Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іскандар Муда (бл. 1583 — 27 грудня 1636) — 12-й султан Ачеху в 1607—1636 роках. Ім'я перекладається як Молодий Олександр. Ввважається Національним героєм Індонезії. За час його панування Ачех домігся найбільшого територіального розширення, політичного і економічного піднесення.
| Іскандар Муда | |
|---|---|
| Біографічні дані | |
| Релігія | іслам |
| Народження | 1583[1] Банда-Ачех, Індонезія |
| Смерть | 27 грудня 1636 |
| Поховання | Ачех |
| Діти | Тадж уль-Алам |
| Нагороди | |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Мевкута Алам. Син Мансур Сіаха, онука султана Алауддіна аль-Кахара, та Путері Раджа Індерабангси (доньки султана Алауддіна Ріаята Сіаха аль-Мукаммаля). Народився близько 1583 року. Замолоду виявляв політичні амбіції, взявши ім'я Перкаса Алам.
Десь у 1605 році посварився зі своїм вуйком — султаном , внаслідок чого вимушен був тікати до князівства Педір, де правив його інший вуйко Хусейн. Разом вони планували повстання проти Султана Алі, але зрештою був ув'язнений султаном. 1606 року підчас нападу португальців на Ачех, він був звільнений з в'язниці і відзначився в боротьбі з ворогами. Коли 4 квітня 1607 року султан раптово помер, Перкаса Алам зміг посісти трон. Він ув'язнив вуйка Хусейна, а пізніше вбив його. За цим прийняв ім'я Іскандар Муда.
Султанування
Зовнішня політика
Зсамого початку спрямував зусилля для розширення володінь, плануючи здолати вплив Джохорського султанату. Тепе ер військо складалося з кінноти і піхоти. Для першої закуплялися коні в Персії. Збережено й розширено було підрозділ на місцевих слонах. Сформовано загін гармашів, де кількість гармат збільшено до 2 тис. (власного та європейського виробництва).
У 1612 році султан завоював , а в 1613 році — державу Ару. 1614 року завдав поразки португальському флоту в битві біля Бінтані. У 1615 році підкорив Джохорський султанат, захопивши родину володаря , яких було доставлені в Ачех разом із групою торговців з Голландської Ост-Індської компанії. Втім того ж року знать Джохору вигнало ачеську залогу, а Іскандар Муда так і не зміг встановити постійний контроль над цими землями до 1615 року, коли поставив на трон Джохора свого зятя і брата попереднього султана . Але вже 1617 року останній створив антиачехський союз з султанатами , , Джамбі, Індерагірі, Кампар і Сіак. Також відмовив Англійській Ост-Індській компанії в праві на створення власної факторії в султанаті.
У 1617 році він завоював Паханг і перевіз його султана Ахмада Сіяха в Ачех, внаслідокцього вдалося закріпитися на Малаккському півострові. 1619 року султан підкорив , чию столицю наказав сплюндрувати, а вцілілих мешканців перевезли до Ачеху. 1620 року те ж саме зробив з Пераком.
У 1623 році вдалося знову завдати поразки Джохорському султанату, пограбувавши його столицю. Близько 1624 року приєднав до своїх володінь о. Ніас та завдав поразки , султану Індрагірі. До 1625 року захопив область Ріау. Внаслідок цього під владу султанату (з урахуванням залежних племен) потрапили північ і центр Суматри.
У 1629 році відправив кілька сотень кораблів з військом у 19 тис. вояків на чолі із магараджею-лела (на кшталт адмірала) для нападу на Малакку, але португальці відбили напад. За даними португальських джерел, усі його кораблі були знищені. Зрештою зберіг контроль над Північною Суматрою, але так і не зміг отримати перевагу в протоці або розширити імперію на багатий на чорний перець регіон Лампунг на південній частині острова, який перебував під контролем султанату Бантен.
У 1630—1631 і 1634 роках вимушен був придушувати повстання в Паханзі. 1632 року вибив португальців з Пераку, який ті захопили у 1629 році. Того ж року прийняв голландського посланця Дірка Статландера, що прибув від губернатора батавії, з пропозицією спільних дій проти португальської Малакки. Іскандар Муда загалом підтримав, але справа затяглася з приводу поділу здобичі та власне Малакки. Також султан був незадоволений бажанням голландців встановити монополію на торгівлю перцем з Суматри. Разом з тим підтримав блокаду Малакки, яку голландські кораблі розпочали у 1633 році.
Внутрішня політика
Намагався створити міцне підґрунття для управління. Для цього передусім намагався приборкати місцеву знать (оранг кайя), яку змусив відвідувати власний двір та мешкати тривалий час в столиці, заборонив їм будувати власні будинки, які можна було використовувати для військових цілей або тримати гармати. Водночас активно сприяв формуванню військової знаті, надаючи їй мулкіми (ікта).Для власної охорони створив Була палацову гвардію з 3 тис. жінок.
Султан поступово замінявпредставнкиів знаті, які з давенобіймали вищіцивілні посади, чиновниками (пангліма), формуючи управлінську бюрократії. Вони щорічно звітували перед султаном, а також підлягали регулярній інспекції.
Внаслідок реформи було створено систему судів, що спиралося нанорми шаріату та традиції ісламської юриспруденції. Вищою апеляцією був сам султан. В якості ппокарання сприяв широкому застосуванню страт і каліцтв (відрізання частин тіла, осліплення, кастравування).
Для боротьби з конкурентами в торгівлі — португальцями з Малакки і султанами Джохору — запровадив впортах низькі відсоткові ставки та широке використання дрібних золотих монет (мас). При цьому в середині держави закріпив власну монополію на зовнішню торгівлю. В сільському господарстві розпочав активне залучення рабів для вирощування продуктів та збирання прянощів.
Напркиінці життя наказав стратити єдиного сина і спадкоємця трону Мевра Пупока за підозрою вучасті у змові вищої знаті, який було викрито. Тому оголосив спадкоємця свого зятя — , який отримав трон післясмерті Іскандара Муди в 1636 році.
Меценат
Під час правління Іскандара Муди видатні ісламські вчені були залучені в Ачех і зробили його центром ісламської науки. Султан віддавав перевагу традиції суфійських містиків та Сіамсуддіна Пасаї, обидва з яких проживали при дворі Ачеха. Твори цих письменників були перекладені іншими індонезійськими мовами і мали значний вплив.
За його наказом було створено історичну працю — «Хікаят ачех» («Історія Ачеха»).
Пам'ять
На честь нього названо міжнародний аеропорт в Банда-Ачех.
Примітки
- http://www1-media.acehprov.go.id/uploads/Sultan_Iskandar_Muda.pdf
Джерела
- Hans Penth. Hikajat Atjeh: Die Erzählung von der Abkunft und den Jugendjaren des Sultan Iskandar Muda von Atjeh (Sumatra). Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1969.
- M.C. Ricklefs. A History of Modern Indonesia Since c. 1300, 2nd ed. Stanford: Stanford University Press, 1994
- Leonard Y. Andaya. Leaves of the Same Tree: Trade and Ethnicity in the Straits of Melaka. Singapore: NUS Press, 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iskandar Muda bl 1583 27 grudnya 1636 12 j sultan Achehu v 1607 1636 rokah Im ya perekladayetsya yak Molodij Oleksandr Vvvazhayetsya Nacionalnim geroyem Indoneziyi Za chas jogo panuvannya Acheh domigsya najbilshogo teritorialnogo rozshirennya politichnogo i ekonomichnogo pidnesennya Iskandar MudaBiografichni daniReligiyaislamNarodzhennya1583 1 Banda Acheh IndoneziyaSmert27 grudnya 1636 1636 12 27 PohovannyaAchehDitiTadzh ul AlamNagorodiNacionalnij geroj IndoneziyiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Mevkuta Alam Sin Mansur Siaha onuka sultana Alauddina al Kahara ta Puteri Radzha Inderabangsi donki sultana Alauddina Riayata Siaha al Mukammalya Narodivsya blizko 1583 roku Zamolodu viyavlyav politichni ambiciyi vzyavshi im ya Perkasa Alam Des u 1605 roci posvarivsya zi svoyim vujkom sultanom vnaslidok chogo vimushen buv tikati do knyazivstva Pedir de praviv jogo inshij vujko Husejn Razom voni planuvali povstannya proti Sultana Ali ale zreshtoyu buv uv yaznenij sultanom 1606 roku pidchas napadu portugalciv na Acheh vin buv zvilnenij z v yaznici i vidznachivsya v borotbi z vorogami Koli 4 kvitnya 1607 roku sultan raptovo pomer Perkasa Alam zmig posisti tron Vin uv yazniv vujka Husejna a piznishe vbiv jogo Za cim prijnyav im ya Iskandar Muda Sultanuvannya Zovnishnya politika Zsamogo pochatku spryamuvav zusillya dlya rozshirennya volodin planuyuchi zdolati vpliv Dzhohorskogo sultanatu Tepe er vijsko skladalosya z kinnoti i pihoti Dlya pershoyi zakuplyalisya koni v Persiyi Zberezheno j rozshireno bulo pidrozdil na miscevih slonah Sformovano zagin garmashiv de kilkist garmat zbilsheno do 2 tis vlasnogo ta yevropejskogo virobnictva U 1612 roci sultan zavoyuvav a v 1613 roci derzhavu Aru 1614 roku zavdav porazki portugalskomu flotu v bitvi bilya Bintani U 1615 roci pidkoriv Dzhohorskij sultanat zahopivshi rodinu volodarya yakih bulo dostavleni v Acheh razom iz grupoyu torgovciv z Gollandskoyi Ost Indskoyi kompaniyi Vtim togo zh roku znat Dzhohoru vignalo achesku zalogu a Iskandar Muda tak i ne zmig vstanoviti postijnij kontrol nad cimi zemlyami do 1615 roku koli postaviv na tron Dzhohora svogo zyatya i brata poperednogo sultana Ale vzhe 1617 roku ostannij stvoriv antiachehskij soyuz z sultanatami Dzhambi Inderagiri Kampar i Siak Takozh vidmoviv Anglijskij Ost Indskij kompaniyi v pravi na stvorennya vlasnoyi faktoriyi v sultanati U 1617 roci vin zavoyuvav Pahang i pereviz jogo sultana Ahmada Siyaha v Acheh vnaslidokcogo vdalosya zakripitisya na Malakkskomu pivostrovi 1619 roku sultan pidkoriv chiyu stolicyu nakazav splyundruvati a vcililih meshkanciv perevezli do Achehu 1620 roku te zh same zrobiv z Perakom Rozshirennya sultanatu Acheh i pohodi Iskandara Mudi U 1623 roci vdalosya znovu zavdati porazki Dzhohorskomu sultanatu pograbuvavshi jogo stolicyu Blizko 1624 roku priyednav do svoyih volodin o Nias ta zavdav porazki sultanu Indragiri Do 1625 roku zahopiv oblast Riau Vnaslidok cogo pid vladu sultanatu z urahuvannyam zalezhnih plemen potrapili pivnich i centr Sumatri U 1629 roci vidpraviv kilka soten korabliv z vijskom u 19 tis voyakiv na choli iz magaradzheyu lela na kshtalt admirala dlya napadu na Malakku ale portugalci vidbili napad Za danimi portugalskih dzherel usi jogo korabli buli znisheni Zreshtoyu zberig kontrol nad Pivnichnoyu Sumatroyu ale tak i ne zmig otrimati perevagu v protoci abo rozshiriti imperiyu na bagatij na chornij perec region Lampung na pivdennij chastini ostrova yakij perebuvav pid kontrolem sultanatu Banten U 1630 1631 i 1634 rokah vimushen buv pridushuvati povstannya v Pahanzi 1632 roku vibiv portugalciv z Peraku yakij ti zahopili u 1629 roci Togo zh roku prijnyav gollandskogo poslancya Dirka Statlandera sho pribuv vid gubernatora bataviyi z propoziciyeyu spilnih dij proti portugalskoyi Malakki Iskandar Muda zagalom pidtrimav ale sprava zatyaglasya z privodu podilu zdobichi ta vlasne Malakki Takozh sultan buv nezadovolenij bazhannyam gollandciv vstanoviti monopoliyu na torgivlyu percem z Sumatri Razom z tim pidtrimav blokadu Malakki yaku gollandski korabli rozpochali u 1633 roci Vnutrishnya politika Namagavsya stvoriti micne pidgrunttya dlya upravlinnya Dlya cogo peredusim namagavsya priborkati miscevu znat orang kajya yaku zmusiv vidviduvati vlasnij dvir ta meshkati trivalij chas v stolici zaboroniv yim buduvati vlasni budinki yaki mozhna bulo vikoristovuvati dlya vijskovih cilej abo trimati garmati Vodnochas aktivno spriyav formuvannyu vijskovoyi znati nadayuchi yij mulkimi ikta Dlya vlasnoyi ohoroni stvoriv Bula palacovu gvardiyu z 3 tis zhinok Sultan postupovo zaminyavpredstavnkiiv znati yaki z davenobijmali vishicivilni posadi chinovnikami panglima formuyuchi upravlinsku byurokratiyi Voni shorichno zvituvali pered sultanom a takozh pidlyagali regulyarnij inspekciyi Vnaslidok reformi bulo stvoreno sistemu sudiv sho spiralosya nanormi shariatu ta tradiciyi islamskoyi yurisprudenciyi Vishoyu apelyaciyeyu buv sam sultan V yakosti ppokarannya spriyav shirokomu zastosuvannyu strat i kalictv vidrizannya chastin tila osliplennya kastravuvannya Dlya borotbi z konkurentami v torgivli portugalcyami z Malakki i sultanami Dzhohoru zaprovadiv vportah nizki vidsotkovi stavki ta shiroke vikoristannya dribnih zolotih monet mas Pri comu v seredini derzhavi zakripiv vlasnu monopoliyu na zovnishnyu torgivlyu V silskomu gospodarstvi rozpochav aktivne zaluchennya rabiv dlya viroshuvannya produktiv ta zbirannya pryanoshiv Naprkiinci zhittya nakazav stratiti yedinogo sina i spadkoyemcya tronu Mevra Pupoka za pidozroyu vuchasti u zmovi vishoyi znati yakij bulo vikrito Tomu ogolosiv spadkoyemcya svogo zyatya yakij otrimav tron pislyasmerti Iskandara Mudi v 1636 roci MecenatPid chas pravlinnya Iskandara Mudi vidatni islamski vcheni buli zalucheni v Acheh i zrobili jogo centrom islamskoyi nauki Sultan viddavav perevagu tradiciyi sufijskih mistikiv ta Siamsuddina Pasayi obidva z yakih prozhivali pri dvori Acheha Tvori cih pismennikiv buli perekladeni inshimi indonezijskimi movami i mali znachnij vpliv Za jogo nakazom bulo stvoreno istorichnu pracyu Hikayat acheh Istoriya Acheha Pam yatNa chest nogo nazvano mizhnarodnij aeroport v Banda Acheh Primitkihttp www1 media acehprov go id uploads Sultan Iskandar Muda pdfDzherelaHans Penth Hikajat Atjeh Die Erzahlung von der Abkunft und den Jugendjaren des Sultan Iskandar Muda von Atjeh Sumatra Wiesbaden Otto Harrassowitz 1969 M C Ricklefs A History of Modern Indonesia Since c 1300 2nd ed Stanford Stanford University Press 1994 Leonard Y Andaya Leaves of the Same Tree Trade and Ethnicity in the Straits of Melaka Singapore NUS Press 2010