Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
XVII ст. — XVIII ст
Багаті родовища золота та самоцвітів не були відкриті в початковий період колонізації Бразилії, оскільки корінне населення не знало цих родовищ і майже не мало в ужитку коштовних каменів та благородних металів. Лише наприкінці XVII ст. у верхів'ях річки Жекитиньоньї (нагір'я Мінас-Жерайс) розпочалися розробки золотих розсипів, які виявилися багатими й численними. «У річковому піску разом з крупинками золота шукачі іноді знаходили маленькі блискучі камінці, на які зазвичай не звертали уваги, тільки іноді підбираючи їх через красивий блиск» (Г. Гандельман «Історія Бразилії»). 1728 р. орендар золотоносної ділянки в Серро-ду-Фріо Бернардо Лобо привіз віднайдені ним алмази в Лісабон і сповістив короля Хуана V про відкриття родовищ цих коштовних каменів. Уже наступного року губернатор провінції Мінас-Жерайс Лоренцо де Альмейда був вимушений зробити офіційне повідомлення королівському двору про стихійний видобуток алмазів, який розпочався на підпорядкованій йому території.
Початки гірничої промисловості в Бразилії закладені у XVIII ст. Саме в цей час на території країни відкриваються перші золоті копальні. Штат Мінас-Жерайс у XVIII ст. давав близько 50 % світового видобутку золота. За сторіччя працею здебільшого африканських рабів тут отримано 1500 т металу. У 1834 була збудована шахта на багатій золотоносній жилі родовища в штаті Мінас-Жерайс (вміст Au 10-15 г/т). У 1981 р. глибина розробок на цій шахті сягнула 2500 м. Ще у кінці XVIII ст. всі легкодоступні поклади золота були вичерпані й галузь прийшла в занепад.
Основним у XVIII ст. був також видобуток алмазів, який почався майже одночасно з розробкою покладів золота. Бразилія стала першим світовим продуцентом діамантової сировини, утримуючи світову першість досить тривалий час (близько півсторіччя). Штат Мінас-Жерайс де в основному були зосереджені гірничі роботи, був ізольований від решти країни, мав свої особливі закони й отримав назву «Діамантового округу». Видобуток також вівся в басейні річок , та (штат Гояс), у верхів'ях річки Парагвай. В кінці XVIII ст. видобуток алмазів занепав.
Самоцвіти і алмази Бразилії
Ще одним потужним світовим центром видобутку самоцвітів стала Південно-Східна Бразилія, зокрема штат Мінас-Жерайс (з португальської «Minas Gerais» — «головні копальні»). Бразилія була «випадково» відкрита португальським мореплавцем Педру Кабралом 1500 р., який, обходячи Африку, значно відхилився на захід і досяг Нового Світу, назвавши його Землею Істинного Хреста (Terra da Vera Cruz) . І хоча за лінією розподілу світу між Іспанією та Португалією («папський меридіан» проходив на 370 миль західніше Островів Зеленого Мису), лише східний край Бразилії потрапляв у португальську зону, колонізували величезну країну саме португальці, чому значною мірою сприяло тимчасове об'єднання Іспанії та Португалії в одне королівство (1580—1640 рр.), коли вся Південна Америка формально стала частиною іспанських володінь і кордонів на континенті не стало.
Багаті родовища золота та самоцвітів не були відкриті в початковий період колонізації Бразилії, оскільки корінне населення не знало цих родовищ і майже не мало в ужитку коштовних каменів та благородних металів. Лише наприкінці ХVII ст. у верхів'ях ріки Жекитиньоньї (нагір'я Мінас-Жерайс) розпочалися розробки золотих розсипів, які виявилися багатими й численними. «У річковому піску разом з крупинками золота шукачі іноді знаходили маленькі блискучі камінці, на які зазвичай не звертали уваги, тільки іноді підбираючи їх через красивий блиск» (Г. Гандельман «Історія Бразилії»). 1728 р. орендар золотоносної ділянки в Серро-ду-Фріо Бернардо Лобо привіз віднайдені ним алмази в Лісабон і сповістив короля Хуана V про відкриття родовищ цих коштовних каменів. Уже наступного року губернатор провінції Мінас-Жерайс Лоренцо де Альмейда був вимушений зробити офіційне повідомлення королівському двору про стихійний видобуток алмазів, який розпочався на підпорядкованій йому території.
Вимоги короля звелись до введення «алмазного податку» (20 % від видобутих каменів) та рекомендацій стримувати неконтрольовані розробки. Але виконати ці накази не можна було. Алмази виявили в багатьох нових місцях, куди вирушили тисячі колоністів разом із африканськими невільниками. На початку 30-х років ХVIII ст. на алмазних розсипах Мінас-Жерайс працювало близько 9 тис. рабів. Європейський ринок алмазів був переповнений, а ціна на ці камені впала більше ніж у три рази. У 1734 р. португальський король заборонив видобуток алмазів у Бразилії (не допускалося навіть перебування людей в околицях колишніх розробок). Алмазні території взяли під охорону особливі поліцейські загони, завданням яких було недопущення ведення гірничих робіт.
Однак уже за кілька років заборона була замінена віддачею алмазних ділянок в оренду потужним фінансовим фірмам. Зокрема, монопольне право на експлуатацію покладів бразильських алмазів (на правах оренди) отримала нідерландська фірма братів Бретшнайдер, а пізніше компанія «Хуан Фернандес де Олівейра, батько і син». У другій половині ХVIII ст. генеральний орендар родовищ доктор де Олівейра став некоронованим правителем міста алмазів Діамантіни (колишній Теюн) і одним із найбагатших людей свого часу. Скупчення величезних багатств у місті гірників сприяло розвитку його архітектури, притягувало культурні верстви й торгівців, а в Лісабоні ходили чутки, що «перед розкішшю в Шираці (маєток Олівейри — авт.) тьмяніє блиск королівського двору». Англійський мінералог Джон Мейв, який відвідав копальні в Мінас-Жерайс на початку ХIХ ст. писав про гірників, серед яких було чимало рабів-африканців: «Здебільшого вони пригнічені сильніше, ніж подібні до них на інших виробництвах, з якими я ознайомився… Панство ж купається в розкошах, їхні щоденні обіди складаються з багатьох чудових м'ясних страв, які подають на прекрасній англійській порцеляні». Розробку розсипних родовищ вели шляхом промивання в дерев'яних лотках уламкового матеріалу (рінь, пісок) на річках, або їх колишніх руслах.
Втім повністю монополізувати видобуток алмазів тривалий час не вдавалося, оскільки розсипний характер численних родовищ сприяв широкому нелегальному видобутку каменів. З 1740 по 1772 рр. в Європу щорічно надходило в середньому 52 тис. каратів бразильських алмазів (приблизно стільки ж привозилось способом контрабанди), що в 4 рази перевищувало постачання з Індії. 1771 р. система орендних контрактів була скасована, а розробка коштовних каменів взята під особистий контроль португальського короля. Державна організація розробок призвела до суттєвого зниження видобутку алмазів, малорентабельності підприємств і скорочення надходжень у королівську скарбницю. 1830 р. розробки передано приватним старателям, причому кожен (після сплати невеликого податку) міг отримати ділянку площею до 200 м2. До 1870 р. Бразилія була основним постачальником алмазів на світові ринки (обсяги експорту усталилися на рівні 200 тис. каратів щорічно). І хоча вивезення алмазів з Індії на той час було вже незначним і не могло становити конкуренції бразильським надходженням, але на «ювелірному небосхилі» вже з'являлась найяскравіша «алмазна зірка» Південної Африки.
Цікавою сторінкою дослідження природних скарбів штату Мінас-Жерайс стала російська експедиція 1824—1825 рр., організатором і керівником якої був колишній російський консул у Ріо-де-Жанейро, член-кореспондент Петербурзької Академії наук Георг Генріх Лангсдорф. Між іншим експедицією були зібрані й систематизовані багаті колекції мінералів, рідкісні дані з історії Алмазного округу, зроблені описи видобутку алмазів, які члени експедиції спостерігали особисто. Описуючи копальні на річці Жекитиньонья, Лангсдорф зокрема зазначав: «Я був свідком того, як з сьомої години ранку до двох годин пополудні було намито 55 каменів вагою більше ніж 100 каратів. Найбільший був у сім з половиною каратів. За тиждень тут намивають у середньому 150—200 каратів цих коштовних каменів». Загалом експедиція уславилась «безкорисною загальнолюдською працею наукового пізнання природи й людей», сприяла знайомству народів Бразилії та Російської імперії.
Подібно до старательської розробки золота, алмазні розсипи притягували велику кількість шукачів коштовних каменів, що вплинуло на заселення й економічне освоєння гірничодобувних регіонів країни. В пошуках кращої долі люди їхали в Бразилію з усього світу, чимало старателів було з України. У вірші «Гей розіллялось ти, руськеє горе» Іван Франко звертається до емігрантського люду:
«Що то ще жде тебе на океані?
Що у Бразилії, в славній Парані?
Що то за рай ще тобі отвираєсь
В Спіріту Санто та Мінас Джераес?»
З розвитком технічних засобів гірничі розробки в штаті Мінас-Жерайс набули ще більших обсягів, причому вичерпання розсипів призвело до видобутку різноманітних корисних копалин у гірських масивах кар'єрним і шахтним способами. Вельми характерним є зображення на гербі штату основних символів гірництва — молотків і світильника.
Підсумовуючи, зазначимо, що протягом XV—XVII ст. основним чинником зростання видобутку корисних копалин були пошук і експлуатація нових багатих родовищ на «відкритих» європейцями землях Африки, Азії й особливо Америки, що, своєю чергою, було потужним стимулом освоєння нових земель і становлення епохи Великих географічних відкриттів. Переважний видобуток дістали коштовні метали й камені, які помітно вплинули на світову торгівлю й накопичення капіталів, що значною мірою зумовило економічні й суспільні зміни XVIII ст.
XIX — на початку XX ст
У XIX — на початку XX ст. в країні у невеликій кількості видобували цирконієві руди, вугілля (перше родовище відкрито в 1825 р.), манган, залізні руди, берилій, боксити, вольфрам, графіт, хром, нікель, ніобій, тантал, слюди. У 1940 р. почався видобуток нафти та природного газу (штат Баія). У 1953 створена державна нафтова компанія «Petroleo Brasileira» («Petrobras»), яка стала однією з найбільших у Латинській Америці. Найбільшого розквіту гірнича промисловість Бразилії досягла у 1945 р. Сучасні параметри галузі визначила активізація у 1950-х роках розробок залізо-марганцевої сировини у т. зв. «залізорудному чотирикутнику» в штаті Мінас-Жерайс.
Початок XXI ст
На початку XXI ст. частка Бразилії у видобутку мінеральної сировини у світі невелика — менше 1 %. У кінці XX ст. в структурі галузі близько 26 % припадало на паливо, 59 % — на руди чорних, 4 % — кольорових, 6-7 % — рідкісних і благородних металів і 4 % — на неметалічну сировину. 80 % продукції випускається під контролем державного сектора. Провідна галузь країни — залізорудна. Гірнича промисловість Бразилії з 1990-х років перебуває в стадії підйому.
Майбутнє видобувної промисловості країни визначає те, що за запасами залізних, берилієвих і ніобієвих руд, гірського кришталю, бітумінозних сланців, бокситів, руд рідкісноземельних елементів Бразилія займає одне з провідних місць серед промислово розвинених країн світу. Розроблятимуться і наявні запаси нафти, природного газу, вугілля, руд урану, нікелю, олова, вольфрам у, міді, свинцю, цинку, літію, танталу, фосфатів, бариту та ін.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють в Школі гірничої справи та металургії в м. Ору-Прету (1876 р.), а також в університетах Сан-Паулу (1934 р.), Ріо-де-Жанейро (1950) та ін.
Див. також
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Braziliya Staratelskij vidobudok zolota v Serra Pelada g Maked Vidobuvannya almaziv 1770 r XVII st XVIII stBagati rodovisha zolota ta samocvitiv ne buli vidkriti v pochatkovij period kolonizaciyi Braziliyi oskilki korinne naselennya ne znalo cih rodovish i majzhe ne malo v uzhitku koshtovnih kameniv ta blagorodnih metaliv Lishe naprikinci XVII st u verhiv yah richki Zhekitinonyi nagir ya Minas Zherajs rozpochalisya rozrobki zolotih rozsipiv yaki viyavilisya bagatimi j chislennimi U richkovomu pisku razom z krupinkami zolota shukachi inodi znahodili malenki bliskuchi kaminci na yaki zazvichaj ne zvertali uvagi tilki inodi pidbirayuchi yih cherez krasivij blisk G Gandelman Istoriya Braziliyi 1728 r orendar zolotonosnoyi dilyanki v Serro du Frio Bernardo Lobo priviz vidnajdeni nim almazi v Lisabon i spovistiv korolya Huana V pro vidkrittya rodovish cih koshtovnih kameniv Uzhe nastupnogo roku gubernator provinciyi Minas Zherajs Lorenco de Almejda buv vimushenij zrobiti oficijne povidomlennya korolivskomu dvoru pro stihijnij vidobutok almaziv yakij rozpochavsya na pidporyadkovanij jomu teritoriyi Pochatki girnichoyi promislovosti v Braziliyi zakladeni u XVIII st Same v cej chas na teritoriyi krayini vidkrivayutsya pershi zoloti kopalni Shtat Minas Zherajs u XVIII st davav blizko 50 svitovogo vidobutku zolota Za storichchya praceyu zdebilshogo afrikanskih rabiv tut otrimano 1500 t metalu U 1834 bula zbudovana shahta na bagatij zolotonosnij zhili rodovisha v shtati Minas Zherajs vmist Au 10 15 g t U 1981 r glibina rozrobok na cij shahti syagnula 2500 m She u kinci XVIII st vsi legkodostupni pokladi zolota buli vicherpani j galuz prijshla v zanepad Osnovnim u XVIII st buv takozh vidobutok almaziv yakij pochavsya majzhe odnochasno z rozrobkoyu pokladiv zolota Braziliya stala pershim svitovim producentom diamantovoyi sirovini utrimuyuchi svitovu pershist dosit trivalij chas blizko pivstorichchya Shtat Minas Zherajs de v osnovnomu buli zoseredzheni girnichi roboti buv izolovanij vid reshti krayini mav svoyi osoblivi zakoni j otrimav nazvu Diamantovogo okrugu Vidobutok takozh vivsya v basejni richok ta shtat Goyas u verhiv yah richki Paragvaj V kinci XVIII st vidobutok almaziv zanepav Samocviti i almazi Braziliyi She odnim potuzhnim svitovim centrom vidobutku samocvitiv stala Pivdenno Shidna Braziliya zokrema shtat Minas Zherajs z portugalskoyi Minas Gerais golovni kopalni Braziliya bula vipadkovo vidkrita portugalskim moreplavcem Pedru Kabralom 1500 r yakij obhodyachi Afriku znachno vidhilivsya na zahid i dosyag Novogo Svitu nazvavshi jogo Zemleyu Istinnogo Hresta Terra da Vera Cruz I hocha za liniyeyu rozpodilu svitu mizh Ispaniyeyu ta Portugaliyeyu papskij meridian prohodiv na 370 mil zahidnishe Ostroviv Zelenogo Misu lishe shidnij kraj Braziliyi potraplyav u portugalsku zonu kolonizuvali velicheznu krayinu same portugalci chomu znachnoyu miroyu spriyalo timchasove ob yednannya Ispaniyi ta Portugaliyi v odne korolivstvo 1580 1640 rr koli vsya Pivdenna Amerika formalno stala chastinoyu ispanskih volodin i kordoniv na kontinenti ne stalo Bagati rodovisha zolota ta samocvitiv ne buli vidkriti v pochatkovij period kolonizaciyi Braziliyi oskilki korinne naselennya ne znalo cih rodovish i majzhe ne malo v uzhitku koshtovnih kameniv ta blagorodnih metaliv Lishe naprikinci HVII st u verhiv yah riki Zhekitinonyi nagir ya Minas Zherajs rozpochalisya rozrobki zolotih rozsipiv yaki viyavilisya bagatimi j chislennimi U richkovomu pisku razom z krupinkami zolota shukachi inodi znahodili malenki bliskuchi kaminci na yaki zazvichaj ne zvertali uvagi tilki inodi pidbirayuchi yih cherez krasivij blisk G Gandelman Istoriya Braziliyi 1728 r orendar zolotonosnoyi dilyanki v Serro du Frio Bernardo Lobo priviz vidnajdeni nim almazi v Lisabon i spovistiv korolya Huana V pro vidkrittya rodovish cih koshtovnih kameniv Uzhe nastupnogo roku gubernator provinciyi Minas Zherajs Lorenco de Almejda buv vimushenij zrobiti oficijne povidomlennya korolivskomu dvoru pro stihijnij vidobutok almaziv yakij rozpochavsya na pidporyadkovanij jomu teritoriyi Vimogi korolya zvelis do vvedennya almaznogo podatku 20 vid vidobutih kameniv ta rekomendacij strimuvati nekontrolovani rozrobki Ale vikonati ci nakazi ne mozhna bulo Almazi viyavili v bagatoh novih miscyah kudi virushili tisyachi kolonistiv razom iz afrikanskimi nevilnikami Na pochatku 30 h rokiv HVIII st na almaznih rozsipah Minas Zherajs pracyuvalo blizko 9 tis rabiv Yevropejskij rinok almaziv buv perepovnenij a cina na ci kameni vpala bilshe nizh u tri razi U 1734 r portugalskij korol zaboroniv vidobutok almaziv u Braziliyi ne dopuskalosya navit perebuvannya lyudej v okolicyah kolishnih rozrobok Almazni teritoriyi vzyali pid ohoronu osoblivi policejski zagoni zavdannyam yakih bulo nedopushennya vedennya girnichih robit Odnak uzhe za kilka rokiv zaborona bula zaminena viddacheyu almaznih dilyanok v orendu potuzhnim finansovim firmam Zokrema monopolne pravo na ekspluataciyu pokladiv brazilskih almaziv na pravah orendi otrimala niderlandska firma brativ Bretshnajder a piznishe kompaniya Huan Fernandes de Olivejra batko i sin U drugij polovini HVIII st generalnij orendar rodovish doktor de Olivejra stav nekoronovanim pravitelem mista almaziv Diamantini kolishnij Teyun i odnim iz najbagatshih lyudej svogo chasu Skupchennya velicheznih bagatstv u misti girnikiv spriyalo rozvitku jogo arhitekturi prityaguvalo kulturni verstvi j torgivciv a v Lisaboni hodili chutki sho pered rozkishshyu v Shiraci mayetok Olivejri avt tmyaniye blisk korolivskogo dvoru Anglijskij mineralog Dzhon Mejv yakij vidvidav kopalni v Minas Zherajs na pochatku HIH st pisav pro girnikiv sered yakih bulo chimalo rabiv afrikanciv Zdebilshogo voni prignicheni silnishe nizh podibni do nih na inshih virobnictvah z yakimi ya oznajomivsya Panstvo zh kupayetsya v rozkoshah yihni shodenni obidi skladayutsya z bagatoh chudovih m yasnih strav yaki podayut na prekrasnij anglijskij porcelyani Rozrobku rozsipnih rodovish veli shlyahom promivannya v derev yanih lotkah ulamkovogo materialu rin pisok na richkah abo yih kolishnih ruslah Vtim povnistyu monopolizuvati vidobutok almaziv trivalij chas ne vdavalosya oskilki rozsipnij harakter chislennih rodovish spriyav shirokomu nelegalnomu vidobutku kameniv Z 1740 po 1772 rr v Yevropu shorichno nadhodilo v serednomu 52 tis karativ brazilskih almaziv priblizno stilki zh privozilos sposobom kontrabandi sho v 4 razi perevishuvalo postachannya z Indiyi 1771 r sistema orendnih kontraktiv bula skasovana a rozrobka koshtovnih kameniv vzyata pid osobistij kontrol portugalskogo korolya Derzhavna organizaciya rozrobok prizvela do suttyevogo znizhennya vidobutku almaziv malorentabelnosti pidpriyemstv i skorochennya nadhodzhen u korolivsku skarbnicyu 1830 r rozrobki peredano privatnim staratelyam prichomu kozhen pislya splati nevelikogo podatku mig otrimati dilyanku plosheyu do 200 m2 Do 1870 r Braziliya bula osnovnim postachalnikom almaziv na svitovi rinki obsyagi eksportu ustalilisya na rivni 200 tis karativ shorichno I hocha vivezennya almaziv z Indiyi na toj chas bulo vzhe neznachnim i ne moglo stanoviti konkurenciyi brazilskim nadhodzhennyam ale na yuvelirnomu neboshili vzhe z yavlyalas najyaskravisha almazna zirka Pivdennoyi Afriki Cikavoyu storinkoyu doslidzhennya prirodnih skarbiv shtatu Minas Zherajs stala rosijska ekspediciya 1824 1825 rr organizatorom i kerivnikom yakoyi buv kolishnij rosijskij konsul u Rio de Zhanejro chlen korespondent Peterburzkoyi Akademiyi nauk Georg Genrih Langsdorf Mizh inshim ekspediciyeyu buli zibrani j sistematizovani bagati kolekciyi mineraliv ridkisni dani z istoriyi Almaznogo okrugu zrobleni opisi vidobutku almaziv yaki chleni ekspediciyi sposterigali osobisto Opisuyuchi kopalni na richci Zhekitinonya Langsdorf zokrema zaznachav Ya buv svidkom togo yak z somoyi godini ranku do dvoh godin popoludni bulo namito 55 kameniv vagoyu bilshe nizh 100 karativ Najbilshij buv u sim z polovinoyu karativ Za tizhden tut namivayut u serednomu 150 200 karativ cih koshtovnih kameniv Zagalom ekspediciya uslavilas bezkorisnoyu zagalnolyudskoyu praceyu naukovogo piznannya prirodi j lyudej spriyala znajomstvu narodiv Braziliyi ta Rosijskoyi imperiyi Podibno do staratelskoyi rozrobki zolota almazni rozsipi prityaguvali veliku kilkist shukachiv koshtovnih kameniv sho vplinulo na zaselennya j ekonomichne osvoyennya girnichodobuvnih regioniv krayini V poshukah krashoyi doli lyudi yihali v Braziliyu z usogo svitu chimalo starateliv bulo z Ukrayini U virshi Gej rozillyalos ti ruskeye gore Ivan Franko zvertayetsya do emigrantskogo lyudu Sho to she zhde tebe na okeani Sho u Braziliyi v slavnij Parani Sho to za raj she tobi otvirayes V Spiritu Santo ta Minas Dzheraes Z rozvitkom tehnichnih zasobiv girnichi rozrobki v shtati Minas Zherajs nabuli she bilshih obsyagiv prichomu vicherpannya rozsipiv prizvelo do vidobutku riznomanitnih korisnih kopalin u girskih masivah kar yernim i shahtnim sposobami Velmi harakternim ye zobrazhennya na gerbi shtatu osnovnih simvoliv girnictva molotkiv i svitilnika Pidsumovuyuchi zaznachimo sho protyagom XV XVII st osnovnim chinnikom zrostannya vidobutku korisnih kopalin buli poshuk i ekspluataciya novih bagatih rodovish na vidkritih yevropejcyami zemlyah Afriki Aziyi j osoblivo Ameriki sho svoyeyu chergoyu bulo potuzhnim stimulom osvoyennya novih zemel i stanovlennya epohi Velikih geografichnih vidkrittiv Perevazhnij vidobutok distali koshtovni metali j kameni yaki pomitno vplinuli na svitovu torgivlyu j nakopichennya kapitaliv sho znachnoyu miroyu zumovilo ekonomichni j suspilni zmini XVIII st XIX na pochatku XX stU XIX na pochatku XX st v krayini u nevelikij kilkosti vidobuvali cirkoniyevi rudi vugillya pershe rodovishe vidkrito v 1825 r mangan zalizni rudi berilij boksiti volfram grafit hrom nikel niobij tantal slyudi U 1940 r pochavsya vidobutok nafti ta prirodnogo gazu shtat Baiya U 1953 stvorena derzhavna naftova kompaniya Petroleo Brasileira Petrobras yaka stala odniyeyu z najbilshih u Latinskij Americi Najbilshogo rozkvitu girnicha promislovist Braziliyi dosyagla u 1945 r Suchasni parametri galuzi viznachila aktivizaciya u 1950 h rokah rozrobok zalizo margancevoyi sirovini u t zv zalizorudnomu chotirikutniku v shtati Minas Zherajs Pochatok XXI stNa pochatku XXI st chastka Braziliyi u vidobutku mineralnoyi sirovini u sviti nevelika menshe 1 U kinci XX st v strukturi galuzi blizko 26 pripadalo na palivo 59 na rudi chornih 4 kolorovih 6 7 ridkisnih i blagorodnih metaliv i 4 na nemetalichnu sirovinu 80 produkciyi vipuskayetsya pid kontrolem derzhavnogo sektora Providna galuz krayini zalizorudna Girnicha promislovist Braziliyi z 1990 h rokiv perebuvaye v stadiyi pidjomu Majbutnye vidobuvnoyi promislovosti krayini viznachaye te sho za zapasami zaliznih beriliyevih i niobiyevih rud girskogo krishtalyu bituminoznih slanciv boksitiv rud ridkisnozemelnih elementiv Braziliya zajmaye odne z providnih misc sered promislovo rozvinenih krayin svitu Rozroblyatimutsya i nayavni zapasi nafti prirodnogo gazu vugillya rud uranu nikelyu olova volfram u midi svincyu cinku litiyu tantalu fosfativ baritu ta in Pidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu zdijsnyuyut v Shkoli girnichoyi spravi ta metalurgiyi v m Oru Pretu 1876 r a takozh v universitetah San Paulu 1934 r Rio de Zhanejro 1950 ta in Div takozhKorisni kopalini Braziliyi Girnicha promislovist Braziliyi Ekonomika Braziliyi Geologiya BraziliyiDzherelaBileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s