno poyasniti vlastivij Gerodotu istorizm sprobu dati po pershe hronologichno strunku a po druge najbilsh pravdopodibnu versiyu vikladenih podij Shopravda yak zaznachaye Solomon Lur ye Gerodot ne zavzhdi mig pobachiti mezhu mizh kazkovim materialom sho nalezhit do davnih chasiv i istorichnim faktom najblizhchogo chasu v oboh vipadkah vin keruyuchis rozumom namagayetsya vibrati najbilsh pravdopodibnu versiyu Gerodot spirayuchis v osnovnomu na usnu tradiciyu vin chasto prosto ne mav dostovirnih danih osoblivo koli mova jshla pro podiyi sivoyi davnini U zv yazku z cim opis Gerodota znachnoyu miroyu rozhoditsya z danimi pam yatok sho dalo privid do suvoroyi kritiki avtora Odnak popri vsi svoyi nedoliki zajvu doviru do dzherel mifologichni ta folklorni elementi vidsutnist dostovirnoyi hronologiyi poyasnennya istorichnih faktiv diyeyu irracionalnih sil cherez ob yem i sam harakter vikladenogo materialu Istoriya Gerodota zalishayetsya neperevershenim dzherelom z istoriyi Ojkumeni VI V st do n e Kritichni vidannyaC Hude ed Herodoti Historiae Tomvs prior Libros I IV continens Oxford 1908 C Hude ed Herodoti Historiae Tomvs alter Libri V IX continens Oxford 1908 H B Rosen ed Herodoti Historiae Vol I Libros I IV continens Leipzig 1987 H B Rosen ed Herodoti Historiae Vol II Libros V IX continens indicibus criticis adiectis Stuttgart 1997 N G Wilson ed Herodoti Historiae Tomvs prior Libros I IV continens Oxford 2015 N G Wilson ed Herodoti Historiae Tomvs alter Libri V IX continens Oxford 2015 PerekladiAnglijski Herodotus Histories translated by Cary H 1849 Herodotus Histories translated by ranslated by Rawlinson G 1858 Herodotus Histories translated by Macaulay G C 1904 Herodotus Histories translated by Godley Alfred Denis Cambridge 1920 1925 Herodotus Herodotus translated by Carter Harry 1958 Herodotus The Histories translated by Grene D 1985 Herodotus The Histories translated by Blanco Walter Roberts J T 1992 Herodotus The Histories translated by Waterfield R 1998 Herodotus The Histories translated Strassler Robert B 2007 Herodotus The Histories translated Holland Tom The Penguin Group 2013 Herodotus The Histories translated by Mensch Pamela with notes by James Romm 2014 Rosijski Gerodot Istoriya v 9 knigah perevod F G Mishenko Izd 2 e ispr dob v predisl i snabzhennoe kartami Moskva 1888 Gerodot Istoriya v 9 tomah perevod G A Stratanovskogo Moskva 1972 Nimecki Herodot Historien Zwei Bande Griechisch deutsch Herausgegeben von Josef Feix Sammlung Tusculum 7 Auflage Berlin Akademie Verlag 2011 Herodot Historien Deutsche Gesamtausgabe Stuttgart Kroner 2017 Ukrayinski Gerodot Istoriyi v dev yati knigah pereklad z davnogreckoyi A Bileckogo Kiyiv Naukova dumka 1993 Primitki Arhiv originalu za 14 lipnya 2010 Procitovano 2 listopada 2018 Frolov E D Fakel Prometeya Ocherki antichnoj obshestvennoj mysli L 1991 S 110 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2018 Procitovano 2 listopada 2018 Lure S Ya Gerodot M L 1947 s 125 Herod II 35 Lure S Ya Gerodot M L 1947 S 148 Lure S Ya Gerodot M L 1947 44 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriyi Gerodot U Vikidzherelah ye Istoriai Hrodotoy