Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 50°28′04″ пн. ш. 30°21′24″ сх. д. / 50.467972° пн. ш. 30.3567694° сх. д.
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України (до 1993 року — Інститут геохімії і фізики мінералів (ІГФМ)) — провідний науково-дослідний інститут України з дослідження питань геохімії, петрографії, мінералогії, корисних копалин тощо. Підпорядкований Національній академії наук України. Розташований в Києві за адресою: проспект Академіка Палладіна, 34.
| Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 9 січня 1969 | |||
| Приналежність | НАН України | |||
Контакт | ||||
| Ключові особи | директор інституту — Пономаренко Олександр Миколайович | |||
| Країна |  Україна | |||
| Адреса | Київ, проспект Академіка Палладіна, 34 | |||
| Тип | академічна установа[d] | |||
| Вебсторінка | igmr.org.ua | |||
Мапа | ||||
 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України у Вікісховищі | ||||
Історія
Створений 9 січня 1969 року на базі Сектора геохімії, мінералогії, петрографії, корисних копалин і Сектору металогенії Інституту геологічних наук Академії наук УРСР з метою вивчення складу і еволюції літосфери; виявлення закономірностей формування і локалізації родовищ корисних копалин; розробки геохімічних, мінералогічних і петрологічних критеріїв прогнозування і пошуків родовищ і рудопроявів; синтезу мінералів і виявлення нових видів мінеральної сировини.
Засновником Інституту та його першим директором був академік АН України М. П. Семененко — видатний учений у галузі петрології, геохімії, геохронології і рудоносності докембрію.
18 лютого 1993 року у зв'язку з посиленням рудно-металогенічного напрямку Постановою Президії АН України Інститут геохімії і фізики мінералів було перейменовано в Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення.
Інститут сьогодні
Бібліотека
Заснована 1969 року. Бібліотечний фонд налічує 72 546 примірників документів; у тому числі документи іноземними мовами — 21 тис., періодичні видання — 40 тис., книги, брошури — 30 546; обмінний фонд — 7 тис.; фонд неопублікованих документів — 500 примірників за профілем діяльності Інституту. У фонді представлена література з питань геохімії, загальної та регіональної геології, мінералогії, петрології, геології родовищ корисних копалин, фізики та суміжних наук. складається з традиційних каталогів та картотек. З початку 2005 р. формується електронний каталог бібліотеки. Протягом року бібліотека обслуговує 350 читачів. становить 24 240 примірників за рік. У бібліотеці працюють , 2 читальні зали, . З 2000 р. бібліотека є членом Асоціації бібліотек України.
Мінералогічна колекція
Мінералогічна колекція була започаткована в 1978 році за рішенням Вченої ради інституту. Її підґрунтям стали робочі колекції видатних українських мінералогів, академіків АН УРСР Є. К. Лазаренка та О. С. Поваренних, які того часу очолювали в інституті відділи мінералогічного профілю. Подальше її розширення та поповнення відбувалось за рахунок зразків співробітників інституту, зібраних, як під час планових тематичних робіт, так і впродовж спеціалізованих експедицій в різні регіони колишнього СРСР та за його межі.
У результаті, за чверть сторіччя була зібрана представницька мінералогічна колекція, що нараховує на сьогодні понад 7000 зразків. Структурно вона складається з декількох підрозділів, головними серед яких є «Систематична мінералогія» та «Регіональна мінералогія України».
Систематичний підрозділ нараховує близько 3000 зразків, які представляють щонайменше 700 мінеральних видів. Серед них чимало рідкісних мінералів. Це, зокрема, , лонгбаніт, , та багато інших. Доволі різноманітна географія зразків — вона охоплює всі шість континентів та понад 50 країн світу.
Цілком природно, що приорітетним у колекції є підрозділ «Регіональна мінералогія України». Загалом в надрах України відомо понад 700 мінеральних видів, зосереджено близько 20 000 родовищ та рудопроявів, які містять 114 видів корисних копалин. Понад 3000 зразків цього підрозділу колекції репрезентують шість найбільш цікавих і різних за мінералогічною спеціалізацією регіонів — Приазов'я, Донбас, Кривий Ріг, Волинь, Карпати та Закарпаття, Крим.
Колекція використовується сьогодні як в суто наукових, так і в освітньо-пізнавальних цілях. Наявність в інституті такої мінералогічної добірки дає науковцям можливість отримувати необхідні для досліджень зразки, подекуди з геологічних об'єктів, які вже цілком відпрацьовані. Доволі часто її відвідують студенти вищих навчальних закладів Києва та школярі.
Основні наукові напрями
Нині дослідження в інституті проводяться за такими науковими напрямами:
- геохімія процесів породо- та рудоутворення;
- регіональна та генетична мінералогія та фізика мінералів;
- петрологія ендогенних процесів;
- геологія родовищ корисних копалин України, їх металогенія та прогнозування;
- пошукова геохімія.
Основні напрями діяльності Інституту в сфері фундаментальних досліджень — геохімія процесів породо- і рудоутворення, мінералогія і фізика мінералів, петрологія ендогенних процесів, геологія родовищ корисних копалин і процеси рудоутворення, геохімія навколишнього середовища; у сфері прикладних досліджень — благородні метали (золото, платиноїди), рідкісні та рідкісноземельні метали, кольорове каміння, еколого-геохімічні дослідження і картування, науковий прогноз і геохімічні методи пошуків корисних копалин.
Інститут є провідним закладом з питань розвитку таких напрямків геологічної науки як геохронологія і стратиграфія докембрію, регіональна та генетична мінералогія, геологія і геохімія рудних родовищ, петрологія, пошукова та екологічна геохімія. Інститут має відповідне обладнання і досвід роботи для вирішення актуальних проблем вітчизняної геологічної науки: розробки мінералого-петрографічних і геохімічних критеріїв прогнозу і пошуків родовищ чорних, кольорових, благородних та рідкісних металів, впровадження геохімічних методів пошуків у практику геологорозвідувальних робіт, прогнозу екологічної стійкості ландшафтів до техногенного навантаження і виявлення зон екологічного ризику за геохімічними даними, дослідження в галузі спектроскопії мінеральної речовини, радіаційної стійкості мінералів і порід.
В інституті діє спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата наук за спеціальностями «Геохімія», «Мінералогія, кристалографія», «Петрологія».
Основні наукові досягнення
Вирішенню питань розкриття потенціалу рудоносності Українського щита (УЩ) сприяли наукові школи, які існують і розвиваються в Інституті: петрологічна (заснована акад. В. І. Лучицьким, проф. М. І. Безбородьком і чл.-кор. АН УРСР І. С. Усенком); ізотопної геохімії і геохронології (заснована акад. АН УРСР М. П. Семененком і чл.-кор. АН УРСР Є. С. Бурксером); регіональної, генетичної мінералогії і фізики мінералів (заснована акад. АН УРСР Є. К. Лазаренком, акад. АН УРСР О. С. Поваренних і чл.-кор. АН УРСР І. В. Матяшем); літології і пошукової геохімії (заснована акад. АН УРСР Л. Г. Ткачуком і д. геол.-мін. наук, проф. Є. І. Куковським).
Уточнена хроностратиграфічна схема раннього докембрію УЩ, що стала основою для створення геологічних, прогнозних та інших карт УЩ.
Виконана вікова кореляція рудоносних формацій УЩ з іншими щитами світу (Австралійським, Африканським та ін.). У результаті встановлено, що перспективними на благородні метали на УЩ є неоархейські метаосадові утворення кратонічних структур Приазовського мегаблоку, які за умовами формування подібні до мезоархейських золотоносних структур типу Вітватерсранд.
Науковці
Загальна кількість працюючих в інституті становить понад 200 осіб, зокрема наукових співробітників — близько 90.
- Бєлєвцев Яків Миколайович — завідувач відділу металогенії (1969—1978), заступник директора (1978—1988), один із перших науковців інституту.
- — завідувач лабораторії літогеохімічних методів пошуків корисних копалин (1971—1988), завідувач відділу пошукової та екологічної геохімії (1989—2021), один із перших науковців інституту.
- Кульчецька Ганна Олександрівна — головна наукова співробітниця відділу регіональної та генетичної мінералогії.
- Лазаренко Євген Костянтинович — завідувач відділу регіональної та генетичної мінералогії (1971—1979), один із перших науковців інституту.
- — завідувач відділу експериментальної мінералогії (1972—1996), один із перших науковців інституту.
- Мельников Володимир Степанович — провідний науковий співробітник відділу регіональної та генетичної мінералогії, керівник лабораторії кристалохімії та структурного аналізу.
- Нечаєв Сергій Валентинович — завідувач відділу мінералогії і геохімії кольорових і рідкісних металів (1981—1994), один із перших науковців інституту.
- Поваренних Олександр Сергійович — зaвідувач відділу мінералогії і кристалохімії (1969—1986), один із перших науковців інституту.
- Семененко Віра Пантелеївна — завідувачка відділу космоекології та космічної мінералогії (з 1993).
- Усенко Іван Степанович — завідувач відділу петрографії (1969—1987), один із перших науковців інституту.
- Шнюков Євген Федорович — завідувач відділу геології й геохімії осадового рудоутворення (1969—1977), заступник директора інституту (1969—1973), один із перших науковців інституту.
- — завідувач відділу петрології (1979—2005), один із перших науковців інституту.
Директори
Директор інституту з 1969 року по 1977 — академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Семененко Микола Пантелеймонович.
Директор інституту з 1977 року по 2008 — академік НАН України, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений працівник науки Щербак Микола Петрович. Засновник єдиної в Україні ізотопно-геохронологічної лабораторії з визначення віку гірських порід К-Аг, Rb-Sr, U-Pb та Sm-Nd методами. Автор понад 400 наукових публікацій, 6 монографій. Голова комісії , керівник Мінералогічної комісії Карпато-Балканської геологічної асоціації (1975—1995), голова Міжнародної проблемної комісії з геохронології.
Директор інституту з 2008 року по теперішній час — академік НАН України, доктор геологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України Пономаренко Олександр Миколайович.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України |
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 50 28 04 pn sh 30 21 24 sh d 50 467972 pn sh 30 3567694 sh d 50 467972 30 3567694 Institut geohimiyi mineralogiyi ta rudoutvorennya imeni M P Semenenka NAN Ukrayini do 1993 roku Institut geohimiyi i fiziki mineraliv IGFM providnij naukovo doslidnij institut Ukrayini z doslidzhennya pitan geohimiyi petrografiyi mineralogiyi korisnih kopalin tosho Pidporyadkovanij Nacionalnij akademiyi nauk Ukrayini Roztashovanij v Kiyevi za adresoyu prospekt Akademika Palladina 34 Institut geohimiyi mineralogiyi ta rudoutvorennya imeni M P SemenenkaOsnovni daniZasnovano 9 sichnya 1969Prinalezhnist NAN UkrayiniKontaktKlyuchovi osobi direktor institutu Ponomarenko Oleksandr MikolajovichKrayina UkrayinaAdresa Kiyiv prospekt Akademika Palladina 34Tip akademichna ustanova d Vebstorinka igmr org uaMapa Institut geohimiyi mineralogiyi ta rudoutvorennya imeni M P Semenenka NAN Ukrayini u VikishovishiIstoriyaStvorenij 9 sichnya 1969 roku na bazi Sektora geohimiyi mineralogiyi petrografiyi korisnih kopalin i Sektoru metalogeniyi Institutu geologichnih nauk Akademiyi nauk URSR z metoyu vivchennya skladu i evolyuciyi litosferi viyavlennya zakonomirnostej formuvannya i lokalizaciyi rodovish korisnih kopalin rozrobki geohimichnih mineralogichnih i petrologichnih kriteriyiv prognozuvannya i poshukiv rodovish i rudoproyaviv sintezu mineraliv i viyavlennya novih vidiv mineralnoyi sirovini Zasnovnikom Institutu ta jogo pershim direktorom buv akademik AN Ukrayini M P Semenenko vidatnij uchenij u galuzi petrologiyi geohimiyi geohronologiyi i rudonosnosti dokembriyu 18 lyutogo 1993 roku u zv yazku z posilennyam rudno metalogenichnogo napryamku Postanovoyu Prezidiyi AN Ukrayini Institut geohimiyi i fiziki mineraliv bulo perejmenovano v Institut geohimiyi mineralogiyi ta rudoutvorennya Institut sogodniBiblioteka Zasnovana 1969 roku Bibliotechnij fond nalichuye 72 546 primirnikiv dokumentiv u tomu chisli dokumenti inozemnimi movami 21 tis periodichni vidannya 40 tis knigi broshuri 30 546 obminnij fond 7 tis fond neopublikovanih dokumentiv 500 primirnikiv za profilem diyalnosti Institutu U fondi predstavlena literatura z pitan geohimiyi zagalnoyi ta regionalnoyi geologiyi mineralogiyi petrologiyi geologiyi rodovish korisnih kopalin fiziki ta sumizhnih nauk skladayetsya z tradicijnih katalogiv ta kartotek Z pochatku 2005 r formuyetsya elektronnij katalog biblioteki Protyagom roku biblioteka obslugovuye 350 chitachiv stanovit 24 240 primirnikiv za rik U biblioteci pracyuyut 2 chitalni zali Z 2000 r biblioteka ye chlenom Asociaciyi bibliotek Ukrayini Mineralogichna kolekciya Byust M P Semenenku Mineralogichna kolekciya bula zapochatkovana v 1978 roci za rishennyam Vchenoyi radi institutu Yiyi pidgruntyam stali robochi kolekciyi vidatnih ukrayinskih mineralogiv akademikiv AN URSR Ye K Lazarenka ta O S Povarennih yaki togo chasu ocholyuvali v instituti viddili mineralogichnogo profilyu Podalshe yiyi rozshirennya ta popovnennya vidbuvalos za rahunok zrazkiv spivrobitnikiv institutu zibranih yak pid chas planovih tematichnih robit tak i vprodovzh specializovanih ekspedicij v rizni regioni kolishnogo SRSR ta za jogo mezhi U rezultati za chvert storichchya bula zibrana predstavnicka mineralogichna kolekciya sho narahovuye na sogodni ponad 7000 zrazkiv Strukturno vona skladayetsya z dekilkoh pidrozdiliv golovnimi sered yakih ye Sistematichna mineralogiya ta Regionalna mineralogiya Ukrayini Sistematichnij pidrozdil narahovuye blizko 3000 zrazkiv yaki predstavlyayut shonajmenshe 700 mineralnih vidiv Sered nih chimalo ridkisnih mineraliv Ce zokrema longbanit ta bagato inshih Dovoli riznomanitna geografiya zrazkiv vona ohoplyuye vsi shist kontinentiv ta ponad 50 krayin svitu Cilkom prirodno sho prioritetnim u kolekciyi ye pidrozdil Regionalna mineralogiya Ukrayini Zagalom v nadrah Ukrayini vidomo ponad 700 mineralnih vidiv zoseredzheno blizko 20 000 rodovish ta rudoproyaviv yaki mistyat 114 vidiv korisnih kopalin Ponad 3000 zrazkiv cogo pidrozdilu kolekciyi reprezentuyut shist najbilsh cikavih i riznih za mineralogichnoyu specializaciyeyu regioniv Priazov ya Donbas Krivij Rig Volin Karpati ta Zakarpattya Krim Kolekciya vikoristovuyetsya sogodni yak v suto naukovih tak i v osvitno piznavalnih cilyah Nayavnist v instituti takoyi mineralogichnoyi dobirki daye naukovcyam mozhlivist otrimuvati neobhidni dlya doslidzhen zrazki podekudi z geologichnih ob yektiv yaki vzhe cilkom vidpracovani Dovoli chasto yiyi vidviduyut studenti vishih navchalnih zakladiv Kiyeva ta shkolyari Osnovni naukovi napryami Nini doslidzhennya v instituti provodyatsya za takimi naukovimi napryamami geohimiya procesiv porodo ta rudoutvorennya regionalna ta genetichna mineralogiya ta fizika mineraliv petrologiya endogennih procesiv geologiya rodovish korisnih kopalin Ukrayini yih metalogeniya ta prognozuvannya poshukova geohimiya Osnovni napryami diyalnosti Institutu v sferi fundamentalnih doslidzhen geohimiya procesiv porodo i rudoutvorennya mineralogiya i fizika mineraliv petrologiya endogennih procesiv geologiya rodovish korisnih kopalin i procesi rudoutvorennya geohimiya navkolishnogo seredovisha u sferi prikladnih doslidzhen blagorodni metali zoloto platinoyidi ridkisni ta ridkisnozemelni metali kolorove kaminnya ekologo geohimichni doslidzhennya i kartuvannya naukovij prognoz i geohimichni metodi poshukiv korisnih kopalin Institut ye providnim zakladom z pitan rozvitku takih napryamkiv geologichnoyi nauki yak geohronologiya i stratigrafiya dokembriyu regionalna ta genetichna mineralogiya geologiya i geohimiya rudnih rodovish petrologiya poshukova ta ekologichna geohimiya Institut maye vidpovidne obladnannya i dosvid roboti dlya virishennya aktualnih problem vitchiznyanoyi geologichnoyi nauki rozrobki mineralogo petrografichnih i geohimichnih kriteriyiv prognozu i poshukiv rodovish chornih kolorovih blagorodnih ta ridkisnih metaliv vprovadzhennya geohimichnih metodiv poshukiv u praktiku geologorozviduvalnih robit prognozu ekologichnoyi stijkosti landshaftiv do tehnogennogo navantazhennya i viyavlennya zon ekologichnogo riziku za geohimichnimi danimi doslidzhennya v galuzi spektroskopiyi mineralnoyi rechovini radiacijnoyi stijkosti mineraliv i porid V instituti diye specializovana vchena rada iz zahistu disertacij na zdobuttya naukovogo stupenya doktora ta kandidata nauk za specialnostyami Geohimiya Mineralogiya kristalografiya Petrologiya Osnovni naukovi dosyagnennya Memorialna doshka Ye K Lazarenku Virishennyu pitan rozkrittya potencialu rudonosnosti Ukrayinskogo shita USh spriyali naukovi shkoli yaki isnuyut i rozvivayutsya v Instituti petrologichna zasnovana akad V I Luchickim prof M I Bezborodkom i chl kor AN URSR I S Usenkom izotopnoyi geohimiyi i geohronologiyi zasnovana akad AN URSR M P Semenenkom i chl kor AN URSR Ye S Burkserom regionalnoyi genetichnoyi mineralogiyi i fiziki mineraliv zasnovana akad AN URSR Ye K Lazarenkom akad AN URSR O S Povarennih i chl kor AN URSR I V Matyashem litologiyi i poshukovoyi geohimiyi zasnovana akad AN URSR L G Tkachukom i d geol min nauk prof Ye I Kukovskim Utochnena hronostratigrafichna shema rannogo dokembriyu USh sho stala osnovoyu dlya stvorennya geologichnih prognoznih ta inshih kart USh Vikonana vikova korelyaciya rudonosnih formacij USh z inshimi shitami svitu Avstralijskim Afrikanskim ta in U rezultati vstanovleno sho perspektivnimi na blagorodni metali na USh ye neoarhejski metaosadovi utvorennya kratonichnih struktur Priazovskogo megabloku yaki za umovami formuvannya podibni do mezoarhejskih zolotonosnih struktur tipu Vitvatersrand NaukovciZagalna kilkist pracyuyuchih v instituti stanovit ponad 200 osib zokrema naukovih spivrobitnikiv blizko 90 Byelyevcev Yakiv Mikolajovich zaviduvach viddilu metalogeniyi 1969 1978 zastupnik direktora 1978 1988 odin iz pershih naukovciv institutu zaviduvach laboratoriyi litogeohimichnih metodiv poshukiv korisnih kopalin 1971 1988 zaviduvach viddilu poshukovoyi ta ekologichnoyi geohimiyi 1989 2021 odin iz pershih naukovciv institutu Kulchecka Ganna Oleksandrivna golovna naukova spivrobitnicya viddilu regionalnoyi ta genetichnoyi mineralogiyi Lazarenko Yevgen Kostyantinovich zaviduvach viddilu regionalnoyi ta genetichnoyi mineralogiyi 1971 1979 odin iz pershih naukovciv institutu zaviduvach viddilu eksperimentalnoyi mineralogiyi 1972 1996 odin iz pershih naukovciv institutu Melnikov Volodimir Stepanovich providnij naukovij spivrobitnik viddilu regionalnoyi ta genetichnoyi mineralogiyi kerivnik laboratoriyi kristalohimiyi ta strukturnogo analizu Nechayev Sergij Valentinovich zaviduvach viddilu mineralogiyi i geohimiyi kolorovih i ridkisnih metaliv 1981 1994 odin iz pershih naukovciv institutu Povarennih Oleksandr Sergijovich zaviduvach viddilu mineralogiyi i kristalohimiyi 1969 1986 odin iz pershih naukovciv institutu Semenenko Vira Panteleyivna zaviduvachka viddilu kosmoekologiyi ta kosmichnoyi mineralogiyi z 1993 Usenko Ivan Stepanovich zaviduvach viddilu petrografiyi 1969 1987 odin iz pershih naukovciv institutu Shnyukov Yevgen Fedorovich zaviduvach viddilu geologiyi j geohimiyi osadovogo rudoutvorennya 1969 1977 zastupnik direktora institutu 1969 1973 odin iz pershih naukovciv institutu zaviduvach viddilu petrologiyi 1979 2005 odin iz pershih naukovciv institutu Direktori Direktor institutu z 1969 roku po 1977 akademik AN URSR zasluzhenij diyach nauki URSR doktor geologo mineralogichnih nauk profesor Semenenko Mikola Pantelejmonovich Direktor institutu z 1977 roku po 2008 akademik NAN Ukrayini doktor geologo mineralogichnih nauk profesor dvichi laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki zasluzhenij pracivnik nauki Sherbak Mikola Petrovich Zasnovnik yedinoyi v Ukrayini izotopno geohronologichnoyi laboratoriyi z viznachennya viku girskih porid K Ag Rb Sr U Pb ta Sm Nd metodami Avtor ponad 400 naukovih publikacij 6 monografij Golova komisiyi kerivnik Mineralogichnoyi komisiyi Karpato Balkanskoyi geologichnoyi asociaciyi 1975 1995 golova Mizhnarodnoyi problemnoyi komisiyi z geohronologiyi Direktor institutu z 2008 roku po teperishnij chas akademik NAN Ukrayini doktor geologichnih nauk zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Ponomarenko Oleksandr Mikolajovich DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Institut geohimiyi mineralogiyi ta rudoutvorennya imeni M P Semenenka NAN UkrayiniGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004