Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ільменський державний заповідник імені В. І. Леніна (рос. Ильменский государственный заповедник имени В.И. Ленина) — державний заповідник, структурно входить до складу Південно-Уральського наукового центру Уральського відділення РАН.
 | |
| 55°00′55″ пн. ш. 60°09′32″ сх. д. / 55.0153166700277723° пн. ш. 60.15910833002777736° сх. д.Координати: 55°00′55″ пн. ш. 60°09′32″ сх. д. / 55.0153166700277723° пн. ш. 60.15910833002777736° сх. д. | |
| Країна |  Росія[1] |
|---|---|
| Розташування | Челябінська область |
| Площа | 303,8 км² |
| Засновано | 14 травня 1920 |
| Вебсторінка | igz.ilmeny.ac.ru |
  Ільменський заповідник (Росія) | |
 Ільменський заповідник у Вікісховищі | |
Розташований у центральній частині Челябінської області біля міста Міас. 14 травня 1920 року декретом В. І. Леніна Ільменські гори оголошено мінералогічним заповідником, одним з перших заповідників, створених у Росії, зараз він за своєю площею займає тридцять четверте місце серед заповідників країни. Це природоохоронний, науково-дослідний державний заклад зі статусом інституту у складі Уральського відділення Російської Академії наук. Метою діяльності заповідника є збереження в природному стані природного комплексу, виконання фундаментальних наукових досліджень геолого-мінералогічного, еколого-біологічного профілю, екологічного і природно-наукового просвітництва населення. Колектив науковців і співробітників заповідника веде активну просвітницьку роботу з популяризації науки і пропаганди дбайливого ставлення до природи та захисту навколишнього середовища.
Геологія
Ільменогірський комплекс розташований у південній частині Сисертсько-Ільменогірського антиклінорія Східно-Уральського підняття, має складчасто-блокову будову і складений різними за складом магматичними і метаморфічними породами. Найбільший інтерес представляють тут численні унікальні пегматитові жили, в яких зустрічаються топаз, аквамарин, фенакіт, циркон, сапфір, турмалін, амазоніт, різні рідкіснометалеві мінерали. Тут вперше у світі відкрито 16 мінералів — ільменіт, ільменорутил, калійсаданагаїт (калійферрісаданагаїт), канкриніт, макарочкиніт, монацит-(Ce), поляковит-(Ce), самарськіт-(Y), свяжиніт, ушковіт, фергусоніт-бета-(Рє), фторомагнезіоарфведсоніт, фторорихтеріт, хіоліт, чевкиніт-(Ce), ешиніт-(Ce).
Географія
Рельєф західної частини низькогірний. Середні висоти хребтів (Ільменського й Ішкульського) 400—450 м над рівнем моря, максимальна відмітка 747 м. Східні передгір'я утворені невисокими височинами. Понад 85 % площі зайнято лісами, близько 6 % — лугами та степами. Вершини гір покриті листяно-сосновими лісами. На півдні переважають соснові ліси, на півночі — сосново-березові та березові. На західних схилах Ільменських гір розташований масив старого соснового лісу. Зустрічаються ділянки листяників, кам'янистих, злаково-різнотравних та чагарникових степів, мохові болота з журавлиною і багно. У флорі відзначено понад 1200 видів рослин, багато ендемічних, реліктових та рідкісних видів. Мешкають горностай, лісовий тхір, колонок, вовк, рись, політуха сибірська, зайці — біляк і русак, заходить бурий ведмідь. Лось і сарна нечисленні. Акліматизовані плямистий олень і бобер. З птахів звичайні тетерукові — глушець, тетерук, орябок, сіра куріпка. У заповіднику гніздяться лебідь-кликун і сірий журавель, відмічені рідкісні птахи — орлан-білохвіст, орел-могильник, сапсан, скопа, балабан, хохітва.
З 1930 р. існує мінералогічний музей, заснований О. Є. Ферсманом, у якому представлено понад 200 різних мінералів, виявлених у Ільменському хребті, зокрема топази, корунди, амазоніти та ін.
У 1991 році організовано філію — історико-ландшафтний археологічний пам'ятник «Аркаїм» площею 3,8 тис. га. Розташований у степових передгір'ях Східного Уралу, в Караганській долині. Тут зберігаються понад 50 археологічних пам'яток: мезолітичні і неолітичні стоянки, могильники, поселення бронзового століття, інші історичні об'єкти. Особливе значення має укріплене поселення Аркаїм XVII—XVI ст. до н. е.
Заповідник у цифрах
- Площа заповідника — 303,8 км²
- Довжина Ільменського хребта з півночі на південь — 41 км
- Найвища точка — гора Ільментау, висота 747,3 метра.
- Гідрологічна мережа заповідника становить 9 % території.
- У заповіднику 25 озер.
- Найглибше озеро — Великий Кісегач, глибиною 34 метри.
- Найдовша річка — Велика Черемшанка — 9,8 кілометра.
Мінерали, гірські породи
- Мінералів — 268
- Вперше в світі відкриті в Ільменах — 16
- Гірські породи — понад 70
- Копі — понад 400
Рослинність
- Ліси займають 85 % площі заповідника. Близько 55 % лісів утворює сосна звичайна, 40 % — береза повисла.
- Вищих рослин — 955 видів, з них 50 реліктів та понад 20 ендеміків.
- У заповіднику 138 видів мохів, 173 види грибів, 479 видів водоростей.
Тваринний світ
- Ссавців — 57 видів
- Птахів — 173 види, з яких 125 видів гніздяться на території заповідника
- Земноводні — 5 видів
- Рептилій — 6 видів
- Риб — 18 видів
Загальний обсяг фауни безхребетних 10-12 тис. видів (експертна оцінка), з них на сьогодні відомо:
- комах — 3200 видів
- павукоподібних — 228 видів
- молюсків — 72 види
Археологія
- Стоянок древньої людини — 50
Див. також
Література
- Путеводитель по Ильменскому государственному заповеднику. Миас, Южный Урал, Челябинская область / АН СССР. — М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — 96 с. — 2665 прим. з джерела 22 жовтня 2020 (рос.)
Посилання
- Ільмени [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Сайт Ільменського заповідника [ 20 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Ilmeny: Mineralogy of Pegmatites by Vladimir A. Popov and Valentina I. Popova [ 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 9 березня 2009.
- Рослинний світ Ільменського заповідника [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Южно-Уральский научный центр [ 28 липня 2020 у Wayback Machine.], Структура/Научные организации. Официальный сайт Российской академии наук (Уральское отделение).
- География Челябинской области / Автор М. А. Андреева, А. С. Маркова — Челябинск: Южно-Уральское книжное издательство, 2002. — С. 122. — 20000 экз.
- Общие сведения. Сайт Государственного Ильменского заповедника. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ilmenskij derzhavnij zapovidnik imeni V I Lenina ros Ilmenskij gosudarstvennyj zapovednik imeni V I Lenina derzhavnij zapovidnik strukturno vhodit do skladu Pivdenno Uralskogo naukovogo centru Uralskogo viddilennya RAN Ilmenskij zapovidnik55 00 55 pn sh 60 09 32 sh d 55 0153166700277723 pn sh 60 15910833002777736 sh d 55 0153166700277723 60 15910833002777736 Koordinati 55 00 55 pn sh 60 09 32 sh d 55 0153166700277723 pn sh 60 15910833002777736 sh d 55 0153166700277723 60 15910833002777736Krayina Rosiya 1 RoztashuvannyaChelyabinska oblastPlosha303 8 km Zasnovano14 travnya 1920Vebstorinkaigz ilmeny ac ruIlmenskij zapovidnik Rosiya Ilmenskij zapovidnik u Vikishovishi Roztashovanij u centralnij chastini Chelyabinskoyi oblasti bilya mista Mias 14 travnya 1920 roku dekretom V I Lenina Ilmenski gori ogolosheno mineralogichnim zapovidnikom odnim z pershih zapovidnikiv stvorenih u Rosiyi zaraz vin za svoyeyu plosheyu zajmaye tridcyat chetverte misce sered zapovidnikiv krayini Ce prirodoohoronnij naukovo doslidnij derzhavnij zaklad zi statusom institutu u skladi Uralskogo viddilennya Rosijskoyi Akademiyi nauk Metoyu diyalnosti zapovidnika ye zberezhennya v prirodnomu stani prirodnogo kompleksu vikonannya fundamentalnih naukovih doslidzhen geologo mineralogichnogo ekologo biologichnogo profilyu ekologichnogo i prirodno naukovogo prosvitnictva naselennya Kolektiv naukovciv i spivrobitnikiv zapovidnika vede aktivnu prosvitnicku robotu z populyarizaciyi nauki i propagandi dbajlivogo stavlennya do prirodi ta zahistu navkolishnogo seredovisha GeologiyaIlmenogirskij kompleks roztashovanij u pivdennij chastini Sisertsko Ilmenogirskogo antiklinoriya Shidno Uralskogo pidnyattya maye skladchasto blokovu budovu i skladenij riznimi za skladom magmatichnimi i metamorfichnimi porodami Najbilshij interes predstavlyayut tut chislenni unikalni pegmatitovi zhili v yakih zustrichayutsya topaz akvamarin fenakit cirkon sapfir turmalin amazonit rizni ridkisnometalevi minerali Tut vpershe u sviti vidkrito 16 mineraliv ilmenit ilmenorutil kalijsadanagayit kalijferrisadanagayit kankrinit makarochkinit monacit Ce polyakovit Ce samarskit Y svyazhinit ushkovit fergusonit beta Rye ftoromagnezioarfvedsonit ftororihterit hiolit chevkinit Ce eshinit Ce GeografiyaIlmenskij zapovidnik Relyef zahidnoyi chastini nizkogirnij Seredni visoti hrebtiv Ilmenskogo j Ishkulskogo 400 450 m nad rivnem morya maksimalna vidmitka 747 m Shidni peredgir ya utvoreni nevisokimi visochinami Ponad 85 ploshi zajnyato lisami blizko 6 lugami ta stepami Vershini gir pokriti listyano sosnovimi lisami Na pivdni perevazhayut sosnovi lisi na pivnochi sosnovo berezovi ta berezovi Na zahidnih shilah Ilmenskih gir roztashovanij masiv starogo sosnovogo lisu Zustrichayutsya dilyanki listyanikiv kam yanistih zlakovo riznotravnih ta chagarnikovih stepiv mohovi bolota z zhuravlinoyu i bagno U flori vidznacheno ponad 1200 vidiv roslin bagato endemichnih reliktovih ta ridkisnih vidiv Meshkayut gornostaj lisovij thir kolonok vovk ris polituha sibirska zajci bilyak i rusak zahodit burij vedmid Los i sarna nechislenni Aklimatizovani plyamistij olen i bober Z ptahiv zvichajni teterukovi glushec teteruk oryabok sira kuripka U zapovidniku gnizdyatsya lebid klikun i sirij zhuravel vidmicheni ridkisni ptahi orlan bilohvist orel mogilnik sapsan skopa balaban hohitva Z 1930 r isnuye mineralogichnij muzej zasnovanij O Ye Fersmanom u yakomu predstavleno ponad 200 riznih mineraliv viyavlenih u Ilmenskomu hrebti zokrema topazi korundi amazoniti ta in U 1991 roci organizovano filiyu istoriko landshaftnij arheologichnij pam yatnik Arkayim plosheyu 3 8 tis ga Roztashovanij u stepovih peredgir yah Shidnogo Uralu v Karaganskij dolini Tut zberigayutsya ponad 50 arheologichnih pam yatok mezolitichni i neolitichni stoyanki mogilniki poselennya bronzovogo stolittya inshi istorichni ob yekti Osoblive znachennya maye ukriplene poselennya Arkayim XVII XVI st do n e Zapovidnik u cifrahPlosha zapovidnika 303 8 km Dovzhina Ilmenskogo hrebta z pivnochi na pivden 41 km Najvisha tochka gora Ilmentau visota 747 3 metra Gidrologichna merezha zapovidnika stanovit 9 teritoriyi U zapovidniku 25 ozer Najglibshe ozero Velikij Kisegach glibinoyu 34 metri Najdovsha richka Velika Cheremshanka 9 8 kilometra Minerali girski porodi Mineraliv 268 Vpershe v sviti vidkriti v Ilmenah 16 Girski porodi ponad 70 Kopi ponad 400 Roslinnist Lisi zajmayut 85 ploshi zapovidnika Blizko 55 lisiv utvoryuye sosna zvichajna 40 bereza povisla Vishih roslin 955 vidiv z nih 50 reliktiv ta ponad 20 endemikiv U zapovidniku 138 vidiv mohiv 173 vidi gribiv 479 vidiv vodorostej Tvarinnij svit Ssavciv 57 vidiv Ptahiv 173 vidi z yakih 125 vidiv gnizdyatsya na teritoriyi zapovidnika Zemnovodni 5 vidiv Reptilij 6 vidiv Rib 18 vidiv Zagalnij obsyag fauni bezhrebetnih 10 12 tis vidiv ekspertna ocinka z nih na sogodni vidomo komah 3200 vidiv pavukopodibnih 228 vidiv molyuskiv 72 vidi Arheologiya Stoyanok drevnoyi lyudini 50Div takozhIgnatyevska pecheraLiteraturaPutevoditel po Ilmenskomu gosudarstvennomu zapovedniku Mias Yuzhnyj Ural Chelyabinskaya oblast AN SSSR M L Izd vo AN SSSR 1935 96 s 2665 prim z dzherela 22 zhovtnya 2020 ros PosilannyaIlmeni 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Sajt Ilmenskogo zapovidnika 20 serpnya 2020 u Wayback Machine Ilmeny Mineralogy of Pegmatites by Vladimir A Popov and Valentina I Popova 28 grudnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 9 bereznya 2009 Roslinnij svit Ilmenskogo zapovidnika 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Yuzhno Uralskij nauchnyj centr 28 lipnya 2020 u Wayback Machine Struktura Nauchnye organizacii Oficialnyj sajt Rossijskoj akademii nauk Uralskoe otdelenie Geografiya Chelyabinskoj oblasti Avtor M A Andreeva A S Markova Chelyabinsk Yuzhno Uralskoe knizhnoe izdatelstvo 2002 S 122 20000 ekz Obshie svedeniya Sajt Gosudarstvennogo Ilmenskogo zapovednika Arhiv originalu za 28 lyutogo 2015 Procitovano 28 lyutogo 2015