Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іконописна школа Києво Печерської Лаври здавна була центром давньоруського та українського живопису Її Започаткував Аліп

Іконописна школа Києво-Печерської лаври

Іконописна школа Києво-Печерської лаври

Іконописна школа Києво-Печерської Лаври здавна була центром давньоруського та українського живопису. Її Започаткував Аліпій Печерський на початку XII ст.

Іконописна школа Києво-Печерської лаври

image

50°26′06″ пн. ш. 30°33′30″ сх. д. / 50.435025000027778219° пн. ш. 30.558484000028° сх. д. / 50.435025000027778219; 30.558484000028Координати: 50°26′06″ пн. ш. 30°33′30″ сх. д. / 50.435025000027778219° пн. ш. 30.558484000028° сх. д. / 50.435025000027778219; 30.558484000028
Країна image Україна
Розташування Київ[1]
Тип майстерня
d і навчальний заклад
Архітектор Сичугов Віктор Іванович
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Згідно з літописами і Києво-Печерським Патериком іконописна і малярська майстерня Києво-Печерської лаври була заснована наприкінці 11 ст. й невдовзі стала визначним центром іконопису Київської Русі. Фахова художня школа виникла тут, однак, лише наприкінці 17 ст. У зв'язку з цим інколи історію майстерні поділяють на два періоди: «до» і «після», проте для цього немає достатніх підстав. Києво-Печерська лавра ще з часів Київської Русі була осередком і іконопису, і малярства. Одним із перших її майстрів був печерський чернець Алімпій, котрий, імовірно, брав участь у розписі новозбудованої Великої церкви Печерської (Успенського собору) і водночас навчався техніки фрескового живопису в грецьких майстрів, які прибули до Києва з Візантії 1083 року. Грецькі майстри працювали разом із давньоруськими іконописцями над внутрішнім оздобленням собору аж до його освячення 1089 року. У 1951 році на території Києво-Печерської лаври поблизу Успенського собору археологи розкопали залишки давньої майстерні з виготовлення смальти для мозаїки. Про високий рівень давньоруського мистецтва в лаврі свідчать, зокрема, створені Алімпієм ікони, що збереглися дотепер, — «Свенська (Печерська) Богоматір з майбутніми "Антонієм і Феодосієм» і «Ярославська Оранта» (обидві перебувають у зібранні Третьяковської галереї в Москві, РФ), а також твори інших майстрів, наприклад, мініатюри до Київського Псалтиря 1397, рельєфний триптих «Богоматір з Антонієм і Феодосієм» (1470).

Як школа живопису майстерня почала діяти від кінця 17 ст., з нею була пов'язана творчість видатного українського гравера Антонія (Тарасевича).

У лаврській малярні 17 ст. працювали ченці-малярі й навчалися учні-«молодики». У різні роки майстерню очолювали: Іван (Максимович) і Феоктист Павловський (1724-1744), Алімпій Галик (1744-1755), італійський художник В. Фредериче (з 1755), Захарій Голубовський (з 1763). Навчання проводилося в ізольованих келіях, учні та ченці-іконописці були відокремлені одні від одних. У 1763 спеціально організована об'єднана лаврська малярня змінила такий «келійний» характер майстерні.

Деякі портрети роботи іконописної школи Києво-Печерської Лаври
image
Арсеній Берло
image
Данило Єфремов

Майстерня мала свою систему художнього навчання. Учнями школи були представники різних соціальних прошарків суспільства — духовенства, міщан, селян. На першому ступені навчання вони опановували можливості зображення рослин, природних ландшафтів, тварин, людей. На другому — виконували станкові іконописні роботи і займалися монументальним розписом. Збереглися численні навчальні малюнки учнів лаврської майстерні й роботи її викладачів, виконані в 1-й половині 18 ст., зокрема естампи, серед яких чимало портретів визначних церковних і політичних діячів. Нині ці роботи становлять неабияку культурну та наукову цінність, є своєрідною енциклопедією тогочасного українського живопису. Так само куншти (кужбушки, кунштбухи; куншт — малюнок, картинка) на релігійні сюжети, що створювалися в майстерні з кінця 17 ст., віддзеркалюють особливості всієї української графіки та живопису тієї епохи.

Про високу вправність іконописців майстерні свідчать визначні пам'ятки українського монументального живопису. Протягом багатьох століть Києво-Печерська лавра зазнавала численних нападів ворогів, пожеж і руйнувань, але щоразу храми та церкви відбудовували й наново розписували. Так, після пожежі 1718 Свято-Успенський собор було відновлено в 1724-1731, а в 1734-1744 поновлено розписи Троїцької надбрамної церкви. У розписах екстер'єру Троїцької церкви брав участь один із найкращих лаврських майстрів Алімпій (Галик).

У 1772-1776 лаврські іконописці разом із найбільш обдарованими учнями майстерні відреставрували живопис Свято-Успенського собору. За 5 років роботи тут попрацювали більш як 40 майстрів, серед них: П. Боличевський, С. Гаращенко, С. Горох, О. Рунецький, Г. Тесленко, Я. Дяченко, А. Соколовський та ін.

З 1860 майстерню очолив академік А. Рокачевський.

У XIX ст. в Петербурзі вже діяла Академія мистецтв. В Україні, уславленій своїми художниками, роль такого навчального закладу фактично виконувала Лаврська іконописна школа. З іконописною школою пов'язані імена відомих митців, таких як Микола Мурашко та Іван Їжакевич.

Після капітального ремонту церкви Всіх Святих у 1906 розпочалися роботи з розпису її інтер'єрів. У них під керівництвом Івана Їжакевича брали участь 24 художники, з яких 12 були учнями монастирської художньої школи.

За радянської влади стався занепад майстерні, в реставраційних підрозділах створеного на території лаври в 1926 історико-культурного заповідника (нині Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник) підтримувалися лише деякі її традиції.

З відновленням монастиря в 1988 розпочався новий етап в історії майстерні, її фахівці працюють, зокрема, на реставрації лаврських храмів.

Будівля іконописної майстерні

image
image

Будівля іконописної майстерні — пам'ятка архітектури XIX ст., збудована у 1880-1883 для монастирської іконописної школи за проектом академіка архітектури В. І. Сичугова.

Будівля розташована на плато верхньої Лаври за Трапезною церквою. Іконописні майстерні розміщувались на другому поверсі, на першому була ключня.

Після революції 1917 в будівлі розміщувалася малярна школа Народної освіти України.

В теперішній час в будинку розташовані творчі майстерні Спілки художників України.

Двоповерхова будівля в плані прямокутна. Оформлена декоративно-фігурною кладкою та плоским орнаментом з жовтої та червоної цегли. Майстерня має мансарду, вбудовану в конструкцію даху.

Іконописці

Література

  • Жолтовський П. М. Словник-довідник художників, що працювали на Україні в XIV—XVIII ст. / Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст. — К.: Наук. думка, 1983. — с. 126.
  • Архів Києво-Печерської лаври, фонди 127, 128.
  • Жолтовський П. М. Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні. Альбом-каталог. К., 1982;
  • Очерки истории Киево-Печерской лавры и заповедника. К., 1992; Скарби Києво-Печерської лаври. К., 1997;
  • Серафима. История Киево-Печерской лавры. К., 2001;
  • Степовик Д. Історія Києво-Печерської лаври. К., 2001;
  • Хведченя С. Б. Святыни и святые Киево-Печерской лавры. К., 2001.

Джерела

Примітки

  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425

Посилання

  • Іконописна майстерня — Офіційний вебсайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника [ 17 січня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ikonopisna shkola Kiyevo Pecherskoyi Lavri zdavna bula centrom davnoruskogo ta ukrayinskogo zhivopisu Yiyi Zapochatkuvav Alipij Pecherskij na pochatku XII st Ikonopisna shkola Kiyevo Pecherskoyi lavri50 26 06 pn sh 30 33 30 sh d 50 435025000027778219 pn sh 30 558484000028 sh d 50 435025000027778219 30 558484000028 Koordinati 50 26 06 pn sh 30 33 30 sh d 50 435025000027778219 pn sh 30 558484000028 sh d 50 435025000027778219 30 558484000028Krayina UkrayinaRoztashuvannya Kiyiv 1 Tip majsternya d i navchalnij zakladArhitektor Sichugov Viktor Ivanovich Mediafajli u VikishovishiIstoriyaZgidno z litopisami i Kiyevo Pecherskim Paterikom ikonopisna i malyarska majsternya Kiyevo Pecherskoyi lavri bula zasnovana naprikinci 11 st j nevdovzi stala viznachnim centrom ikonopisu Kiyivskoyi Rusi Fahova hudozhnya shkola vinikla tut odnak lishe naprikinci 17 st U zv yazku z cim inkoli istoriyu majsterni podilyayut na dva periodi do i pislya prote dlya cogo nemaye dostatnih pidstav Kiyevo Pecherska lavra she z chasiv Kiyivskoyi Rusi bula oseredkom i ikonopisu i malyarstva Odnim iz pershih yiyi majstriv buv pecherskij chernec Alimpij kotrij imovirno brav uchast u rozpisi novozbudovanoyi Velikoyi cerkvi Pecherskoyi Uspenskogo soboru i vodnochas navchavsya tehniki freskovogo zhivopisu v greckih majstriv yaki pribuli do Kiyeva z Vizantiyi 1083 roku Grecki majstri pracyuvali razom iz davnoruskimi ikonopiscyami nad vnutrishnim ozdoblennyam soboru azh do jogo osvyachennya 1089 roku U 1951 roci na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi lavri poblizu Uspenskogo soboru arheologi rozkopali zalishki davnoyi majsterni z vigotovlennya smalti dlya mozayiki Pro visokij riven davnoruskogo mistectva v lavri svidchat zokrema stvoreni Alimpiyem ikoni sho zbereglisya doteper Svenska Pecherska Bogomatir z majbutnimi Antoniyem i Feodosiyem i Yaroslavska Oranta obidvi perebuvayut u zibranni Tretyakovskoyi galereyi v Moskvi RF a takozh tvori inshih majstriv napriklad miniatyuri do Kiyivskogo Psaltirya 1397 relyefnij triptih Bogomatir z Antoniyem i Feodosiyem 1470 Yak shkola zhivopisu majsternya pochala diyati vid kincya 17 st z neyu bula pov yazana tvorchist vidatnogo ukrayinskogo gravera Antoniya Tarasevicha U lavrskij malyarni 17 st pracyuvali chenci malyari j navchalisya uchni molodiki U rizni roki majsternyu ocholyuvali Ivan Maksimovich i Feoktist Pavlovskij 1724 1744 Alimpij Galik 1744 1755 italijskij hudozhnik V Frederiche z 1755 Zaharij Golubovskij z 1763 Navchannya provodilosya v izolovanih keliyah uchni ta chenci ikonopisci buli vidokremleni odni vid odnih U 1763 specialno organizovana ob yednana lavrska malyarnya zminila takij kelijnij harakter majsterni Deyaki portreti roboti ikonopisnoyi shkoli Kiyevo Pecherskoyi LavriArsenij BerloDanilo Yefremov Majsternya mala svoyu sistemu hudozhnogo navchannya Uchnyami shkoli buli predstavniki riznih socialnih prosharkiv suspilstva duhovenstva mishan selyan Na pershomu stupeni navchannya voni opanovuvali mozhlivosti zobrazhennya roslin prirodnih landshaftiv tvarin lyudej Na drugomu vikonuvali stankovi ikonopisni roboti i zajmalisya monumentalnim rozpisom Zbereglisya chislenni navchalni malyunki uchniv lavrskoyi majsterni j roboti yiyi vikladachiv vikonani v 1 j polovini 18 st zokrema estampi sered yakih chimalo portretiv viznachnih cerkovnih i politichnih diyachiv Nini ci roboti stanovlyat neabiyaku kulturnu ta naukovu cinnist ye svoyeridnoyu enciklopediyeyu togochasnogo ukrayinskogo zhivopisu Tak samo kunshti kuzhbushki kunshtbuhi kunsht malyunok kartinka na religijni syuzheti sho stvoryuvalisya v majsterni z kincya 17 st viddzerkalyuyut osoblivosti vsiyeyi ukrayinskoyi grafiki ta zhivopisu tiyeyi epohi Pro visoku vpravnist ikonopisciv majsterni svidchat viznachni pam yatki ukrayinskogo monumentalnogo zhivopisu Protyagom bagatoh stolit Kiyevo Pecherska lavra zaznavala chislennih napadiv vorogiv pozhezh i rujnuvan ale shorazu hrami ta cerkvi vidbudovuvali j nanovo rozpisuvali Tak pislya pozhezhi 1718 Svyato Uspenskij sobor bulo vidnovleno v 1724 1731 a v 1734 1744 ponovleno rozpisi Troyickoyi nadbramnoyi cerkvi U rozpisah ekster yeru Troyickoyi cerkvi brav uchast odin iz najkrashih lavrskih majstriv Alimpij Galik U 1772 1776 lavrski ikonopisci razom iz najbilsh obdarovanimi uchnyami majsterni vidrestavruvali zhivopis Svyato Uspenskogo soboru Za 5 rokiv roboti tut popracyuvali bilsh yak 40 majstriv sered nih P Bolichevskij S Garashenko S Goroh O Runeckij G Teslenko Ya Dyachenko A Sokolovskij ta in Z 1860 majsternyu ocholiv akademik A Rokachevskij U XIX st v Peterburzi vzhe diyala Akademiya mistectv V Ukrayini uslavlenij svoyimi hudozhnikami rol takogo navchalnogo zakladu faktichno vikonuvala Lavrska ikonopisna shkola Z ikonopisnoyu shkoloyu pov yazani imena vidomih mitciv takih yak Mikola Murashko ta Ivan Yizhakevich Pislya kapitalnogo remontu cerkvi Vsih Svyatih u 1906 rozpochalisya roboti z rozpisu yiyi inter yeriv U nih pid kerivnictvom Ivana Yizhakevicha brali uchast 24 hudozhniki z yakih 12 buli uchnyami monastirskoyi hudozhnoyi shkoli Za radyanskoyi vladi stavsya zanepad majsterni v restavracijnih pidrozdilah stvorenogo na teritoriyi lavri v 1926 istoriko kulturnogo zapovidnika nini Nacionalnij Kiyevo Pecherskij istoriko kulturnij zapovidnik pidtrimuvalisya lishe deyaki yiyi tradiciyi Z vidnovlennyam monastirya v 1988 rozpochavsya novij etap v istoriyi majsterni yiyi fahivci pracyuyut zokrema na restavraciyi lavrskih hramiv Budivlya ikonopisnoyi majsterniBudivlya ikonopisnoyi majsterni pam yatka arhitekturi XIX st zbudovana u 1880 1883 dlya monastirskoyi ikonopisnoyi shkoli za proektom akademika arhitekturi V I Sichugova Budivlya roztashovana na plato verhnoyi Lavri za Trapeznoyu cerkvoyu Ikonopisni majsterni rozmishuvalis na drugomu poversi na pershomu bula klyuchnya Pislya revolyuciyi 1917 v budivli rozmishuvalasya malyarna shkola Narodnoyi osviti Ukrayini V teperishnij chas v budinku roztashovani tvorchi majsterni Spilki hudozhnikiv Ukrayini Dvopoverhova budivlya v plani pryamokutna Oformlena dekorativno figurnoyu kladkoyu ta ploskim ornamentom z zhovtoyi ta chervonoyi cegli Majsternya maye mansardu vbudovanu v konstrukciyu dahu IkonopisciAlipij Pecherskij Aaronskij Fedir Ivanovich Buryakovskij Maksim Semenovich Galik Alimpij Golubovskij Zaharij Goroshenko Stepan Danilevskij Mikola Malyarenko Gricko Pavlovskij Feoktist Rogulya Petro Cihovskij PavloLiteraturaZholtovskij P M Slovnik dovidnik hudozhnikiv sho pracyuvali na Ukrayini v XIV XVIII st Hudozhnye zhittya na Ukrayini v XVI XVIII st K Nauk dumka 1983 s 126 Arhiv Kiyevo Pecherskoyi lavri fondi 127 128 Zholtovskij P M Malyunki Kiyevo Lavrskoyi ikonopisnoyi majsterni Albom katalog K 1982 Ocherki istorii Kievo Pecherskoj lavry i zapovednika K 1992 Skarbi Kiyevo Pecherskoyi lavri K 1997 Serafima Istoriya Kievo Pecherskoj lavry K 2001 Stepovik D Istoriya Kiyevo Pecherskoyi lavri K 2001 Hvedchenya S B Svyatyni i svyatye Kievo Pecherskoj lavry K 2001 DzherelaS B Hvedchenya Lavrska ikonopisna ta malyarska majsternya 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 18 ISBN 978 966 00 1028 1 D V Stepovik Lavrska ikonomalyarska majsternya 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2023 d Track Q28563569d Track Q4580425PosilannyaIkonopisna majsternya Oficijnij vebsajt Nacionalnogo Kiyevo Pecherskogo istoriko kulturnogo zapovidnika 17 sichnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ