Провінції Японії (яп. 令制国, рьосей-коку, «країни системи ріцурьо»; 旧国名, кю-кокумей, «колишні назви країн») — історичні адміністративні одиниці Японії до впровадження префектур у 1870-х роках. У західній історіографії традиційно перекладаються як провінції.
Провінції Японії | |
Дата створення / заснування | 7 століття |
---|---|
Назва каною | りょうせいこく |
Країна | Японія |
На заміну | d |
Кількість | 84 |
Провінції Японії у Вікісховищі |
Історія
Більшість японських провінцій були утворені центральним японським урядом у 7-8 століттях, у результаті адміністративних реформ націлених на перетворення Ямато у централізовану державу китайського зразка. Новий адміністративний поділ дав змогу послабити відцентрові тенденції в країні, які підживлювалися спогадами місцевої знаті про різноманітні племінні протодержавні утворення Японського архіпелагу 4-6 століть. Кожна провінція була базовою одиницею військової системи і оподаткування.
Наприкінці періоду Хей'ан (794—1185) у зв'язку із ростом приватного землеволодіння поділ Японії на провінції перетворився на номінальний. Межі економічних і військових одиниць визначалися кордонами володінь знаті та вельмож. Такий стан справ закріпився у період Муроматі (1338—1573).
У період Едо (1603—1867) провінції залишалися номінальними адміністративними одиницями, що було затверджено у японському законодавстві. Однак реально Японія була поділена на рад дрібних володінь хан, які контролювали васали сьоґунату Токуґава.
Після реставрації Мейдзі (1868) провінції перестали грати роль адміністративних одиниць через зміну законодавства. Новими одиницями стали дрібні володіння хани, які 1871 року були перетворені на 304 префектур. У результаті додаткових реформ у 1881—1885 роках кількість префектур була скорочена до 45, а згодом збільшена до 47, у зв'язку з приєднанням Хоккайдо і Окінави.
Хоча історичні провінції перестали бути адміністративними одиницями Японії, їх назви часто використовуються у японському сьогоденні для позначення сучасних префектур, зокрема у літературі, телебаченні, назвах фірм і виробів.
Адміністративний поділ
Кожна провінція (国, куні, коку; 州, сю), що поділялась на одиниці нижчого рівня — повіти (郡, корі, ґун), була складовою найбільших адміністративних утворень — країв (道, до). Винятки становили 5 пристоличних провінцій, які входили до складу так званого «столичного регіону» (畿内, кінай).
Список
Провінції за регіонами
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
Посилання
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Provinciyi Yaponiyi yap 令制国 rosej koku krayini sistemi ricuro 旧国名 kyu kokumej kolishni nazvi krayin istorichni administrativni odinici Yaponiyi do vprovadzhennya prefektur u 1870 h rokah U zahidnij istoriografiyi tradicijno perekladayutsya yak provinciyi Provinciyi Yaponiyi Data stvorennya zasnuvannya7 stolittya Nazva kanoyuりょうせいこく Krayina Yaponiya Na zaminud Kilkist84 Provinciyi Yaponiyi u VikishovishiIstoriyaBilshist yaponskih provincij buli utvoreni centralnim yaponskim uryadom u 7 8 stolittyah u rezultati administrativnih reform nacilenih na peretvorennya Yamato u centralizovanu derzhavu kitajskogo zrazka Novij administrativnij podil dav zmogu poslabiti vidcentrovi tendenciyi v krayini yaki pidzhivlyuvalisya spogadami miscevoyi znati pro riznomanitni pleminni protoderzhavni utvorennya Yaponskogo arhipelagu 4 6 stolit Kozhna provinciya bula bazovoyu odiniceyu vijskovoyi sistemi i opodatkuvannya Naprikinci periodu Hej an 794 1185 u zv yazku iz rostom privatnogo zemlevolodinnya podil Yaponiyi na provinciyi peretvorivsya na nominalnij Mezhi ekonomichnih i vijskovih odinic viznachalisya kordonami volodin znati ta velmozh Takij stan sprav zakripivsya u period Muromati 1338 1573 U period Edo 1603 1867 provinciyi zalishalisya nominalnimi administrativnimi odinicyami sho bulo zatverdzheno u yaponskomu zakonodavstvi Odnak realno Yaponiya bula podilena na rad dribnih volodin han yaki kontrolyuvali vasali sogunatu Tokugava Pislya restavraciyi Mejdzi 1868 provinciyi perestali grati rol administrativnih odinic cherez zminu zakonodavstva Novimi odinicyami stali dribni volodinnya hani yaki 1871 roku buli peretvoreni na 304 prefektur U rezultati dodatkovih reform u 1881 1885 rokah kilkist prefektur bula skorochena do 45 a zgodom zbilshena do 47 u zv yazku z priyednannyam Hokkajdo i Okinavi Hocha istorichni provinciyi perestali buti administrativnimi odinicyami Yaponiyi yih nazvi chasto vikoristovuyutsya u yaponskomu sogodenni dlya poznachennya suchasnih prefektur zokrema u literaturi telebachenni nazvah firm i virobiv Administrativnij podilKozhna provinciya 国 kuni koku 州 syu sho podilyalas na odinici nizhchogo rivnya poviti 郡 kori gun bula skladovoyu najbilshih administrativnih utvoren krayiv 道 do Vinyatki stanovili 5 pristolichnih provincij yaki vhodili do skladu tak zvanogo stolichnogo regionu 畿内 kinaj SpisokProvinciyi za regionami Kinaj Shidnomorskij kraj Tokaj Shidnogirskij kraj Tosan Pivnichnozemnij kraj Hokuriku Temnogirskij kraj San yin Svitlogirskij kraj Sanjo Pivdennomorskij kraj Nankaj Zahidnomorskij kraj Sajkaj Kraj Provinciya Suchasna prefektura Period isnuvannya Kinaj Idzumi Prefektura Osaka Kavati Prefektura Osaka Seccu Prefektura Osaka Yamasiro Prefektura Kioto Yamato Prefektura Nara Shidnomorskij Ava Kanto Prefektura Tiba Iga Prefektura Mie Idzu Prefektura Sidzuoka Ise Prefektura Mie Kadzusa Prefektura Tiba Kaj Prefektura Yamanasi Mikava Prefektura Aiti Musasi Prefektura Tokio Ovari Prefektura Aiti Sagami Prefektura Kanagava Sima Prefektura Mie Simosa Prefektura Tiba Suruga Prefektura Sidzuoka Totomi Prefektura Sidzuoka Hitati Prefektura Ibaraki Shidnogirskij Deva Prefektura Yamagata Kodzuke Prefektura Gunma Mino Prefektura Gifu Mucu Prefektura Miyagi Omi Prefektura Siga Simocuke Prefektura Totigi Sinano Prefektura Nagano Hida Prefektura Gifu Pivnichnozemnij Vakasa Prefektura Fukuj Etidzen Prefektura Fukuj Etigo Prefektura Niyigata Ettyu Prefektura Toyama Kaga Prefektura Isikava Noto Prefektura Isikava Sado Prefektura Niyigata Temnogirskij Ivami Prefektura Simane Idzumo Prefektura Simane Inaba Prefektura Tottori Tadzima Prefektura Hogo Tamba Prefektura Kioto Tango Prefektura Kioto Hoki Prefektura Tottori Oki Prefektura Simane Svitlogirskij Aki Prefektura Hirosima Bidzen Prefektura Okayama Bingo Prefektura Hirosima Bittyu Prefektura Okayama Mimasaka Prefektura Okayama Nagato Prefektura Yamaguti Suo Prefektura Yamaguti Harima Prefektura Hogo Pivdennomorskij Ava Sikoku Prefektura Tokusima Avadzi Prefektura Hogo Ijo Prefektura Ehime Kiyi Prefektura Vakayama Sanuki Prefektura Kagava Tosa Prefektura Koti Zahidnomorskij Budzen Prefektura Fukuoka Bungo Prefektura Ojta Iki Prefektura Nagasaki Osumi Prefektura Kagosima Sacuma Prefektura Kagosima Tikugo Prefektura Fukuoka Tikudzen Prefektura Fukuoka Higo Prefektura Kumamoto Hidzen Prefektura Saga Hyuga Prefektura Miyadzaki Cusima Prefektura NagasakiDzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Posilannya yap