Інка Рока (*Inka Roq'a, д/н — бл. 1380) — 6-й Капак Інка міста-держави Куско бл. 1350—1380 років, заснував династію Верхнього Куско. за його правління територія держави розширилася за долину Куско. Відомий як автор численних «золотих думок» (афоризмів).
Інка Рока | |
---|---|
Народився | невідомо м.Куско |
Помер | бл. 1380 м.Куско |
Поховання | Куско |
Діяльність | суверен |
Титул | Капак Інка |
Посада | Сапа Інка |
Термін | бл. 1350-1380 роки |
Попередник | Капак Юпанкі |
Наступник | Яруар Уакак |
Рід | династія Верхнього Куско |
Батько | Капак Юпанкі |
У шлюбі з | Мама Мічай |
Діти | Яруар Уакак Інка Паукар Уаман Таусі Вікакірао Інка |
|
Життєпис
Походив з династії Нижнього Куско. Син Капак Юпанкі. Стосовно матері існують різні відомості: на думку одних дослідників, нею була сестра Юпанкі — Кусі Чімбо, інші вважають — Курі Ільпай, що не належала до Інків. Ще за життя Капак Юпанкі розгорнулася боротьба зі зведеним братом Кіспе Юпанкі за отримання статусу спадкоємця трону, в якій зрештою переміг Інка Рока. Можливо, було вбито батька останнього. Інка Рока остаточно зміцнив статус резиденції в палаці Коріканча, згодом заснувавши власну резиденцію Коракора, на противагу суперникам, що базувалися в Інтіканчу. Оскільки Коріканча містився вище Інтіканчу, а сам Інка Рока був інкою лише по батьківській лінії, то фактично було засновано нову гілку панівної династії, яка дістала назву Верхня Куско.
Він першим з володарів прийняв титул Інка, впровадивши традицію використовувати ім'я інки в титулатурі. Тепер цей титул мав використовувати лише голова держави Куско, його васали називалися «сінча» та «кусака». Низка вчених порівнює прийняття титулу Інка з європейським процесом отримання титулу короля.
Знаючи про своє не зовсім інкське походження, Інка Року сильно хвилювало зміцнення свого авторитету в державі. Задля зміцнення власної влади та влади над підкореними землями він вирішив зміцнювати культ його власної величі й винятковості. Теоретичному обґрунтуванню й насадженню цього культу він приділяв усю свою увагу. Інка Року вимагав від підданих, щоб вони якомога більше красномовно демонстрували йому своє шанування.
Цей володар намагався піднести велич і авторитет володаря Куско для подальшого розширення кордонів держави. Він став влаштовувати величні бенкети. Навіть жінок у нього було більше, ніж у попередніх володарів Куско. Інка Рока першим з владик Тауантінсую став вимагати, щоб інкам уже за життя виявлялися такі ж почесті, які відплачувалися самим лише богам. Рока також першим став вимагати, щоб піддані його держави поставали перед своїм повелителем, схиливши голову, або ж на колінах, щоб вони були босі й зверталися до владики тихим, покірним голосом. Інка Рока став автором деталізованого вчення про винятковість, надприродну велич Інків.
Була продовжена політика піднесення значення бога Сонця, який вважався предком Інки Роки, придушуючи поклоніння бога-творця Віракоча, шанованому в низці областей як верховне божество. Рока став засновником унікального інституту інків — так званої «панакі», відповідно до нього усі нащадки Інків належали до одного правлячого роду — капак айлью. З часу правління Роки нащадки кожного з померлих Інків зараховувалися до роду цього Інки. Ці родові об'єднання кровних родичів померлих володарів (панакі) зобов'язані були піклуватися про померлого і нині муміфікованого предка (годувати його мумію, одягати її, влаштовувати для неї свята, наймати для мумії слуг, наглядати за будинком, у якому перебуває мумія). Піклуватися про свою мумію Інка Рока наказав одному з його синів.
Поруч зі своїм новим палацом Коракора наказав збудувати першу спеціалізовану школу ячауасі (будинок освіти) для представників своєї династії та дітей вищої аристократії. Тут здобували всі необхідні знання (перш за все, історію, релігійні обряди, легенди про синів Сонця) та навчалися мистецтва управляти.
У зовнішній політиці Інка Рока намагався продовжувати політику попередніх Капака Інка з розширення володінь. Проте не брав участі у походах, довіривши це іншим представникам династії — Вікакірао Інка та Апо Майта. Останній придушив великий заколот племені маска на чолі Уасі Уакоу. Саме за Інка Рока встановлено правило проходження переможних процесій у столиці, які на думку дослідників, нагадували святкування тріумфу в Стародавньому Римі.
За час володарювання Інка Роки в інків укоренилася переконаність в історичній місії їхнього народу, в абсолютній правомірності завойовницьких походів, територіальної експансії їхньої держави. За підтримки племен капа і канса були підкорені міста-держави Муйне і Пінауа. Водночас постійно велася підготовка до боротьби з державами чанка. Проте на війну з останніми Інка Рока не наважився, маючи небезпеку з боку Токай Капаку, володаря аймарів. Незадовго до смерті зробив свого улюбленого сина Яруара Уакака своїм співволодарем, започаткувавши цим нову традицію.
Джерела
- Гарсиласо де ла Вега: История государства инков. — Ленинград: Наука, 1974 (рос.)
- de Gamboa, P.S., 2015, History of the Incas, Lexington,
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: [1] |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inka Roka Inka Roq a d n bl 1380 6 j Kapak Inka mista derzhavi Kusko bl 1350 1380 rokiv zasnuvav dinastiyu Verhnogo Kusko za jogo pravlinnya teritoriya derzhavi rozshirilasya za dolinu Kusko Vidomij yak avtor chislennih zolotih dumok aforizmiv Inka RokaNarodivsyanevidomo m KuskoPomerbl 1380 m KuskoPohovannyaKuskoDiyalnistsuverenTitulKapak InkaPosadaSapa InkaTerminbl 1350 1380 rokiPoperednikKapak YupankiNastupnikYaruar UakakRiddinastiya Verhnogo KuskoBatkoKapak YupankiU shlyubi zMama MichajDitiYaruar Uakak Inka Paukar Uaman Tausi Vikakirao Inka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Nizhnogo Kusko Sin Kapak Yupanki Stosovno materi isnuyut rizni vidomosti na dumku odnih doslidnikiv neyu bula sestra Yupanki Kusi Chimbo inshi vvazhayut Kuri Ilpaj sho ne nalezhala do Inkiv She za zhittya Kapak Yupanki rozgornulasya borotba zi zvedenim bratom Kispe Yupanki za otrimannya statusu spadkoyemcya tronu v yakij zreshtoyu peremig Inka Roka Mozhlivo bulo vbito batka ostannogo Inka Roka ostatochno zmicniv status rezidenciyi v palaci Korikancha zgodom zasnuvavshi vlasnu rezidenciyu Korakora na protivagu supernikam sho bazuvalisya v Intikanchu Oskilki Korikancha mistivsya vishe Intikanchu a sam Inka Roka buv inkoyu lishe po batkivskij liniyi to faktichno bulo zasnovano novu gilku panivnoyi dinastiyi yaka distala nazvu Verhnya Kusko Vin pershim z volodariv prijnyav titul Inka vprovadivshi tradiciyu vikoristovuvati im ya inki v titulaturi Teper cej titul mav vikoristovuvati lishe golova derzhavi Kusko jogo vasali nazivalisya sincha ta kusaka Nizka vchenih porivnyuye prijnyattya titulu Inka z yevropejskim procesom otrimannya titulu korolya Znayuchi pro svoye ne zovsim inkske pohodzhennya Inka Roku silno hvilyuvalo zmicnennya svogo avtoritetu v derzhavi Zadlya zmicnennya vlasnoyi vladi ta vladi nad pidkorenimi zemlyami vin virishiv zmicnyuvati kult jogo vlasnoyi velichi j vinyatkovosti Teoretichnomu obgruntuvannyu j nasadzhennyu cogo kultu vin pridilyav usyu svoyu uvagu Inka Roku vimagav vid piddanih shob voni yakomoga bilshe krasnomovno demonstruvali jomu svoye shanuvannya Cej volodar namagavsya pidnesti velich i avtoritet volodarya Kusko dlya podalshogo rozshirennya kordoniv derzhavi Vin stav vlashtovuvati velichni benketi Navit zhinok u nogo bulo bilshe nizh u poperednih volodariv Kusko Inka Roka pershim z vladik Tauantinsuyu stav vimagati shob inkam uzhe za zhittya viyavlyalisya taki zh pochesti yaki vidplachuvalisya samim lishe bogam Roka takozh pershim stav vimagati shob piddani jogo derzhavi postavali pered svoyim povelitelem shilivshi golovu abo zh na kolinah shob voni buli bosi j zvertalisya do vladiki tihim pokirnim golosom Inka Roka stav avtorom detalizovanogo vchennya pro vinyatkovist nadprirodnu velich Inkiv Bula prodovzhena politika pidnesennya znachennya boga Soncya yakij vvazhavsya predkom Inki Roki pridushuyuchi pokloninnya boga tvorcya Virakocha shanovanomu v nizci oblastej yak verhovne bozhestvo Roka stav zasnovnikom unikalnogo institutu inkiv tak zvanoyi panaki vidpovidno do nogo usi nashadki Inkiv nalezhali do odnogo pravlyachogo rodu kapak ajlyu Z chasu pravlinnya Roki nashadki kozhnogo z pomerlih Inkiv zarahovuvalisya do rodu cogo Inki Ci rodovi ob yednannya krovnih rodichiv pomerlih volodariv panaki zobov yazani buli pikluvatisya pro pomerlogo i nini mumifikovanogo predka goduvati jogo mumiyu odyagati yiyi vlashtovuvati dlya neyi svyata najmati dlya mumiyi slug naglyadati za budinkom u yakomu perebuvaye mumiya Pikluvatisya pro svoyu mumiyu Inka Roka nakazav odnomu z jogo siniv Poruch zi svoyim novim palacom Korakora nakazav zbuduvati pershu specializovanu shkolu yachauasi budinok osviti dlya predstavnikiv svoyeyi dinastiyi ta ditej vishoyi aristokratiyi Tut zdobuvali vsi neobhidni znannya persh za vse istoriyu religijni obryadi legendi pro siniv Soncya ta navchalisya mistectva upravlyati U zovnishnij politici Inka Roka namagavsya prodovzhuvati politiku poperednih Kapaka Inka z rozshirennya volodin Prote ne brav uchasti u pohodah dovirivshi ce inshim predstavnikam dinastiyi Vikakirao Inka ta Apo Majta Ostannij pridushiv velikij zakolot plemeni maska na choli Uasi Uakou Same za Inka Roka vstanovleno pravilo prohodzhennya peremozhnih procesij u stolici yaki na dumku doslidnikiv nagaduvali svyatkuvannya triumfu v Starodavnomu Rimi Za chas volodaryuvannya Inka Roki v inkiv ukorenilasya perekonanist v istorichnij misiyi yihnogo narodu v absolyutnij pravomirnosti zavojovnickih pohodiv teritorialnoyi ekspansiyi yihnoyi derzhavi Za pidtrimki plemen kapa i kansa buli pidkoreni mista derzhavi Mujne i Pinaua Vodnochas postijno velasya pidgotovka do borotbi z derzhavami chanka Prote na vijnu z ostannimi Inka Roka ne navazhivsya mayuchi nebezpeku z boku Tokaj Kapaku volodarya ajmariv Nezadovgo do smerti zrobiv svogo ulyublenogo sina Yaruara Uakaka svoyim spivvolodarem zapochatkuvavshi cim novu tradiciyu DzherelaGarsilaso de la Vega Istoriya gosudarstva inkov Leningrad Nauka 1974 ros de Gamboa P S 2015 History of the Incas Lexington ISBN 9781463688653 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu 1