Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Іссик-Кульська область | |
|---|---|
| Ысык-Көл облусу | |
 |  |
 | |
| Основні дані | |
| Прізвисько: | |
| Країна: |  Киргизстан |
| Утворена: | 21 листопада 1939 |
| Населення: | 450,700 (на 2005 рік) |
| Площа: | 43100 км² |
| Густота населення: | 10,5 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +- |
| Обласний центр: | Каракол |
| Райони: | |
| Міста: обласного значення | 2 1 |
| Смт: | |
| Села: | |
| Селищні ради: | |
| Сільські ради: | |
| Номери автомобілів: | |
| Інтернет-домени: | |
| Обласна влада | |
| Вебсторінка: | |
| Голова ОДА: | Емільбек Анапіяєв |
| Рада: | |
| Голова ради: | |
| Мапа | |
Іссик-Кульська о́бласть (кирг. Ысык-Көл облусу) — одна з адміністративно-територіальних одиниць Киргизстану, що розташована на сході країни. Центр області — місто Каракол. Населення — близько 0,5 млн осіб. У етнокультурному і економічному плані регіон, разом із сусідніми прикордонними Чуйською і Наринською, а також з Талаською областями є частиною так званого — більше індустріально розвиненої частини країни з значнішою часткою російськомовного населення (15 %).
Географія
Область займає східну частину країни, в її межах повністю знаходиться знамените безстічне озеро Іссик-Куль. На півночі область межує з Алматинською областю республіки Казахстан, на сході і півдні — з округом СУАР в КНР. Головними формами рельєфу області є , велика частина якої заповнена водами озера Іссик-Куль і оточуючими його хребтами центрального Тянь-Шаню. Північну частину улоговини обрамляють схили хребтів: , над південним берегом підноситься Терскей Ала-Тоо. Внутрішні високогірні райони області зайняті горами Центрального Тянь-Шаню, де особливо виділяються хребти , , (тут розташований знаменитий Пік Перемоги з висотою 7439 метрів над рівнем моря) та інші.
У 1998 році в межах адміністративних кордонів Іссик-Кульській області утворена Біосферна територія «Исик-Кель».
Основні соціально-економічні показники
Населення
Иссик-Кульська область, як і сусідня Чуйська область, історично входить до складу , що зумовлене її демолінгвістичну ситуацію. Історично гірські і високогірні регіони області були заселені киргизами, які займалися скотарством. Разом з тим степовий масив і більшість сільськогосподарських угідь області, розташованих у степовій зоні біля озера Іссик-Куль були практично повністю незаселені до появи тут перших російських і українських поселенців в останній чверті 19 століття після входження області до складу Російської імперії. Загальне населення області за переписом 1999 року — 415 тис. чоловік (це 8,6 % населення Киргизії на той момент).
Національний склад
Після масової еміграції російськомовного населення на початку 90-х, національний склад області став набагато більш однорідним, ніж у сусідній Чуйській області, проте він як і раніше досить різноманітний, особливо якщо взяти до уваги географічну концентрацію різних етномовних меншин. При тому, що в наявності загальна тенденція зростання частки азійських народів і скорочення європейських, раніше переважаючих, велика частина сільського російського і російськомовного населення і зараз зосереджена на північному березі озера Іссик-Куль, а також в сільськогосподарських районах на схід від озера та міста Каракол, де проживає більша частина міського населення області, в тому числі російського міського населення області.
Райони Іссик-Кульської області
Іссик-Кульська область поділена на 5 районів.:
| Район | Адм. центр |
|---|---|
| Ак-Суйський район | |
| Жеті-Огузький район | |
| Тонський район | |
| Тюпський район | Тюп |
| Іссик-Кульський район |
Керівництво Іссик-Кульської області
Голови облвиконкому
- (листопад 1939 — грудень 1939)
- Туратбеков Досали (грудень 1939 — 1942)
- (1946 — 1949)
- Айтбаєв Сидикали (1950 — вересень 1952)
- (1954 — 1959)
- (1971 — 1980)
- (1980 — 1984)
- (1984 — 1986)
- (1986 — 1988)
- Ісанов Насирдін Ісанович (жовтень 1988 — січень 1991)
1-і секретарі обкому КП Киргизії
- Охлупін Володимир Іванович (листопад 1939 — 1940)
- (1940 — 194.1)
- Нікулін Віктор Михайлович (липень 1943 — травень 1944)
- (1944 — 1945)
- Джаркимбаєв Абдиш (1945 — грудень 1947)
- Іманалієв Шадикан (грудень 1947 — вересень 1952)
- Айтбаєв Сидикали (вересень 1952 — 1955)
- Аламанов Баян (1955 — 1959)
- Дуйшеєв Арстанбек Дуйшейович (1971 — 12 січня 1979)
- Масалієв Абсамат Масалійович (12 січня 1979 — 27 червня 1985)
- Джумагулов Апас Джумагулович (27 червня 1985 — 1986)
- (1986 — 22 жовтня 1988)
- Аманбаєв Джумгалбек Бексултанович (22 жовтня 1988 — квітень 1991)
- (квітень 1991 — серпень 1991)
Уродженці
- Баялінов Касимали (* 1902 — † 1979) — киргизький радянський письменник, автор першого реалістичного твору киргизької прози, та перших перекладів киргизькою класиків російської літератури.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2010. Процитовано 5 липня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2010. Процитовано 5 липня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 5 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 липня 2010.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 5 липня 2010.
Посилання
- Гід по регіону [ 17 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Issik Kulska oblastYsyk Kol oblusuOsnovni daniPrizvisko Krayina KirgizstanUtvorena 21 listopada 1939Naselennya 450 700 na 2005 rik Plosha 43100 km Gustota naselennya 10 5 osib km Telefonni kodi Oblasnij centr KarakolRajoni Mista oblasnogo znachennya rajonnogo znachennya 2 1Smt Sela Selishni radi Silski radi Nomeri avtomobiliv Internet domeni Oblasna vladaVebstorinka Golova ODA Emilbek AnapiyayevRada Golova radi Mapa Issik Kulska o blast kirg Ysyk Kol oblusu odna z administrativno teritorialnih odinic Kirgizstanu sho roztashovana na shodi krayini Centr oblasti misto Karakol Naselennya blizko 0 5 mln osib U etnokulturnomu i ekonomichnomu plani region razom iz susidnimi prikordonnimi Chujskoyu i Narinskoyu a takozh z Talaskoyu oblastyami ye chastinoyu tak zvanogo bilshe industrialno rozvinenoyi chastini krayini z znachnishoyu chastkoyu rosijskomovnogo naselennya 15 GeografiyaOblast zajmaye shidnu chastinu krayini v yiyi mezhah povnistyu znahoditsya znamenite bezstichne ozero Issik Kul Na pivnochi oblast mezhuye z Almatinskoyu oblastyu respubliki Kazahstan na shodi i pivdni z okrugom SUAR v KNR Golovnimi formami relyefu oblasti ye velika chastina yakoyi zapovnena vodami ozera Issik Kul i otochuyuchimi jogo hrebtami centralnogo Tyan Shanyu Pivnichnu chastinu ulogovini obramlyayut shili hrebtiv nad pivdennim beregom pidnositsya Terskej Ala Too Vnutrishni visokogirni rajoni oblasti zajnyati gorami Centralnogo Tyan Shanyu de osoblivo vidilyayutsya hrebti tut roztashovanij znamenitij Pik Peremogi z visotoyu 7439 metriv nad rivnem morya ta inshi U 1998 roci v mezhah administrativnih kordoniv Issik Kulskij oblasti utvorena Biosferna teritoriya Isik Kel Osnovni socialno ekonomichni pokaznikiNaselennya 437 200 ocinka na 1 sichnya 2009 vklyuchayuchi 28 7 miske i 71 3 silske naselennya Zajnyate naselennya 180 300 2008 Chiselnist zareyestrovanih bezrobitnih 4 902 2008 Eksport 18 8 mln 2008 Import 221 7 mln 2008 Pryami inozemni investiciyi 1 1 mln 2008 NaselennyaProdazh ribi pasazhiram proyiznih avtobusiv v Issik Kulska oblast yak i susidnya Chujska oblast istorichno vhodit do skladu sho zumovlene yiyi demolingvistichnu situaciyu Istorichno girski i visokogirni regioni oblasti buli zaseleni kirgizami yaki zajmalisya skotarstvom Razom z tim stepovij masiv i bilshist silskogospodarskih ugid oblasti roztashovanih u stepovij zoni bilya ozera Issik Kul buli praktichno povnistyu nezaseleni do poyavi tut pershih rosijskih i ukrayinskih poselenciv v ostannij chverti 19 stolittya pislya vhodzhennya oblasti do skladu Rosijskoyi imperiyi Zagalne naselennya oblasti za perepisom 1999 roku 415 tis cholovik ce 8 6 naselennya Kirgiziyi na toj moment Nacionalnij sklad Vzimku v gorah u Dzheti Oguza Pislya masovoyi emigraciyi rosijskomovnogo naselennya na pochatku 90 h nacionalnij sklad oblasti stav nabagato bilsh odnoridnim nizh u susidnij Chujskij oblasti prote vin yak i ranishe dosit riznomanitnij osoblivo yaksho vzyati do uvagi geografichnu koncentraciyu riznih etnomovnih menshin Pri tomu sho v nayavnosti zagalna tendenciya zrostannya chastki azijskih narodiv i skorochennya yevropejskih ranishe perevazhayuchih velika chastina silskogo rosijskogo i rosijskomovnogo naselennya i zaraz zoseredzhena na pivnichnomu berezi ozera Issik Kul a takozh v silskogospodarskih rajonah na shid vid ozera ta mista Karakol de prozhivaye bilsha chastina miskogo naselennya oblasti v tomu chisli rosijskogo miskogo naselennya oblasti Kirgizi 328 tis 79 0 1999 Rosiyani 54 tis 13 0 Kazahi 7 tis 1 7 Tatari 7 tis 1 7 Kalmiki 5 tis 1 2 Ujguri 4 tis 1 0 Ukrayinci 3 tis 0 7 Dungani 3 tis 0 7 Uzbeki 3 tis 0 7 Inshi 1 tis 0 3 Rajoni Issik Kulskoyi oblastiMechet u seli Issik Kulska oblast Issik Kulska oblast podilena na 5 rajoniv Rajon Adm centrAk Sujskij rajonZheti Oguzkij rajonTonskij rajonTyupskij rajon TyupIssik Kulskij rajonKerivnictvo Issik Kulskoyi oblastiGolovi oblvikonkomu listopad 1939 gruden 1939 Turatbekov Dosali gruden 1939 1942 1946 1949 Ajtbayev Sidikali 1950 veresen 1952 1954 1959 1971 1980 1980 1984 1984 1986 1986 1988 Isanov Nasirdin Isanovich zhovten 1988 sichen 1991 1 i sekretari obkomu KP Kirgiziyi Ohlupin Volodimir Ivanovich listopad 1939 1940 1940 194 1 Nikulin Viktor Mihajlovich lipen 1943 traven 1944 1944 1945 Dzharkimbayev Abdish 1945 gruden 1947 Imanaliyev Shadikan gruden 1947 veresen 1952 Ajtbayev Sidikali veresen 1952 1955 Alamanov Bayan 1955 1959 Dujsheyev Arstanbek Dujshejovich 1971 12 sichnya 1979 Masaliyev Absamat Masalijovich 12 sichnya 1979 27 chervnya 1985 Dzhumagulov Apas Dzhumagulovich 27 chervnya 1985 1986 1986 22 zhovtnya 1988 Amanbayev Dzhumgalbek Beksultanovich 22 zhovtnya 1988 kviten 1991 kviten 1991 serpen 1991 UrodzhenciBayalinov Kasimali 1902 1979 kirgizkij radyanskij pismennik avtor pershogo realistichnogo tvoru kirgizkoyi prozi ta pershih perekladiv kirgizkoyu klasikiv rosijskoyi literaturi Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 22 lipnya 2011 Procitovano 5 lipnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 14 listopada 2010 Procitovano 5 lipnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 14 listopada 2010 Procitovano 5 lipnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 22 lipnya 2011 Procitovano 5 lipnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 22 lipnya 2011 Procitovano 5 lipnya 2010 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 5 lipnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 serpnya 2009 Procitovano 5 lipnya 2010 PosilannyaGid po regionu 17 grudnya 2012 u Wayback Machine angl