Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інноке́нтій IV (лат. Innocentius PP. IV, 1190 — 7 грудня 1254) — папа Римський (1243—1254). Представник шляхетного генуезького роду Фієскі. Народився у Генуї. Обраний на конклаві 1243 року. Подібно до свого попередника Григорія IX вів боротьбу проти германського імператора Фрідріха II та його наступника Конрада IV за незалежність церкви та Риму. Провів перший Ліонський собор (1245). Сприяв поширенню християнства у Європі, допомагав Тевтонському ордену. Сподівався на навернення Монгольської імперіяї, куди відправив із місією Плано Карпіні (1245). Через легатів коронував князя Данила Галицького королем Русі (1253). На прохання останнього безуспішно намагався організувати хрестовий похід проти Золотої Орди. Світське ім'я — Сінібальдо де Фієскі (італ. Sinibaldo de Fieschi).
| Іннокентій IV | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 25 червня 1243 — 7 грудня 1254 | ||
| Попередник: | Целестин IV | |
| Наступник: | Олександр IV | |
| Дата народження: | не пізніше 1190 | |
| Місце народження: | Генуя, Італія[1] | |
| Дата смерті: | 7 грудня 1254[2][3] або 14 грудня 1254[4] | |
| Місце смерті: | Неаполь, Сицилійське королівство | |
| Поховання: | d | |
| Громадянство: | Генуезька республіка | |
| Релігія: | католицька церква[5] | |
| Освіта: | d і Болонський університет | |
| Батько: | d[6] | |
| У миру: | Сінібальдо де Фіескі | |
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
Життєпис
Здобув юридичну освіту: вивчав право в Пармі та Болоньї, був обізнаний у канонічному праві і вважався одним з найповажніх юристів свого часу. З 1218 року займав чільні посади у Римській курії. Вів боротьбу проти німецького імператора Фрідріха II Гогенштауфена та його наступників — Конрада і Манфреда. Пропонував сицилійську корону англійському королю Генріху III, Карлу Анжуйському, .
Ліонський собор
У 1245 році скликав Вселенський собор у Ліоні, на якому брав участь архієпископ руський (український) Петро Акерович. На соборі вирішено організувати оборону Східної Європи від монголо-татарської навали.
Монголи
1245 року Іннокентій IV відправив Джованні з Плано-Карпіні легатом у Монгольську імперію до «імператора татар». У своєму зверненні папа прохав кагана прийняти християнство й припинити агресію в Європі. 1246 року каган Ґуюк надіслав відповідь, написану на фарсі. Він відмовився приймати Христа і зажадав від потифіка та європейських монархів скоритися, ставши підданими його як володаря над усіма народами світу, бо «Силою Бога всі землі, починаючи від тих, де сходить сонце, і кінчаючи тими, де заходить, даровані нам». У разі незгоди з вимогами, Гуюк обіцяв ставитися до християнських країн як до своїх ворогів.
1247 року інший папський посланець зустрічався із монгольським нойоном Байджу біля Каспійського моря. Останній відправив до Іннокентія IV в Ліон двох своїх послів — Айбера і Сергіса (Сергія) з листами. 1248 року вони прибули до понтифіка й наполягали, аби він прибув на поклін до кагана в монгольську столицю Каракорум. Зі свого боку Іннокентій IV знову прохав монголів зупинити убивство християн у Східній Європі.
Португалія
1245 року Іннокентій IV детронізував португальського короля Саншу II після затяжного протистояння із місцевим духовенством. Папа проголосив новим правителем Португалії булонського графа Афонсу III, молодшого брата короля. Небажання Саншу поступатися призвело до міжусобної війни в країні у 1245—1248 роках. Більшість португальців підтримала Афонсу, проте на боці детронізованого короля виступила сусідня Кастилія. Іннокентій відлучив від церкви кастильського інфанта Альфонсо, що керував кастильськими експедиційними силами, й змусив нападників забратися геть, прихопивши з собою Саншу ІІ. Після смерті останнього в січні 1248 року Афонсу ІІІ став повноправним королем Португалії.
Русь
Іннокентій IV робив спроби приєднати до Риму східну православну церкву, вислав послів до Золотої Орди, Володимиро-Суздальського і Галицько-Волинського князівств. У 1246–1247 роках листувався з князем Данилом Галицьким з метою створення антиординської коаліції та відновлення церковної єдності. У 1253 передав Данилові Галицькому королівську корону, видав буллу з закликом до хрестового походу проти монголо-татар, але він не відбувся.
Примітки
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118555650 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- BeWeB
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Герштейн А. Б. Послания императорского двора XIII в.: границы и способы воздействия // Адам & Ева. Альманах гендерной истории [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.]. — 2013. — № 21. — С. 36. (рос.)
- Roux 312—313
- Варварцев 2011:266.
- Livermore 1947:129-134.
Джерела
- Ott, Michael. Pope Innocent IV. [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 8. New York: Robert Appleton Company, 1910.
- Котляр М. Ф. Інокентій IV [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 479. — .
- Санжаров В. А. Інокентій IV // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Інокентій_IV
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
Посилання
- Іннокентій IV // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.174-175
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іннокентій IV
- Fieschi [ 23 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Блог професора Пономарева: Аркадь, Генадь та інші імена [ 16 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Innoke ntij IV lat Innocentius PP IV 1190 7 grudnya 1254 papa Rimskij 1243 1254 Predstavnik shlyahetnogo genuezkogo rodu Fiyeski Narodivsya u Genuyi Obranij na konklavi 1243 roku Podibno do svogo poperednika Grigoriya IX viv borotbu proti germanskogo imperatora Fridriha II ta jogo nastupnika Konrada IV za nezalezhnist cerkvi ta Rimu Proviv pershij Lionskij sobor 1245 Spriyav poshirennyu hristiyanstva u Yevropi dopomagav Tevtonskomu ordenu Spodivavsya na navernennya Mongolskoyi imperiyayi kudi vidpraviv iz misiyeyu Plano Karpini 1245 Cherez legativ koronuvav knyazya Danila Galickogo korolem Rusi 1253 Na prohannya ostannogo bezuspishno namagavsya organizuvati hrestovij pohid proti Zolotoyi Ordi Svitske im ya Sinibaldo de Fiyeski ital Sinibaldo de Fieschi Innokentij IVPapa Rimskij25 chervnya 1243 7 grudnya 1254Poperednik Celestin IVNastupnik Oleksandr IVData narodzhennya ne piznishe 1190Misce narodzhennya Genuya Italiya 1 Data smerti 7 grudnya 1254 2 3 abo 14 grudnya 1254 4 Misce smerti Neapol Sicilijske korolivstvoPohovannya dGromadyanstvo Genuezka respublikaReligiya katolicka cerkva 5 Osvita d i Bolonskij universitetBatko d 6 U miru Sinibaldo de Fieski Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisZdobuv yuridichnu osvitu vivchav pravo v Parmi ta Bolonyi buv obiznanij u kanonichnomu pravi i vvazhavsya odnim z najpovazhnih yuristiv svogo chasu Z 1218 roku zajmav chilni posadi u Rimskij kuriyi Viv borotbu proti nimeckogo imperatora Fridriha II Gogenshtaufena ta jogo nastupnikiv Konrada i Manfreda Proponuvav sicilijsku koronu anglijskomu korolyu Genrihu III Karlu Anzhujskomu Lionskij sobor U 1245 roci sklikav Vselenskij sobor u Lioni na yakomu brav uchast arhiyepiskop ruskij ukrayinskij Petro Akerovich Na sobori virisheno organizuvati oboronu Shidnoyi Yevropi vid mongolo tatarskoyi navali Mongoli Innokentij vidsilaye dominikanciv i franciskanciv do tatar 1245 roku Innokentij IV vidpraviv Dzhovanni z Plano Karpini legatom u Mongolsku imperiyu do imperatora tatar U svoyemu zvernenni papa prohav kagana prijnyati hristiyanstvo j pripiniti agresiyu v Yevropi 1246 roku kagan Guyuk nadislav vidpovid napisanu na farsi Vin vidmovivsya prijmati Hrista i zazhadav vid potifika ta yevropejskih monarhiv skoritisya stavshi piddanimi jogo yak volodarya nad usima narodami svitu bo Siloyu Boga vsi zemli pochinayuchi vid tih de shodit sonce i kinchayuchi timi de zahodit darovani nam U razi nezgodi z vimogami Guyuk obicyav stavitisya do hristiyanskih krayin yak do svoyih vorogiv 1247 roku inshij papskij poslanec zustrichavsya iz mongolskim nojonom Bajdzhu bilya Kaspijskogo morya Ostannij vidpraviv do Innokentiya IV v Lion dvoh svoyih posliv Ajbera i Sergisa Sergiya z listami 1248 roku voni pribuli do pontifika j napolyagali abi vin pribuv na poklin do kagana v mongolsku stolicyu Karakorum Zi svogo boku Innokentij IV znovu prohav mongoliv zupiniti ubivstvo hristiyan u Shidnij Yevropi Portugaliya 1245 roku Innokentij IV detronizuvav portugalskogo korolya Sanshu II pislya zatyazhnogo protistoyannya iz miscevim duhovenstvom Papa progolosiv novim pravitelem Portugaliyi bulonskogo grafa Afonsu III molodshogo brata korolya Nebazhannya Sanshu postupatisya prizvelo do mizhusobnoyi vijni v krayini u 1245 1248 rokah Bilshist portugalciv pidtrimala Afonsu prote na boci detronizovanogo korolya vistupila susidnya Kastiliya Innokentij vidluchiv vid cerkvi kastilskogo infanta Alfonso sho keruvav kastilskimi ekspedicijnimi silami j zmusiv napadnikiv zabratisya get prihopivshi z soboyu Sanshu II Pislya smerti ostannogo v sichni 1248 roku Afonsu III stav povnopravnim korolem Portugaliyi Rus Dokladnishe Mitra peremiskih yepiskopiv Innokentij IV robiv sprobi priyednati do Rimu shidnu pravoslavnu cerkvu vislav posliv do Zolotoyi Ordi Volodimiro Suzdalskogo i Galicko Volinskogo knyazivstv U 1246 1247 rokah listuvavsya z knyazem Danilom Galickim z metoyu stvorennya antiordinskoyi koaliciyi ta vidnovlennya cerkovnoyi yednosti U 1253 peredav Danilovi Galickomu korolivsku koronu vidav bullu z zaklikom do hrestovogo pohodu proti mongolo tatar ale vin ne vidbuvsya PrimitkiZvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2015 d Track Q110250907d Track Q2494649 Deutsche Nationalbibliothek Record 118555650 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 autori vari Enciclopedia dei Papi 2000 d Track Q2818964d Track Q3725036 BeWeB d Track Q77541206 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Gershtejn A B Poslaniya imperatorskogo dvora XIII v granicy i sposoby vozdejstviya Adam amp Eva Almanah gendernoj istorii 27 sichnya 2016 u Wayback Machine 2013 21 S 36 ros Roux 312 313 Varvarcev 2011 266 Livermore 1947 129 134 DzherelaOtt Michael Pope Innocent IV Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite The Catholic Encyclopedia Vol 8 New York Robert Appleton Company 1910 Kotlyar M F Inokentij IV 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 479 ISBN 966 00 0610 1 Sanzharov V A Inokentij IV Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Inokentij IV Livermore H V History of Portugal Cambridge University Press 1947 PosilannyaInnokentij IV Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 174 175 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Innokentij IV Fieschi 23 sichnya 2015 u Wayback Machine Blog profesora Ponomareva Arkad Genad ta inshi imena 16 listopada 2016 u Wayback Machine