Іня (нижня притока Обі)

Іня́ (рос. Иня́) — річка у Росії, права притока Обі.

Іня
Іня поблизу села
Річка Іня на мапі басейну Обі
54°37′23″ пн. ш. 86°10′21″ сх. д. / 54.62305555558377534° пн. ш. 86.17250000002778165° сх. д. / 54.62305555558377534; 86.17250000002778165
Витік	с. Інюшка, Кемеровської області, Росія
• координати	54°40′16″ пн. ш. 86°46′17″ сх. д. / 54.671250° пн. ш. 86.771556° сх. д. / 54.671250; 86.771556
• висота, м	260 м
Гирло	Новосибірськ, Росія (права притока Обі)
• координати	54°58′45″ пн. ш. 82°58′35″ сх. д. / 54.97917° пн. ш. 82.97639° сх. д. / 54.97917; 82.97639
• висота, м	92 м
Басейн	Об→Карське море→Північний Льодовитий океан
Країни:	Росія^[1]
Прирічкові країни:	Росія: Кемеровська область, Новосибірська область
Регіон	Кемеровська область Новосибірська область
Довжина	663 км
Площа басейну:	17 600 км²
Середньорічний стік	45,6 м³/c
Притоки:	(л.), Ур (л.),  (л.), Тарсьма (л.),  (л.)
Водойми в руслі	^d
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іня.

Географія

Її витік знаходиться на південних схилах Тараданівського увалу (центральна частина Кузбасу) у Кемеровської області, біля села Інюшка на висоті 260 м над рівнем моря. Від витоку вона спочатку тече на південь і захід; біля міста Бєлово північні відроги Салаїрського кряжу змушують її повернути на північний захід. На цьому відрізку її підживлюють численні ліві притоки, що течуть з Салаїрського кряжу: , , , Тарсьма, та інші. Біля межі Кемеровської та Новосибірської областями її напрямок змінюється на західний, а пізніше — на південно-західний. Іня впадає в Об в межах Новосибірська, приблизно за 5 км на південь від його центра (висота над рівнем моря 93 м). Біля гирла її русло має 60 м завширшки і глибину близько 1,5 м; швидкість плину 0,2 м/с.

Площа басейну Іні становить 17 600 км². Іня має рівнинний характер практично на всьому протязі. Її долина добре розвинена, а русло звивисте з великою кількістю стариць, заплавних озер і меандрів. Правий берег Іні на значному протязі істотно вищій і крутіший за лівий, подекуди створюючи тераси. Під час повеней Іня та її притоки сильно розливаються, і тоді її ширина може сягати 3 км.

Середньорічний стік Іні, виміряний у селі , за 30 км від гирла, становить 45,6 м³/c; мінімум стоку спостерігається у лютому (8,6 м³/c), максимум — у травні (195 м³/c). Іня замерзає на початку листопада і скресає в середині квітня.

Під час високого рівня води Іня та її притоки можуть використовуватись для лісосплаву.

Неподалік міста Бєлово в Кемеровській області на річці існує невелике водосховище, яке слугує водоймою-охолоджувачем для Бєловської ДРЕС. Водосховище площею 13,6 км² було створене в 1964 році і має середню глибину 4,4 м.

Населенні пункти

На річці розташовані міста Полисаєво, Ленінськ-Кузнецький (Кемеровська область) і Тогучин (Новосибірська область). Іня тече по густозаселеній місцевості і перетинається численними залізничними та автомобільними мостами. У межах Новосибірська біля гирла Іню перетинає залізниця Новосибірськ — Барнаул і федеральна автотраса М52 Новосибірськ — монгольський кордон (Чуйський тракт). Залізниця Новосибірськ — Новокузнецьк протягом майже всього шляху пролягає удовж Іні її лівим берегом.

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. Кириллов В. В. Анализ динамики фитопланктона на основе индексов скорости сукцессии^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)

Праві притоки Обі
→ → Бердь →	→ Іня →	→ Том → →

Посилання

• Річка Іня // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)