Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іса Юсуф Алптекін уйг ئەيسا يۈسۈپ ئالپتېكىن عيسى يوسف الپتگین або عيسى يوسف الپتكین турецька isa Yusuf Alptekin кит 艾萨 玉

Іса Юсуф

Іса Юсуф

Іса Юсуф Алптекін (уйг. ئەيسا يۈسۈپ ئالپتېكىن‎ (عيسى يوسف الپتگین або عيسى يوسف الپتكین); турецька: İsa Yusuf Alptekin; кит.: 艾萨·玉素甫·阿布甫泰肯; піньїнь: Àisà Yùsùfǔ Ābùfǔtàikěn; 1901 — 17 грудня 1995), відомий у Китаї як Ай Ша (кит.: 艾沙伯克; піньїнь: Àishābókè) — уйгурський націоналіст і пантюркський політик, який служив режиму китайських націоналістів (КМТ) і виступав проти Першої і Другої республіки Східного Туркестану. Коли Східний Туркестан (Сіньцзян) потрапив під контроль комуністичного Китаю в 1949 році, Альптекін виїхав у вигнання з Китаю.

Іса Юсуф
image
Народився1901
Янгісар, d, Династія Цін
Помер17 грудня 1995(1995-12-17)
Стамбул, Туреччина
КраїнаКитай
image Республіка Китай (1912—1949)
Діяльністьполітик
Посадаd
Дітиd

Біографія

Він народився в 1901 році в повіті Єнгісар, Кашгар, династія Цін. Аліптекін розпочав свою політичну кар'єру, працюючи перекладачем у китайському консульстві в Андижані з 1926 по 1928 рік. Працюючи в Андижані, Алптекін зустрічався з уйгурськими купцями, які шукали його поради щодо того, чи варто погоджуватися з радянськими планами озброїти уйгурів і щоб звільнити Східний Туркестан від китайського контролю, Алптекін негайно повідомив китайського консула про змову. У 1928 році Аліптекін отримав похвалу за свою роботу і отримав завдання супроводити китайського дипломата, який дуже захворів, до (Пекіна). Восени 1928 року Алптекіна відправили до Ташкента, де він працював лакеєм, перекладачем у китайського консула до травня 1932 року. У 1932 році Алптекіна було направлено до Нанкіна та призначено радником в Департаменті прикордонних справ Міністерства оборони Китайської Республіки.

Алптекін виступав проти Першої Східно-Туркестанської республіки, яка існувала в Кашгарі з 12 листопада 1933 року по 16 квітня 1934 року. У Нанкіні, під керівництвом китайського уряду, журнал Алптекіна «Chini Turkistan Avazi» звинуватив британський уряд в організації повстання у Східному Туркестані з метою його захоплення. Спочатку республіка називалася «Турецька ісламська республіка Східний Туркестан» (ТІРЕТ), що представляло багатонаціональний персонал уряду, який включав уйгурів, казахів і киргизів; свою анти-хуейцзуську, анти-ханьську та антикомуністичну політику, проголошену в її декларації незалежності, і основні ісламські принципи, проголошені в її конституції. 18 вересня 1936 року Аліптекін був «обраний» членом Національних зборів Китаю (Законодавчий юань).

Він залишився в Нанкіні, а потім втік до Чунціна разом з китайським урядом, коли вторгласяЯпонська імперія. Він жив там разом з кількома іншими уйгурами, такими як Масуд Сабрі. Щоб завоювати симпатії до війни Китаю проти Японії, у 1939 році Хуей Муслім Ма Фулян (馬賦良) та уйгурський мусульманин Іса Юсуф Алптекін відвідали країни Єгипту, Сирії та Туреччини. У 1940 році, коли вони поїхали в Афганістан, зв'язалися з Мухаммедом Аміном Бугрою і попросивши його приїхати до Чунціна, столиці режиму Гоміньдан. Гоміньдан організував звільнення Бугри після того, як британці заарештували його за шпигунство. Гоміньданівські мусульманські видання використовували як редакторів Ісу та Бугра.

Про бомбардування китайських мусульман військовими літаками Японії повідомили в газетах Сирії. Делегація відвідала Афганістан, Іран, Ірак, Сирію та Ліван. Міністр закордонних справ, прем'єр-міністр і президент Туреччини зустрілися з китайською мусульманською делегацією після того, як вони прибули через Єгипет у травні 1939 року. Ганді та Джинна зустрілися з Хуей Ма Фуляном та уйгуром Ісою Альптекіним, коли вони засуджували Японію.


Іса повернувся до Сіньцзяна, і він виступив проти Другої Східно-Туркестанської республіки на півночі Сіньцзяна під час , стверджуючи, що це радянська комуністична маріонеткова держава Сталіна. Натомість він працював на китайський режим Гоміньдан Чжан Чжичжуна. Було 3 Ефенді (Üch Äpändi) (ئۈچ ئەپەندى), Айса Алптекін, Мемтімін Бугра (Мухаммад Амін Бугра) і Масуд Сабрі. Друга Східно-Туркестанська Республіка напала на них як на «маріонеток» Гоміньдану.

Шлюби між мусульманками (уйгурками) та китайцями хань викликали обурення Іси Юсуфа Алптекіна.

Антирадянські настрої підтримував Іса, а прорадянські — Бурхан. Совєти були обурені Ісою.

Він запитав Ма Буфанга, чи дозволять Чан Кайші і китайський уряд створити незалежну ісламську державу в південному Сіньцзяні, щоб протистояти комуністам і підтримуваній Радою Другій Східно-Туркестанській Республіці, але Ма Буфан не задовольнив це прохання. Натомість Ма втік на американському літаку ЦРУ з кількома мільйонами доларів у золоті, коли китайська комуністична армія наблизилася до Цинхаю. Потім Ма втік на контрольований Гоміньданом острів Тайвань, потім до Єгипту.

Альптекін утік від захоплення комуністами Сіньцзяну через Гімалаї, дістався Ладакха в контрольованому Індією Кашмірі та відправився у вигнання до Туреччини. У 1954 році він і Мухаммад Амін Бугра вирушили на Тайвань, щоб спробувати переконати гомінданський уряд Республіки Китай відмовитися від своїх претензій на Сіньцзян. Їхня вимога була відхилена, і Тайвань підтвердив, що вважає Сіньцзян «невід'ємною частиною Китаю».

Члени Конгресу США зустрілися з Альптекіним у 1970 році. Альптекін зустрівся з ультранаціоналістичним пантюркським лідером Альпарсланом Тюркешем. Під час перебування в Туреччині Алптекін висловлював антивірменську риторику і стверджував, що вірмени вбили невинних турецьких мусульман.

Іса Юсуф Алптекін був батьком . Під час вигнання Альптекіна в Туреччині, де він отримав велику підтримку пантюркських елементів в уряді Туреччини, уряд КНР засудив його за продовження «діяльності за незалежність Сіньцзяну» та за спробу повалити «соціалістичну систему». Коли він помер там у 1995 році, понад тисячу людей нібито відвідали його похорони, і він був похований на кладовищі Топкапи, поруч із мавзолеями двох колишніх турецьких лідерів, Аднана Мендереса та Тургута Озала. У 1995 році парк був присвячений Алптекіну в районі Блакитної мечеті в Стамбулі, а також меморіал мученикам пізнього Руху за незалежність Східного Туркестану. Високий характер освячення, включно з присутністю президента Туреччини, прем'єр-міністра, голови парламенту та інших, розлютив Китай. Він засудив Туреччину за втручання у її «внутрішні справи», і турецький державний департамент звернувся з проханням закрити парк, але місцеві виборці відмовилися.

Примітки

  1. Allievi, Stefano; Nielsen, Jørgen (2003). Muslim networks and transnational communities in and across Europe. Brill Publishers. с. 303–305. ISBN .
  2. Excerpts from the British MP memorandum to UK Foreign Office on the East Turkistan Republic (1934). East Turkistan Government in Exile. 2 квітня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
  3. Kamalov, Ablet (2010). Millward, James A.; Shinmen, Yasushi; Sugawara, Jun (ред.). Uyghur Memoir literature in Central Asia on Eastern Turkistan Republic (1944-49). Studies on Xinjiang Historical Sources in 17-20th Centuries. Tokyo: The Toyo Bunko. с. 260.
  4. Ondřej Klimeš (8 січня 2015). Struggle by the Pen: The Uyghur Discourse of Nation and National Interest, c.1900-1949. BRILL. с. 197–. ISBN .
  5. Taşçı, 1985, с. 66, 575.
  6. Taşçı, 1985, с. 78, 575.
  7. Taşçı, 1985, с. 128, 575.
  8. Taşçı, 1985, с. 164, 199.
  9. Taşçı, 1985, с. 216, 575.
  10. Taşçı, 1985, с. 238, 575.
  11. Lin, 2010, с. 90.
  12. [The contribution of Northwest Hui in the war effort]. www.xzbu.com (кит.). Архів оригіналу за 27 August 2017. Процитовано 24 серпня 2016.
  13. Ondřej Klimeš (8 січня 2015). Struggle by the Pen: The Uyghur Discourse of Nation and National Interest, c.1900-1949. BRILL. с. 241–. ISBN .
  14. David D. Wang (January 1999). Clouds Over Tianshan: Essays on Social Disturbance in Xinjiang in the 1940s. NIAS Press. с. 28–. ISBN .
  15. Linda Benson (1990). The Ili Rebellion: The Moslem Challenge to Chinese Authority in Xinjiang, 1944-1949. M.E. Sharpe. с. 164–. ISBN .
  16. Jeremy Brown; Paul Pickowicz (2007). Dilemmas of Victory: The Early Years of the People's Republic of China. Harvard University Press. с. 188–. ISBN .
  17. Page 52, Ismail, Mohammed Sa'id, and Mohammed Aziz Ismail. . Translated by U.S. Government, Joint Publications Service. Tehran, Iran: Privately printed pamphlet, published as vol. 1, 1960 (Hejira 1380); translation printed in Washington: JPRS 3936, September 19, 1960.
  18. غەرب دۇنياسىدىكى ئۇيغۇرلار (4A). Radio Free Asia. 30 квітня 2016.
  19. . Архів оригіналу за 20 January 2016. Процитовано 10 березня 2016.
  20. . Архів оригіналу за 23 May 2016. Процитовано 10 березня 2016.
  21. . Архів оригіналу за 11 March 2016. Процитовано 1 липня 2020.
  22. . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 11 жовтня 2022.
  23. . www.turkcuturanci.com. Архів оригіналу за 10 березня 2016.
  24. Türkeş: Türkistan Türklüğün davası. 17 липня 2009.
  25. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2022.
  26. Doğu Türkistan Vakfı Resmi Web Sitesi.
  27. . Konya Yeni Gün. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 11 жовтня 2022.
  28. . Архів оригіналу за 15 February 2017. Процитовано 12 березня 2016.
  29. «Dış Türk Kardeşlerime sesleniyorum! Ermeni katilleri protesto eden mitingler, yürüyüşler tertip etmeliyiz. Ermenileri destekleyen devletleri ve milletleri şiddetle telin etmeliyiz… İslam Dünyasına sesleniyorum! Bir milyarı aşan İslam âlemi; diniyle, kitabıyla, Rasulüyle bir bütündür. (Bu sebeple) birimizin dostu hepimizin dostu, birimizin düşmanı hepimizin düşmanı olmadı idi… Fakat maalesef olmadı. Olamıyor. Birimizin düşmanı maalesef diğerinin dostu oluyor. Ermeni caniler masum Müslüman Türk kardeşlerimizi katlederken, İslam dünyası sessiz kalıyor, sükût ediyor… Ortadoğu'daki Müslüman devletler ve milletler şunu bilmelidirler ki, bugün Türkiye Cumhuriyeti, dünya hâkimiyeti güden Rusya ile sizin aranızda yıkılmaz bir kale, aşılmaz bir settir. Evvel Allah Türkiye sayesinde hür ve müstakil yaşama imkânına sahip bulunuyorsunuz… Türkiye Cumhuriyeti'nin mevcudiyeti, sizin de mevcudiyetiniz ve bekanızın teminatı demektir. Ermenileri destekleyen devletlere sesleniyorum! Şunu unutmayınız ki, esaret altında olsalar bile yüz milyon Türk, Türkiye'ye yekvücut gibi bağlıdır. Onun zararına olacak her hareket, bütün Türk dünyasını incitmiş olacak, ona yan bakanlar, yüz milyon Dış Türkü yanında yanında bulacaktır. Bunları bütün dünyanın böyle bilmesini istiyoruz.»
  30. Merhum İsa Yusuf Alptekin Beyin Cenaze Töreni. DOĞU TÜRKİSTAN KÜLTÜR VE DAYANIŞMA DERNEĞİ. Процитовано 25 червня 2020.
  31. Polat, 1995.
  32. Kayıkçı, 2008.
  33. Çolakoğlu, 2013, с. 35.

Список літератури

  • Brown, Jeremy; Pickowicz, Paul G., eds. (2007). Dilemmas of Victory: The Early Years of the People's Republic of China (illustrated ed.). Harvard University Press. . Retrieved 8 April 2013.
  • Çolakoğlu, Selçuk (2013). "Turkey-China Relations: Rising Partnership" (PDF). Middle Eastern Analysis/Ortadogu Analiz. 5 (52).
  • Dickens, Mark (1990). "The Soviets in Sinkiang (1911-1949)". Oxus Communications. Archived from the original on 23 October 2008. Retrieved 28 June 2014.
  • Lin, Hsiao-ting (2010). Modern China's Ethnic Frontiers: A Journey to the West. Taylor & Francis. . Retrieved 28 June 2010.
  • Kayıkçı, Ali (14 March 2008). "Unutulan Vatan: Türkistan ve İsa Yusuf Alptekin Destanı". Denge Gazetesi. Retrieved 28 June 2014.
  • Polat, Mehmet Şadi (17 December 1995). "Doğu Türkistan'ın bağımsızlık önderi İsa Yusuf Alptekin". Retrieved 28 June 2014.
  • Taşçı, M. Ali (1985). Esir Doğu Türkistan İçin İsa Yusuf Alptekin'in Mücadele Hatıraları. Istanbul: Doğu Türkistan Neşriyat Merkezi.

Посилання

  • ЛИСТ ІСА ЮСУФА АЛПТЕКІНА, ПРЕЗИДЕНТА НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ВИЗВОЛЕННЯ СХІДНОГО ТУРКЕСТАНУ, ДО ПРЕЗИДЕНТА РІЧАРДА НІКСОНА

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Isa Yusuf Alptekin ujg ئەيسا يۈسۈپ ئالپتېكىن عيسى يوسف الپتگین abo عيسى يوسف الپتكین turecka Isa Yusuf Alptekin kit 艾萨 玉素甫 阿布甫泰肯 pinyin Aisa Yusufǔ Abufǔtaiken 1901 17 grudnya 1995 vidomij u Kitayi yak Aj Sha kit 艾沙伯克 pinyin Aishaboke ujgurskij nacionalist i pantyurkskij politik yakij sluzhiv rezhimu kitajskih nacionalistiv KMT i vistupav proti Pershoyi i Drugoyi respubliki Shidnogo Turkestanu Koli Shidnij Turkestan Sinczyan potrapiv pid kontrol komunistichnogo Kitayu v 1949 roci Alptekin viyihav u vignannya z Kitayu Isa YusufNarodivsya1901 Yangisar d Dinastiya CinPomer17 grudnya 1995 1995 12 17 Stambul TurechchinaKrayinaKitaj Respublika Kitaj 1912 1949 DiyalnistpolitikPosadadDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaVin narodivsya v 1901 roci v poviti Yengisar Kashgar dinastiya Cin Aliptekin rozpochav svoyu politichnu kar yeru pracyuyuchi perekladachem u kitajskomu konsulstvi v Andizhani z 1926 po 1928 rik Pracyuyuchi v Andizhani Alptekin zustrichavsya z ujgurskimi kupcyami yaki shukali jogo poradi shodo togo chi varto pogodzhuvatisya z radyanskimi planami ozbroyiti ujguriv i shob zvilniti Shidnij Turkestan vid kitajskogo kontrolyu Alptekin negajno povidomiv kitajskogo konsula pro zmovu U 1928 roci Aliptekin otrimav pohvalu za svoyu robotu i otrimav zavdannya suprovoditi kitajskogo diplomata yakij duzhe zahvoriv do Pekina Voseni 1928 roku Alptekina vidpravili do Tashkenta de vin pracyuvav lakeyem perekladachem u kitajskogo konsula do travnya 1932 roku U 1932 roci Alptekina bulo napravleno do Nankina ta priznacheno radnikom v Departamenti prikordonnih sprav Ministerstva oboroni Kitajskoyi Respubliki Alptekin vistupav proti Pershoyi Shidno Turkestanskoyi respubliki yaka isnuvala v Kashgari z 12 listopada 1933 roku po 16 kvitnya 1934 roku U Nankini pid kerivnictvom kitajskogo uryadu zhurnal Alptekina Chini Turkistan Avazi zvinuvativ britanskij uryad v organizaciyi povstannya u Shidnomu Turkestani z metoyu jogo zahoplennya Spochatku respublika nazivalasya Turecka islamska respublika Shidnij Turkestan TIRET sho predstavlyalo bagatonacionalnij personal uryadu yakij vklyuchav ujguriv kazahiv i kirgiziv svoyu anti huejczusku anti hansku ta antikomunistichnu politiku progoloshenu v yiyi deklaraciyi nezalezhnosti i osnovni islamski principi progolosheni v yiyi konstituciyi 18 veresnya 1936 roku Aliptekin buv obranij chlenom Nacionalnih zboriv Kitayu Zakonodavchij yuan Vin zalishivsya v Nankini a potim vtik do Chuncina razom z kitajskim uryadom koli vtorglasyaYaponska imperiya Vin zhiv tam razom z kilkoma inshimi ujgurami takimi yak Masud Sabri Shob zavoyuvati simpatiyi do vijni Kitayu proti Yaponiyi u 1939 roci Huej Muslim Ma Fulyan 馬賦良 ta ujgurskij musulmanin Isa Yusuf Alptekin vidvidali krayini Yegiptu Siriyi ta Turechchini U 1940 roci koli voni poyihali v Afganistan zv yazalisya z Muhammedom Aminom Bugroyu i poprosivshi jogo priyihati do Chuncina stolici rezhimu Gomindan Gomindan organizuvav zvilnennya Bugri pislya togo yak britanci zaareshtuvali jogo za shpigunstvo Gomindanivski musulmanski vidannya vikoristovuvali yak redaktoriv Isu ta Bugra Pro bombarduvannya kitajskih musulman vijskovimi litakami Yaponiyi povidomili v gazetah Siriyi Delegaciya vidvidala Afganistan Iran Irak Siriyu ta Livan Ministr zakordonnih sprav prem yer ministr i prezident Turechchini zustrilisya z kitajskoyu musulmanskoyu delegaciyeyu pislya togo yak voni pribuli cherez Yegipet u travni 1939 roku Gandi ta Dzhinna zustrilisya z Huej Ma Fulyanom ta ujgurom Isoyu Alptekinim koli voni zasudzhuvali Yaponiyu Isa povernuvsya do Sinczyana i vin vistupiv proti Drugoyi Shidno Turkestanskoyi respubliki na pivnochi Sinczyana pid chas stverdzhuyuchi sho ce radyanska komunistichna marionetkova derzhava Stalina Natomist vin pracyuvav na kitajskij rezhim Gomindan Chzhan Chzhichzhuna Bulo 3 Efendi Uch Apandi ئۈچ ئەپەندى Ajsa Alptekin Memtimin Bugra Muhammad Amin Bugra i Masud Sabri Druga Shidno Turkestanska Respublika napala na nih yak na marionetok Gomindanu Shlyubi mizh musulmankami ujgurkami ta kitajcyami han viklikali oburennya Isi Yusufa Alptekina Antiradyanski nastroyi pidtrimuvav Isa a proradyanski Burhan Sovyeti buli obureni Isoyu Vin zapitav Ma Bufanga chi dozvolyat Chan Kajshi i kitajskij uryad stvoriti nezalezhnu islamsku derzhavu v pivdennomu Sinczyani shob protistoyati komunistam i pidtrimuvanij Radoyu Drugij Shidno Turkestanskij Respublici ale Ma Bufan ne zadovolniv ce prohannya Natomist Ma vtik na amerikanskomu litaku CRU z kilkoma miljonami dolariv u zoloti koli kitajska komunistichna armiya nablizilasya do Cinhayu Potim Ma vtik na kontrolovanij Gomindanom ostriv Tajvan potim do Yegiptu Alptekin utik vid zahoplennya komunistami Sinczyanu cherez Gimalayi distavsya Ladakha v kontrolovanomu Indiyeyu Kashmiri ta vidpravivsya u vignannya do Turechchini U 1954 roci vin i Muhammad Amin Bugra virushili na Tajvan shob sprobuvati perekonati gomindanskij uryad Respubliki Kitaj vidmovitisya vid svoyih pretenzij na Sinczyan Yihnya vimoga bula vidhilena i Tajvan pidtverdiv sho vvazhaye Sinczyan nevid yemnoyu chastinoyu Kitayu Chleni Kongresu SShA zustrilisya z Alptekinim u 1970 roci Alptekin zustrivsya z ultranacionalistichnim pantyurkskim liderom Alparslanom Tyurkeshem Pid chas perebuvannya v Turechchini Alptekin vislovlyuvav antivirmensku ritoriku i stverdzhuvav sho virmeni vbili nevinnih tureckih musulman Isa Yusuf Alptekin buv batkom Pid chas vignannya Alptekina v Turechchini de vin otrimav veliku pidtrimku pantyurkskih elementiv v uryadi Turechchini uryad KNR zasudiv jogo za prodovzhennya diyalnosti za nezalezhnist Sinczyanu ta za sprobu povaliti socialistichnu sistemu Koli vin pomer tam u 1995 roci ponad tisyachu lyudej nibito vidvidali jogo pohoroni i vin buv pohovanij na kladovishi Topkapi poruch iz mavzoleyami dvoh kolishnih tureckih lideriv Adnana Menderesa ta Turguta Ozala U 1995 roci park buv prisvyachenij Alptekinu v rajoni Blakitnoyi mecheti v Stambuli a takozh memorial muchenikam piznogo Ruhu za nezalezhnist Shidnogo Turkestanu Visokij harakter osvyachennya vklyuchno z prisutnistyu prezidenta Turechchini prem yer ministra golovi parlamentu ta inshih rozlyutiv Kitaj Vin zasudiv Turechchinu za vtruchannya u yiyi vnutrishni spravi i tureckij derzhavnij departament zvernuvsya z prohannyam zakriti park ale miscevi viborci vidmovilisya PrimitkiAllievi Stefano Nielsen Jorgen 2003 Muslim networks and transnational communities in and across Europe Brill Publishers s 303 305 ISBN 978 90 04 12858 3 Excerpts from the British MP memorandum to UK Foreign Office on the East Turkistan Republic 1934 East Turkistan Government in Exile 2 kvitnya 2020 Procitovano 25 chervnya 2020 Kamalov Ablet 2010 Millward James A Shinmen Yasushi Sugawara Jun red Uyghur Memoir literature in Central Asia on Eastern Turkistan Republic 1944 49 Studies on Xinjiang Historical Sources in 17 20th Centuries Tokyo The Toyo Bunko s 260 Ondrej Klimes 8 sichnya 2015 Struggle by the Pen The Uyghur Discourse of Nation and National Interest c 1900 1949 BRILL s 197 ISBN 978 90 04 28809 6 Tasci 1985 s 66 575 Tasci 1985 s 78 575 Tasci 1985 s 128 575 Tasci 1985 s 164 199 Tasci 1985 s 216 575 Tasci 1985 s 238 575 Lin 2010 s 90 The contribution of Northwest Hui in the war effort www xzbu com kit Arhiv originalu za 27 August 2017 Procitovano 24 serpnya 2016 Ondrej Klimes 8 sichnya 2015 Struggle by the Pen The Uyghur Discourse of Nation and National Interest c 1900 1949 BRILL s 241 ISBN 978 90 04 28809 6 David D Wang January 1999 Clouds Over Tianshan Essays on Social Disturbance in Xinjiang in the 1940s NIAS Press s 28 ISBN 978 87 87062 62 6 Linda Benson 1990 The Ili Rebellion The Moslem Challenge to Chinese Authority in Xinjiang 1944 1949 M E Sharpe s 164 ISBN 978 0 87332 509 7 Jeremy Brown Paul Pickowicz 2007 Dilemmas of Victory The Early Years of the People s Republic of China Harvard University Press s 188 ISBN 978 0 674 02616 2 Page 52 Ismail Mohammed Sa id and Mohammed Aziz Ismail Translated by U S Government Joint Publications Service Tehran Iran Privately printed pamphlet published as vol 1 1960 Hejira 1380 translation printed in Washington JPRS 3936 September 19 1960 غەرب دۇنياسىدىكى ئۇيغۇرلار 4A Radio Free Asia 30 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 20 January 2016 Procitovano 10 bereznya 2016 Arhiv originalu za 23 May 2016 Procitovano 10 bereznya 2016 Arhiv originalu za 11 March 2016 Procitovano 1 lipnya 2020 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 11 zhovtnya 2022 www turkcuturanci com Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Turkes Turkistan Turklugun davasi 17 lipnya 2009 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2016 Procitovano 11 zhovtnya 2022 Dogu Turkistan Vakfi Resmi Web Sitesi Konya Yeni Gun Arhiv originalu za 15 lyutogo 2017 Procitovano 11 zhovtnya 2022 Arhiv originalu za 15 February 2017 Procitovano 12 bereznya 2016 Dis Turk Kardeslerime sesleniyorum Ermeni katilleri protesto eden mitingler yuruyusler tertip etmeliyiz Ermenileri destekleyen devletleri ve milletleri siddetle telin etmeliyiz Islam Dunyasina sesleniyorum Bir milyari asan Islam alemi diniyle kitabiyla Rasuluyle bir butundur Bu sebeple birimizin dostu hepimizin dostu birimizin dusmani hepimizin dusmani olmadi idi Fakat maalesef olmadi Olamiyor Birimizin dusmani maalesef digerinin dostu oluyor Ermeni caniler masum Musluman Turk kardeslerimizi katlederken Islam dunyasi sessiz kaliyor sukut ediyor Ortadogu daki Musluman devletler ve milletler sunu bilmelidirler ki bugun Turkiye Cumhuriyeti dunya hakimiyeti guden Rusya ile sizin aranizda yikilmaz bir kale asilmaz bir settir Evvel Allah Turkiye sayesinde hur ve mustakil yasama imkanina sahip bulunuyorsunuz Turkiye Cumhuriyeti nin mevcudiyeti sizin de mevcudiyetiniz ve bekanizin teminati demektir Ermenileri destekleyen devletlere sesleniyorum Sunu unutmayiniz ki esaret altinda olsalar bile yuz milyon Turk Turkiye ye yekvucut gibi baglidir Onun zararina olacak her hareket butun Turk dunyasini incitmis olacak ona yan bakanlar yuz milyon Dis Turku yaninda yaninda bulacaktir Bunlari butun dunyanin boyle bilmesini istiyoruz Merhum Isa Yusuf Alptekin Beyin Cenaze Toreni DOGU TURKISTAN KULTUR VE DAYANISMA DERNEGI Procitovano 25 chervnya 2020 Polat 1995 Kayikci 2008 Colakoglu 2013 s 35 Spisok literaturiBrown Jeremy Pickowicz Paul G eds 2007 Dilemmas of Victory The Early Years of the People s Republic of China illustrated ed Harvard University Press ISBN 978 0674026162 Retrieved 8 April 2013 Colakoglu Selcuk 2013 Turkey China Relations Rising Partnership PDF Middle Eastern Analysis Ortadogu Analiz 5 52 Dickens Mark 1990 The Soviets in Sinkiang 1911 1949 Oxus Communications Archived from the original on 23 October 2008 Retrieved 28 June 2014 Lin Hsiao ting 2010 Modern China s Ethnic Frontiers A Journey to the West Taylor amp Francis ISBN 978 0 415 58264 3 Retrieved 28 June 2010 Kayikci Ali 14 March 2008 Unutulan Vatan Turkistan ve Isa Yusuf Alptekin Destani Denge Gazetesi Retrieved 28 June 2014 Polat Mehmet Sadi 17 December 1995 Dogu Turkistan in bagimsizlik onderi Isa Yusuf Alptekin Retrieved 28 June 2014 Tasci M Ali 1985 Esir Dogu Turkistan Icin Isa Yusuf Alptekin in Mucadele Hatiralari Istanbul Dogu Turkistan Nesriyat Merkezi PosilannyaLIST ISA YuSUFA ALPTEKINA PREZIDENTA NACIONALNOGO CENTRU VIZVOLENNYa SHIDNOGO TURKESTANU DO PREZIDENTA RIChARDA NIKSONA

Дата публікації:
Топ