Історія освоєння мінеральних ресурсів Японії (яп. 日本の鉱業史)
Стародавність
Починаючи 7-го тисячоліття до Р. Х., в період Дзьомон, в Японії відмічалося широке використання кременю, кварциту, андезиту та інших гірських порід, з яких виробляли різноманітні знаряддя і зброю. Тоді ж почався видобуток глин для виготовлення посуду. З 1-го тисячоліття до Р. Х. зі сланців масово виготовляли кинджали і наконечники списів та стріл. Наприкінці 1-го тисячоліття до Р. Х. з'явилися серії знарядь з міді, а також з олов'яної і олов'яно-свинцевої бронзи. Використовували як місцеві руди, так і експорт металів з Китаю.
Залізо увійшло у вжиток лише з III—IV століття по Р. Х. Залізовмісні мінерали добували з піщаних дюн — так зване піщане залізо. Оволодіння технологією виплавки заліза збіглося в Японії з початком державності. Згідно з першим законодавчим кодексом «Тайхо» (701), всьому населенню дозволялися вільний пошук мінералів і їх розробка в тих провінціях, де влада не практикувала цього промислу. Рудошукачі отримували премії за свої відкриття, підприємцям видавалися позики на розвиток гірничорудного промислу.
Середньовіччя
Перший гірничий кодекс «Тайхоре» з'явився в Японії в 701 р., що свідчить про значний розвиток гірництва вже у ранньому середньовіччі. Згідно з цим кодексом населення набуло права на вільний пошук і розробку руд у тих місцевостях, де цим не займалася держава.
У 708 році в місцевості Тітібу провінції Мусаші були відкриті великі родовища мідних руд. Це стало приводом до скасування державою податків, амністії засуджених. Крім міді в Мусасі, добували золото в Вакуя. Гірничі виробки на срібному руднику острова Цусіма у 11-му столітті досягли глибини 400 м. Щорічний видобуток — близько 27 кг срібла.
Залізні рудники у 9—11 століттях відомі переважно у Західній Японії: провінціях Акі, Ідзумо, Бінґо, Біттю, Бідзен регіону Тюґоку, а також на острові Кюсю. Крім заліза, срібла і міді, видобували ртуть у Ісе, сірку в Саґамі і Сінано, ляпіс в Кодзуке, гірський кришталь в Муцу.
Мідь та інші метали йшли на виготовлення зброї, знарядь праці, а також культових предметів. В 15—16 століттях гірничорудний промисел знову пережив помітний підйом, хоча й став основною причиною внутрішньояпонських воєн. Добували велику кількість золота і срібла (рудники Івамі, Хетанмабу, Дабдокоромабу та інші), олово добували в Обіра провінції Бунґо.
Середньовічна Японія була одним із азійських лідерів видобутку міді, експорт якої здійснювався в країни Азії (в першу чергу в Китай), а з XVII ст. — також в Європу (Голландію). Старовинні японські гравюри (рис. 2 і 3) дають уявлення про особливості місцевої розробки мідних руд.
Новий час
На початку XVII ст. перші сьогуни з династії Токугава затверджують особливі принципи управління гірничими промислами, що сприяє сталому розвитку гірництва. У 1630 р. було здобуто близько 700 кг золота, з них половина на острові Садо, де в 1601 р. були відкриті багаті копальні золота і срібла (Аїкава). З 1649 р. починають добувати вугілля в шахтах Міїке на острові Кюсю. У 1645 р. в провінції Етіго було відкрите родовище нафти, яке розробляли ямним способом. Були відкриті також нові родовища руд міді (Асіо, 1610 р.; Ані, 1670 р.; Бессі, 1690 р.). стибій почали розробляти на острові Сікоку, залізо — в Тодзю. Усього в країні на кінець XVII ст. діяло 85 великих рудників, з них 34 мідних, що давали 6 тис. т міді і 380 кг срібла на рік. Велика частина міді вивозилася в Китай і Голландію.
У XVII ст. винайшли дерев'яний водовідливний насос з поршнем і двома клапанами. Велике значення мали теоретичні дослідження й узагальнення в книгах японських вчених-гірників. В 1691 р. була опублікована книга Куросави Мотосіге «Важливі замітки про гірські скарби», де розглядалися деякі питання мінералогії, в 1827 р. — книга Сато Нобукаге «Принципи розробки рудників».
Після революції 1868 р. почався третій період підйому японської гірничорудної промисловості. Бурхливо росте видобуток вугілля, в якому задіяні найбільші компанії «Mitzui», «Mitsubishi», «Sumitomo». З 1886 р. обсяги видобутку кам'яного вугілля сягають понад 1 млн т на рік, з 1890 р. до 1913 р. — від 2,5 до 21 млн т на рік. Добування заліза із залізистих пісків занепало і відродилося тільки на початку Першої світової війни. Головним родовищем залізних руд стало Камаїсі на острові Хонсю, відоме з 1823 р. У 1913 р. було видобуто 153 тис. т залізної руди, в 1919 р. — 363 тис. т. До 1918 р. значного розвитку досягла мідна промисловість (в 1913 р. — 67 тис. т металу), але після 1918 р. країна починає ввозити мідь. На початку XX ст. розвивається видобуток олов'яних, свинцево-цинкових, вольфрамових, ртутних руд. По видобутку золота Японія в 1900—1912 роках займала 10-те місце у світі. У 20-ті роки японська Гірничодобувна промисловість була охоплена депресією, поступовий підйом галузей починається в 1930-ті роки. У 1981-85 рр. видобуток руд чорних і кольорових металів скорочувався (крім золота і срібла), імпорт руд і концентратів залишався стабільним, імпорт металів помітно зростав. Істотно збільшився видобуток неметалічних копалин і зріс імпорт неметалічної сировини: глинозему, флюориту, фосфатів та ін. В цей період Японія займає одне з провідних місць у світі з видобутку тальку, входить в число великих продуцентів йоду, сировини для виробництва азотних добрив, будівельних матеріалів, сірки, кам'яної солі, ряду рідкісноземельних металів. У невеликих кількостях добувають залізні і манганові руди, хроміти, вольфрам , молібден.
Новітня епоха
На рубежі XX—XXI ст. в країні є кам'яне вугілля, нафта і газ, поліметалічні руди, гірничохімічна сировина, нерудні будівельні матеріали. Але більша частина копалин зосереджена в дрібних родовищах. Запаси основних корисних копалин, за винятком руд свинцю, цинку, срібла, сірки і бариту, складають менше 1 % сумарних запасів розвинених країн світу. Водночас у Японії розвідані значні запаси вапняку, доломіту, кварцового піску, піриту.
У 1990-х роках основні видобувні галузі: вугільна (40 % вартості мінеральної сировини, що добувається), газова (13 %), руд кольорових металів (12 %). У країні діяло 59 рудників і 680 інших гірничодобувних підприємств; переважний спосіб видобутку — підземний. Імпортується нафта і газ, кам'яне вугілля, залізна руда, сировина для кольорової металургії. На експорт йде ряд видів неметалічних копалин. Водночас Японія виробляє синтетичні сировинні матеріали: алмази, магнезію, кальциновану соду, діоксид марганцю тощо.
Підготовка гірничих кадрів ведеться на інженерних факультетах університетів, Національному інституті довколишнього середовища, в «Гірничо-металургійній агенції Японії».
Джерела та література
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Yaponiyi yap 日本の鉱業史 Yaponiya Mittya midnoyi rudi v kopalnyah Beshi serednovichnij rukopis StarodavnistPochinayuchi 7 go tisyacholittya do R H v period Dzomon v Yaponiyi vidmichalosya shiroke vikoristannya kremenyu kvarcitu andezitu ta inshih girskih porid z yakih viroblyali riznomanitni znaryaddya i zbroyu Todi zh pochavsya vidobutok glin dlya vigotovlennya posudu Z 1 go tisyacholittya do R H zi slanciv masovo vigotovlyali kindzhali i nakonechniki spisiv ta stril Naprikinci 1 go tisyacholittya do R H z yavilisya seriyi znaryad z midi a takozh z olov yanoyi i olov yano svincevoyi bronzi Vikoristovuvali yak miscevi rudi tak i eksport metaliv z Kitayu Zalizo uvijshlo u vzhitok lishe z III IV stolittya po R H Zalizovmisni minerali dobuvali z pishanih dyun tak zvane pishane zalizo Ovolodinnya tehnologiyeyu viplavki zaliza zbiglosya v Yaponiyi z pochatkom derzhavnosti Zgidno z pershim zakonodavchim kodeksom Tajho 701 vsomu naselennyu dozvolyalisya vilnij poshuk mineraliv i yih rozrobka v tih provinciyah de vlada ne praktikuvala cogo promislu Rudoshukachi otrimuvali premiyi za svoyi vidkrittya pidpriyemcyam vidavalisya poziki na rozvitok girnichorudnogo promislu SerednovichchyaPershij girnichij kodeks Tajhore z yavivsya v Yaponiyi v 701 r sho svidchit pro znachnij rozvitok girnictva vzhe u rannomu serednovichchi Zgidno z cim kodeksom naselennya nabulo prava na vilnij poshuk i rozrobku rud u tih miscevostyah de cim ne zajmalasya derzhava U 708 roci v miscevosti Titibu provinciyi Musashi buli vidkriti veliki rodovisha midnih rud Ce stalo privodom do skasuvannya derzhavoyu podatkiv amnistiyi zasudzhenih Krim midi v Musasi dobuvali zoloto v Vakuya Girnichi virobki na sribnomu rudniku ostrova Cusima u 11 mu stolitti dosyagli glibini 400 m Shorichnij vidobutok blizko 27 kg sribla Zalizni rudniki u 9 11 stolittyah vidomi perevazhno u Zahidnij Yaponiyi provinciyah Aki Idzumo Bingo Bittyu Bidzen regionu Tyugoku a takozh na ostrovi Kyusyu Krim zaliza sribla i midi vidobuvali rtut u Ise sirku v Sagami i Sinano lyapis v Kodzuke girskij krishtal v Mucu Mid ta inshi metali jshli na vigotovlennya zbroyi znaryad praci a takozh kultovih predmetiv V 15 16 stolittyah girnichorudnij promisel znovu perezhiv pomitnij pidjom hocha j stav osnovnoyu prichinoyu vnutrishnoyaponskih voyen Dobuvali veliku kilkist zolota i sribla rudniki Ivami Hetanmabu Dabdokoromabu ta inshi olovo dobuvali v Obira provinciyi Bungo Serednovichna Yaponiya bula odnim iz azijskih lideriv vidobutku midi eksport yakoyi zdijsnyuvavsya v krayini Aziyi v pershu chergu v Kitaj a z XVII st takozh v Yevropu Gollandiyu Starovinni yaponski gravyuri ris 2 i 3 dayut uyavlennya pro osoblivosti miscevoyi rozrobki midnih rud Novij chasNa pochatku XVII st pershi soguni z dinastiyi Tokugava zatverdzhuyut osoblivi principi upravlinnya girnichimi promislami sho spriyaye stalomu rozvitku girnictva U 1630 r bulo zdobuto blizko 700 kg zolota z nih polovina na ostrovi Sado de v 1601 r buli vidkriti bagati kopalni zolota i sribla Ayikava Z 1649 r pochinayut dobuvati vugillya v shahtah Miyike na ostrovi Kyusyu U 1645 r v provinciyi Etigo bulo vidkrite rodovishe nafti yake rozroblyali yamnim sposobom Buli vidkriti takozh novi rodovisha rud midi Asio 1610 r Ani 1670 r Bessi 1690 r stibij pochali rozroblyati na ostrovi Sikoku zalizo v Todzyu Usogo v krayini na kinec XVII st diyalo 85 velikih rudnikiv z nih 34 midnih sho davali 6 tis t midi i 380 kg sribla na rik Velika chastina midi vivozilasya v Kitaj i Gollandiyu U XVII st vinajshli derev yanij vodovidlivnij nasos z porshnem i dvoma klapanami Velike znachennya mali teoretichni doslidzhennya j uzagalnennya v knigah yaponskih vchenih girnikiv V 1691 r bula opublikovana kniga Kurosavi Motosige Vazhlivi zamitki pro girski skarbi de rozglyadalisya deyaki pitannya mineralogiyi v 1827 r kniga Sato Nobukage Principi rozrobki rudnikiv Pislya revolyuciyi 1868 r pochavsya tretij period pidjomu yaponskoyi girnichorudnoyi promislovosti Burhlivo roste vidobutok vugillya v yakomu zadiyani najbilshi kompaniyi Mitzui Mitsubishi Sumitomo Z 1886 r obsyagi vidobutku kam yanogo vugillya syagayut ponad 1 mln t na rik z 1890 r do 1913 r vid 2 5 do 21 mln t na rik Dobuvannya zaliza iz zalizistih piskiv zanepalo i vidrodilosya tilki na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Golovnim rodovishem zaliznih rud stalo Kamayisi na ostrovi Honsyu vidome z 1823 r U 1913 r bulo vidobuto 153 tis t zaliznoyi rudi v 1919 r 363 tis t Do 1918 r znachnogo rozvitku dosyagla midna promislovist v 1913 r 67 tis t metalu ale pislya 1918 r krayina pochinaye vvoziti mid Na pochatku XX st rozvivayetsya vidobutok olov yanih svincevo cinkovih volframovih rtutnih rud Po vidobutku zolota Yaponiya v 1900 1912 rokah zajmala 10 te misce u sviti U 20 ti roki yaponska Girnichodobuvna promislovist bula ohoplena depresiyeyu postupovij pidjom galuzej pochinayetsya v 1930 ti roki U 1981 85 rr vidobutok rud chornih i kolorovih metaliv skorochuvavsya krim zolota i sribla import rud i koncentrativ zalishavsya stabilnim import metaliv pomitno zrostav Istotno zbilshivsya vidobutok nemetalichnih kopalin i zris import nemetalichnoyi sirovini glinozemu flyuoritu fosfativ ta in V cej period Yaponiya zajmaye odne z providnih misc u sviti z vidobutku talku vhodit v chislo velikih producentiv jodu sirovini dlya virobnictva azotnih dobriv budivelnih materialiv sirki kam yanoyi soli ryadu ridkisnozemelnih metaliv U nevelikih kilkostyah dobuvayut zalizni i manganovi rudi hromiti volfram molibden Novitnya epohaNa rubezhi XX XXI st v krayini ye kam yane vugillya nafta i gaz polimetalichni rudi girnichohimichna sirovina nerudni budivelni materiali Ale bilsha chastina kopalin zoseredzhena v dribnih rodovishah Zapasi osnovnih korisnih kopalin za vinyatkom rud svincyu cinku sribla sirki i baritu skladayut menshe 1 sumarnih zapasiv rozvinenih krayin svitu Vodnochas u Yaponiyi rozvidani znachni zapasi vapnyaku dolomitu kvarcovogo pisku piritu U 1990 h rokah osnovni vidobuvni galuzi vugilna 40 vartosti mineralnoyi sirovini sho dobuvayetsya gazova 13 rud kolorovih metaliv 12 U krayini diyalo 59 rudnikiv i 680 inshih girnichodobuvnih pidpriyemstv perevazhnij sposib vidobutku pidzemnij Importuyetsya nafta i gaz kam yane vugillya zalizna ruda sirovina dlya kolorovoyi metalurgiyi Na eksport jde ryad vidiv nemetalichnih kopalin Vodnochas Yaponiya viroblyaye sintetichni sirovinni materiali almazi magneziyu kalcinovanu sodu dioksid margancyu tosho Pidgotovka girnichih kadriv vedetsya na inzhenernih fakultetah universitetiv Nacionalnomu instituti dovkolishnogo seredovisha v Girnicho metalurgijnij agenciyi Yaponiyi Dzherela ta literaturaBileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s