Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Загір Гариповіч Ісмагілов (башк. Исмәғилев Заһир Ғариф улы; нар. 8 січня 1917 (26 грудня 1916), Серменево, Оренбурзька губернія — пом. 30 травня 2003, Уфа) — башкирський радянський композитор, педагог, музично-громадський діяч. Народний артист СРСР (1982)
| Ісмагілов Загір | |
|---|---|
| башк. Заһир Ғариф улы Исмәғилев | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 грудня 1916 (8 січня 1917) |
| Місце народження | Серменево, d, Оренбурзька губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 30 травня 2003 (86 років) |
| Місце смерті | Уфа, Росія |
| Поховання | d |
| Громадянство | СРСР і Росія |
| Професії | композитор |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Інструменти | фортепіано і курай |
| Жанри | опера |
| Нагороди |          d |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 26 грудня 1916 (8 січня 1917) в селі (нині — Серменево, Бєлорєцького району Башкортостану, Росія) в родині лісоруба, де було ще три брати і сестра, яка померла в 1921 році від тифу.
Навчався в селі Нижньо-Серменево в башкирській школі-семирічці. З ранніх років захоплювався національною музикою, грав на кураї. У 1932 році вступив на навчання до Інзерського лісохімічного технікуму. Закінчивши його достроково, став працювати в Бєлорєцькому ліспромгоспі . У 1934 році в Бєлорєцьк на гастролі приїхав Башкирський театр драми. Загір замінив у виставі хворого артиста-кураїста. А. Мубаряков, артист театру, запросив його взяти участь в роботі драматичного театру Уфи, де він вечорами виступав як кураїст, пробував себе в ролі драматичного артиста, а вдень навчався в студії для обдарованої молоді при Башкирському театрі драми, яку закінчив у 1937 році.
У 1937 році вступив на навчання до Башкирської національної студії при Московській консерваторії ім. П. І. Чайковського (педагог Віктор Бєлий).
Під час війни працював в Уфі, брав участь в концертах фронтових бригад, писав пісні патріотичного змісту.
Після завершення навчання в студії в 1948 році, вступив на композиторський факультет Московської консерваторії, яку закінчив в 1954 році по класу композиції Володимира Фере. Дипломна робота — опера «Салават Юлаєв».
Член ВКП (б) з 1943 року. Голова Верховної Ради Башкирської АРСР 6-8-го скликань.
Помер 30 травня 2003 року в Уфі після тривалої хвороби. Похований на магометанському кладовищі.
Творчість
Творчість композитора масштабна. Величезний внесок вніс у розвиток башкирської національної опери, камерно-вокальної, хорової та інструментальної музики. Ідейна спрямованість і тематика творів співзвучна часу і відображає цивільно-патріотичну, національну спрямованість творчості, яка стверджує теми дружби і любові. У своїй творчості композитор розвивав традиції класиків російської музичної культури, їх історичних та музично-драматичних концепцій (М. Глінка, М. Мусоргський, М. Римський-Корсаков, А. Бородін).
Тяжів до національно-історичної тематики в операх, втілення образів відомих історичних особистостей, що походили з числа башкир, драматичних і побутових колізій життя простої людини. Серед них історико-героїчна опера «Салават Юлаєв», що розповідає про національного героя, героїко-епічні опери «Посли Уралу», яка зачіпає тему приєднання Башкортостану до Російської імперії, і «Кахим-Туря», де героєм є воєначальник, під проводом якого башкири відважно билися проти Наполеона (1812). У центрі опери «Акмулла» — образ башкирського поета-просвітителя XIX століття. До різновиду лірико-драматичних творів відносяться опери «Шаура» та «Хвилі Агідель», побутові музичні комедії «Кодаса» («Своячка») і «Алмакаєв».
Вніс значний вклад в розвиток жанру національної хорової кантати, ораторії, циклу («Я — росіянин», «Слово матері» тощо), Симфонічної музики (Концерт і Концертіно для фортепіано з оркестром, «Святкова увертюра», Симфонічна сюїта). Понад 300 пісень і романсів становили камерно-вокальну сферу інтересів композитора. Був одним з провідних композиторів-піснярів, які розвивали традиції російського романсу і побутової пісні. У них знайшли втілення тонкі суб'єктивно-ліричні настрої, замальовки природи, гумористичні жанрові сценки: «Лети, мій гнідий» (сл. М. Ідельбая), «Соловей» (сл. Я. Кулмия), «Казанок» (ст. Н. Наджмі), «Чай грузинський, мед башкирський» (сл. С. Кудаша) тощо.
Виступав продовжувачем музично-стилістичних традицій романтизму, панівною в його творчості стала сфера ліричної експресії в різноманітних своїх проявах. Музично-стилістичною основою творів композитора став башкирський фольклор, який визначив пісенно-вокальну природу його творчості, діатонічний склад мелодійного мислення, який синтезує пентатоніку, натуральні діатонічні лади та варіантно-варіаційні прийоми розвитку з європейською ладотональною системою, гармонією, поліфонією.
Твори композитора виконувалися в Росії, колишніх національних республіках СРСР і за кордоном (Болгарія, Китай, Румунія, Північна Корея, Югославія, Ефіопія), постійно видавалися і записувалися на грамплатівки всесоюзної фірми «Мелодія», знаходяться на фондових записах Всесоюзного, башкирського радіо і телебачення.
Перший ректор і засновник Уфимського інституту мистецтв (1968—1988) (доцент з 1973 року, професор з 1977).
Член Спілки композиторів СРСР з 1942 року. B 1941—1944 роках — відповідальний секретар, в 1954—1978 — голова Спілки композиторів Башкирської АРСР, секретар Спілки композиторів Російської РФСР (з 1960).
Родина
- Донька — Лейла Загірівна Ісмагілова (нар. 1946), башкирський композитор, заслужений діяч мистецтв РФ (1998) і Башкирської АРСР (1984), член Спілки композиторів Росії (СРСР) і Республіки Башкортостан (РБ), лауреат премії Спілки композиторів Росії імені Д. Шостаковича (1983). Голова Спілки композиторів РБ (з 2013 року).
- Донька — Гюзель Загірівна Ісмагілова, філолог
- Онук — Таїр Гаярович Ісмагілов
- Донька — Тансулпан Загірівна Ісмагілова, педагог
- Дружина — Масюфа Хасянівна Бадяутдінова-Ісмагілова (1921—2015)
Нагороди та звання
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1955)
- Народний артист Башкирської АРСР (1963)
- Народний артист РРФСР (1968)
- Народний артист СРСР (1982)
- Заслужений працівник культури Башкирської АРСР (1984)
- Державна премія РРФСР імені М. І. Глінки (1973) — за оперу «Хвилі Агідель» (1972) і цикл хорів «Слово матері» (1972)
- Республіканська премія імені Салават Юлаєв (перший лауреат, 1967) — за збірку «Нові пісні»
- Премія імені М. Акмулли (1996, за оперу «Акмулла»)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1997)
- Орден Леніна (1971) Орден Трудового Червоного Прапора (1967)
- Орден Дружби народів (1977)
- Орден «Знак Пошани» (1949) медалі
- Почесний громадянин Уфи (1997)
- Почесний академік Академії наук Республіки Башкортостан (1998).
Твори
- Опери
- "Салават Юлаєв "(1955), «Кахим-Туря», «Шаура» (1963), «Хвилі Агідель» (1972, перша назва — «Гюльзіфа» (1967)), «Посли Уралу» (1982), «Акмулла» (1986) (всі поставлені в Башкирському театрі опери та балету)
- Балети
- «Журавлина пісня» (1944, спільно з Л. Б. Степановим), «Зія-Курмиш» (робоча назва, не видано) (1973)
- Побутові музичні комедії
- «Кодаса» («Своячка») (1959), «Алмакай» (1990)
- Кантати
- «Лист» (сл. М. Каріма, 1952), «Про Леніна» (сл. Р. Нігматов, 1959), «Леніну славу співаємо» (сл. К. Даяна, 1970), «Я — росіянин» (1973) ;
- Хори
- Цикл хорів «Слово матері» (сл. Р. Назарова, 1972)
- Пісні та романси
- Більше 200, серед них «Пісня батирів» (сл. М. Наджмі), «Генерал Шаймуратов» (сл. К. Даяна), «Лети, мій гнідий» (сл. М. Ідельбая), «Слава тобі, Башкортостан» (сл. Р. Нігматов), популярні жартівливі пісні «Казанок» (сл. М. Наджмі), «Чай грузинський, мед башкирський» (сл. С. Кудаша), ліричні пісні та романси «Соловей» (сл. Я. Кулмия), «Не забути мені долин гір Уральських» (сл. Г. Зайнашевой), «Був-колишнім» (сл. Я. Кулмия), «Я люблю» (сл. К. Даяна), «Рідна земля» (сл. X . Гіляжева), «Батьківщини моєї» (сл. Б. Бікбов), «Місячна дорога» (сл. М. Каріма), у вокальному циклі «Урал мій» («Ах, Урал мій» (слова Б. Бікбов), «Гірський струмок», «Хвала Уралу» (слова К. Даяна), «Пісні гір», «Піднявся я на вершину Уралу» (слова Н. Наджмі), «Моя Батьківщина-Урал» (слова С. Юлаєв), «Кукушка», «Дочка Уралу», «Файрузакей», «Застільна пісня», «Синам Батьківщини», «Байгужа», «Слава переможцям» та ін.) (на вірші башкирських і татарських поетів). Будинок музей в рідному аулі
- Камерно-вокальні цикли
- на вірші С. Юлаєва (1977), «Рідна земля» (1976) на вірші M. Каріма.
- Інше
- Вокально-хореографічна сюїта «Башкирські нафтовики» (1953), вокально-симфонічна поема «Безсмертя» (1975), ораторія «Ми — переможці» (1985), симфонічна увертюра на башкирські народні пісні (1950), «Святкова увертюра» (1979), концерт для фортепіано з оркестром (1986), твори для скрипки і фортепіано — «Поема» (1960), для флейти і фортепіано — соната (1949). Інструментальні твори і музика до драматичних вистав «Башкирська весілля» (1940), «Салават» М. Каріма (1972), музика до телефільму «перетвореного край» (1965).
Ушанування пам'яті
- Пам'ятник Загіру Ісмагілову в Уфі
- У жовтні 2008 року в Уфі З. Ісмагілову відкрито пам'ятник, в сквері поряд з Башкирським державним театром опери та балету.
- На честь композитора в 2006 році отримала назву нова вулиця в мікрорайоні Південний Уфи.
- На честь З. Ісмагілова названа вулиця в селі Серменево Белорецького району.
- За життя композитора був відкритий музей в селі Серменево Белорецького району.
- Ім'я композитора носить Уфимський державний інститут мистецтв.
- У 2007 році був проведений перший Міжнародний конкурс музикантів — виконавців імені З. Ісмагілова
Примітки
- . Educational Institutions. Архів оригіналу (machine translation) за 4 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2021.
- . memorysensory.com. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
- . RussianComposers.org. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
- . Vipufa.ru. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
- http://www.wikimapia.org/#lat=53.8770869&lon=58.1002522&z=18&l=1&m=a&v=2 [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.] Wikimapia — Let's describe the whole world!
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagir Garipovich Ismagilov bashk Ismәgilev Zaһir Ғarif uly nar 8 sichnya 1917 26 grudnya 1916 19161226 Sermenevo Orenburzka guberniya pom 30 travnya 2003 Ufa bashkirskij radyanskij kompozitor pedagog muzichno gromadskij diyach Narodnij artist SRSR 1982 Ismagilov Zagirbashk Zaһir Ғarif uly IsmәgilevOsnovna informaciyaData narodzhennya26 grudnya 1916 8 sichnya 1917 Misce narodzhennyaSermenevo d Orenburzka guberniya Rosijska imperiyaData smerti30 travnya 2003 2003 05 30 86 rokiv Misce smertiUfa RosiyaPohovannyadGromadyanstvoSRSR i RosiyaProfesiyikompozitorOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoInstrumentifortepiano i kurajZhanrioperaNagorodid Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodivsya 26 grudnya 1916 8 sichnya 1917 v seli nini Sermenevo Byeloryeckogo rajonu Bashkortostanu Rosiya v rodini lisoruba de bulo she tri brati i sestra yaka pomerla v 1921 roci vid tifu Navchavsya v seli Nizhno Sermenevo v bashkirskij shkoli semirichci Z rannih rokiv zahoplyuvavsya nacionalnoyu muzikoyu grav na kurayi U 1932 roci vstupiv na navchannya do Inzerskogo lisohimichnogo tehnikumu Zakinchivshi jogo dostrokovo stav pracyuvati v Byeloryeckomu lispromgospi U 1934 roci v Byeloryeck na gastroli priyihav Bashkirskij teatr drami Zagir zaminiv u vistavi hvorogo artista kurayista A Mubaryakov artist teatru zaprosiv jogo vzyati uchast v roboti dramatichnogo teatru Ufi de vin vechorami vistupav yak kurayist probuvav sebe v roli dramatichnogo artista a vden navchavsya v studiyi dlya obdarovanoyi molodi pri Bashkirskomu teatri drami yaku zakinchiv u 1937 roci U 1937 roci vstupiv na navchannya do Bashkirskoyi nacionalnoyi studiyi pri Moskovskij konservatoriyi im P I Chajkovskogo pedagog Viktor Byelij Pid chas vijni pracyuvav v Ufi brav uchast v koncertah frontovih brigad pisav pisni patriotichnogo zmistu Pislya zavershennya navchannya v studiyi v 1948 roci vstupiv na kompozitorskij fakultet Moskovskoyi konservatoriyi yaku zakinchiv v 1954 roci po klasu kompoziciyi Volodimira Fere Diplomna robota opera Salavat Yulayev Chlen VKP b z 1943 roku Golova Verhovnoyi Radi Bashkirskoyi ARSR 6 8 go sklikan Pomer 30 travnya 2003 roku v Ufi pislya trivaloyi hvorobi Pohovanij na magometanskomu kladovishi TvorchistTvorchist kompozitora masshtabna Velicheznij vnesok vnis u rozvitok bashkirskoyi nacionalnoyi operi kamerno vokalnoyi horovoyi ta instrumentalnoyi muziki Idejna spryamovanist i tematika tvoriv spivzvuchna chasu i vidobrazhaye civilno patriotichnu nacionalnu spryamovanist tvorchosti yaka stverdzhuye temi druzhbi i lyubovi U svoyij tvorchosti kompozitor rozvivav tradiciyi klasikiv rosijskoyi muzichnoyi kulturi yih istorichnih ta muzichno dramatichnih koncepcij M Glinka M Musorgskij M Rimskij Korsakov A Borodin Tyazhiv do nacionalno istorichnoyi tematiki v operah vtilennya obraziv vidomih istorichnih osobistostej sho pohodili z chisla bashkir dramatichnih i pobutovih kolizij zhittya prostoyi lyudini Sered nih istoriko geroyichna opera Salavat Yulayev sho rozpovidaye pro nacionalnogo geroya geroyiko epichni operi Posli Uralu yaka zachipaye temu priyednannya Bashkortostanu do Rosijskoyi imperiyi i Kahim Turya de geroyem ye voyenachalnik pid provodom yakogo bashkiri vidvazhno bilisya proti Napoleona 1812 U centri operi Akmulla obraz bashkirskogo poeta prosvititelya XIX stolittya Do riznovidu liriko dramatichnih tvoriv vidnosyatsya operi Shaura ta Hvili Agidel pobutovi muzichni komediyi Kodasa Svoyachka i Almakayev Vnis znachnij vklad v rozvitok zhanru nacionalnoyi horovoyi kantati oratoriyi ciklu Ya rosiyanin Slovo materi tosho Simfonichnoyi muziki Koncert i Koncertino dlya fortepiano z orkestrom Svyatkova uvertyura Simfonichna syuyita Ponad 300 pisen i romansiv stanovili kamerno vokalnu sferu interesiv kompozitora Buv odnim z providnih kompozitoriv pisnyariv yaki rozvivali tradiciyi rosijskogo romansu i pobutovoyi pisni U nih znajshli vtilennya tonki sub yektivno lirichni nastroyi zamalovki prirodi gumoristichni zhanrovi scenki Leti mij gnidij sl M Idelbaya Solovej sl Ya Kulmiya Kazanok st N Nadzhmi Chaj gruzinskij med bashkirskij sl S Kudasha tosho Vistupav prodovzhuvachem muzichno stilistichnih tradicij romantizmu panivnoyu v jogo tvorchosti stala sfera lirichnoyi ekspresiyi v riznomanitnih svoyih proyavah Muzichno stilistichnoyu osnovoyu tvoriv kompozitora stav bashkirskij folklor yakij viznachiv pisenno vokalnu prirodu jogo tvorchosti diatonichnij sklad melodijnogo mislennya yakij sintezuye pentatoniku naturalni diatonichni ladi ta variantno variacijni prijomi rozvitku z yevropejskoyu ladotonalnoyu sistemoyu garmoniyeyu polifoniyeyu Tvori kompozitora vikonuvalisya v Rosiyi kolishnih nacionalnih respublikah SRSR i za kordonom Bolgariya Kitaj Rumuniya Pivnichna Koreya Yugoslaviya Efiopiya postijno vidavalisya i zapisuvalisya na gramplativki vsesoyuznoyi firmi Melodiya znahodyatsya na fondovih zapisah Vsesoyuznogo bashkirskogo radio i telebachennya Pershij rektor i zasnovnik Ufimskogo institutu mistectv 1968 1988 docent z 1973 roku profesor z 1977 Chlen Spilki kompozitoriv SRSR z 1942 roku B 1941 1944 rokah vidpovidalnij sekretar v 1954 1978 golova Spilki kompozitoriv Bashkirskoyi ARSR sekretar Spilki kompozitoriv Rosijskoyi RFSR z 1960 Rodina Donka Lejla Zagirivna Ismagilova nar 1946 bashkirskij kompozitor zasluzhenij diyach mistectv RF 1998 i Bashkirskoyi ARSR 1984 chlen Spilki kompozitoriv Rosiyi SRSR i Respubliki Bashkortostan RB laureat premiyi Spilki kompozitoriv Rosiyi imeni D Shostakovicha 1983 Golova Spilki kompozitoriv RB z 2013 roku Donka Gyuzel Zagirivna Ismagilova filolog Onuk Tayir Gayarovich Ismagilov Donka Tansulpan Zagirivna Ismagilova pedagog Druzhina Masyufa Hasyanivna Badyautdinova Ismagilova 1921 2015 Nagorodi ta zvannyaZasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1955 Narodnij artist Bashkirskoyi ARSR 1963 Narodnij artist RRFSR 1968 Narodnij artist SRSR 1982 Zasluzhenij pracivnik kulturi Bashkirskoyi ARSR 1984 Derzhavna premiya RRFSR imeni M I Glinki 1973 za operu Hvili Agidel 1972 i cikl horiv Slovo materi 1972 Respublikanska premiya imeni Salavat Yulayev pershij laureat 1967 za zbirku Novi pisni Premiya imeni M Akmulli 1996 za operu Akmulla Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya 1997 Orden Lenina 1971 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1967 Orden Druzhbi narodiv 1977 Orden Znak Poshani 1949 medali Pochesnij gromadyanin Ufi 1997 Pochesnij akademik Akademiyi nauk Respubliki Bashkortostan 1998 TvoriOperi Salavat Yulayev 1955 Kahim Turya Shaura 1963 Hvili Agidel 1972 persha nazva Gyulzifa 1967 Posli Uralu 1982 Akmulla 1986 vsi postavleni v Bashkirskomu teatri operi ta baletu Baleti Zhuravlina pisnya 1944 spilno z L B Stepanovim Ziya Kurmish robocha nazva ne vidano 1973 Pobutovi muzichni komediyi Kodasa Svoyachka 1959 Almakaj 1990 Kantati List sl M Karima 1952 Pro Lenina sl R Nigmatov 1959 Leninu slavu spivayemo sl K Dayana 1970 Ya rosiyanin 1973 Hori Cikl horiv Slovo materi sl R Nazarova 1972 Pisni ta romansi Bilshe 200 sered nih Pisnya batiriv sl M Nadzhmi General Shajmuratov sl K Dayana Leti mij gnidij sl M Idelbaya Slava tobi Bashkortostan sl R Nigmatov populyarni zhartivlivi pisni Kazanok sl M Nadzhmi Chaj gruzinskij med bashkirskij sl S Kudasha lirichni pisni ta romansi Solovej sl Ya Kulmiya Ne zabuti meni dolin gir Uralskih sl G Zajnashevoj Buv kolishnim sl Ya Kulmiya Ya lyublyu sl K Dayana Ridna zemlya sl X Gilyazheva Batkivshini moyeyi sl B Bikbov Misyachna doroga sl M Karima u vokalnomu cikli Ural mij Ah Ural mij slova B Bikbov Girskij strumok Hvala Uralu slova K Dayana Pisni gir Pidnyavsya ya na vershinu Uralu slova N Nadzhmi Moya Batkivshina Ural slova S Yulayev Kukushka Dochka Uralu Fajruzakej Zastilna pisnya Sinam Batkivshini Bajguzha Slava peremozhcyam ta in na virshi bashkirskih i tatarskih poetiv Budinok muzej v ridnomu auli Dom muzej v ridnomu auli Kamerno vokalni cikli na virshi S Yulayeva 1977 Ridna zemlya 1976 na virshi M Karima Inshe Vokalno horeografichna syuyita Bashkirski naftoviki 1953 vokalno simfonichna poema Bezsmertya 1975 oratoriya Mi peremozhci 1985 simfonichna uvertyura na bashkirski narodni pisni 1950 Svyatkova uvertyura 1979 koncert dlya fortepiano z orkestrom 1986 tvori dlya skripki i fortepiano Poema 1960 dlya flejti i fortepiano sonata 1949 Instrumentalni tvori i muzika do dramatichnih vistav Bashkirska vesillya 1940 Salavat M Karima 1972 muzika do telefilmu peretvorenogo kraj 1965 Ushanuvannya pam yatiPam yatnik Zagiru Ismagilovu v Ufi U zhovtni 2008 roku v Ufi Z Ismagilovu vidkrito pam yatnik v skveri poryad z Bashkirskim derzhavnim teatrom operi ta baletu Na chest kompozitora v 2006 roci otrimala nazvu nova vulicya v mikrorajoni Pivdennij Ufi Na chest Z Ismagilova nazvana vulicya v seli Sermenevo Beloreckogo rajonu Za zhittya kompozitora buv vidkritij muzej v seli Sermenevo Beloreckogo rajonu Im ya kompozitora nosit Ufimskij derzhavnij institut mistectv U 2007 roci buv provedenij pershij Mizhnarodnij konkurs muzikantiv vikonavciv imeni Z IsmagilovaPrimitki Educational Institutions Arhiv originalu machine translation za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 kvitnya 2021 memorysensory com Arhiv originalu za 13 bereznya 2014 Procitovano 12 bereznya 2014 RussianComposers org Arhiv originalu za 13 bereznya 2014 Procitovano 12 bereznya 2014 Vipufa ru Arhiv originalu za 13 bereznya 2014 Procitovano 12 bereznya 2014 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2021 http www wikimapia org lat 53 8770869 amp lon 58 1002522 amp z 18 amp l 1 amp m a amp v 2 25 grudnya 2018 u Wayback Machine Wikimapia Let s describe the whole world