Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григорій Борисович Іоллос (26 листопада 1859, Кременчук, Полтавська губернія — 14 березня 1907, Москва, Російська імперія) — російський журналіст, публіцист, політик єврейського походження. Депутат Державної думи Російської імперії I скликання від Полтавської губернії в складі партії кадетів.
| Іоллос Григорій Борисович | ||
 Фотографія Карла Булли, 1906 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1906 | ||
| Народження: | 26 листопада 1859 Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: | 14 березня 1907 (47 років) Москва, Російська імперія | |
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | |
| Країна: | Російська імперія | |
| Освіта: | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла | |
| Партія: | Конституційно-демократична партія | |
| Автограф: |  | |
| | ||
|
| ||
Ранні роки
Народився у місті Кременчук 26 листопада 1859 року. Син єврейського купця Бориса Марковича Іоллоса (1839—1924). Прибутковий будинок родини Іоллосів у Кременчуку знаходився на розі вулиць Катерининської та Херсонської, в Одесі — на Базарній вулиці, 54.
Закінчивши Одеську гімназію, вступив до Імператорського Київського університету Святого Володимира, який залишив незабаром через студентські заворушення. На навчання поїхав за кордон. Слухав лекції Страсбурзького університету, закінчив Гайдельберзький університет із дипломом доктора. 1886 року захистив у Московському університеті дисертацію на здобуття ступеня магістра політичної економії. Попри клопотання закладу, Іоллос не зміг залишитися в університеті, оскільки був євреєм.
Громадська діяльність
Працюючи в Москві, писав статті для газет [ru]» та «Юридический вестник». Також працював секретарем юридичного товариства.
Після невдалої спроби залишитися викладачем при Московському університеті, 1888 року емігрував за кордон. 1890 року поселився в Берліні, столиці Німеччини, працював постійним берлінським кореспондентом газети «Русскія Вѣдомости», висвітлюючи для російської публіки життя країн Заходу на сторінках газети. Крім того, висилав до Росії свої статті для журналів «Вестник Европы», [ru]» та «Русское богатство» на економічні та політичні теми. Добре знався на робітничому питанні в Росії та інших країнах Європи. Також Іоллос писав для низки німецьких видань та був членом Німецької ради соціальної політики.
1904 року в Санкт-Петербурзі вийшов твір Григорія Іоллоса «Листи із Берліна», який здобув значну популярність серед російської молоді.
1905 року, під час Першої російської революції, повернувся до Росії й оселився в Москві. Відтоді працював співредактором «Русских Ведомостей».
У Державній думі
1906 року Григорій Іоллос був висунутий кандидатом до Державної думи I скликання від Полтавської губернії у списках Конституційно-демократичної партії (кадетів) та [ru]. На з'їзді Союзу він виступив проти формування в думі окремої єврейської групи, голосуючи проти сіоністів та націоналістів.
13 березня Іоллос був обраний депутатом думи та увійшов до фракції кадетів.
На засіданнях думи Іоллос виступав за трибуною нечасто. Входив до комісій з перевірки прав членів думи, зі складання Наказу (регламенту), з громадянської рівності, фінансовій (згодом відмовився) та бюджетній комісіях. Підписав законопроєкти «Про недоторканість членів Державної думи», «Про громадянську рівність». Щодо аграрного питання підписав «проєкт 42-х», щодо робітничого — пропонував внести на розгляд загальне положення про охорону та забезпечення праці.
8 липня 1906 року імператор Микола II розпустив думу та оголосив про вибори до II скликання. У зв'язку з цим за два дні, 10 липня, низка колишніх депутатів, серед яких і Григорій Іоллос, підписали Виборзьку відозву до народу із закликом до пасивної непокори владі. Через це Іоллоса заарештували та розпочали проти нього судову справу. Іоллоса покарали до трьох місяців ув'язнення із позбавленням виборчих прав.
Вбивство
Після звільнення з-під варти Іоллос повернувся до Москви, де продовжив працювати редактором «Русских Ведомостей». Після вбивства громадського діяча Михайла Герценштейна отримував листи із погрозами.
14 березня 1907 року, коли Іоллос повертався додому з редакції газети, в нього стріляв московський робітник Федоров. Він здійснив чотири постріли в бік журналіста. Одна куля влучила йому в скроню, ще одна — в щелепу. Від пораненнь Іоллос упав та помер за кілька хвилин. У похороні Іоллоса брали участь депутати думи II скликання, а сама процесія перетворилася на політичну акцію.
Убивство було організоване членом ультраправого монархічного «Союзу російського народу» Казанцевим. За словами вбивці, робітника Федорова, Казанцев дав йому револьвера та сказав убити Іоллоса, бо він нібито зраджує революціонерів. Дізнавшись про політичний характер убивства, Федоров застрелив Казанцева, а сам виїхав за кордон.
Примітки
- В. Н. Чуваков. Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917—1997. — Москва : Российская государственная библиотека, 2001. — Т. 3. — С. 91. з джерела 14 лютого 2022 (рос.)
- Милько Володимир. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917): монографія / В. Милько; відп. ред. О.П. Реєнт. — К. : Інститут історії України НАН України. — С. 324.
- . web.archive.org. 9 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 13 серпня 2023.
- . web.archive.org. 25 серпня 2020. Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 13 серпня 2023.
- Иоллос, Григорий Борисович (1904). Письма из Берлина.
- Милько Володимир. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917): монографія / В. Милько; відп. ред. О.П. Реєнт. — К. : Інститут історії України НАН України. — С. 124.
- Милько Володимир. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917): монографія / В. Милько; відп. ред. О.П. Реєнт. — К. : Інститут історії України НАН України. — С. 179.
- . web.archive.org. 26 листопада 2022. Архів оригіналу за 26 листопада 2022. Процитовано 14 серпня 2023.
- П. Е. Щёголев. Казанцев // Падение царского режима. — Москва — Ленинград : Государственное издательство, 1927. — Т. 7. (рос.)
Джерела
- А. В. Чечельницький. Іоллос Григорій Борисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — .
- Государственная дума Российской империи: 1906-1917 / Б.Ю. Иванов, А.А. Комзолова, И.С. Ряховская. — Москва : РОССПЭН, 2008. (рос.)
- Иоллос, Григорий Борисович // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. — С. 83. (рос.)
- Иоллос, Григорий Борисович // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1911. — Т. VIII. — Ствп. 792—793. (рос. дореф.)(рос.)
- Милько Володимир. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917): монографія / В. Милько; відп. ред. О.П. Реєнт. — К. : Інститут історії України НАН України, 2016. — С. 124, 168, 179, 324.
- Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. — Харьков : САГА, 2009. — С. 74. (рос.)
- П. Е. Щёголев. Иоллос // Падение царского режима. — Москва — Ленинград : Государственное издательство, 1927. — Т. 7. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigorij Borisovich Iollos 26 listopada 1859 18591126 Kremenchuk Poltavska guberniya 14 bereznya 1907 Moskva Rosijska imperiya rosijskij zhurnalist publicist politik yevrejskogo pohodzhennya Deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi I sklikannya vid Poltavskoyi guberniyi v skladi partiyi kadetiv Iollos Grigorij BorisovichFotografiya Karla Bulli 1906 Deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi I sklikannya vid Poltavskoyi guberniyi 1906 Narodzhennya 26 listopada 1859 1859 11 26 Kremenchuk Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 14 bereznya 1907 1907 03 14 47 rokiv Moskva Rosijska imperiyaPrichina smerti vognepalne poranennyaKrayina Rosijska imperiyaOsvita Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaPartiya Konstitucijno demokratichna partiya Avtograf Mediafajli b u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahRanni rokiNarodivsya u misti Kremenchuk 26 listopada 1859 roku Sin yevrejskogo kupcya Borisa Markovicha Iollosa 1839 1924 Pributkovij budinok rodini Iollosiv u Kremenchuku znahodivsya na rozi vulic Katerininskoyi ta Hersonskoyi v Odesi na Bazarnij vulici 54 Zakinchivshi Odesku gimnaziyu vstupiv do Imperatorskogo Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira yakij zalishiv nezabarom cherez studentski zavorushennya Na navchannya poyihav za kordon Sluhav lekciyi Strasburzkogo universitetu zakinchiv Gajdelberzkij universitet iz diplomom doktora 1886 roku zahistiv u Moskovskomu universiteti disertaciyu na zdobuttya stupenya magistra politichnoyi ekonomiyi Popri klopotannya zakladu Iollos ne zmig zalishitisya v universiteti oskilki buv yevreyem Gromadska diyalnistGrigorij Iollos iz rodinoyu vbitogo v Moskvi gromadskogo diyacha Mihajla Gercenshtejna 1906 Pracyuyuchi v Moskvi pisav statti dlya gazet ru ta Yuridicheskij vestnik Takozh pracyuvav sekretarem yuridichnogo tovaristva Pislya nevdaloyi sprobi zalishitisya vikladachem pri Moskovskomu universiteti 1888 roku emigruvav za kordon 1890 roku poselivsya v Berlini stolici Nimechchini pracyuvav postijnim berlinskim korespondentom gazeti Russkiya Vѣdomosti visvitlyuyuchi dlya rosijskoyi publiki zhittya krayin Zahodu na storinkah gazeti Krim togo visilav do Rosiyi svoyi statti dlya zhurnaliv Vestnik Evropy ru ta Russkoe bogatstvo na ekonomichni ta politichni temi Dobre znavsya na robitnichomu pitanni v Rosiyi ta inshih krayinah Yevropi Takozh Iollos pisav dlya nizki nimeckih vidan ta buv chlenom Nimeckoyi radi socialnoyi politiki 1904 roku v Sankt Peterburzi vijshov tvir Grigoriya Iollosa Listi iz Berlina yakij zdobuv znachnu populyarnist sered rosijskoyi molodi 1905 roku pid chas Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi povernuvsya do Rosiyi j oselivsya v Moskvi Vidtodi pracyuvav spivredaktorom Russkih Vedomostej U Derzhavnij dumiDeputati Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi I sklikannya vid Poltavskoyi guberniyi Grigorij Iollos drugij sprava sidit 1906 roku Grigorij Iollos buv visunutij kandidatom do Derzhavnoyi dumi I sklikannya vid Poltavskoyi guberniyi u spiskah Konstitucijno demokratichnoyi partiyi kadetiv ta ru Na z yizdi Soyuzu vin vistupiv proti formuvannya v dumi okremoyi yevrejskoyi grupi golosuyuchi proti sionistiv ta nacionalistiv 13 bereznya Iollos buv obranij deputatom dumi ta uvijshov do frakciyi kadetiv Na zasidannyah dumi Iollos vistupav za tribunoyu nechasto Vhodiv do komisij z perevirki prav chleniv dumi zi skladannya Nakazu reglamentu z gromadyanskoyi rivnosti finansovij zgodom vidmovivsya ta byudzhetnij komisiyah Pidpisav zakonoproyekti Pro nedotorkanist chleniv Derzhavnoyi dumi Pro gromadyansku rivnist Shodo agrarnogo pitannya pidpisav proyekt 42 h shodo robitnichogo proponuvav vnesti na rozglyad zagalne polozhennya pro ohoronu ta zabezpechennya praci 8 lipnya 1906 roku imperator Mikola II rozpustiv dumu ta ogolosiv pro vibori do II sklikannya U zv yazku z cim za dva dni 10 lipnya nizka kolishnih deputativ sered yakih i Grigorij Iollos pidpisali Viborzku vidozvu do narodu iz zaklikom do pasivnoyi nepokori vladi Cherez ce Iollosa zaareshtuvali ta rozpochali proti nogo sudovu spravu Iollosa pokarali do troh misyaciv uv yaznennya iz pozbavlennyam viborchih prav VbivstvoPislya zvilnennya z pid varti Iollos povernuvsya do Moskvi de prodovzhiv pracyuvati redaktorom Russkih Vedomostej Pislya vbivstva gromadskogo diyacha Mihajla Gercenshtejna otrimuvav listi iz pogrozami 14 bereznya 1907 roku koli Iollos povertavsya dodomu z redakciyi gazeti v nogo strilyav moskovskij robitnik Fedorov Vin zdijsniv chotiri postrili v bik zhurnalista Odna kulya vluchila jomu v skronyu she odna v shelepu Vid poranenn Iollos upav ta pomer za kilka hvilin U pohoroni Iollosa brali uchast deputati dumi II sklikannya a sama procesiya peretvorilasya na politichnu akciyu Ubivstvo bulo organizovane chlenom ultrapravogo monarhichnogo Soyuzu rosijskogo narodu Kazancevim Za slovami vbivci robitnika Fedorova Kazancev dav jomu revolvera ta skazav ubiti Iollosa bo vin nibito zradzhuye revolyucioneriv Diznavshis pro politichnij harakter ubivstva Fedorov zastreliv Kazanceva a sam viyihav za kordon PrimitkiV N Chuvakov Nezabytye mogily Rossijskoe zarubezhe nekrologi 1917 1997 Moskva Rossijskaya gosudarstvennaya biblioteka 2001 T 3 S 91 z dzherela 14 lyutogo 2022 ros Milko Volodimir Ukrayinske predstavnictvo v Derzhavnij dumi Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 monografiya V Milko vidp red O P Reyent K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini S 324 web archive org 9 listopada 2019 Arhiv originalu za 9 listopada 2019 Procitovano 13 serpnya 2023 web archive org 25 serpnya 2020 Arhiv originalu za 25 serpnya 2020 Procitovano 13 serpnya 2023 Iollos Grigorij Borisovich 1904 Pisma iz Berlina Milko Volodimir Ukrayinske predstavnictvo v Derzhavnij dumi Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 monografiya V Milko vidp red O P Reyent K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini S 124 Milko Volodimir Ukrayinske predstavnictvo v Derzhavnij dumi Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 monografiya V Milko vidp red O P Reyent K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini S 179 web archive org 26 listopada 2022 Arhiv originalu za 26 listopada 2022 Procitovano 14 serpnya 2023 P E Shyogolev Kazancev Padenie carskogo rezhima Moskva Leningrad Gosudarstvennoe izdatelstvo 1927 T 7 ros DzherelaA V Chechelnickij Iollos Grigorij Borisovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2011 T 11 Zor Kak 710 s ISBN 978 966 02 6092 4 Gosudarstvennaya duma Rossijskoj imperii 1906 1917 B Yu Ivanov A A Komzolova I S Ryahovskaya Moskva ROSSPEN 2008 ros Iollos Grigorij Borisovich Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 S 83 ros Iollos Grigorij Borisovich Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1911 T VIII Stvp 792 793 ros doref ros Milko Volodimir Ukrayinske predstavnictvo v Derzhavnij dumi Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 monografiya V Milko vidp red O P Reyent K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 S 124 168 179 324 Pavlovskij I F Poltavcy Ierarhi gosudarstvennye i obshestvennye deyateli i blagotvoriteli Harkov SAGA 2009 S 74 ros P E Shyogolev Iollos Padenie carskogo rezhima Moskva Leningrad Gosudarstvennoe izdatelstvo 1927 T 7 ros