Віракоча (Wiraqucha) — бог-творець відповідно до вірувань андських народів. Обіймав значне місце у віруваннях цих племен до приходу іспанських конкістадорів та християнських священиків. Повне ім'я Апо Кон-Тікі Віракоча.
Міфологія
Віракоча в міфах індіанців Андського регіону виступає творцем світу, людей, усіх живих істот. Згідно легенд на самому початку в глибині століть взагалі нічого і нікого не було, крім всемогутнього, вічно існуючого Віракочі, якого ніхто не утворював.
Віракоча жив у величезному чорному «ніщо», яке йому не сподобалося, і тому він спочатку створив світло — ясний день. Після цього він створив землю. Віракочі стало завгодно, щоб земля не була порожньою, позбавленою всього живого, тому він і створив особливий рід людей — велетнів. Втім, творець не був задоволений першими творінням. Йому здалося, що ці люди занадто великі і незграбні та зовсім некрасиві. Мало того, вони не слідували тим наказам, які дав їм мудрий творець. Тому Віракоче довелося знищити перше, «невдале» плем'я людей і перетворити їх на камені. Незабаром на скам'янілих велетнів Віракоча наслав величезний потоп, який тривав 60 днів. Під час потопу навіки зникли під водою майже всі сліди перших людей, яких Віракоча створили і від яких він сам же відрікся та знищив. За версіями в інших андських народів Віракоча залишив 2 або 8 досконалих людей.
Коли води потопу відступили і земля нарешті висохла, Віракоча продовжив своє творення. Він влаштувався в містечку, яке називалося Тіауанако, на березі озера Тітікака (згідно інших міфів на острові Тітікака, що знаходився посередині однойменного озера). Перебуваючи тут, бог створив Сонце, а потім Місяць, Венеру, а також інші планети, зірки і сузір'я. Зрештою він знову спробував створити людей. Новим поколінням людського роду Віракоча залишився задоволений. Створених чоловіків і жінок Віракоча розділив на племена і народи, визначивши, на якому місці вони повинні оселитися. Також були створені різні тварини, риби та птахи, яким призначення місце існування.
Віракоча склав також для людей закони. Найперший з них вказував на необхідність жити і почитати його, Віракочу. Слідом за цим Виракоча покинув район Тіауанако і озера Тітікака і відправився на північ. Він рухався через Анди, оглядаючи країну, населену створеними їм людьми. Як оповідають легенди індіанців, з творця він перетворився на просвітника. Віракоча вчив чоловіків і жінок корисним заняттям. Коли Віракоча залишився повністю задоволений і людьми, і тим, що він створив, він залишив Перу і на узбережжі Тихого океану занурився в морські хвилі, обіцяючи, з часом знову повернутися. Цією частиною міфа пов'язаний міфом поленізійців про героя Кон-Тікі (це частина імені віракочі), який прийшов з Південної Америки до Полінезії (в підтвердження теоріі відбувся похід Тур Геєрдала на бальсових плотах, часто використовуваних інками, через Тихий океан).
Спочатку в інкській міфології Віракоча не мав дружини та дітей. Згодом з захопленням нових земель, де поклонялися цьому божеству, міф змінився: Віракоча мав дружину Маму Кочу (океан), сина Інті та доньку Мама Кілью.
Місце серед богів
Ім'я Віракочі було відомо всьому Перу ще в доінкську епоху. Найбільшим центром поклоніння було місто Тіауанако. Тут до тепер знаходиться один з найбільш чудових пам'ятників індіанської культури — так звані Брами сонця, витесані з однієї величезної брили андезиту і прикрашені великим фризом, в центрі якого знаходиться зображення бога. На думку багатьох дослідників, це і є Віракоча.
В інкській державі Тауантінсую Віракоча довгий час перебував на другому плані. Проте перший Сапа Інка — Інка Пачакутек — на зібраному їм знаменитому «теологічному соборі» в Коріканчі повернув Віракочі відповідне місце. У розумінні цього Пачакутека, Віракоча був деякою споконвічною ідеєю, дуже далекою як від самих людей, так і від інших богів. Він стоїть над усіма, суверенний, самостворений, що створив всіх і все навколо. Він живе один, творить і плодить інакше, ніж інші істоти. Йому не потрібна дружина. Він живе десь в недоступних для людського погляду глибинах всесвіту. Проте саме через цього такого віддаленого від людини творця і сходить на мешканців імперії благословення, здоров'я та мир.
Інки спорудили цьому божеству два храми. Перший знаходився в Куско, другий — в місті Качі. Храм Віракочи в Качі був одним з найбільших святилищ в усій імперії. Його руїни збереглися дотепер. Так, наприклад, залишилася стіна головної будівлі святилища довжиною в 90 метрів. За часів Пачакутека овальне зображення Віракочі знаходилося в центрі основного «сонячного святилища» — в Храмі Сонця в Куско.
Насаджуваний Інкою Пачакутеком культ Віракочі знову почав поширюватися під час правління останніх імператорів Тауантінсую. Втім, своїх прихильників цей культ знайшов лише у вузькому колі еліти імперії, серед відносно освіченої групи людей.
Джерела
- MasonJ Alden The ancient civilizations of Peru Harmondsworth, 1978
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віракоча (божество) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virakocha Wiraqucha bog tvorec vidpovidno do viruvan andskih narodiv Obijmav znachne misce u viruvannyah cih plemen do prihodu ispanskih konkistadoriv ta hristiyanskih svyashenikiv Povne im ya Apo Kon Tiki Virakocha VirakochaMifologiyaVirakocha v mifah indianciv Andskogo regionu vistupaye tvorcem svitu lyudej usih zhivih istot Zgidno legend na samomu pochatku v glibini stolit vzagali nichogo i nikogo ne bulo krim vsemogutnogo vichno isnuyuchogo Virakochi yakogo nihto ne utvoryuvav Virakocha zhiv u velicheznomu chornomu nisho yake jomu ne spodobalosya i tomu vin spochatku stvoriv svitlo yasnij den Pislya cogo vin stvoriv zemlyu Virakochi stalo zavgodno shob zemlya ne bula porozhnoyu pozbavlenoyu vsogo zhivogo tomu vin i stvoriv osoblivij rid lyudej veletniv Vtim tvorec ne buv zadovolenij pershimi tvorinnyam Jomu zdalosya sho ci lyudi zanadto veliki i nezgrabni ta zovsim nekrasivi Malo togo voni ne sliduvali tim nakazam yaki dav yim mudrij tvorec Tomu Virakoche dovelosya znishiti pershe nevdale plem ya lyudej i peretvoriti yih na kameni Nezabarom na skam yanilih veletniv Virakocha naslav velicheznij potop yakij trivav 60 dniv Pid chas potopu naviki znikli pid vodoyu majzhe vsi slidi pershih lyudej yakih Virakocha stvorili i vid yakih vin sam zhe vidriksya ta znishiv Za versiyami v inshih andskih narodiv Virakocha zalishiv 2 abo 8 doskonalih lyudej Koli vodi potopu vidstupili i zemlya nareshti visohla Virakocha prodovzhiv svoye tvorennya Vin vlashtuvavsya v mistechku yake nazivalosya Tiauanako na berezi ozera Titikaka zgidno inshih mifiv na ostrovi Titikaka sho znahodivsya poseredini odnojmennogo ozera Perebuvayuchi tut bog stvoriv Sonce a potim Misyac Veneru a takozh inshi planeti zirki i suzir ya Zreshtoyu vin znovu sprobuvav stvoriti lyudej Novim pokolinnyam lyudskogo rodu Virakocha zalishivsya zadovolenij Stvorenih cholovikiv i zhinok Virakocha rozdiliv na plemena i narodi viznachivshi na yakomu misci voni povinni oselitisya Takozh buli stvoreni rizni tvarini ribi ta ptahi yakim priznachennya misce isnuvannya Virakocha sklav takozh dlya lyudej zakoni Najpershij z nih vkazuvav na neobhidnist zhiti i pochitati jogo Virakochu Slidom za cim Virakocha pokinuv rajon Tiauanako i ozera Titikaka i vidpravivsya na pivnich Vin ruhavsya cherez Andi oglyadayuchi krayinu naselenu stvorenimi yim lyudmi Yak opovidayut legendi indianciv z tvorcya vin peretvorivsya na prosvitnika Virakocha vchiv cholovikiv i zhinok korisnim zanyattyam Koli Virakocha zalishivsya povnistyu zadovolenij i lyudmi i tim sho vin stvoriv vin zalishiv Peru i na uzberezhzhi Tihogo okeanu zanurivsya v morski hvili obicyayuchi z chasom znovu povernutisya Ciyeyu chastinoyu mifa pov yazanij mifom polenizijciv pro geroya Kon Tiki ce chastina imeni virakochi yakij prijshov z Pivdennoyi Ameriki do Polineziyi v pidtverdzhennya teorii vidbuvsya pohid Tur Geyerdala na balsovih plotah chasto vikoristovuvanih inkami cherez Tihij okean Spochatku v inkskij mifologiyi Virakocha ne mav druzhini ta ditej Zgodom z zahoplennyam novih zemel de poklonyalisya comu bozhestvu mif zminivsya Virakocha mav druzhinu Mamu Kochu okean sina Inti ta donku Mama Kilyu Misce sered bogivIm ya Virakochi bulo vidomo vsomu Peru she v doinksku epohu Najbilshim centrom pokloninnya bulo misto Tiauanako Tut do teper znahoditsya odin z najbilsh chudovih pam yatnikiv indianskoyi kulturi tak zvani Brami soncya vitesani z odniyeyi velicheznoyi brili andezitu i prikrasheni velikim frizom v centri yakogo znahoditsya zobrazhennya boga Na dumku bagatoh doslidnikiv ce i ye Virakocha V inkskij derzhavi Tauantinsuyu Virakocha dovgij chas perebuvav na drugomu plani Prote pershij Sapa Inka Inka Pachakutek na zibranomu yim znamenitomu teologichnomu sobori v Korikanchi povernuv Virakochi vidpovidne misce U rozuminni cogo Pachakuteka Virakocha buv deyakoyu spokonvichnoyu ideyeyu duzhe dalekoyu yak vid samih lyudej tak i vid inshih bogiv Vin stoyit nad usima suverennij samostvorenij sho stvoriv vsih i vse navkolo Vin zhive odin tvorit i plodit inakshe nizh inshi istoti Jomu ne potribna druzhina Vin zhive des v nedostupnih dlya lyudskogo poglyadu glibinah vsesvitu Prote same cherez cogo takogo viddalenogo vid lyudini tvorcya i shodit na meshkanciv imperiyi blagoslovennya zdorov ya ta mir Inki sporudili comu bozhestvu dva hrami Pershij znahodivsya v Kusko drugij v misti Kachi Hram Virakochi v Kachi buv odnim z najbilshih svyatilish v usij imperiyi Jogo ruyini zbereglisya doteper Tak napriklad zalishilasya stina golovnoyi budivli svyatilisha dovzhinoyu v 90 metriv Za chasiv Pachakuteka ovalne zobrazhennya Virakochi znahodilosya v centri osnovnogo sonyachnogo svyatilisha v Hrami Soncya v Kusko Nasadzhuvanij Inkoyu Pachakutekom kult Virakochi znovu pochav poshiryuvatisya pid chas pravlinnya ostannih imperatoriv Tauantinsuyu Vtim svoyih prihilnikiv cej kult znajshov lishe u vuzkomu koli eliti imperiyi sered vidnosno osvichenoyi grupi lyudej DzherelaMasonJ Alden The ancient civilizations of Peru Harmondsworth 1978Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Virakocha bozhestvo