Інді́йська му́зика включає розмаїтість живих й історичних жанрів народної, популярної, естрадної й класичної музики. Індійська класична музика, представлена традиціями і хіндустані, сходить до Самаведи й описана як складна та різноманітна система, що впливає на зовнішній і внутрішній світ, у ряді трактатів перших століть нашої ери і середньовіччя. У сучасності вона пов'язана з високою традицією й особливо з релігійною практикою. Народна музика важлива для збереження ідентичности численних народів Індії. У період мусульманського завоювання індійська музика увібрала й асимілювала ряд традицій й інструментів арабської музики, а в період європейського колоніального панування — елементи й інструменти музики Європи. В XX столітті індійська музика за допомогою ряду видатних європейських та американських музикантів, а також кінематографу та рухів хіпі, нью-ейдж, прозелітичного вайшнавізму й інших стала одним зі значних компонентів музичної розмаїтості загальносвітової культури.
Витоки
Індійська музика є однією з найдревніших і самобутніх музичних культур. Її витоки сягають до цивілізацій Хараппи і Мохенджо-Даро (3-є тис. до н. е.). Важливий етап розвитку індійської музики пов'язаний із найдавнішими літературними пам'ятниками — Ведами, представлений речитацією священних текстів Ригведи та більш розвинутими мелодичними взірцями гімнотворчості, зафіксованими в Самаведі (веда мелодій). Поряд із культово-обрядовою ведичною традицією існували розвинені форми народного та світського мистецтва.
Фольклор
Видове, жанрове, ладово-ритмічне багатство індійського фольклору пояснюється тим, що Індія — країна поліетнічна, багатомовна. Поширені:
- балади (які часто розігруються як народні вистави на епічні й історичні сюжети) — повала та лавані в Махараштрі, бурракатха в Андхрі, пабуджі в Раджастхані, пандавані в Мадх'я-Прадеш;
- пісенно-танцювальні форми — гарба в Гуджараті, суа в Мадх'я-Прадеш, колаттам у Кералі, чакрі в Кашмірі;
- ліричні пісні — бхатіалі в Бенгалії, дхола в Пенджабі, паніхарі в Раджастхані;
- трудові — шари в Бенгалії, махітья в Пенджабі, каджари в Уттар-Прадеш.
Інструментарій включає:
- ударні — дгол, дголак, дамару, удуккаї, даф, тамматаї, канджира, гумматі, нагара;
- духові — комбу, сингх (різновиди рога), тиручиннам, карна (прямі труби), бансури, муралі, алгоза (флейти), пунги, махуди, гхонга, мохори, нагасар, сурнай, нафери;
- струнно-щипкові — ектар, дотара, тунтуне, джантар;
- струнно-смичкові — камайча, банам, саринда.
Класична музика
Класичне музичне мистецтво, ранні форми якого сформувались у VII століття, поширюється при дворах знаті, у традиційному театрі та поряд із культово-релігійними жанрами — у храмовому мистецтві. Індійська класична музика існувала як монодійна традиція, її основою стала рага. Філософсько-естетичні та теоретичні принципи індійського класичного мистецтва, зокрема музики, одержали обґрунтування в трактатах Бхараті (близько 2-4 ст. н. е.), Матангі (5 — 7 століття), Шарнгадеві (13 ст.), «Сварамелакаланідхі» Рамаматьї (16 століття) й інші. Звук (нада) розглядався у вигляді енергії космосу, життя, що дало початок, а ритм розвитку Всесвіту, як вважалося, втілювався задопомогою певного сполучення музичних звуків (ритічна система тала). На основі космологічних уявлень в музиці виникають аналогії 7 основних звуків індійського ладу з 7 планетами Сонячної системи, а також звукова градація октави на 22 інтервали менших за півтон — шруті. Кожному музичному звукові відповідав певний поетично-кольоровий символ, а лад, складений з урахуванням переваги тих або інших тонів й опорних ступенів (ваді і самваді), розглядався як носій конкретного образно-емоційного змісту. Північноіндійська музична система спирається на 10 ладів (тхат), південноіндійська — на 72 лади (мела).
Починаючи з XIII століття культура північної Індії, що стикнулася з мистецькими традиціями Передньої і Середньої Азії, переживала вплив мусульманського мистецтва. У руслі індійської класичної музики розвинулися два напрямки: північний (хіндустані), що зазнав впливів ззовні, і південний (карнатак), що зберіг споконвічний національний стиль. Розходження їх не були глибинними й виражалися в особливостях виконавської практики й прихильності до певних жанрів. На відміну від музики Південної Індії — головним чином вокальної традиції, на півночі інструментальна музика згодом виділяється в самостійний жанр. У південноіндійській музиці на основі раги народжуються релігійні пісні кіртан і пада, що досягли досконалості в композиціях Пурандарадаси (кінець 15 — 1-а половина 16 століття) і Кшетрайна (17 століття), провідний вокальний жанр карнатскої традиції — криті, ознаменований творчістю найбільших музикантів 2-ї половини 18 — 1-й половини 19 століття Шьяма Шастрі, Муттусвамі Дикшитара, Тьягараджи. З'являються зразки т. зв. легкої класичної музики (тісно пов'язаної з фольклором) — тіллана (18 століття), джавалі (19 століття). Найважливішими жанрами північноіндійської класичної традиції стали урочисто-гімнічні дхрупад (розквіт пов'язаний з творами Свамі Харидаса — 16 — поч. 17 століття і Міана Тансена — 16 століття) і культивований у вокальній, а потім в інструментальних формах романтично-віртуозний кхайял. Його основоположником ряд дослідників вважають Аміра Хосрова, 13 століття; кульмінаційний період — у виконавській практиці музикантів 18 століття Ніямата Хана (Садаранга) і Фіроуза Хана (Адаранга). Кхайял активізує міську музичну культуру — створюються локальні виконавські школи (гхорани). Легка класична музика на півночі Індії представлена вокальним мистецтвом тхумрі, газал, дадра, таппа, тарана. І південна і північна традиції представлені в творчості (19 століття).
Класичний інструментарій включає:
- струнно-щипкові — віна, ситара, , тампура;
- струнно-смичкові —
- духові — флейти, шехнаї і нагасварам (різновиди гобоя), мініатюрні фісгармонії;
- ударні — пакховадж, табла, мриданга, гхатам.
Характерною рисою індійської художньої культури є синтез мистецтв. Органічний сплав інструментального, вокального, хореографічного мистецтва викликав до життя форми індійського традиційного музичного театру — джатра, якшагана, тамаша та інших. Взірці музичного театру являють собою й класичні стилі індійського танцю — бхарат натьям, катхакали, катхак, маніпурі.
Музична культура Індії XIX—XX століть
Підйом національно-визвольного, антиколоніального руху в Індії (1-а пол. 19 — сер. 20 століття) ознаменував новий важливий період у розвитку національної музичної культури. Яскравою сторінкою стала творчість просвітителя, письменника, музиканта й художника Р. Тагора. У середовищі передової інтелігенції підсилюється інтерес до вивчення національної музичної спадщини (проводяться Всеіндійські музичні конференції, видаються збірки пісень, антології класичної музики, історичні і теоретичні дослідження), уніфікується система нотації, активізуються форми муз.-просвітньої діяльності, відкриваються навчальні заклади, створюються громадські організації (, 1928; , 1930; Бенгальське товариство по збереженню народного мистецтва, 1932; в Лахорі, 1901-08; новий інститут під тією ж назвою відкритий в 1939 у Делі). Значну роль в культурному підйомі зіграли , , Чіннасвамі Мудальяр та інші.
Із завоюванням Індією незалежності (1947) зв'язаний новий етап у розвитку індійської музики, він характеризується відродженням традиційних форм на новому рівні. Успадковуються й переосмислюються різноманітні засоби сценічної виразності. Важливим стимулом розвитку композиторської творчості стала кіномузика, в якій визначилися тенденції до об'єднання принципів стилістики національних та західно-європейських шкіл. В цьому жанрі працюють А. Бісвас, X. Кумар, С. Чоудхурі, Р. Барман, С. Бхаскар та інші. Серед музикознавців — П. Самбамурті, Р. Айянгар, С. В. Айяр, С. Праджнаіананда, Б. Ч. Дева, О. Госвамі, В. Дешпанде, А. Ренеді. У царині класичних жанрів широко відомі музиканти-виконавці— К. С. Нарайянасвами, С. Балачандер, Р. К. Сурьянарайяна (віна), Вилайят Хан, Рави Шанкар, Никхил Банерджи, Дебу Чоудхури (ситар), Али Акбар Хан, Амджат Али Хан, Бімсен Джоши (сарод), Бісмілла Хан (шехнаї), Харіпрасад Чаурасья, Рамана (флейта), Л. Субраманіам, Т. Н. Крішнан (скрипка), співаки брати Дагар, Кумар Гандхарва, Б. Чатурведі, Р. К. Шрікантан, М. М. Айяр, співачки Суббулакшмі, Парвін Султана, Шобха Гурті та інші.
У країні діє безліч музичних шкіл і коледжів, музичних факультетів при університетах, функціонує ряд установ, що координують дослідницьку і виконавську діяльність в галузі музичного мистецтва, що організують наукові форуми й фестивалі; серед них — (Санґіт Натак Академі), Національний центр виконавських мистецтв в Бомбеї, Мадраська музична академія. Всеіндійському радіо належить провідна роль у пропаганді різних форм національної музичної культури. Виходять журнали «Journal of the Sangeet Natak Akademi» (New Delhi), «National Centre for the Performing Arts» (Bombay), «Journal of the Music Akademy» (Madras) та інші.
Індійська музика у західній культурі
Індійською музикою цікавилися джазові музиканти. Джон Колтрейн у листопаді 1961 записав під впливом індійської музики композицію Індія, що вийшла в альбомі (1963). Майлз Девіс після 1968 року, перейшовши до електронного звуку, концертував і писав альбоми з рядом індійських музикантів, серед них Халіл Балакрішна, Біхарі Шарма і Бадал Рой. Джазовий гітарист Джон Маклафлін провів кілька років у м. Мадурай, вивчаючи музику карнатака; це відбилося на ряді його альбомів, у першу чергу , який був записаний з поруч відомих індійських музикантів.
Джордж Харрісон використав ситару як гітару, зігравши на ньому мелодію в пісні Бітлз «Norwegian Wood» (1965), після чого став учнем Раві Шанкара. Слідом за Бітлз елементи індійської музики використали Grateful Dead, , the Rolling Stones, , Traffic та інші гурти.
Із втратою популярності руху хіпі, психоделічного року і нью-ейдж, широка популярність поєднання європейської й індійської музики спала, однак тривали експерименти, а також відбулися якісні зміни. Наприкінці 1980-х з'явився ряд нових індійсько-британських музикантів, що поєднувала традиції в т. зв. .
Від 1970-х музика пенджабської діаспори з елементами фольку отримала назву [en].
Література
- Синявер Л. Музыка Индии. М., 1958.-125 с., нот. ил.
- Killius, Rolf. Ritual Music and Hindu Rituals of Kerala. New Delhi: B.R. Rhythms, 2006.
- Manuel, Peter. Thumri in Historical and Stylistic Perspectives. New Delhi: Motilal Banarsidass, 1989.
- Manuel, Peter. (1993). Cassette Culture: Popular Music and Technology in North India. University of Chicago Press, 1993. .
- Maycock, Robert and Hunt, Ken. «How to Listen — a Routemap of India». 2000. In Broughton, Simon and Ellingham, Mark with McConnachie, James and Duane, Orla (Ed.), World Music, Vol. 2: Latin & North America, Caribbean, India, Asia and Pacific, pp 63-69. Rough Guides Ltd, Penguin Books.
- Hunt, Ken. «Ragas and Riches». 2000. In Broughton, Simon and Ellingham, Mark with McConnachie, James and Duane, Orla (Ed.), World Music, Vol. 2: Latin & North America, Caribbean, India, Asia and Pacific, pp 70-78. Rough Guides Ltd, Penguin Books. .
- Raga-Rupanjali. Ratna Publications: Varanasi. 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indi jska mu zika vklyuchaye rozmayitist zhivih j istorichnih zhanriv narodnoyi populyarnoyi estradnoyi j klasichnoyi muziki Indijska klasichna muzika predstavlena tradiciyami i hindustani shodit do Samavedi j opisana yak skladna ta riznomanitna sistema sho vplivaye na zovnishnij i vnutrishnij svit u ryadi traktativ pershih stolit nashoyi eri i serednovichchya U suchasnosti vona pov yazana z visokoyu tradiciyeyu j osoblivo z religijnoyu praktikoyu Narodna muzika vazhliva dlya zberezhennya identichnosti chislennih narodiv Indiyi U period musulmanskogo zavoyuvannya indijska muzika uvibrala j asimilyuvala ryad tradicij j instrumentiv arabskoyi muziki a v period yevropejskogo kolonialnogo panuvannya elementi j instrumenti muziki Yevropi V XX stolitti indijska muzika za dopomogoyu ryadu vidatnih yevropejskih ta amerikanskih muzikantiv a takozh kinematografu ta ruhiv hipi nyu ejdzh prozelitichnogo vajshnavizmu j inshih stala odnim zi znachnih komponentiv muzichnoyi rozmayitosti zagalnosvitovoyi kulturi VitokiIndijska muzika ye odniyeyu z najdrevnishih i samobutnih muzichnih kultur Yiyi vitoki syagayut do civilizacij Harappi i Mohendzho Daro 3 ye tis do n e Vazhlivij etap rozvitku indijskoyi muziki pov yazanij iz najdavnishimi literaturnimi pam yatnikami Vedami predstavlenij rechitaciyeyu svyashennih tekstiv Rigvedi ta bilsh rozvinutimi melodichnimi vzircyami gimnotvorchosti zafiksovanimi v Samavedi veda melodij Poryad iz kultovo obryadovoyu vedichnoyu tradiciyeyu isnuvali rozvineni formi narodnogo ta svitskogo mistectva FolklorVidove zhanrove ladovo ritmichne bagatstvo indijskogo folkloru poyasnyuyetsya tim sho Indiya krayina polietnichna bagatomovna Poshireni baladi yaki chasto rozigruyutsya yak narodni vistavi na epichni j istorichni syuzheti povala ta lavani v Maharashtri burrakatha v Andhri pabudzhi v Radzhasthani pandavani v Madh ya Pradesh pisenno tancyuvalni formi garba v Gudzharati sua v Madh ya Pradesh kolattam u Kerali chakri v Kashmiri lirichni pisni bhatiali v Bengaliyi dhola v Pendzhabi panihari v Radzhasthani trudovi shari v Bengaliyi mahitya v Pendzhabi kadzhari v Uttar Pradesh Instrumentarij vklyuchaye udarni dgol dgolak damaru udukkayi daf tammatayi kandzhira gummati nagara duhovi kombu singh riznovidi roga tiruchinnam karna pryami trubi bansuri murali algoza flejti pungi mahudi ghonga mohori nagasar surnaj naferi strunno shipkovi ektar dotara tuntune dzhantar strunno smichkovi kamajcha banam sarinda Klasichna muzikaKlasichne muzichne mistectvo ranni formi yakogo sformuvalis u VII stolittya poshiryuyetsya pri dvorah znati u tradicijnomu teatri ta poryad iz kultovo religijnimi zhanrami u hramovomu mistectvi Indijska klasichna muzika isnuvala yak monodijna tradiciya yiyi osnovoyu stala raga Filosofsko estetichni ta teoretichni principi indijskogo klasichnogo mistectva zokrema muziki oderzhali obgruntuvannya v traktatah Bharati blizko 2 4 st n e Matangi 5 7 stolittya Sharngadevi 13 st Svaramelakalanidhi Ramamatyi 16 stolittya j inshi Zvuk nada rozglyadavsya u viglyadi energiyi kosmosu zhittya sho dalo pochatok a ritm rozvitku Vsesvitu yak vvazhalosya vtilyuvavsya zadopomogoyu pevnogo spoluchennya muzichnih zvukiv ritichna sistema tala Na osnovi kosmologichnih uyavlen v muzici vinikayut analogiyi 7 osnovnih zvukiv indijskogo ladu z 7 planetami Sonyachnoyi sistemi a takozh zvukova gradaciya oktavi na 22 intervali menshih za pivton shruti Kozhnomu muzichnomu zvukovi vidpovidav pevnij poetichno kolorovij simvol a lad skladenij z urahuvannyam perevagi tih abo inshih toniv j opornih stupeniv vadi i samvadi rozglyadavsya yak nosij konkretnogo obrazno emocijnogo zmistu Pivnichnoindijska muzichna sistema spirayetsya na 10 ladiv that pivdennoindijska na 72 ladi mela Pochinayuchi z XIII stolittya kultura pivnichnoyi Indiyi sho stiknulasya z misteckimi tradiciyami Perednoyi i Serednoyi Aziyi perezhivala vpliv musulmanskogo mistectva U rusli indijskoyi klasichnoyi muziki rozvinulisya dva napryamki pivnichnij hindustani sho zaznav vpliviv zzovni i pivdennij karnatak sho zberig spokonvichnij nacionalnij stil Rozhodzhennya yih ne buli glibinnimi j virazhalisya v osoblivostyah vikonavskoyi praktiki j prihilnosti do pevnih zhanriv Na vidminu vid muziki Pivdennoyi Indiyi golovnim chinom vokalnoyi tradiciyi na pivnochi instrumentalna muzika zgodom vidilyayetsya v samostijnij zhanr U pivdennoindijskij muzici na osnovi ragi narodzhuyutsya religijni pisni kirtan i pada sho dosyagli doskonalosti v kompoziciyah Purandaradasi kinec 15 1 a polovina 16 stolittya i Kshetrajna 17 stolittya providnij vokalnij zhanr karnatskoyi tradiciyi kriti oznamenovanij tvorchistyu najbilshih muzikantiv 2 yi polovini 18 1 j polovini 19 stolittya Shyama Shastri Muttusvami Dikshitara Tyagaradzhi Z yavlyayutsya zrazki t zv legkoyi klasichnoyi muziki tisno pov yazanoyi z folklorom tillana 18 stolittya dzhavali 19 stolittya Najvazhlivishimi zhanrami pivnichnoindijskoyi klasichnoyi tradiciyi stali urochisto gimnichni dhrupad rozkvit pov yazanij z tvorami Svami Haridasa 16 poch 17 stolittya i Miana Tansena 16 stolittya i kultivovanij u vokalnij a potim v instrumentalnih formah romantichno virtuoznij khajyal Jogo osnovopolozhnikom ryad doslidnikiv vvazhayut Amira Hosrova 13 stolittya kulminacijnij period u vikonavskij praktici muzikantiv 18 stolittya Niyamata Hana Sadaranga i Firouza Hana Adaranga Khajyal aktivizuye misku muzichnu kulturu stvoryuyutsya lokalni vikonavski shkoli ghorani Legka klasichna muzika na pivnochi Indiyi predstavlena vokalnim mistectvom thumri gazal dadra tappa tarana I pivdenna i pivnichna tradiciyi predstavleni v tvorchosti 19 stolittya Klasichnij instrumentarij vklyuchaye strunno shipkovi vina sitara tampura strunno smichkovi duhovi flejti shehnayi i nagasvaram riznovidi goboya miniatyurni fisgarmoniyi udarni pakhovadzh tabla mridanga ghatam Harakternoyu risoyu indijskoyi hudozhnoyi kulturi ye sintez mistectv Organichnij splav instrumentalnogo vokalnogo horeografichnogo mistectva viklikav do zhittya formi indijskogo tradicijnogo muzichnogo teatru dzhatra yakshagana tamasha ta inshih Vzirci muzichnogo teatru yavlyayut soboyu j klasichni stili indijskogo tancyu bharat natyam kathakali kathak manipuri Muzichna kultura Indiyi XIX XX stolitPidjom nacionalno vizvolnogo antikolonialnogo ruhu v Indiyi 1 a pol 19 ser 20 stolittya oznamenuvav novij vazhlivij period u rozvitku nacionalnoyi muzichnoyi kulturi Yaskravoyu storinkoyu stala tvorchist prosvititelya pismennika muzikanta j hudozhnika R Tagora U seredovishi peredovoyi inteligenciyi pidsilyuyetsya interes do vivchennya nacionalnoyi muzichnoyi spadshini provodyatsya Vseindijski muzichni konferenciyi vidayutsya zbirki pisen antologiyi klasichnoyi muziki istorichni i teoretichni doslidzhennya unifikuyetsya sistema notaciyi aktivizuyutsya formi muz prosvitnoyi diyalnosti vidkrivayutsya navchalni zakladi stvoryuyutsya gromadski organizaciyi 1928 1930 Bengalske tovaristvo po zberezhennyu narodnogo mistectva 1932 v Lahori 1901 08 novij institut pid tiyeyu zh nazvoyu vidkritij v 1939 u Deli Znachnu rol v kulturnomu pidjomi zigrali Chinnasvami Mudalyar ta inshi Iz zavoyuvannyam Indiyeyu nezalezhnosti 1947 zv yazanij novij etap u rozvitku indijskoyi muziki vin harakterizuyetsya vidrodzhennyam tradicijnih form na novomu rivni Uspadkovuyutsya j pereosmislyuyutsya riznomanitni zasobi scenichnoyi viraznosti Vazhlivim stimulom rozvitku kompozitorskoyi tvorchosti stala kinomuzika v yakij viznachilisya tendenciyi do ob yednannya principiv stilistiki nacionalnih ta zahidno yevropejskih shkil V comu zhanri pracyuyut A Bisvas X Kumar S Choudhuri R Barman S Bhaskar ta inshi Sered muzikoznavciv P Sambamurti R Ajyangar S V Ajyar S Pradzhnaiananda B Ch Deva O Gosvami V Deshpande A Renedi U carini klasichnih zhanriv shiroko vidomi muzikanti vikonavci K S Narajyanasvami S Balachander R K Suryanarajyana vina Vilajyat Han Ravi Shankar Nikhil Banerdzhi Debu Choudhuri sitar Ali Akbar Han Amdzhat Ali Han Bimsen Dzhoshi sarod Bismilla Han shehnayi Hariprasad Chaurasya Ramana flejta L Subramaniam T N Krishnan skripka spivaki brati Dagar Kumar Gandharva B Chaturvedi R K Shrikantan M M Ajyar spivachki Subbulakshmi Parvin Sultana Shobha Gurti ta inshi U krayini diye bezlich muzichnih shkil i koledzhiv muzichnih fakultetiv pri universitetah funkcionuye ryad ustanov sho koordinuyut doslidnicku i vikonavsku diyalnist v galuzi muzichnogo mistectva sho organizuyut naukovi forumi j festivali sered nih Sangit Natak Akademi Nacionalnij centr vikonavskih mistectv v Bombeyi Madraska muzichna akademiya Vseindijskomu radio nalezhit providna rol u propagandi riznih form nacionalnoyi muzichnoyi kulturi Vihodyat zhurnali Journal of the Sangeet Natak Akademi New Delhi National Centre for the Performing Arts Bombay Journal of the Music Akademy Madras ta inshi Indijska muzika u zahidnij kulturiIndijskoyu muzikoyu cikavilisya dzhazovi muzikanti Dzhon Koltrejn u listopadi 1961 zapisav pid vplivom indijskoyi muziki kompoziciyu Indiya sho vijshla v albomi 1963 Majlz Devis pislya 1968 roku perejshovshi do elektronnogo zvuku koncertuvav i pisav albomi z ryadom indijskih muzikantiv sered nih Halil Balakrishna Bihari Sharma i Badal Roj Dzhazovij gitarist Dzhon Maklaflin proviv kilka rokiv u m Maduraj vivchayuchi muziku karnataka ce vidbilosya na ryadi jogo albomiv u pershu chergu yakij buv zapisanij z poruch vidomih indijskih muzikantiv Dzhordzh Harrison vikoristav sitaru yak gitaru zigravshi na nomu melodiyu v pisni Bitlz Norwegian Wood 1965 pislya chogo stav uchnem Ravi Shankara Slidom za Bitlz elementi indijskoyi muziki vikoristali Grateful Dead the Rolling Stones Traffic ta inshi gurti Iz vtratoyu populyarnosti ruhu hipi psihodelichnogo roku i nyu ejdzh shiroka populyarnist poyednannya yevropejskoyi j indijskoyi muziki spala odnak trivali eksperimenti a takozh vidbulisya yakisni zmini Naprikinci 1980 h z yavivsya ryad novih indijsko britanskih muzikantiv sho poyednuvala tradiciyi v t zv Vid 1970 h muzika pendzhabskoyi diaspori z elementami folku otrimala nazvu en LiteraturaSinyaver L Muzyka Indii M 1958 125 s not il Killius Rolf Ritual Music and Hindu Rituals of Kerala New Delhi B R Rhythms 2006 Manuel Peter Thumri in Historical and Stylistic Perspectives New Delhi Motilal Banarsidass 1989 Manuel Peter 1993 Cassette Culture Popular Music and Technology in North India University of Chicago Press 1993 ISBN 0 226 50401 8 Maycock Robert and Hunt Ken How to Listen a Routemap of India 2000 In Broughton Simon and Ellingham Mark with McConnachie James and Duane Orla Ed World Music Vol 2 Latin amp North America Caribbean India Asia and Pacific pp 63 69 Rough Guides Ltd Penguin Books ISBN 1 85828 636 0 Hunt Ken Ragas and Riches 2000 In Broughton Simon and Ellingham Mark with McConnachie James and Duane Orla Ed World Music Vol 2 Latin amp North America Caribbean India Asia and Pacific pp 70 78 Rough Guides Ltd Penguin Books ISBN 1 85828 636 0 Raga Rupanjali Ratna Publications Varanasi 2007 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim