Інформаційний простір

Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) — сукупність результатів семантичної діяльності людства. Скоординована, багаторівнева структура, що акумулює результати комунікаційної діяльності суспільства, за допомогою конкретних компонентів системи інформації та зв’язку.

Наукові визначення

	Сукупність понять та відносин між ними, які організовано у інформаційну систему, що описує діапазон можливих значень або смислів, які об'єкт може приймати за даними правилами та обставинами.
— Gregory Newby, Metric Multidimensional Information Space

	Тип інформаційної конструкції, у якій репрезентації інформаційних об'єктів розташовані у організованому просторі. У такому просторі розташування і напрямок мають значення, таким чином стають можливими створення карт і навігація.
— MIT Artificial Intelligence Laboratory

	Нас оточують інформаційні простори. Коли ми отримуємо файл з нашого комп'ютера, ми переглядаємо інформаційний простір; коли ми використовуємо пошукову систему, ми ретельно аналізуємо інформаційний простір; і коли ми відвідуємо вебсайт, ми рухаємося через ще один інформаційний простір.
— Jason Withrow. Site Diagrams: Mapping an Information Space

Загальний виклад

Інформаційний простір може розумітися як у переносному значенні, так і в ідеалістичному, останній підхід розвивається у філософії, а також у паранаукових і псевдонаукових дослідженнях. Інформаційний простір може розумітися як «світ імен та назв, близький онтологічному». Цей термін використовують, як логічне протиставлення об'єктному (предметному, фізичному, матеріальному) світові: частіше під формулюванням «інформаційного поля» у царині парапсихології.

Реляційна теорія інформаційного простору

М.М.Слюсаревський, у рамках власної «реляційної теорії інформаційного простору» розглядає інформаційний простір як стан (і, водночас, результат) перманентної взаємодії процесів виробництва та споживання інформації, тобто інформаційний простір розглядається як простір розгортання інформаційних процесів. При цьому саме по собі існування інформації вважається можливим, коли вона кимось сприймається, тобто обов’язковою передумовою інформаційних процесів є наявність комунікативної системи “джерело - одержувач інформації”. Параметри інформаційного простору вважаються  обумовленими темпорально-психологічними характеристиками перебігу інформаційних процесів і соціально-психологічними характеристиками споживачів інформації. Відповідно, пропонується  характеризувати цю категорію не стільки за обсягами вироблення інформаційної продукції, чи площиною поширення інформації, скільки за обсягами та інтенсивністю її споживання. Як наслідок наведеного, категорія інформаційного простору наповнюється власним теоретико - комунікативним та соціально-психологічним змістом, позбувається географічних та інших нашарувань та починає виконувати самостійні гносеологічні функції. Центром інформаційного простору є суб’єкт, який у ході своєї діяльності створює, накопичує, зберігає та передає інформацію. У якості такого суб’єкту може виступати як особистість так і соціальна група, організація, підприємство або навіть державний орган — тобто будь-які користувачі інформаційних технологій.

Це є

1. Інтегральний електронний інформаційний простір, що створюється при використанні .
2. Сфера в сучасному суспільному житті світу, в якій інформаційні комунікації відіграють провідну роль. У цьому значенні поняття інформаційного простору близьке, але не тотожне поняттю інформаційного середовища.
3. Є об'єктом уваги державних спецслужб.

Інформаційним простором також вважається сукупність:

• банків даних і баз даних;
• технологій їх супроводу та використання;
• інформаційних телекомунікаційних систем, що функціонують на основі загальних принципів й забезпечують інформаційну взаємодію організацій та громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб.

Основними компонентами інформаційного простору є:

• інформаційні ресурси;
• засоби інформаційної взаємодії;
• інформаційна інфраструктура.

До складу інформаційного простору відносять наступні компоненти:

1. Інформаційна інфраструктура – середовище, що забезпечує можливість збору, зберігання, передавання,  автоматизованої обробки та поширення інформації у суспільстві. Інформаційна інфраструктура суспільства створюється сукупністю: інформаційно-телекомунікаційних систем (ІТС) та мереж зв’язку, індустрії засобів інформатизації, телекомунікації та зв’язку; систем формування та забезпечення зберігання інформаційних ресурсів; систем забезпечення доступу до ІТС, систем зв’язку та інформаційних ресурсів; індустрії інформаційних послуг та інформаційного ринку; системи підготовки та перепідготовки кадрів, проведення наукових досліджень.
2. Інформаційні ресурси на машинних носіях, а також розподілені по WEB-сайтах у мережі Internet. Інформаційні ресурси можуть бути державними та недержавними та знаходитися у власності громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ та громадських об’єднань. Мають місце наступні особливості, що відрізняють інформаційні ресурси від інших видів ресурсів: вони піддаються не фізичному, а моральному зношуванню; вони нематеріальні та не зводяться до фізичного носія, у якому втілені; їхнє використання дозволяє різко скоротити споживання решти видів ресурсів, що у кінцевому підсумку призводить до значної економі сил та засобів
3. Засоби та методи прикладної математики, під якими розуміють алгоритми та програмні засоби, що забезпечують функціонування апаратних платформ (систем).
4. Організаційні заходи, що забезпечують функціонування компонентів інформаційного простору.
5. Правові методи (норми), під якими розуміють інформаційне законодавство, міжнародні угоди та інші національні та міжнаціональні правові акти.
6. Ринок інформаційних технологій, засобів зв’язку, інформатизації та телекомунікації, інформаційних продуктів та послуг.

Основні характеристики інформаційного простору

• попри відсутність чітких географічних та фізичних вимірів, він є неоднорідним і структурованим з акцентами на різні соціальні групи і теми;
• є динамічним у силу постійних змін, які відбуваються у різних сферах життя окремих країн, регіонів та світу загалом, а також нових акцентів в інформаційній політиці;
• інформаційний простір країни має бути захищеним від впливу інших держав. Особливої уваги вимагають певні сегменти й агресивні дії відповідних держав;
• формується з урахуванням національно-культурних і психологічних особливостей країни;
• має універсальний вплив на всі сфери життя суспільства і окремих індивідів.

Див. також

• Інформаційне суспільство
• Інформаційне право
• Інформаційні технології
• Інформаційна інфраструктура
• Інформаційна безпека
• Інформаційні злочини
• Інформаційна загроза
• Інформаційна війна
• Інформаційна зброя

Примітки

1. Gregory Newby. MIRE: a multidimensional information retrieval engine for structured data and text. Proceedings. International Conference on Information Technology: Coding and Computing. doi:10.1109/itcc.2002.1000391. ISBN . Процитовано 7 травня 2019. {{}}: |first2= з пропущеним |last2= (); |first3= з пропущеним |last3= ()
2. Site Diagrams: Mapping an Information Space. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
3. Jason Withrow. Site Diagrams: Mapping an Information Space Washtenaw Community College.
4. Сергей Переслегин, Елена Переслегина: «Того, что достаточно для Геродота…», 2002 г. [ 9 серпень 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
5. Слюсаревський М. М. Інформаційний простір : критика існуючих визначень і спроба побудови теорії. Вісн. ХДУ. Серія «Психологія, політологія» : Особистість і трансформаційні процеси в суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти. Харків. 1999. Ч. 4-5. С. 337-342.
6. Манойло А.В. Государственная информационная политика в особых условиях: Монография. М.: МИФИ, 2003. – 388 с. (Російська) . ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
7. Українська людина в європейському світі: виміри ідентичності : навч. посібник / кол. авторів ; за ред. д-ра екон. наук, проф. Т. С. Смовженко, д-ра філос. наук, проф. З. Е. Скринник. К. : УБС НБУ, 2015. 609 с.

Джерела

• 2013 — Номер 1 — Частина 1, : Науковий журнал Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв / Гол. редактор М. С. Тимошик. — Число 1. — У 2-х ч. — Ч. 1. — м. Київ: КНУКІМ, 2013 р. — 314 с. (укр.)
• Марина Яковенко // ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР: ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ, м. Луганськ, 2011 р. (укр.)
• Леся БІЛОВУС // (укр.)
• Игнатов Владимир Сергеевич, Пименова Дина Владимировна // ИНФОРМАЦИОННОЕ ПРОСТРАНСТВО. СТРУКТУРА И ФУНКЦИИ (Текст научной статьи по специальности «СОЦИОЛОГИЯ»), Журнал Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Общественные науки, Выпуск № 3/2007 г. (рос.)

Посилання

• «Інформаційний простір України: що ми здатні зробити». Позиція Ініціативної групи «Першого грудня» (укр.)
• Поняття інформаційного простору (укр.)
• 3.1. Понятие информационного пространства (рос.)
• «Информационное пространство», Финансовый словарь, сайт «Академик» (рос.)
• «Информационное пространство», сайт «glossary.ru» (рос.)
• «Информационное пространство», сайт «Имидж-Медиа» (рос.)

Література

• Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.(Київ, 21-23 жовт. 2014 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада дир. наук. б-к та інформ. центрів АН-членів МААН ; [редкол.: В. І. Попик та ін.]. – Київ : НБУВ, 2014. – 544 с. : табл., схеми. – Бібліогр. в кінці доповідей. –