Повстання Ілінден – Преображення, або просто Ілінденське повстання серпня - жовтня 1903 р. (болг.Илинденско-Преображенско въстание, Ілінденсько-Преображенське округ; мак.Илинденско востание, Ілінденське востання; грец.Εξέγερση του Ίλιντεν, Eksegersi tou Ilinden), був організованим заколотом проти Османської імперії, який був підготовлений і здійснений Внутрішньою македоно-адріанопольською революційною організацією за підтримки . Назва повстання відноситься до Іліндену, що називається Ілліним днем, і до Преображення. Повстання тривало з початку серпня до кінця жовтня і охопило величезну територію від східного узбережжя Чорного моря до берегів Охридського озера.
Карта Балкан, на якій зображено місця для повстань Ілінден, Преображення та Крастовден, а також повстанські акції в Родопах, Македонії та Фракії відповідно.
Повстання відбулося в таких регіонах Османської імперії, як Фракія, Адріанополь та Македонія. Більшість сил революціонерів складалися з болгарських селян, хоча вони також отримували підтримку місцевого ароманського населення.
За кілька місяців повстання було розгромлене набагато більшою та краще оснащеною османською армією. Близько 30 000 болгар втекли до Болгарія після провалу повстання.
28 липня розсилають повідомлення про повстання, таємниця зберігалась до останнього моменту
Повстання розпочалося вночі 2 серпня і охопило регіон навколо міста Монастир (сучасна Бітола), на південному заході сучасної Північної Македонії, та деяких регіонів півночі Греції.
Вночі 2 серпня та рано вранці 3 серпня, місто Крушево було захоплено 800 повстанцями.
Після 3 днів боротьби і облоги повстанцями було захоплено місто Смілево.
Місто Клісура, поблизу сучасної Касторії в Греції, було захоплено повстанцями 5 серпня.
4 та 5 серпня османські війська здійснили невдалу спробу повернути Крушево.
4 серпня під керівництвом Николи Карева в Крушево була створена місцева адміністрація (Крушевська Республіка).
12 серпня османські війська захопили і спалили Крушево, яке знаходилось в руках повстанців лише 10 днів.
14 серпня біля міста Ушкуб (Üsküp) (сучасне Скоп'є) повстанці атакували військовий потяг.
В м. Разлог, що набагато східніше на території сучасної Болгарії, населення також приєдналося до повстання.
Етнічна мапа Балкан того часу27 серпня Клісура була нарешті повернута османськими військами.
Також в повстанні взяли участь й інші регіони, влучаючи Охрид, Флоріну та Кічево. В Тессалоніках операції були дуже обмежені, відбувались без залучення місцевого населення через неузгодженість між різними фракціями ВМРО. Також не було повстання в Прилепі, території, що знаходиться відразу на схід від Монастиру.
Повстанці на чолі з Апостолом Войводою здобули перемогу над османськими загонами біля села Рамна.
Повстанські війська в регіоні Серрес, на чолі з Яне Санданським, змогли перемогти велику частину турецьких сил. Дії розпочалися в день православного болгарського свята Кръстовден 27 вересня, та відбувалися на схід від Монастиру і на захід від Тракії, але в ньому не взяло участь місцеве населення в тій кількості, як це було в інших регіонах.
В жовтні об'єднаний загін Апостола Войводи та Іванчо Карасуліяти з 130 бійцями ще мав декілька збройних сутичок з османським загоном чисельністю в 1 300 вояків, але повстання вже було подавлене.
Причини поразки повстання
Повстання не було добре підготовлене та не охопило всі революційні регіони.
Більшість повстанців були селяни, але у повстанні не брали участь мешканці міст.
Керівництво повстання не використало того успіху, який мала на початку, та проводило пасивну тактику вичікування.
Повстанці не мали, або ж мали зовсім невеликий військовий досвід та були погано озброєні на відміну від великих османських сил, що мали в своєму розпорядженні сучасне озброєння.
Наслідки повстання
Поразка повстання призвела до:
ослаблення ВМРО та її можливості утворення автономного македонського війська, яке могло б пізніше допомогти в створенні македонської держави;
ослаблення повстанського руху і зростання значення комітетів (так званої «верховісті»), через що посилився болгарський вплив у Македонії;
поділу території стародавньої Македонії між Сербією, Болгарією та Грецію в 1912 р.
Примітки
Миколенко Д. В. Македонське питання в зовнішній політиці болгарського уряду Рачо Петрова у 1903–1906 рр..
Блаже Ристовський. Сто років книзі «За македонцките работи» // Народна творчість та етнографія : науковий журнал. — 2009. — Вип. 3. — С. 11-16. — ISSN 01306936.
(1911). Macedonia (Bulgarian Insurrection of 1903). The Encyclopaedia Britannica; A Dictionary of Arts, Sciences, Literature and General Information. Т. XVII (LORD CHAMBERLAIN to MECKLENBURG) (вид. 11th). Cambridge, England: At the University Press. с. 221. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
The Establishment of the Balkan National States, 1804–1920, C. & B. Jelavich, 1977, pp 211–212
Victor. Roudometof, The Macedonian Question From Conflict to Cooperation? in Constantine Panos Danopoulos, Dhirendra K. Vajpeyi, Amir Bar-Or as ed., Civil-military Relations, Nation Building, and National Identity: Comparative Perspectives, Greenwood Publishing Group, 2004, , p. 216.
Політичні та військові керівники слов'ян Македонії на рубежі століть, схоже, не чули заклику до окремої македонської національної ідентичності; вони продовжували ідентифікувати себе в національному сенсі як болгари, а не македоняни. [...] (Вони), здається, ніколи не сумнівались у "переважно болгарському характері населення Македонії". "Македонський конфлікт: етнічний націоналізм у транснаціональному світі", Прінстонська університетська преса, Данфорт, Лорінг М. 1997, с. 64.
"Останній із важливих керівників повстання - Даме Груєв загинув 23 грудня 1906 року в бою з турецькими солдатами. Турецька преса описала його як найбільшого керівника болгарського революційного комітету. Французи, австрійці, російці, американці та британці консули та посли доповідали своїм урядам про підготовку та розгром повстання Ілінденів і називали це болгарською подією. Самі турки описували повстання як болгарську змову". Кріс Костов, Оскаржувана етнічна ідентичність: випадок македонських іммігрантів у Торонто, 1900-1996, том 7 націоналізмів по всьому світу, Пітер Ланг, 2010, стор. 87-88.
Автономія Македонії та вілает Адріанополь (південна Фракія) стали ключовою вимогою для покоління слов'янських активістів. У жовтні 1893 р. Група з них заснувала болгарський македоно-адріанополітанський революційний комітет у Салоніках... Він зайнявся створенням мережі таємних комітетів та збройних партизан у двох регіонах, а також у Болгарії, де постійно зростаюча проживала впливова македонська та фракійська діаспора. Під значним впливом ідей раннього соціалізму та анархізму активісти ІМАРО розглядали майбутню автономну Македонію як багатонаціональну державу і не проводили самовизначення македонських слов'ян як окремої етнічної приналежності. Тому македонська (а також Адріанополітанська) була загальним поняттям, що охоплює болгар, турків, греків, влахів, албанців, сербів, євреїв тощо. Хоча це повідомлення було прийнято багатьма влахами, а також деякими слов'янами-патріархами, воно не справило враження на інші групи, для яких ІМАРО залишався болгарським комітетом '. Історичний словник Республіки Македонія, Історичні словники Європи, Димитър Бечев, Scarecrow Press, 2009, ISBN 0810862956, Вступ.
Македония и Одринско 1893–1903. Мемоар на Вътрешната организация. [Macedonia and Adrianople Region 1893–1903. A Memoir of the Internal Organization.] (in Bulgarian). Sofia: Internal Macedonian-Adrianople Revolutionary Organization. 1904.
Povstannya Ilinden Preobrazhennya abo prosto Ilindenske povstannya serpnya zhovtnya 1903 r bolg Ilindensko Preobrazhensko vstanie Ilindensko Preobrazhenske okrug mak Ilindensko vostanie Ilindenske vostannya grec E3egersh toy Ilinten Eksegersi tou Ilinden buv organizovanim zakolotom proti Osmanskoyi imperiyi yakij buv pidgotovlenij i zdijsnenij Vnutrishnoyu makedono adrianopolskoyu revolyucijnoyu organizaciyeyu za pidtrimki Nazva povstannya vidnositsya do Ilindenu sho nazivayetsya Illinim dnem i do Preobrazhennya Povstannya trivalo z pochatku serpnya do kincya zhovtnya i ohopilo velicheznu teritoriyu vid shidnogo uzberezhzhya Chornogo morya do beregiv Ohridskogo ozera Karta Balkan na yakij zobrazheno miscya dlya povstan Ilinden Preobrazhennya ta Krastovden a takozh povstanski akciyi v Rodopah Makedoniyi ta Frakiyi vidpovidno Povstannya vidbulosya v takih regionah Osmanskoyi imperiyi yak Frakiya Adrianopol ta Makedoniya Bilshist sil revolyucioneriv skladalisya z bolgarskih selyan hocha voni takozh otrimuvali pidtrimku miscevogo aromanskogo naselennya Za kilka misyaciv povstannya bulo rozgromlene nabagato bilshoyu ta krashe osnashenoyu osmanskoyu armiyeyu Blizko 30 000 bolgar vtekli do Bolgariya pislya provalu povstannya Hronologiya povstannya Istoriya Pivnichnoyi MakedoniyiStarodavnya MakedoniyaMakedoniya pid vladoyu RimaSlov yanizaciya MakedoniyiZahidne Bolgarske carstvoVizantijska MakedoniyaSerbske carstvoPrilepske korolivstvoOsmanska MakedoniyaKresnenske povstannyaBorotba za MakedoniyuIllindenske povstannyaKrushevska respublikaStara SerbiyaVardarska banovinaBolgarska MakedoniyaNezalezhna respublika MakedoniyaNarodno vizvolna borotbaAZNVMSR MakedoniyaPivnichna MakedoniyaKonflikt 2001 rokuPortal Pivnichna Makedoniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati 28 lipnya rozsilayut povidomlennya pro povstannya tayemnicya zberigalas do ostannogo momentu Povstannya rozpochalosya vnochi 2 serpnya i ohopilo region navkolo mista Monastir suchasna Bitola na pivdennomu zahodi suchasnoyi Pivnichnoyi Makedoniyi ta deyakih regioniv pivnochi Greciyi Vnochi 2 serpnya ta rano vranci 3 serpnya misto Krushevo bulo zahopleno 800 povstancyami Pislya 3 dniv borotbi i oblogi povstancyami bulo zahopleno misto Smilevo Misto Klisura poblizu suchasnoyi Kastoriyi v Greciyi bulo zahopleno povstancyami 5 serpnya 4 ta 5 serpnya osmanski vijska zdijsnili nevdalu sprobu povernuti Krushevo 4 serpnya pid kerivnictvom Nikoli Kareva v Krushevo bula stvorena misceva administraciya Krushevska Respublika 12 serpnya osmanski vijska zahopili i spalili Krushevo yake znahodilos v rukah povstanciv lishe 10 dniv 14 serpnya bilya mista Ushkub Uskup suchasne Skop ye povstanci atakuvali vijskovij potyag V m Razlog sho nabagato shidnishe na teritoriyi suchasnoyi Bolgariyi naselennya takozh priyednalosya do povstannya Etnichna mapa Balkan togo chasu27 serpnya Klisura bula nareshti povernuta osmanskimi vijskami Takozh v povstanni vzyali uchast j inshi regioni vluchayuchi Ohrid Florinu ta Kichevo V Tessalonikah operaciyi buli duzhe obmezheni vidbuvalis bez zaluchennya miscevogo naselennya cherez neuzgodzhenist mizh riznimi frakciyami VMRO Takozh ne bulo povstannya v Prilepi teritoriyi sho znahoditsya vidrazu na shid vid Monastiru Povstanci na choli z Apostolom Vojvodoyu zdobuli peremogu nad osmanskimi zagonami bilya sela Ramna Povstanski vijska v regioni Serres na choli z Yane Sandanskim zmogli peremogti veliku chastinu tureckih sil Diyi rozpochalisya v den pravoslavnogo bolgarskogo svyata Krstovden 27 veresnya ta vidbuvalisya na shid vid Monastiru i na zahid vid Trakiyi ale v nomu ne vzyalo uchast misceve naselennya v tij kilkosti yak ce bulo v inshih regionah V zhovtni ob yednanij zagin Apostola Vojvodi ta Ivancho Karasuliyati z 130 bijcyami she mav dekilka zbrojnih sutichok z osmanskim zagonom chiselnistyu v 1 300 voyakiv ale povstannya vzhe bulo podavlene Prichini porazki povstannyaPovstannya ne bulo dobre pidgotovlene ta ne ohopilo vsi revolyucijni regioni Bilshist povstanciv buli selyani ale u povstanni ne brali uchast meshkanci mist Kerivnictvo povstannya ne vikoristalo togo uspihu yakij mala na pochatku ta provodilo pasivnu taktiku vichikuvannya Povstanci ne mali abo zh mali zovsim nevelikij vijskovij dosvid ta buli pogano ozbroyeni na vidminu vid velikih osmanskih sil sho mali v svoyemu rozporyadzhenni suchasne ozbroyennya Naslidki povstannyaPorazka povstannya prizvela do oslablennya VMRO ta yiyi mozhlivosti utvorennya avtonomnogo makedonskogo vijska yake moglo b piznishe dopomogti v stvorenni makedonskoyi derzhavi oslablennya povstanskogo ruhu i zrostannya znachennya komitetiv tak zvanoyi verhovisti cherez sho posilivsya bolgarskij vpliv u Makedoniyi podilu teritoriyi starodavnoyi Makedoniyi mizh Serbiyeyu Bolgariyeyu ta Greciyu v 1912 r PrimitkiMikolenko D V Makedonske pitannya v zovnishnij politici bolgarskogo uryadu Racho Petrova u 1903 1906 rr Blazhe Ristovskij Sto rokiv knizi Za makedonckite raboti Narodna tvorchist ta etnografiya naukovij zhurnal 2009 Vip 3 S 11 16 ISSN 01306936 1911 Macedonia Bulgarian Insurrection of 1903 The Encyclopaedia Britannica A Dictionary of Arts Sciences Literature and General Information T XVII LORD CHAMBERLAIN to MECKLENBURG vid 11th Cambridge England At the University Press s 221 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka The Establishment of the Balkan National States 1804 1920 C amp B Jelavich 1977 pp 211 212 Victor Roudometof The Macedonian Question From Conflict to Cooperation in Constantine Panos Danopoulos Dhirendra K Vajpeyi Amir Bar Or as ed Civil military Relations Nation Building and National Identity Comparative Perspectives Greenwood Publishing Group 2004 ISBN 0275979237 p 216 Politichni ta vijskovi kerivniki slov yan Makedoniyi na rubezhi stolit shozhe ne chuli zakliku do okremoyi makedonskoyi nacionalnoyi identichnosti voni prodovzhuvali identifikuvati sebe v nacionalnomu sensi yak bolgari a ne makedonyani Voni zdayetsya nikoli ne sumnivalis u perevazhno bolgarskomu harakteri naselennya Makedoniyi Makedonskij konflikt etnichnij nacionalizm u transnacionalnomu sviti Prinstonska universitetska presa Danfort Loring M 1997 s 64 Ostannij iz vazhlivih kerivnikiv povstannya Dame Gruyev zaginuv 23 grudnya 1906 roku v boyu z tureckimi soldatami Turecka presa opisala jogo yak najbilshogo kerivnika bolgarskogo revolyucijnogo komitetu Francuzi avstrijci rosijci amerikanci ta britanci konsuli ta posli dopovidali svoyim uryadam pro pidgotovku ta rozgrom povstannya Ilindeniv i nazivali ce bolgarskoyu podiyeyu Sami turki opisuvali povstannya yak bolgarsku zmovu Kris Kostov Oskarzhuvana etnichna identichnist vipadok makedonskih immigrantiv u Toronto 1900 1996 tom 7 nacionalizmiv po vsomu svitu Piter Lang 2010 stor 87 88 Avtonomiya Makedoniyi ta vilaet Adrianopol pivdenna Frakiya stali klyuchovoyu vimogoyu dlya pokolinnya slov yanskih aktivistiv U zhovtni 1893 r Grupa z nih zasnuvala bolgarskij makedono adrianopolitanskij revolyucijnij komitet u Salonikah Vin zajnyavsya stvorennyam merezhi tayemnih komitetiv ta zbrojnih partizan u dvoh regionah a takozh u Bolgariyi de postijno zrostayucha prozhivala vplivova makedonska ta frakijska diaspora Pid znachnim vplivom idej rannogo socializmu ta anarhizmu aktivisti IMARO rozglyadali majbutnyu avtonomnu Makedoniyu yak bagatonacionalnu derzhavu i ne provodili samoviznachennya makedonskih slov yan yak okremoyi etnichnoyi prinalezhnosti Tomu makedonska a takozh Adrianopolitanska bula zagalnim ponyattyam sho ohoplyuye bolgar turkiv grekiv vlahiv albanciv serbiv yevreyiv tosho Hocha ce povidomlennya bulo prijnyato bagatma vlahami a takozh deyakimi slov yanami patriarhami vono ne spravilo vrazhennya na inshi grupi dlya yakih IMARO zalishavsya bolgarskim komitetom Istorichnij slovnik Respubliki Makedoniya Istorichni slovniki Yevropi Dimitr Bechev Scarecrow Press 2009 ISBN 0810862956 Vstup Makedoniya i Odrinsko 1893 1903 Memoar na Vtreshnata organizaciya Macedonia and Adrianople Region 1893 1903 A Memoir of the Internal Organization in Bulgarian Sofia Internal Macedonian Adrianople Revolutionary Organization 1904 Dzherela
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
