Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (січень 2020) |
Історія виноробства сягає епохи неоліту.
Археологічні підтвердження
Виноробство виникло після розвитку виноградарства — освоєння людьми культивування винограду. Це відбулося в епоху неоліту близько 8000 років до нашої ери в районі Закавказзя, Східної Анатолії та півночі гір Загрос (сучасний Іран). Давні археологічні знахідки в Грузії, а саме "квеври", те, в чому зберігалось вино, були датовані не менш 8000 років до нашої ери. Дата була визначена на основі біохімічних аналізів, що були проведені музеєм археології та антропології Пенсильванського університету. Юнеско визнала знахідку нематеріальною культурною спадщиною Грузії. На території Ірану в заселеному 7000 років тому районі Хаджи-Фіруз (північна частина гір Загрос) під час розкопок, організованих Мері М. Фойгт, знайшли глеки об'ємом близько 9 літрів, з жовтуватим осадом. Аналіз показав наявність речовин, які однозначно вказували на виноградне вино. Глеки були поміщені в земляну підлогу вздовж стіни кухні глинобитного дому, датованого близько 5400—5000 р. до нашої ери. Станом на 2009 рік це була найдавніша знахідка, яка вказувала на виробництво вина. Вважається, що вже тоді було вирощено вид винограду, аналогічний сучасному Vitis vinifera, з якого виготовляють більшість сучасних вин. Виноробство застосовувалось з метою зберігання сортів винограду, що швидко псувались. Чи використовувався напій, який отримували в результаті бродіння, спеціально для сп'яніння невідомо.
Виноробство поширювалось на сусідні регіони: в Месопотамію, Грецію, на Кіпр.
На території Греції знайдено сліди цілеспрямованого пресування винограду, яке відноситься до 5 тис. років до н. е., що є доказом раннього виробництва вина в цьому регіоні.
В 2010 році в Вірменії, в печерах поблизу села Арені (печера Арені-1) знайдено найбільш давню з відомих винарень, датована 4100-4000 рр. до н. е.
За даними археології в Стародавньому Єгипті вино вживали вже в 3150 році до н. е..
В 1980 році в гробниці в Синьяні (провінція Хенань, Китай) виявили 2 цілі пляшки з вином, що були розлиті в 1300 р. до н. е. Це вино вважається найстарішим у світі. В 1867 році в гробниці римського аристократа було знайдено пляшку з вином, датовану між 325 і 350роками н. е. (пляшка вина з Шпайєра)
Античність
В 2-му тисячолітті до н. е. через фінікійців виноробство поширюється Середземномор'ям. З часом вино стало одним з найбільш значимих культурних символів для різних народів Середземномор'я і зайняло важливе місце в їх міфології та ритуалах, а в подальшому — і в християнському богослужінні (Євхаристія).
Близький Схід
В Древньому Єгипті вино вживали вже в 3150 році до н. е.. Багато глеків з слідами вина було знайдено в захороненнях часів II династії (XXIX—XXVII столітті до н. е.). Печатки на глиняних пробках посудин свідчать про розвиток виноградарства в Нижньому Єгипті. Слава про виноробне господарство фараона Джосера зберігалась довгий час після його смерті. Крім власних винарень фараонів, вино поступало в казну в якості податку та військового трофею. В той же час для самого фараона існувала офіційна заборона на вино.
Один із богів єгипетського пантеону — Осіріс, цар потойбічного світу, суддя душ померлих, був богом вина. Вино, як і пиво, обожествлялось і пропонувалось в дар богам. Погреби та пресувальні мали божественного покровителя, чий ієрогліф означав пресувальню. Стародавні єгиптяни знали щонайменше 24 сорти вина. Вино пили і чоловіки, і жінки.
В стародавній єгипетській літературі образ доброї землі описувався наступним чином: «там і винограду, і вина більше, ніж води». Помітне місце займає вино і в любовній ліриці.
В ході розшифрування стародавніх єгипетських ієрогліфів вдалось прочитати записи, що стосуються технології обробки темного винограду.
В Стародавній Месопотамії вже в 2700 році до н. е. поклонялись богині вина та іншим винним божествам, регулярно підносили богам пиво та вино.
Великий вклад в розвиток виноградарства внесли фінікійці, які поширили виноробство на території всієї Північної Африки, включаючи Карфаген, Південну Іспанію, Сицилію. Карфагенський письменник Магон склав настанови по догляду за лозою. Багато технологій виноградарства та виноробства перейняли у фінікійців древні греки.
Греція
Мистецтво виноробства дійшло до грецького півострова близько 2000 року до н. е. Вже до 1700 року до нашої ери, виноробство в Греції стало звичною справою. Пізніше, виноробство стало важливою галуззю економіки, а вино — одним з основних предметів експорту.
Протягом наступних тисячоліть вино виконувало одну і ту ж функцію: воно було включено до релігійних ритуалів. Воно стало важливим напоєм для прийому гостей, для медичних цілей, стало невід'ємною частиною щоденної трапези. Вино пили теплим і охолодженим, чистим і розведеним водою, простим і з прянощами. Вино вважалось настільки важливим для греків, що його вживання вважалось відмінною рисою грецької культури. Ті, що не пили вина, вважались варварами.
Фукідід вважав, що жителі Середземномор'я попрощались із варварством тоді, коли стали вирощувати виноград і оливу.
Греки були одними з найбільш поміркованих у вживанні вина народів. Це було пов'язано з їх правилами вживання алкоголю, їх традиціями поміркованості у всьому. Виключенням з цих традицій був культ Діоніса, коли вважалось, що сп'яніння наближує людей до їх божества.
В той час побутове п'янство було досить рідкісним явищем, сп'яніння ж на бенкетах і святах було звичною справою. Така важлива складова чоловічого проведення часу в греків, як симпосій, зазвичай, завершувалась п'янством. В стародавній грецькій літературі не має свідчень про п'янство серед греків, але на це є свідчення інших народів.
Філософи Ксенофонт (431—351 роки до н. е.) і Платон (429—347 роки до н. е.) високо цінували помірне вживання вина і вважали, що воно позитивно впливає на здоров'я людей, але обидва вказували на проблеми п'янства. Платон вважав, що ніхто в віці до вісімнадцяти років не повинен пити вино. Гіппократ (близько 460—370 років до н. н) виявив цілющі властивості вина, яке вже давно використовувалось в терапевтичних цілях. Арістотель (384—322 роки до н. е.) і Зенон (близько 336—264 роки до н. е.) також критикували п'янство.
Македоняни розглядали нестриманість, як ознаку мужності і були добре відомими п'яничками.
Вино вживалось в Греції на сніданок, під час проведення симпозіумів. В I столітті до н. е. воно вживалось більшою частиною римських громадян. Греки та римляни, як правило, пили розведене вино (1 частина вина і близько 4 частин води).
Стародавні греки вміли витримувати вино. Деякі вина зберігались в запечатаних глиняних амфорах багато років.
Рим
Римляни перейняли виноградарство та виноробство у греків, ввели багато нового і поширили виноробство по всій території Римської імперії, які мали придатні ґрунтово-кліматичні умови.
Ще до нашої ери було переведено настанови Магона про виноградарство. На цю ж тему писав і Марк Порцій Катон Старший.
Римляни вважали вино «демократичним» напоєм. Вино було доступно рабам, селянам, жінкам і аристократам. Щоб забезпечити стабільне постачання вина для римських солдат і колоністів, у всіх частинах імперії культивувалось виноградарство і виноробство. Вино також використовувалось для релігійних цілей і для приношення дарів богам.
В Римі грецький Діоніс — бог рослинності, виноградарства і виноробства, був відомий як Вакх, Бахус чи Лібер. Римляни проводили свята, на яких вино подавали гостям протягом всього дня разом з триразовою зміною страв.
Домашнє вино вважалось більш престижним, ніж куплене.
Вживання пива в Древньому Римі поступово змінювалось вином.
Середньовічний період
Культура вирощування винограду поширилась на північніші регіони Європи, а також на території Азії та Африки. В Європі виноробство набуло найбільшого розвитку у Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Німеччині, Угорщині.
В цей період визначились майже всі найвідоміші виноробні регіони Європи. Помітну роль в розведенні винограду стали відігравати монастирі. Там велись роботи по виведенню нових сортів.
Якщо виноградарство в середні віки за складністю наближалось до сучасних технологій, то власне виноробство було дуже далеко від сучасних методів. В середні віки вино вживалось протягом одного року після приготування, так як максимальний строк, протягом якого вино не псувалось повністю, складав один рік. Молоде вино цінувалось більше, і виробники намагались продати вино нового врожаю якнайшвидше, або позбутися від вина, що вже постояло, змішуючи його з молодим.
В Європі в часи Середньовіччя виноградне вино залишалось прерогативою вищих класів.
При антисанітарії середньовічної Європи вживання алкогольних напоїв допомагало уникати захворювань, що передаються через воду, таких як холера. Пити вино і пиво було безпечніше, ніж воду, яка, як правило, бралась із забруднених джерел. Спирт, що містився в напоях, сприяв їх дезінфекції і схоронності протягом декількох місяців.
Нові часи
Більшість вин, що вироблялись в Північній Європі того часу були легкотекучими, світлого кольору і з низьким рівнем алкоголю. Такі вина належним чином не витримувались і з часом перетворювались на оцет. Виробники вин не вважали за необхідне нести затрати на витримку вина. В XVI столітті витримані вина робились тільки в країнах Середземномор'я.
В XVII столітті сталися дві події, які докорінно змінили винне виробництво. Перша — використання корку та скляних пляшок, що дозволило зберігати і транспортувати вина в практично герметичному середовищі. До цього в пляшки вино розливали тільки перед подачею до столу, а для зберігання використовувались бочки. Друга подія — ріст популярності міцних вин, таких як портвейн, мадера і херес. Добавляння алкоголю використовувалось в якості консерванту, що дозволяло винам витримувати довгі морські подорожі в Англію, Америку та Ост-Індію.
Протягом XVII століття конкуренція зі сторони міцних вин, а також новомодних напоїв — кави, какао, підштовхнула до покращення якості вин — їх сортового складу, методів приготування і зберігання, і призвела до створення сучасних типів вина в першій половині XVIII століття. Якщо в кінці XVII століття найбільш ходовим товаром ще було ординарне низькосортне молоде вино, то на XVIII століття приходиться створення червоних вин найкращих марок, що витримувались по п'ять років і більше. Вони зберегли славу і популярність до сьогодні.
При колонізації європейцями нових територій, традиційне європейське виноробство поширилось Новим Світом. В XVI столітті іспанці почали вирощувати виноград в Мексиці, а пізніше — в Перу, Чилі та Аргентині. В Каліфорнії та Австралії виноградарство почало розвиватися в кінці XVIII століття. В Північній Америці місцевий дикорослий виноград ендемічних видів, що був частиною раціону індіанців, був визнаний непридатним для виготовлення вина. В результаті в Америку були завезені європейські сорти винограду. В 2-ій половині XIX століття більшість виноградників Європи постраждали від виноградної філлоксери і грибкових хвороб, що спричинило спад виноробства. До 1885 року виробництво вина знизилось з 80 до 25 млн. гектолітрів. Відновлення виноградників і повернення об'єму виноторгівлі і якості вин до попереднього стану зайняло багато часу і потребувало значних затрат.
Джерела
- Энциклопедия виноградарства / главный редактор А. И. Тимуш. — Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1986. (рос.)
- Герасимов М. А. Технология вина. — М., 1964.
- Валуйко Г. Г. Технология столовых вин. — М., 1969
- Нилов В. И., Химия виноделия. — М., 1967.
- Sahverdova, Vanda (22 серпня 2019). Язык и общество. Энциклопедия. Чл.-корр. В. М. Алпатов, чл.-корр. В. А. Виноградов, чл.-корр. А. В. Дыбо, академик В. А. Плунгян, академик В. А. Тишков, академик Е. П. Челышев Главный редактор д.ф.н., проф. В. Ю. Михальченко. Slavica. Т. 48. doi:10.31034/048.2019.14. ISSN 0583-5356. Процитовано 15 січня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2020 Istoriya vinorobstva syagaye epohi neolitu Arheologichni pidtverdzhennyaVinorobstvo viniklo pislya rozvitku vinogradarstva osvoyennya lyudmi kultivuvannya vinogradu Ce vidbulosya v epohu neolitu blizko 8000 rokiv do nashoyi eri v rajoni Zakavkazzya Shidnoyi Anatoliyi ta pivnochi gir Zagros suchasnij Iran Davni arheologichni znahidki v Gruziyi a same kvevri te v chomu zberigalos vino buli datovani ne mensh 8000 rokiv do nashoyi eri Data bula viznachena na osnovi biohimichnih analiziv sho buli provedeni muzeyem arheologiyi ta antropologiyi Pensilvanskogo universitetu Yunesko viznala znahidku nematerialnoyu kulturnoyu spadshinoyu Gruziyi Na teritoriyi Iranu v zaselenomu 7000 rokiv tomu rajoni Hadzhi Firuz pivnichna chastina gir Zagros pid chas rozkopok organizovanih Meri M Fojgt znajshli gleki ob yemom blizko 9 litriv z zhovtuvatim osadom Analiz pokazav nayavnist rechovin yaki odnoznachno vkazuvali na vinogradne vino Gleki buli pomisheni v zemlyanu pidlogu vzdovzh stini kuhni glinobitnogo domu datovanogo blizko 5400 5000 r do nashoyi eri Stanom na 2009 rik ce bula najdavnisha znahidka yaka vkazuvala na virobnictvo vina Vvazhayetsya sho vzhe todi bulo virosheno vid vinogradu analogichnij suchasnomu Vitis vinifera z yakogo vigotovlyayut bilshist suchasnih vin Vinorobstvo zastosovuvalos z metoyu zberigannya sortiv vinogradu sho shvidko psuvalis Chi vikoristovuvavsya napij yakij otrimuvali v rezultati brodinnya specialno dlya sp yaninnya nevidomo Vinorobstvo poshiryuvalos na susidni regioni v Mesopotamiyu Greciyu na Kipr Na teritoriyi Greciyi znajdeno slidi cilespryamovanogo presuvannya vinogradu yake vidnositsya do 5 tis rokiv do n e sho ye dokazom rannogo virobnictva vina v comu regioni V 2010 roci v Virmeniyi v pecherah poblizu sela Areni pechera Areni 1 znajdeno najbilsh davnyu z vidomih vinaren datovana 4100 4000 rr do n e Za danimi arheologiyi v Starodavnomu Yegipti vino vzhivali vzhe v 3150 roci do n e V 1980 roci v grobnici v Sinyani provinciya Henan Kitaj viyavili 2 cili plyashki z vinom sho buli rozliti v 1300 r do n e Ce vino vvazhayetsya najstarishim u sviti V 1867 roci v grobnici rimskogo aristokrata bulo znajdeno plyashku z vinom datovanu mizh 325 i 350rokami n e plyashka vina z Shpajyera AntichnistV 2 mu tisyacholitti do n e cherez finikijciv vinorobstvo poshiryuyetsya Seredzemnomor yam Z chasom vino stalo odnim z najbilsh znachimih kulturnih simvoliv dlya riznih narodiv Seredzemnomor ya i zajnyalo vazhlive misce v yih mifologiyi ta ritualah a v podalshomu i v hristiyanskomu bogosluzhinni Yevharistiya Blizkij Shid V Drevnomu Yegipti vino vzhivali vzhe v 3150 roci do n e Bagato glekiv z slidami vina bulo znajdeno v zahoronennyah chasiv II dinastiyi XXIX XXVII stolitti do n e Pechatki na glinyanih probkah posudin svidchat pro rozvitok vinogradarstva v Nizhnomu Yegipti Slava pro vinorobne gospodarstvo faraona Dzhosera zberigalas dovgij chas pislya jogo smerti Krim vlasnih vinaren faraoniv vino postupalo v kaznu v yakosti podatku ta vijskovogo trofeyu V toj zhe chas dlya samogo faraona isnuvala oficijna zaborona na vino Odin iz bogiv yegipetskogo panteonu Osiris car potojbichnogo svitu suddya dush pomerlih buv bogom vina Vino yak i pivo obozhestvlyalos i proponuvalos v dar bogam Pogrebi ta presuvalni mali bozhestvennogo pokrovitelya chij iyeroglif oznachav presuvalnyu Starodavni yegiptyani znali shonajmenshe 24 sorti vina Vino pili i choloviki i zhinki V starodavnij yegipetskij literaturi obraz dobroyi zemli opisuvavsya nastupnim chinom tam i vinogradu i vina bilshe nizh vodi Pomitne misce zajmaye vino i v lyubovnij lirici V hodi rozshifruvannya starodavnih yegipetskih iyeroglifiv vdalos prochitati zapisi sho stosuyutsya tehnologiyi obrobki temnogo vinogradu V Starodavnij Mesopotamiyi vzhe v 2700 roci do n e poklonyalis bogini vina ta inshim vinnim bozhestvam regulyarno pidnosili bogam pivo ta vino Velikij vklad v rozvitok vinogradarstva vnesli finikijci yaki poshirili vinorobstvo na teritoriyi vsiyeyi Pivnichnoyi Afriki vklyuchayuchi Karfagen Pivdennu Ispaniyu Siciliyu Karfagenskij pismennik Magon sklav nastanovi po doglyadu za lozoyu Bagato tehnologij vinogradarstva ta vinorobstva perejnyali u finikijciv drevni greki Greciya Mistectvo vinorobstva dijshlo do greckogo pivostrova blizko 2000 roku do n e Vzhe do 1700 roku do nashoyi eri vinorobstvo v Greciyi stalo zvichnoyu spravoyu Piznishe vinorobstvo stalo vazhlivoyu galuzzyu ekonomiki a vino odnim z osnovnih predmetiv eksportu Protyagom nastupnih tisyacholit vino vikonuvalo odnu i tu zh funkciyu vono bulo vklyucheno do religijnih ritualiv Vono stalo vazhlivim napoyem dlya prijomu gostej dlya medichnih cilej stalo nevid yemnoyu chastinoyu shodennoyi trapezi Vino pili teplim i oholodzhenim chistim i rozvedenim vodoyu prostim i z pryanoshami Vino vvazhalos nastilki vazhlivim dlya grekiv sho jogo vzhivannya vvazhalos vidminnoyu risoyu greckoyi kulturi Ti sho ne pili vina vvazhalis varvarami Fukidid vvazhav sho zhiteli Seredzemnomor ya poproshalis iz varvarstvom todi koli stali viroshuvati vinograd i olivu Greki buli odnimi z najbilsh pomirkovanih u vzhivanni vina narodiv Ce bulo pov yazano z yih pravilami vzhivannya alkogolyu yih tradiciyami pomirkovanosti u vsomu Viklyuchennyam z cih tradicij buv kult Dionisa koli vvazhalos sho sp yaninnya nablizhuye lyudej do yih bozhestva V toj chas pobutove p yanstvo bulo dosit ridkisnim yavishem sp yaninnya zh na benketah i svyatah bulo zvichnoyu spravoyu Taka vazhliva skladova cholovichogo provedennya chasu v grekiv yak simposij zazvichaj zavershuvalas p yanstvom V starodavnij greckij literaturi ne maye svidchen pro p yanstvo sered grekiv ale na ce ye svidchennya inshih narodiv Filosofi Ksenofont 431 351 roki do n e i Platon 429 347 roki do n e visoko cinuvali pomirne vzhivannya vina i vvazhali sho vono pozitivno vplivaye na zdorov ya lyudej ale obidva vkazuvali na problemi p yanstva Platon vvazhav sho nihto v vici do visimnadcyati rokiv ne povinen piti vino Gippokrat blizko 460 370 rokiv do n n viyaviv cilyushi vlastivosti vina yake vzhe davno vikoristovuvalos v terapevtichnih cilyah Aristotel 384 322 roki do n e i Zenon blizko 336 264 roki do n e takozh kritikuvali p yanstvo Makedonyani rozglyadali nestrimanist yak oznaku muzhnosti i buli dobre vidomimi p yanichkami Vino vzhivalos v Greciyi na snidanok pid chas provedennya simpoziumiv V I stolitti do n e vono vzhivalos bilshoyu chastinoyu rimskih gromadyan Greki ta rimlyani yak pravilo pili rozvedene vino 1 chastina vina i blizko 4 chastin vodi Starodavni greki vmili vitrimuvati vino Deyaki vina zberigalis v zapechatanih glinyanih amforah bagato rokiv Rim Rimlyani perejnyali vinogradarstvo ta vinorobstvo u grekiv vveli bagato novogo i poshirili vinorobstvo po vsij teritoriyi Rimskoyi imperiyi yaki mali pridatni gruntovo klimatichni umovi She do nashoyi eri bulo perevedeno nastanovi Magona pro vinogradarstvo Na cyu zh temu pisav i Mark Porcij Katon Starshij Rimlyani vvazhali vino demokratichnim napoyem Vino bulo dostupno rabam selyanam zhinkam i aristokratam Shob zabezpechiti stabilne postachannya vina dlya rimskih soldat i kolonistiv u vsih chastinah imperiyi kultivuvalos vinogradarstvo i vinorobstvo Vino takozh vikoristovuvalos dlya religijnih cilej i dlya prinoshennya dariv bogam V Rimi greckij Dionis bog roslinnosti vinogradarstva i vinorobstva buv vidomij yak Vakh Bahus chi Liber Rimlyani provodili svyata na yakih vino podavali gostyam protyagom vsogo dnya razom z trirazovoyu zminoyu strav Domashnye vino vvazhalos bilsh prestizhnim nizh kuplene Vzhivannya piva v Drevnomu Rimi postupovo zminyuvalos vinom Serednovichnij periodKultura viroshuvannya vinogradu poshirilas na pivnichnishi regioni Yevropi a takozh na teritoriyi Aziyi ta Afriki V Yevropi vinorobstvo nabulo najbilshogo rozvitku u Franciyi Italiyi Ispaniyi Portugaliyi Nimechchini Ugorshini V cej period viznachilis majzhe vsi najvidomishi vinorobni regioni Yevropi Pomitnu rol v rozvedenni vinogradu stali vidigravati monastiri Tam velis roboti po vivedennyu novih sortiv Yaksho vinogradarstvo v seredni viki za skladnistyu nablizhalos do suchasnih tehnologij to vlasne vinorobstvo bulo duzhe daleko vid suchasnih metodiv V seredni viki vino vzhivalos protyagom odnogo roku pislya prigotuvannya tak yak maksimalnij strok protyagom yakogo vino ne psuvalos povnistyu skladav odin rik Molode vino cinuvalos bilshe i virobniki namagalis prodati vino novogo vrozhayu yaknajshvidshe abo pozbutisya vid vina sho vzhe postoyalo zmishuyuchi jogo z molodim V Yevropi v chasi Serednovichchya vinogradne vino zalishalos prerogativoyu vishih klasiv Pri antisanitariyi serednovichnoyi Yevropi vzhivannya alkogolnih napoyiv dopomagalo unikati zahvoryuvan sho peredayutsya cherez vodu takih yak holera Piti vino i pivo bulo bezpechnishe nizh vodu yaka yak pravilo bralas iz zabrudnenih dzherel Spirt sho mistivsya v napoyah spriyav yih dezinfekciyi i shoronnosti protyagom dekilkoh misyaciv Novi chasiBilshist vin sho viroblyalis v Pivnichnij Yevropi togo chasu buli legkotekuchimi svitlogo koloru i z nizkim rivnem alkogolyu Taki vina nalezhnim chinom ne vitrimuvalis i z chasom peretvoryuvalis na ocet Virobniki vin ne vvazhali za neobhidne nesti zatrati na vitrimku vina V XVI stolitti vitrimani vina robilis tilki v krayinah Seredzemnomor ya V XVII stolitti stalisya dvi podiyi yaki dokorinno zminili vinne virobnictvo Persha vikoristannya korku ta sklyanih plyashok sho dozvolilo zberigati i transportuvati vina v praktichno germetichnomu seredovishi Do cogo v plyashki vino rozlivali tilki pered podacheyu do stolu a dlya zberigannya vikoristovuvalis bochki Druga podiya rist populyarnosti micnih vin takih yak portvejn madera i heres Dobavlyannya alkogolyu vikoristovuvalos v yakosti konservantu sho dozvolyalo vinam vitrimuvati dovgi morski podorozhi v Angliyu Ameriku ta Ost Indiyu Protyagom XVII stolittya konkurenciya zi storoni micnih vin a takozh novomodnih napoyiv kavi kakao pidshtovhnula do pokrashennya yakosti vin yih sortovogo skladu metodiv prigotuvannya i zberigannya i prizvela do stvorennya suchasnih tipiv vina v pershij polovini XVIII stolittya Yaksho v kinci XVII stolittya najbilsh hodovim tovarom she bulo ordinarne nizkosortne molode vino to na XVIII stolittya prihoditsya stvorennya chervonih vin najkrashih marok sho vitrimuvalis po p yat rokiv i bilshe Voni zberegli slavu i populyarnist do sogodni Pri kolonizaciyi yevropejcyami novih teritorij tradicijne yevropejske vinorobstvo poshirilos Novim Svitom V XVI stolitti ispanci pochali viroshuvati vinograd v Meksici a piznishe v Peru Chili ta Argentini V Kaliforniyi ta Avstraliyi vinogradarstvo pochalo rozvivatisya v kinci XVIII stolittya V Pivnichnij Americi miscevij dikoroslij vinograd endemichnih vidiv sho buv chastinoyu racionu indianciv buv viznanij nepridatnim dlya vigotovlennya vina V rezultati v Ameriku buli zavezeni yevropejski sorti vinogradu V 2 ij polovini XIX stolittya bilshist vinogradnikiv Yevropi postrazhdali vid vinogradnoyi fillokseri i gribkovih hvorob sho sprichinilo spad vinorobstva Do 1885 roku virobnictvo vina znizilos z 80 do 25 mln gektolitriv Vidnovlennya vinogradnikiv i povernennya ob yemu vinotorgivli i yakosti vin do poperednogo stanu zajnyalo bagato chasu i potrebuvalo znachnih zatrat DzherelaEnciklopediya vinogradarstva glavnyj redaktor A I Timush Kishinev Glavnaya redakciya Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros Gerasimov M A Tehnologiya vina M 1964 Valujko G G Tehnologiya stolovyh vin M 1969 Nilov V I Himiya vinodeliya M 1967 Sahverdova Vanda 22 serpnya 2019 Yazyk i obshestvo Enciklopediya Chl korr V M Alpatov chl korr V A Vinogradov chl korr A V Dybo akademik V A Plungyan akademik V A Tishkov akademik E P Chelyshev Glavnyj redaktor d f n prof V Yu Mihalchenko Slavica T 48 doi 10 31034 048 2019 14 ISSN 0583 5356 Procitovano 15 sichnya 2021